ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.04.2017 Справа № 904/11460/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
про стягнення 503 331 грн. 56 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 14.05.2017р. №14-66;
ОСОБА_2 - представник, дов. від 13.05.2014р. №14-127 (був присутній у судовому засіданні 19.04.2017р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 10.05.2016р. №7/4.
СУТЬ СПОРУ:
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.04.2016р.
Позивач просить стягнути з відповідача 503 331 грн. 56 коп., що складає 394 815 грн. 61 коп. пені за прострочення виконання зобовязань з оплати природного газу, поставленого відповідно до умов Договору від 31.12.2014р. №1533/15-БО-4, 20 926 грн. 91 коп. - 3% річних та 87 589 грн. 04 коп. - інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві (вх.№1177/17 від 10.01.2017р.) на позовну заяву позивача від 12.11.2016р. №14/4-1688 просить припинити провадження у справі про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення умов договору 31.12.2014р. №1533/15-БО-4 купівлі-продажу природного газу посилаючись на те, що: - 30.11.2016р. набрав чинності Закон України №1730-У111 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; - природний газ, використаний відповідачем для виробництва теплової енергії; - заборгованість по договору від 31.12.2014р. №1533/15-БО-4 була погашена у повному обсязі; - сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Також відповідач у відзиві (вх.№22813/17 від 19.04.2017р.) на позовну заяву позивача просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що: - єдиною умовою списання заборгованості, нарахованої за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії є набрання чинності Закону України №1730-У111; - додаткові умови для ненарахування або списання сум неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання Закону України №1730-У111 не вимагаються; - на момент звернення із позовом до суду у позивача було право нараховувати та вимагати сплати пені, інфляційних втрат та річних, однак таке право скасовано.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
31.12.2014р. між позивачем Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як продавцем, та відповідачем Дочірнім підприємством «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», як покупцем, було укладено Договір №1533/15-БО-4 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (надалі споживачам покупця) (пункт 1.2 Договору).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 3 725,755 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м): у січні 649,098 тис. куб.м, у лютому 628,359 тис. куб.м, у березні 516,115 тис. куб.м, у квітні 167,664 тис. куб.м, у травні 103,718 тис. куб.м, у червні 103,718 тис. куб.м, у липні 51,861 тис. куб.м, у серпні 103,718 тис. куб.м, у вересні 103,718 тис. куб.м, у жовтні 207,333 тис. куб.м, у листопаді 491,196 тис. куб.м та у грудні 599,257 тис. куб.м.
Згідно пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 5 900 грн. 00 коп. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366 грн. 70 коп., крім ПДВ 20% - 73 грн. 34 коп., всього з ПДВ 440 грн. 04 коп.; до сплати за 1000 куб.м. природного газу 6 384 грн. 70 коп., крім ПДВ 20% - 1 276 грн. 94 коп., всього з ПДВ 7 661 грн. 64 коп.
В подальшому у звязку зі зміною вартості газу сторонами згідно додаткових угод від 24.02.2015р. №1, від 27.03.2015р. №2, від 15.04.2015р. №3, від 18.05.2015р. №4, від 30.06.2015р. №5, від 29.07.2015р. №6, від 21.10.2015р. №8, від 22.10.2015р. №9, від 25.11.2015р. №11 до пункту 5.2 Договору вносилися, зокрема, наступні зміни щодо ціни газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання:
- з 01.02.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 6 180 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 1 236 грн. 14 коп., всього з ПДВ 7 416 грн. 84 коп. (а.с. 20);
- з 01.03.2015р. до сплати за 1000 куб.м - 9 444 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 1 888 грн. 94 коп., всього з ПДВ 11 333 грн. 64 коп. (а.с. 21);
- з 01.04.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 8 000 грн. 20 коп., крім того ПДВ 20% - 1 600 грн. 04 коп., всього з ПДВ 9 600 грн. 24 коп. (а.с. 22);
- з 01.05.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 7 602 грн. 40 коп., крім того ПДВ 20% - 1 520 грн. 48 коп., всього з ПДВ 9 122 грн. 88 коп. (а.с. 23);
- з 01.06.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 7 388 грн. 20 коп., крім того ПДВ 20% - 1 477 грн. 64 коп., всього з ПДВ 8 865 грн. 84 коп. (а.с. 24);
- з 01.07.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 7 395 грн. 50 коп., крім того ПДВ 20% - 1 479 грн. 10 коп., всього з ПДВ 8 874 грн. 60 коп. (а.с. 26);
- з 01.10.2015р. до сплати за 1000 куб.м - 7 421 грн. 10 коп., крім того ПДВ 20% - 1 484 грн. 22 коп., всього з ПДВ 8 905 грн. 32 коп. (а.с. 28);
- з 01.11.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 7 288 грн. 12 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 8 905 грн. 32 коп. (а.с. 29);
- з 01.12.2015р. до сплати за 1000 куб.м. - 7 292 грн. 52 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 8 751 грн. 10 коп. (а.с. 31).
Як вбачається на виконання умов Договору у період з січня по грудень 2015р. позивачем було здійснено постачання відповідачу газу на загальну суму 14 300 350 грн. 93 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 32-38):
- від 31.01.2015р. за січень 2015р. на суму 2 754 374 грн. 91 коп.;
- від 28.02.2015р. за лютий 2015р. .на суму 2 249 312 грн. 49 коп.;
- від 31.03.2015р. за березень 2015р. на суму 2 608 743 грн. 26 коп.;
- від 30.04.2015р. за квітень 2015р. на суму 1 466 110 грн. 25 коп.;
- від 31.10.2015р. за жовтень 2015р. на суму 870 076 грн. 49 коп.;
- від 30.11.2015р. за листопад 2015р. на суму 1 863 516 грн. 89 коп.;
- від 31.12.2015р. за грудень 2015р. на суму 2 488 216 грн. 64 коп.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.
Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 14.02.2015р. (включно), до 14.03.2015р. (включно), до 14.04.2015р. (включно), до 14.06.2015р. (включно), до 14.07.2015р. (включно), до 14.08.2015р. (включно), до 14.09.2015р. (включно), до 14.11.2015р. (включно), до 14.12.2015р. (включно) та до 14.01.2016р. (включно).
Як вбачається згідно наданого розрахунку (а.с. 10-13) та операціях по підприємству Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» ДП КП «Дніпротеплоенерго» ДОР (а.с. 40) відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, проте з порушенням строків, установлених Договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-0дарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 394 815 грн. 61 коп. (з 15.02.2015р. по 27.12.2015р.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.
Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, якщо з 16 по 31 день місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 87 430 грн. 03 коп. (з квітня 2015р. по грудень 2015р.), а річні згідно розрахунку становлять 20 926 грн. 91 коп. (загальний період з 15.02.2015р. по 27.12.2015р.).
Суд не приймає до уваги заперечень відповідача щодо списання нарахованих сум відповідно до Закону України №1730-У111 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки доказів в підтвердження такого списання на момент розгляду справи відповідачем не надано, а у господарського суду відсутні повноваження на таке списання.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 38835123) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 394 815 (триста девяносто чотири тисячі вісімсот пятнадцять) грн. 61 коп. пені, 87 430 (вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять) грн. 03 коп. - інфляційних нарахувань, 20 926 (двадцять тисяч девятсот двадцять шість) грн. 91 коп. річних, та 7 547 (сім тисяч пятсот сорок сім) грн. 59 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
03.05.2017
Судове рішення № 66319882, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 04.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/11460/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: