Постанова № 66319708, 25.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 9/36 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційні скаргиПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївнина постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року Господарського суду Рівненської області від 17.10.2016 рокуу справі Господарського суду№ 9/36 Рівненської областіза заявоюОСОБА_7доВАТ "Рівнеголовпостач"про визнання банкрутом ліквідаторМихайловський С.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С.: Семенчук В.Ю. (довіреність від 10.04.2017 року),ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.: Пухальська В.І. (довіреність №9 від 03.01.2017 року),ВАТ "Рівнеголовпостач":ліквідатор Михайловський С.В., арбітражний керуючий,Товарної біржі "Захід":Мартинчук О.В. (довіреність №01-03-17 від 01.03.2017 року).

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа №9/36 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 13.11.2009 року за заявою Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Пластикпак" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.06.2011 року відмовлено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у задоволенні заяви від 09.03.2011 року про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 21 870 400, 89 грн. (пункт 1 ухвали); відмовлено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у задоволенні частини вимог на суму 10 375 658, 17 грн. згідно поданої заяви від 10.01.2011 року про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 12 062 576, 75 грн. (пункт 2 ухвали); затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі з грошовими вимогами ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 1 687 043, 58 грн., як забезпечених заставою майна боржника, з яких 1 381 791, 96 грн. основного боргу у першу чергу задоволення, 305 126, 62 грн. неустойки (пені) у першу чергу задоволення, а також судових витрат на суму 125 грн. у першу чергу задоволення; з грошовими вимогами ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на загальну суму 80 203 971, 32 грн., як забезпечених заставою майна боржника, з яких 74 564 753, 81 грн. основної заборгованості у першу чергу задоволення, 5 639 092, 51 грн. неустойки (пені) у першу чергу задоволення, а також судових витрат на суму 125 грн. у першу чергу задоволення (пункт 3 ухвали) (том 4, а.с. 141 - 149).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 року в частині скасування пунктів 1, 2 резолютивної частини ухвали місцевого господарського суду від 29.06.2011 року та прийняття в цій частині нового рішення про визнання грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Північно-Західного регіонального управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до боржника на суму 12 062 576, 75 грн. у першу чергу задоволення та грошових вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до боржника на суму 21 870 400, 89 грн. у першу чергу задоволення - скасовано; пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.06.2011 року про відмову ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у задоволенні заяви від 09.03.2011 року про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 21 870 400, 89 грн. та про відмову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у задоволенні частини вимог на суму 10 375 658, 17 грн. згідно поданої заяви від 10.01.2011 року про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 12 062 576, 75 грн. - залишено в силі; ухвалу місцевого господарського суду від 29.06.2011 року в частині визнання грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 1 687 043, 58 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, з яких 1 381 791, 96 грн. основного боргу у першу чергу задоволення, 305 126, 62 грн. неустойки (пені) у першу чергу задоволення та судових витрат на суму 125 грн. у першу чергу задоволення - залишено в силі (том 9, а.с. 91-110).

Отже, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є заставними кредиторами ВАТ "Рівнеголовпостач" з вимогами відповідно на суму 80 203 971, 32 грн. та на суму 1 687 043, 58 грн. у першу чергу задоволення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.2014 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 13.02.2015 року, замінено ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Пластикпак" його правонаступником - ОСОБА_7 (том 15, а.с. 217 - 224, том 17, а.с. 124 - 134).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Рівненської області від 22.10.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В.; ухвалою місцевого господарського суду від 16.12.2015 року строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора Михайловського С.В. продовжено до 22.10.2016 року (том 16, а.с. 134 - 138, том 21, а.с. 91 - 103).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.06.2015 року, поряд з іншим, надано згоду на продаж майна боржника, яке перебуває в заставі (іпотеці) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; в цій частині зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року (том 19, а.с. 172 - 177, том 20, а.с. 101 - 109).

08.09.2016 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону, в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", проведеного Товарною біржею "Захід" за лотом №4: нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16, з підстав порушення ліквідатором вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі; визнати недійсним укладений з переможцем торгів договір купівлі-продажу від 29.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Книш В.А., реєстровий №1250/9; скасувати запис державного реєстратора №30707254 від 29.07.2016 року про право власності покупця - Приватного підприємства "Луцьк-Ріелт" та поновити запис про право власності ВАТ "Рівнеголовпостач" (вх. №2547/16) (том 23, а.с. 109 - 120).

12.09.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" №11/2-41655 від 19.08.2016 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з можливістю зниження початкової вартості майна банкрута, а саме: лот №1 - нерухоме майно, будівлі, споруди, приміщення, які знаходяться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира, 112а; лот №2 - нерухоме майно, приміщення, споруди, будівлі, які знаходяться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира, 112а; лот №3 - нерухоме майно, будівлі, споруди, приміщення, основні засоби та інше; лот №4 - нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16 (вх. №2567/16) (том 23, а.с. 143 - 169).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.10.2016 року залучено до участі у справі №9/36 про банкрутство ВАТ "Рівнеголовпостач" - Приватне підприємство "Луцьк-Ріелт", Приватне підприємство "Ром-Буд-Сервіс" та Приватне підприємство "Олдем Інвест" як переможців другого повторного аукціону з продажу спірного майна банкрута (том 24, а.с. 194 - 196).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.10.2016 року (суддя Заголдна Я.В.) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 01.09.2016 року про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 07.07.2016 року; відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від 16.08.2016 року про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону, що відбувся 07.07.2016 року (том 25, а.с. 105 - 110).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2016 року як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними результати другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" з можливістю зниження початкової вартості.

Оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2016 року, заставний кредитор ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", проведеного 07.07.2016 року Товарною біржею "Захід" за лотом №4: нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16; визнати недійсним укладений з переможцем торгів договір купівлі-продажу від 29.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Книш В.А., реєстровий №1250/9; скасувати запис державного реєстратора №30707254 від 29.07.2016 року про право власності покупця - Приватного підприємства "Луцьк-Ріелт" та поновити запис про право власності ВАТ "Рівнеголовпостач", мотивуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин справи на предмет додержання ліквідатором та організатором аукціону процедури продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Павлюк І.Ю., суддів: Саврій В.А., Савченко Г.І.) апеляційні скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.10.2016 року у даній справі - без змін (том 26, а.с. 211 - 219).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями про розгляд заяв ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 29.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна банкрута, проведеного Товарною біржею "Захід" за лотом №4: нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16; визнати недійсним укладений з переможцем торгів договір купівлі-продажу від 29.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Книш В.А., реєстровий №1250/9; скасувати запис державного реєстратора №30707254 від 29.07.2016 року про право власності покупця - Приватного підприємства "Луцьк-Ріелт" та поновити запис про право власності ВАТ "Рівнеголовпостач".

Також, із касаційною скаргою на зазначені судові рішення звернувся заставний кредитор ПАТ "ВіЕйБі Банк" та просив суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду від 29.11.2016 року та ухвалу місцевого господарського суду від 17.10.2016 року та прийняти нове рішення про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" з можливістю зниження початкової вартості.

Касаційні скарги обґрунтовані порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 1, 26, 41 - 44, 49, 55, 57, 59, 60, 65, 74, 75 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року та статей 41, 42, 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у неповноті з'ясування обставин справи на предмет реалізації спірного майна банкрута з другого повторного аукціону від 07.07.2016 року за заниженою ціною, що порушує майнові права кредиторів на одержання задоволення їх грошових вимог в ліквідаційній процедурі; неповідомленні ліквідатором заставних кредиторів про засідання комітету кредиторів боржника та про проведення аукціонів з продажу заставного майна банкрута; незазначенні у договорі на проведення аукціону, укладеному ліквідатором з організатором аукціону, початкової вартості майна банкрута; використанні результатів оцінки майна банкрута станом на грудень 2015 року при визначенні його початкової вартості на спірному аукціоні у липні 2016 року; виставленні майна банкрута на продаж на першому (07.04.2016 року), повторному (10.05.2016 року) та другому повторному (07.07.2016 року) аукціонах частинами (окремими лотами) без його попередньої реалізації цілісним майновим комплексом, що не відповідає визначеному комітетом кредиторів на засіданні від 05.01.2016 року порядку продажу майна в ліквідаційній процедурі ВАТ "Рівнеголовпостач". Також, скаржники зазначили, що суди не перевірили, чи фактично сплачувалися гарантійні внески учасниками другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" та не досліджували, чи проводились ліквідатором розрахунки із заставними кредиторами за рахунок коштів, виручених від продажу заставного майна банкрута на спірному аукціоні від 07.07.2016 року, зважаючи на доводи банків-заставодержателів про ненадходження на їх рахунки грошових коштів від реалізації заставного майна на момент розгляду судами спору про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач".

Розглядаючи касаційні скарги ліквідаторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" по суті, колегія суддів Вищого господарського суду України керується висновками Верховного Суду України відповідно до Постанови №17/008 від 14.12.2016 року у справі №904/9284/14 про те, що за змістом статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року не вбачається встановлення заборони щодо касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду про розгляд заяви заставного кредитора про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, оформленого протоколом про проведення аукціону, який за своєю правовою природою є правочином з відчуження майна боржника у ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 29.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Семенчук В.Ю., ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Пухальську В.І., Товарної біржі "Захід" - Мартинчук О.В., а також ліквідатора банкрута Михайловського С.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 22.10.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.

Положеннями частин 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство передбачено, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 статті 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

Відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або його ліквідації.

Отже, встановивши неможливість продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого та першого повторного аукціонів, ліквідатор боржника, який зобов'язаний дотримуватися балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, зобов'язаний зібрати комітет кредиторів боржника з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами.

Згідно з частинами 1, 4 - 6 статті 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів), дотримання прав комітету кредиторів боржника щодо визначення складу майна при його продажі окремими частинами (лотами).

Статтею 65 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного аукціону. Так, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 66 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Положеннями статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого господарського суду від 13.11.2009 року за заявою ініціюючого кредитора порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівнеголовпостач"; постановою місцевого господарського суду від 22.10.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, строк якої ухвалою суду від 16.12.2015 року продовжено до 22.10.2016 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 1, том 16, а.с. 134 - 138, том 21, а.с. 91 - 103).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини звернення 08.09.2016 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону, в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", проведеного Товарною біржею "Захід" за лотом №4: нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16; визнати недійсним укладений з переможцем торгів договір купівлі-продажу від 29.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Книш В.А., реєстровий №1250/9; скасувати запис державного реєстратора №30707254 від 29.07.2016 року про право власності покупця - Приватного підприємства "Луцьк-Ріелт" та поновити запис про право власності ВАТ "Рівнеголовпостач" (том 23, а.с. 109 - 120).

Також, 12.09.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" №11/2-41655 від 19.08.2016 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з можливістю зниження початкової вартості майна банкрута, а саме: лот №1 - нерухоме майно, будівлі, споруди, приміщення, які знаходяться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира, 112а; лот №2 - нерухоме майно, приміщення, споруди, будівлі, які знаходяться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира, 112а; лот №3 - нерухоме майно, будівлі, споруди, приміщення, основні засоби та інше; лот №4 - нежиле приміщення, торговий павільйон (літ. "А-2"), що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Степова, 16 (том 23, а.с. 143 - 169).

В обґрунтування своїх вимог заставні кредитори зазначили, що ліквідатор не повідомляв ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, обтяженого заставою (іпотекою) банків, не погоджував із заставними кредиторами початкову вартість заставного майна банкрута на спірному аукціоні та в порушення вимог частини 2 статті 57 Закону про банкрутство не зазначив відомості про початкову вартість майна в договорі на проведення аукціону; ліквідатор визначив організатора аукціону з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" без дотримання положень частини 6 статті 49 Закону про банкрутство та використав дані висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна банкрута станом на 21.12.2015 року, у зв'язку з чим спірне майно реалізовано з другого повторного аукціону від 07.07.2016 року за заниженою ціною. Також, скаржники доводять порушення ліквідатором Михайловським С.В. їх права на участь в засіданні комітету кредиторів при вирішення питання щодо порядку продажу майна банкрута, до складу якого входить майно, що є предметом забезпечення вимог банків, та погодження його початкової вартості на аукціоні в ліквідаційній процедурі ВАТ "Рівнеголовпостач".

Розглядаючи зазначену заяву, суди встановили, що до складу ліквідаційної маси ВАТ "Рівнеголовпостач" увійшло майно, що перебуває в заставі (іпотеці) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк"; ліквідатором Михайловським С.В. проведено оцінку майна банкрута шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_13, яким складено висновок про вартість об'єкта оцінки, відповідно до якого станом на 21.12.2015 року ринкова вартість майнового комплексу нежитлових будівель ВАТ "Рівнеголовпостач" складає 58 870 879 грн.; ухвалою місцевого господарського суду від 17.06.2015 року (залишена в силі постановою касаційного суду від 10.11.2015 року) надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк"; ухвалою місцевого господарського суду від 22.04.2015 року визнано організатора аукціону - Товарну біржу "Захід" учасником провадження у даній справі, з яким ліквідатором 27.07.2015 року укладено договір №1/27-07-15/РГП про проведення аукціону з продажу майна банкрута (том 19, а.с. 108 - 110, 172 - 177, том 20, а.с. 101 - 109, том 24, а.с. 27 - 29, 44 - 45).

Матеріалами справи підтверджується та судам встановлено, що на виконання вимог частини 5 статті 44 Закону про банкрутство розпочато продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з аукціону, призначеного на 18.09.2015 року, який не відбувся за відсутності заяв на участь в аукціоні, про що організатором аукціону листом за вих. №72/15 від 11.09.2015 року повідомлено ліквідатора банкрута (том 24, а.с. 74, 75).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач" від 05.01.2016 року прийнято рішення про затвердження оцінки нерухомого майна банкрута відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майнового комплексу нежитлових будівель ВАТ "Рівнеголовпостач" станом на 21.12.2015 року та доручено ліквідатору реалізувати майно банкрута з аукціону за початковою вартістю, визначеною оцінювачем, та відповідно до умов проведення аукціону, передбачених договором про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" (том 24, а.с. 96 - 97).

Судами встановлено, що пунктами 4.1.3., 4.2.3., 4.2.5. договору №1/27-07-15/РГП про проведення аукціону від 27.07.2015 року погоджено, що початкова вартість повторного (другого повторного) аукціону є вартість, зменшена на 20% щодо початкової вартості попереднього (першого, повторного) аукціону; другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, - 2% від початкової вартості другого повторного аукціону (том 24, а.с. 27 - 29).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Товарною біржею "Захід" призначено на 07.04.2016 року аукціон з продажу майна банкрута окремими лотами без можливості зниження початкової вартості, який організатором аукціону визнано таким, що не відбувся за відсутності заяв на участь в аукціоні, про що повідомлено ліквідатора листом за вих. №27/16 від 04.04.2016 року (том 24, а.с. 48, 49).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що призначений Товарною біржею "Захід" на 10.05.2016 року повторний аукціон з продажу майна банкрута з можливістю зниження початкової вартості не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників аукціону, про що організатором аукціону повідомлено ліквідатора банкрута листом за вих. №41/16 від 29.04.2016 року (том 24, а.с. 50, 51).

Судами встановлено, що другий повторний аукціон з продажу майна банкрута з можливістю зниження початкової вартості, визначеної як зменшеної на 20% початкової вартості майна банкрута на повторному аукціоні від 10.05.2016 року, призначено на 07.07.2016 року, про що організатором аукціону повідомлено ліквідатора листом за вих. №55/16 від 08.06.2016 року (том 24, а.с. 52).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 07.07.2016 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута за лотами №1, №2, №3, №4, до складу якого увійшло майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк"; за результатами спірного аукціону майно банкрута продано за ціною 6 918 499, 19 грн. (по всіх лотах), переможцями визнано Приватне підприємство "Ром-Буд-Сервіс" (лоти №1 та №4), Приватне підприємство "Олдем Інвест" (лот №2) та Приватне підприємство "Луцьк-Ріелт" (лот №3), про що організатором аукціону складено протоколи аукціону №01-07/16/РГП, №02-07/16/РГП, №03-07/16/РГП та №04-07/16/РГП від 07.07.2016 року (том 24, а.с. 5 - 16).

Відмовляючи у задоволенні заяв заставних кредиторів про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, до складу якого включено майно, обтяжене заставою (іпотекою) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк", суд першої інстанції виходив з того, що доводи банків про необхідність погодження ліквідатором початкової вартості продажу заставного майна банкрута з аукціону із заставними кредиторами не узгоджуються з положеннями статті 42 Закону про банкрутство, якими визначено обов'язок ліквідатора щодо одержання згоди на відчуження заставного майна від кредитора-заставодержателя або суду та не передбачено обов'язку ліквідатора узгоджувати з банком-заставодержателем умови продажу заставного майна, в тому числі його початкову вартість на другому повторному аукціоні, якщо таку згоду надано господарським судом.

Доводи ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про порушення ліквідатором вимог частини 2 статті 57 Закону про банкрутство щодо зазначення в договорі на проведення аукціону початкової вартості майна, місцевий господарський суд відхилив, як необґрунтовані, з огляду на встановлені обставини погодження ліквідатором та організатором аукціону в договорі №1/27-07-15/РГП від 27.07.2015 року (пункт 2.1.) обов'язку ліквідатора щодо надання організатору аукціону письмових замовлень із зазначенням початкової вартості майна банкрута, що виставляється на продаж з аукціону, як невід'ємних частин договору про проведення аукціону, та надання ліквідатором таких замовлень в ході підготовки проведення аукціонів з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" (том 24, а.с. 30 - 42).

Спростовуючи доводи заставного кредитора про те, що ліквідатором порушено порядок визначення початкової вартості майна банкрута на другому повторному аукціоні від 07.07.2016 року з огляду на використання даних про вартість нерухомого майна банкрута, що виставлялось на продаж на спірному аукціоні, відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності станом на 21.12.2015 року, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин проведення ліквідатором актуалізації оцінки майна банкрута станом на 21.06.2016 року та її затвердження на засіданні комітету кредиторів боржника, про що складено протокол від 30.06.2016 року, копію якого надано представнику заставного кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (том 24, а.с. 103 - 109).

Доводи ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" про продаж спірного майна банкрута на другому повторному аукціоні від 07.07.2016 року за значно заниженою ціною місцевий господарський суд відхилив, як необґрунтовані, оскільки визначена ліквідатором початкова вартість продажу лотів та її зниження організатором аукціону на крок аукціону на другому повторному аукціоні узгоджуються з положеннями статті 66 Закону про банкрутство та не підлягали погодженню із банками-заставодержателями.

Також, судом першої інстанції спростовано доводи ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про його неповідомлення ліквідатором про призначення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута з посиланням на обставини участі представника банку за довіреністю ОСОБА_14 при проведенні спірного аукціону 07.07.2016 року та відсутності у нього зауважень до звіту ліквідатора про проведену роботу з реалізації майна банкрута, затвердженого комітетом кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач" на засіданні від 29.07.2016 року, на якому був присутній представник банку-заставодержателя ОСОБА_14 (том 24, а.с. 131).

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що заставні кредитори ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" мали можливість ознайомитись з оголошенням про проведення другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, зважаючи на обставини його оприлюднення організатором аукціону на зазначених сайтах не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону в силу положень частини 1 статті 58 Закону про банкрутство.

Доводи ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про недодержання ліквідатором банкрута порядку визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута суд першої інстанції відхилив як такі, що спростовуються матеріалами справи та обставинами залучення Товарної біржі "Захід" до участі у даній справі в якості організатора аукціону ухвалою місцевого господарського суду від 22.04.2015 року, яка не оскаржувалася в апеляційному (та касаційному) порядку та набрала законної сили (том 19, а.с. 108 - 110).

Також, судом першої інстанції спростовано доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк" про відсутність в оголошеннях про призначення аукціонів з продажу майна банкрута відомостей про початкову вартість майна боржника з посиланням на дані оголошень про проведення аукціонів з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", опублікованих на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками місцевого господарського суду за результатами розгляду заяв заставних кредиторів про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що включає майно, яке перебувало в заставі (іпотеці) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк", та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 07. 10.2016 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про додержання ліквідатором процедури реалізації майна банкрута з другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з огляду на таке.

Положеннями частини 5 статті 44 Закону про банкрутство передбачено обов'язок ліквідатора здійснити продаж майна банкрута частинами, якщо його не вдалося реалізувати у вигляді цілісного майнового комплексу в ліквідаційній процедурі. При цьому, прийняття рішення про визначення складу майна банкрута в разі його продажу частинами в ліквідаційній процедурі є виключною компетенцією комітету кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, аукціон з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом, призначений на 18.09.2015 року, не відбувся за відсутності заяв на участь в аукціоні (том 24, а.с. 74, 75).

Матеріалами справи підтверджується, що на засіданні комітету кредиторів боржника від 05.01.2016 року затверджено порядок продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" шляхом продажу матеріальних цінностей банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, визначеною як сукупність визнаних у встановленому законом порядку вимог кредиторів; у разі якщо реалізувати майно банкрута цілісним майновим комплексом не вдасться, доручено ліквідатору здійснити продаж майна банкрута частинами за початковою вартістю згідно висновку незалежного оцінювача в порядку, передбаченому Законом про банкрутство. При цьому, рішення щодо визначення складу майна банкрута у разі його продажу частинами в ліквідаційній процедурі комітетом кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач" в даному засіданні не приймалось (том 24, а.с. 96 - 97).

Разом з тим, розглядаючи заяви заставних кредиторів про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута окремими лотами, суди не надали оцінки обставинам правомірності реалізації майна банкрута з першого аукціону від 07.04.2016 року частинами (окремими лотами) без попереднього виставлення його на продаж цілісним майновим комплексом, про що було зобов'язано ліквідатора рішенням комітету кредиторів боржника від 05.01.2016 року після завершення інвентаризації майна та затвердження оцінки майна боржника в ліквідаційній процедурі. Суди не з'ясували, чи приймалось комітетом кредиторів рішення щодо визначення складу майна банкрута при продажу його частинами (лотами), а відтак не перевірено правомірності формування ліквідатором та організатором аукціону складу лотів №1-4, які були предметом продажу на другому повторному аукціоні від 07.07.2016 року.

Виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

Відмовляючи у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, суди не перевірили, чи реально сплачувалися учасниками спірного аукціону від 07.07.2016 року гарантійні внески за участь в аукціоні з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач" за лотами №1-4, зважаючи на їх значний розмір, та чи існувала реальна конкуренція між учасниками спірного аукціону, а також не оцінили дій ліквідатора банкрута на предмет додержання ним балансу інтересів кредиторів та боржника при відчуженні майна підприємства-банкрута третім особам за сукупною вартістю понад 6,9 млн. грн., що значно нижча від експертної оцінки майна боржника, проведеної ліквідатором у 2015 році (з урахуванням її актуалізації у 2016 році), яка становила понад 59,5 млн. грн.

Також, суди не звернули увагу на відсутність в матеріалах справи письмових текстів оголошень про проведення першого та повторного аукціонів, призначених відповідно на 07.04.2016 року та 10.05.2016 року, які визнано організаторами аукціону такими, що не відбулися за відсутності учасників аукціону, а також письмового тексту оголошення про проведення другого повторного аукціону, який відбувся 07.07.2016 року, опублікованих на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим не перевірили додержання організатором аукціону порядку офіційного повідомлення про проведення аукціонів з продажу майна банкрута та не перевірили повноти змісту оголошень, розміщених організатором аукціону у вільному доступі в мережі Інтернет, що не узгоджується з вимогами статей 58, 59 Закону про банкрутство.

Положеннями частин 1, 4 статті 69 та частин 3, 4, 5 статті 71 Закону про банкрутство передбачено, що негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця організатором аукціону складається протокол, до якого додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону. Протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка. Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на 10 календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менше як 50 % ціни продажу майна.

Також, згідно статті 73 Закону про банкрутство, у разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом 5 днів з дня отримання цього договору, гарантійний внесок йому не повертається і замовник аукціону має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів, яким запропонована найбільш висока ціна, порівняно з ціною, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів. Якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.

Однак, в порушення вимог статей 43, 101 ГПК України, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили обставин виконання покупцями-переможцями спірного аукціону зобов'язань з оплати вартості придбаних лотів №1-4 у передбачений статтею 71 Закону про банкрутство строк, не дослідили правомірності укладення договорів 20.07.2016 року купівлі-продажу майна боржника з пропуском строків на їх оплату; не дослідили правових наслідків несвоєчасної оплати та наявності підстав для поновлення аукціону в порядку статті 73 цього Закону у зв'язку з можливим припиненням дії договорів про продаж майна з аукціону в силу дії спеціальної норми (статті 73 Закону про банкрутство) (том 24, а.с. 156 - 158, 160 - 162, 171 - 173).

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до статті 42 Закону про банкрутство, яка визначає порядок формування ліквідаційної маси, законодавець визначив згідно частини 4 даної норми порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя). При цьому, обов'язку ліквідатора узгоджувати з банком-заставодержателем умови продажу заставного майна Закон про банкрутство не передбачає, що не позбавляє його права на вчинення дій, спрямованих на врахування інтересів кредитора-заставодержателя шляхом зобов'язання організатора торгів при укладенні договору на проведення аукціону з продажу майна боржника інформувати заставодержателя персонально про час та місце проведення аукціону, виходячи з обов'язку ліквідатора дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство.

Отже, приймаючи оскаржувані рішення про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", до складу якого включено майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" відповідно на суму понад 1,6 млн. грн. та на суму понад 80,2 млн. грн. та його фактичної реалізації за ціною 6,9 млн. грн., суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора з реалізації майна банкрута та його обов'язку дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство, обрання ним таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною відповідно до вимог частини 1 статті 44 Закону про банкрутство.

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та необґрунтованість у зв'язку із цим їх висновків про відмову заставним кредиторам ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "ВіЕйБі Банк" у задоволенні їх заяв про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.07.2016 року з продажу майна ВАТ "Рівнеголовпостач", до складу якого увійшло майно, обтяжене заставою (іпотекою) банків.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 року). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Відтак, рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням фактичних обставин справи, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 29.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2016 року необхідно скасувати, а справу №9/36 в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна боржника з аукціону та результатів аукціону від 07.07.2016 року передати на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду в зазначеній частині.

При новому розгляді справи судам належить із врахуванням зазначених положень процесуального права та законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора, починаючи з проведення першого (07.04.2016 року) та наступних (10.05.2016 року та 07.07.2016 року) аукціонів з реалізації майна банкрута; з'ясувати, чи приймалось комітетом кредиторів рішення про визначення складу майна боржника для його продажу з аукціону частинами (окремими лотами) на виконання вимог частини 8 статті 26 та частини 5 статті 44 Закону про банкрутство; перевірити додержання організатором аукціону порядку допуску до участі у другому повторному аукціоні від 07.07.2016 року його учасників, зокрема, сплати ними гарантійних внесків; перевірити обставини виконання покупцями обов'язку щодо оплати вартості придбаного з аукціону майна банкрута, а також наявності правових підстав для укладення договорів купівлі-продажу майна 20.07.2016 року з порушенням строків розрахунку згідно статті 73 Закону про банкрутство в ході ліквідаційної процедури ВАТ "Рівнеголовпостач".

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.10.2016 року у справі №9/36 скасувати.

Справу №9/36 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області в іншому складі суду в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна боржника з аукціону та результатів аукціону від 07.07.2016 року.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко