Постанова № 66319684, 28.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 915/729/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Ковтонюк Л.В., Карабаня В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016у справі№ 915/729/16 Господарського суду Миколаївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 5149,47 грн., Воробйов Д. О., Кучерява Т. Ю., не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" в липні 2016 року звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення 5149,47 грн. заборгованості за перевищення договірної величини електричної потужності у березні 2016 року.

Позов обґрунтовано тим, що на об'єкті відповідача за адресою: вул. Каботажний узвіз, 2/1, місто Миколаїв 16.03.2016 зафіксовано перевищення договірної величини потужності електроенергії. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір № 44/1688 від 15.08.2011, повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності на березень 2016 року, акт № 1/000750 від 16.03.2016 з контролю електричної потужності, рахунок № 44/1688/3/1 від 31.03.2016, пояснення інспектора від 30.08.2016, Правила користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 у справі № 915/729/16 (суддя Семенчук Н. О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" 5149,47 грн. боргу за перевищення договірної величини електричної потужності у березні 2016 року та 1378 грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що будь - яких доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" належним чином і в повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором суду не надано, тобто не доведено безпідставність позовних вимог, а надані позивачем докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16 (у складі колегії суддів: Ліпчанської Н.В. - головуючого, Лисенко В.А., Діброви Г.І.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 у справі № 915/729/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16, і прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Миколаївобленерго" в задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "Нібулон" 15.08.2011 укладено договір № 44/1688 про постачання електричної енергії (далі - договір) відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із дозволеною потужністю 2497 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору.

Точку продажу електричної енергії за кожним об'єктом споживача визначено додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Приєднана потужність у точках підключення становить 2497 кВт.

Відповідно до п. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Судами встановлено, що між сторонами укладено додаткові угоди від 24.07.2013 та від 18.06.2015.

Додаткові угоди та договір підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено печатками підприємств.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти) які визначено на розсуд сторін і погоджено ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судами встановлено: пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлено цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно із п. 2.3.2 договору споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки відповідно до додатку № 2 "Перелік об'єктів споживача".

Згідно із п. 2.3.3 та п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачеві вартість електричної енергії відповідно до умов додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача відповідно до додатку № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 5.3 договору договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на годину максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об'єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, та доводяться постачальником не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду письмовим повідомленням, яке є невід'ємною частиною договору. Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях, заявлених споживачем відповідно до п. 5.1 цього договору. У разі, якщо споживач на підставі двостороннього акта має погоджену технологічну броню електропостачання, договірна величина споживання електричної потужності в години максимуму навантаження має бути не нижче обумовленої відповідним актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання.

Відповідно до п. 4.2.2 договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених відповідно до вимог розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужності 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт. год. і більше.

За умовами додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору сторонами передбачено, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових платежів) і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді та друкуються в газеті "Южная правда" чи інших друкованих виданнях.

Згідно із п. 6 додатку № 10 "Порядок розрахунків" до договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачеві нараховані відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкції протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка. Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Взаємовідносини які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 4.1 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із п. 4.6 ПКЕЕ постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт/рік та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводяться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору. Періоди контролю максимумів навантаження встановлюються відповідно до нормативних документів і відповідно до умов договору доводяться до споживачів письмовим повідомленням, яке є додатком до договору. Загальна тривалість періодів контролю максимального навантаження має не перевищувати 6 годин на добу.

Відповідно до п. 6.15 ПКЕЕ перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформлюються актом з контролю електричної потужності.

Керуючись п. 4.6 ПКЕЕ та п. 5.3 договору, позивачем повідомленням № 04-23/2-407 від 21.01.2016 встановлено відповідачу в точці обліку електроенергії договірну величину електричної потужності на період контролю в години ранкового та вечірнього максимуму навантаження енергосистеми на березень 2016 року: ранок - 461 кВт, вечір - 478 кВт.

З огляду на положення п. 4.6 ПКЕЕ вказане повідомлення є невід'ємною частиною договору.

В порядку п. 6.15 ПКЕЕ 16.03.2016 складено акт № 1/000750 з контролю електричної потужності відповідно до якого при перевірці дотримання споживачем договірних (граничних) величин електричної потужності у відповідача зафіксовано перевищення договірної граничної величини споживання електричної потужності у години ранкового максимуму енергосистеми з 8:30 до 10:30 годин за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1, яким встановлено перевищення вказаних величин, а саме: на 179,8 кВт.

Відповідачу нараховано двократну вартість перевищеної граничної величини електричної потужності, яка скала 5149,47 грн., що відповідає вимогам ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та виставлено рахунок № 44/1688/3/1 від 31.03.2016.

Вказану заборгованість відповідачем не сплачено.

Відповідачем вказано, що акт не відповідає Методиці проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності у споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, з огляду на що зазначено наступне.

Наказом № 241 Міністерства палива та енергетики України від 19.05.2003 затверджено Методику проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності у споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України (далі - Методика).

Акт з контролю електричної потужності від 16.03.2016 оформлено відповідно до Методики відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4, за результатами контрольних вимірів фактичної електричної потужності контролюючою особою складено акт встановленого зразку у 2-ох примірник, один з яких надано споживачу.

Відповідач стверджує, що на об'єкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 не прийнято в промислову експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії.

Судами встановлено, що попереднім власником об'єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 (колишня вул. Портова, 2) ВАТ "Суднобудівний завод "Лиман", якому ПАТ "Миколаївобленерго" здійснювало поставку електричної енергії на підставі договору № 44/5386 від 26.09.2009, відповідно до умов якого (додаток № 2) точку обліку електроенергії обладнано двома засобами обліку: лічильники № 36118582 та № 36125845.

Наявність даних лічильників підтверджується актами контрольного огляду від 09.07.2013 № 1/000004 та № 1/000005, які проводились у зв'язку із розірванням договору про постачання електроенергії із ВАТ "Суднобудівний завод "Лиман".

При укладенні договору про постачання електричної енергії на даний об'єкт з ТОВ "Нібулон" технічного переобладнання системи електропостачання в точці обліку не відбувалось, облік електричної енергії здійснюється за допомогою лічильників № 36118582 та № 36125845 з моменту укладення додаткової угоди від 24.07.2013 до договору, що підтверджується додатком № 2 до договору. Дані лічильники є багатофункціональними, крім комерційного обліку електричної енергії їх обладнано функцією автоматичного зчитування отриманих даних з подальшим архівуванням інформації.

Відповідно до п. 1.10 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, що затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32, у разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання цієї електроустановки, нові технічні умови не видаються.

Точку обліку за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 обладнано системою комерційного обліку електроенергії з 02.03.2011, що підтверджується актом про введення у промислову експлуатацію.

На об'єкті відповідача за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 встановлено лічильники обліку електричної енергії, які зберігають інформацію у первинній базі даних засобів обліку у вигляді 30-хвилинних профілів споживання електроенергії,надалі інформація зберігається системою АСКОЕ товариства.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - сукупність об'єднаних в єдину функціональну метрологічно-атестовану систему локального устаткування збору і обробки даних засобів (засобу) обліку, каналів передачі інформації та пристроїв приймання, обробки, відображення та реєстрації інформації.

Відповідно до п. 3.14 ПКЕЕ прийняті в промислову (постійну) експлуатацію ЛУЗОД або АСКОЕ мають використовуватись для проведення комерційних розрахунків.

Крім цього, відповідачем використовуються дані АСКОЕ при наданні актів про використану електричну енергію за кожний розрахунковий період відповідно до п. 6.13 ПКЕЕ, що підтверджується актами та витягами з особового рахунку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16 Господарського суду Миколаївської області прийнято із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16 Господарського суду Миколаївської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16 Господарського суду Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 915/729/16 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Ковтонюк Л. В. Карабань В. Я.