Ухвала суду № 66318857, 25.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7703/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕПЛО-УЮТ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного підприємства «ТЕПЛО-УЮТ» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Відповідачі не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтами не заявлялися вимоги щодо апеляційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 січня 2017 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову, колегія суддів вважає за необхідне розглядати дану справу в межах вимог поданих відповідачами апеляційних скарг.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «ТЕПЛО-УЮТ» є юридичною особою, яке зареєстроване 07.12.2015 pоку за №1 070 102 0000 060794 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві.

З 07.12.2015 pоку Приватне підприємство «ТЕПЛО-УЮТ» прийнято на облік до державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків, про що зроблено відповідний запис за № 265515186026.

Окрім того, Приватне підприємство «ТЕПЛО-УЮТ» з 07.12.2015 року перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник єдиного внеску, про що зроблено запис за № 10000000524684.

Приватне підприємство «ТЕПЛО-УЮТ» є платником податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер №401610626557.

09.02.2016 року між Приватним підприємством «ТЕПЛО-УЮТ» та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було укладено Договір про визнання електронних документів № 1, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до умов вказаного Договору позивачем засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві наступні документи: податкову накладну №225 від 28.04.2016 р.; податкову накладну №226 від 30.04.2016 р., звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2016 року від 16.05.2016 року.

Факти подання вказаних документів підтверджуються наявними в справі квитанціями ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, з яких зокрема вбачається, що подані позивачем документи прийнято не було з наступної підстави "можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктами 48.1-48.3, 48.5 ст. 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

За приписами п.46.6 ст.46 Кодексу, у разі, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п.49.8 ст.49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

В силу вимог п. 49.11 ст.49 Кодексу, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статі 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Як зазначалося вище, позивач направив засобами електронного зв'язку податкову звітність, до якої входить податкова накладна №225 від 28.04.2016 р.; податкова накладна №226 від 30.04.2016 р., звітна податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2016 року від 16.05.2016 року.

При цьому, будь-яких посилань на допущення помилок у заповненні звітної документації контролюючим органом не наведено.

Крім того, позивачем у поданій податковій декларації зазначено обов'язкові реквізити, серед яких і місцезнаходження позивача, які є достовірними в силу ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Отже, як було вірно зазначено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві безпідставно відмовляється виконувати умови договору про визнання електронних документів № 1 від 09.02.2016, який сторонами було прийнято та підписано у встановленому порядку.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не доведено правомірність відмови у визнанні податкової декларації позивача за квітень 2016 року поданою.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Костюк Л.О.

Повний текст ухвали виготовлено - 27.04.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Костюк Л.О.