Ухвала суду № 66318764, 03.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 357/531/17

Суддя доповідач Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

03 травня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про скасування постанови про накладення штрафу -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята 09.02.2017, та як вказує апелянт, копія отримана ним 01.03.2017.

Разом з тим, апеляційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 зареєстровано судом 06.04.2017 року(згідно штампу суду), що свідчить про пропуск строку на оскарження постанови.

У апеляційній скарзі відсутнє клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду з вказівкою на причини такого пропуску.

Крім того, апеляційна скарга датована представником апелянта 03.04.2017.

Згідно копії конверта про надсилання поштового відправлення, його надіслано в квітні.

Згідно ст. 187 КАС України, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апелянтом не надано копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Вказане підтверджується також актом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2017 №52 (а.с.33).

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Разом з тим, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв’язку з відсутністю можливості його сплати, обмеженим фінансуванням. Вказується про стислі строки подачі скарги на рішення суду.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.

У відповідності до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14).

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Предметом позову є скасування постанови державного виконавця.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня – 1600,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 1760,00 грн. (1600,00 грн. * 110 %).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.

МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3674-VI в редакції, чинній з 1 вересня 2015 року, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Платник судового збору для сплати цього збору може використовувати будь-який засіб платежу, у тому числі ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладені недоліки апеляційної скарги перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме, зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження чи надати докази вчасного подання апеляційної скарги, додати копії апеляційної скарги та доданих документів, надати докази сплати судового збору.

Не усунення всіх зазначених недоліків апеляційної скарги є підставою для застосування ч. 4 ст. 189 КАС України.

Керуючись ст.ст.108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про скасування постанови про накладення штрафу – залишити без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або якщо вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В. В. Кузьменко