Постанова № 66318075, 28.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 квітня 2017 р. № 820/6439/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Коваленко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у порядку адміністративного судочинства висунув вимоги про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 08.11.2016 року за №№ 0021021304, №0021141304, №0021001304, №0020931304, №0021171304, №0021161304, №0021101304.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що судження контролюючого органу про вчинення платником податків податкових правопорушень ґрунтуються на помилкових судженнях, платник не порушував податкової дисципліни, податковий обов'язок виконав у повному обсязі, підстав для покладення обов'язку проведення додаткових платежів не має. Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав правову позицію довірителя, просив суд постановити рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що платник податків приховав реальний обсяг реалізації товару (лікеро-горілчаних виробів), внаслідок чого за цим фактом одночасно занизив суму податку з доходів фізичних осіб, суму військового збору, суму ПДВ, суму акцизного податку, не забезпечив проведення розрахункових операцій з продажу лікеро-горілчаних виробів через реєстратори розрахункових операцій. Окрім того, за висновками ОДПІ платник безпідставно збільшив витрати на суму платежів за ліцензіями на торгівлю алкогольними напоями. Стверджуючи про правильність суджень контролюючого органу, представник відповідача у судовому засіданні просив суд увалити рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що працівниками відповідача була проведена документальна планова перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №3654/20-30-13-04-06/НОМЕР_1 від 21.09.2016 р.

У даному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником податків низки порушень, а саме: п.п.164.1.3 ст.164, п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України у спосіб невнесення до складу загального оподатковуваного доходу торгівельної виручки в розмірі 5.291.801,56грн.; п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України у спосіб збільшення складу витрат за рахунок сплати по ліцензіям на роздрібну торгівлю ліцензіями на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами; ст..176 Податкового кодексу України у спосіб недекларування та неоплати війскового збору з суми прихованого (заниженого) доходу у розмірі 5.373.581,56грн. (сума заниженого за даними перевірки чистого оподатковуваного доходу за двома попередніми епізодами порушень у справляння податку з доходів фізичних осіб); п.п.7.1.2 ст.7, п.9.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у спосіб заниження бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (на суму заниженого за даними перевірки чистого оподатковуваного доходу за двома попередніми епізодами порушень у справляння податку з доходів фізичних осіб); п.п. «а» п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України у спосіб заниження податкових зобов'язань з ПДВ (які мали б нараховуватись на суму заниженого за даними перевірки чистого оподатковуваного доходу за двома попередніми епізодами порушень у справляння податку з доходів фізичних осіб у разі, якщо такий дохід виник за операціями з поставки товарів (робіт, послуг); п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України у спосіб заниження податкових зобов'язань з акцизного податку по господарським операціям з продажу горілчаних виробів; порушення п.1, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у спосіб незастосування реєстраторів розрахункових операцій при одержані готівкових коштів у сумі 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ) як заниженого за даними перевірки (прихованого) чистого оподатковуваного доходу за двома попередніми епізодами порушень у справляння податку з доходів фізичних осіб.

З посиланням на вказаний акт 08.11.2016р. Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення за №№ 0021161304 на суму штрафу 1,00 грн. (за порушення п.1, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); № 0021171304 на суму штрафу 510,00 грн. (за порушення п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України у вигляді незбереження первинних документів, які підтверджують дані документів податкової звітності, а також неподання таких документів до перевірки); № 0020931304 на суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1.336.587,62 грн. (основний платіж - 1.069.270,10грн., штраф - 367.317,52грн.); № 0021101304 на суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 1.587.540,00 грн. (основний платіж - 1.058.360,00грн., штраф - 529.180,00грн.); № 0021001304 на суму грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 100.754,30 грн. (основний платіж - 80.603,44грн., штраф - 20.150,86грн.; №0021141304 на суму грошового зобов'язання з акцизного податку у загальному розмірі 148.901,87 грн. (основний платіж - 119.121,50грн., штраф - 29.780,57грн.); № 0021021304 на суму грошового зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі основного платежу 7.707,37грн.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема, ч.3 ст.2 КАС України, перелічених рішень суб'єкта владних повноважень, суд зазначає, що всі епізоди донарахування (окрім завищення витрат за рахунок платежів по ліцензіям) зумовлені лише одним судженням контролюючого органу про одержання ФОП готівкових коштів у сумі 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ) внаслідок ведення торгівельної діяльності.

Як з'ясовано судовим розглядом, контролюючий орган у ході перевірки визнав ті обставини, що загальна сума доходу платника податків від продажу товару склала - 33.138.351,30грн. (з ПДВ), з яких: 13.842.265,18грн. (з ПДВ) надійшло за платежами по банківській картці, 19.296.086,12грн. (з ПДВ) до каси через реєстратори розрахункових операцій.

При цьому, зі змісту акту перевірки однозначно слідує, що сума у розмірі 19.296.086,12грн. (з ПДВ; як надходження до каси ФОП через реєстратори розрахункових операцій) була обчислена ОДПІ виключно розрахунковим шляхом за допомогою арифметичної дії віднімання від загальної суми одержаного приватним підприємцем доходу (33.138.351,30грн. з ПДВ) тієї суми, котра надійшла у власність ФОП за платежами по банківській картці (13.842.265,18грн. з ПДВ).

У подальшому, вдавшись до визнання достовірності показника загальної суми доходу і визнання достовірності власно обрахованого показника надходжень по касі, ОДПІ від суми надходжень по кредиту рахунків виконаних ФОП зобов'язань по кредиту (25.646.248,00грн. з ПДВ) віднімає суму надходжень до каси через реєстратори розрахункових операцій (19.296.086,12грн. з ПДВ), хоча вказані показники не можуть бути задіяні в одній арифметичній дії з метою визначення одержаного ФОП доходу від підприємницької (господарської) діяльності, позаяк є результатами різних господарських операцій.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що за визначенням п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Суд зауважує, що у нормах Податкового кодексу України законодавець неодноразово застосовує термін «дохід», але жодного разу не наводить його визначення.

У зв'язку з цим та беручи до уваги приписи п.5.3 ст.5 Податкового кодексу України суд вважає за можливе поширити на спірні правовідносини дію норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (а також прийнятих на його розвиток підзаконних нормативно-правових актів в частині тлумачення доходу та підстав його одержання).

Правильність такого підходу підтверджується положеннями ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», де вказано, що податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку, а також ч.1 ст.51 Цивільного кодексу України, згідно з яким до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до норм Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868) доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

З наведеного визначення випливає, що дохід виникає у результаті виконання зобов'язань за правочинами, зокрема, правочинами з поставки товарів (як оптового, так і роздрібного характеру).

Але в акті перевірки взагалі не вказано джерело отримання ФОП товарів на суму близько 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ).

З урахуванням запровадженого ст.4 Податкового кодексу України правила презумпції правомірності рішень платника податків суд не знаходить підстав для того щоби погодитись з судженням контролюючого органу про те, що платник нелегально (тобто з уникненням контролю з боку Держави) здійснює придбання товарів на суму близько 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ), нелегально (тобто з уникненням контролю з боку Держави) здійснює продаж товарів на суму 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ), одержує від продажу готівкові кошти у сумі 6.350.161,88грн., не проводить ці кошти ні через касу, ні через реєстратори розрахункових операцій і все ж таки незважаючи на це вносить ці кошти на банківський рахунок.

У ході розгляду справи судження контролюючого органу про заниження платником доходу на суму 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ) не було доведено за правилами ч.2 ст.71 КАС України, не підтверджено жодним з належним та допустимих у розумінні ст.70 КАС України доказів, а базується лише на власно проведених арифметичних розрахунках, механізм яких не відповідає закону.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати недоведеним висновок ОДПІ про заниження платником податків доходу на суму 6.350.161,88грн. з ПДВ (5.291.801,56грн. без ПДВ), що має невідворотним наслідком недоведеність епізодів порушень за фактами заниження податкових зобов'язань з ПДВ, заниження військового збору, заниження акцизного податку, заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, незастосування реєстраторів розрахункових операцій, незбереження первинних документів та неподання первинних документів до перевірки.

За епізодом формування витрат за рахунок платежів по ліцензіям суд відзначає, що відповідно до п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Таким чином, законодавець унормовуючи правовідносини з приводу справляння податку з доходів фізичних осіб від підприємницької (господарської) діяльності навів чіткий і однозначний критерій формування витрат - пов'язаність реально понесених особою видатків з її господарською діяльністю.

У силу норм ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ведення господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами безумовно вимагає одержання суб'єктом господарювання відповідних ліцензій із своєчасним здійсненням подальших платежів за ними.

Без виконання цієї вимоги закону господарська діяльність особи у цьому напрямку втрачає статус легальної та правомірної.

Під час перевірки контролюючим органом не заперечувалось, а згідно з поданими до матеріалів справи документами підтверджується, що платник отримав ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями бланк серія АЕ № 466857 видана 02.12.2014р.; бланк серія АЕ №551857 видана 05.03.2015р.; ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серія АЕ № 492938 видана 02.12.2014р.; серія АЕ № 559990 видана 04.03.2015р.; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями бланк серія АЕ № 466843 видана 02.12.2014р.; ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серія АЕ № 492927 видана 02.12.2014р.; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями бланк серія АЕ № 466461 видана 17.10.2014р.; ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серія АЕ № 492448 видана 17.10.2014р.; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, бланк серія АЕ №593137 видана 27.03.2015р.; ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серія АЕ № 596132 видана 27.03.2015р.; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, бланк серія АЕ № 500244 видана 06.06.2014р. бланк серія АЕ № 593865 видана 08.06.2015р.; ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серія АЕ № 501262 видана 06.06.2014р. серія АЕ № 596924 видана 08.06.2015р..

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для виключення понесених ФОП видатків по оплаті платежів за ліцензіями на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами зі складу витрат у цілях обчислення податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки у ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів фактичної обґрунтованості та юридичної правильності спірних рішень, то заявлені платником податків вимоги належить задовольнити.

Розподіл судових витрат суд проводить у порядку ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 129 Конституції України, ст..ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішеннь задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 08.11.2016 року № 0021021304, від 08.11.2016 року №0021141304, від 08.11.2016 року №0021001304, від 08.11.2016 року №0020931304, від 08.11.2016 року №0021171304, від 08.11.2016 року №0021161304, від 08.11.2016 року №0021101304.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м.Харків, пр.Науки, 9, ЄДРПОУ 39859805) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61020, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору у сумі 6890,00 грн.(шість тисяч вісімсот дев'яносто грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.о провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03.05.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.