Постанова № 663179, 15.05.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 р.

№ 15/813

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О. Спасібухової (дов. від 11.05.07), В. Семенія (дов. від 7.05.07), М. Бовсуновського (дов. від 7.05.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Любе місто” на рішення господарського суду м. Києва від 30 січня 2007 року у справі № 15/813 за позовом закритого акціонерного товариства “Коростенський завод “Янтар” до товариства з обмеженою відповідальністю “Любе місто” про стягнення 49 056 грн. 68 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року закрите акціонерне товариство “Коростенський завод “Янтар” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Любе місто” про стягнення суми боргу в розмірі сумі 49 056 грн. 68 коп. з підстав невиконання зобов’язання.

Рішенням від 30 січня 2007 року (суддя М.Хоменко) позов задоволено.

Відповідач просить рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарським судом встановлено, що закрите акціонерне товариство “Коростенський завод “Янтар” на умовах договору від 3 травня 2006 року за № 12/112 (далі-Договір) передало товариству з обмеженою відповідальністю “Любе місто” лакофарбову продукцію та товари побутової хімії на суму 49 056 грн. 68 коп., що підтверджується накладними від 4 травня 2006 року № 617; від 18 травня 2006 року № 707№; від 2 червня 2006 року № 839.

Боржник за поставлену продукцію не розрахувався і господарський суд на підставі статей 525 і 526 Цивільного кодексу України задовольнив позов.

Оспорюючи рішення суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Любе місто” стверджує, що не є належним відповідачем у справі, а також на той факт, що не було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання.

На підтвердження цих тверджень відповідач посилається на інші, ніж зазначені в Договорі та позові, місцезнаходження, індетифікаційний код, розрахунковий рахунок, прізвище керівника товариства.

З тексту позову, Договору, а також доданих до позовної заяви копій Свідоцтва від 2 лютого 1998 року за № 25357 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, Свідоцтва від 16 лютого 1998 року № 37303400 про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також довіреностей від 18 травня і 1 червня 2006 року на отримання цінностей вбачається, що особа, яка отримала продукцію позивача - товариство з обмеженою відповідальністю “Любе місто” - знаходиться на вул. Саперно-Слобітській, 25 в м.Києві.

Крім того, співпадають зазначені в позовній заяві, Договорі та Свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість індивідуальний податковий номер та розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Любе місто”.

Зазначені відомості про юридичну особу були використані господарським судом при виготовленні рішення та наказу.

З тексту ухвал господарського суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення її розгляду вбачається, що їхні примірники були направлені сторонам канцелярією суду відповідно 5 і 28 грудня 2006 року.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав будь-яких доказів, які спростовують позовні вимоги, звільняють його від цивільної відповідальності чи підтверджують доводи касаційної скарги.

Неточності в зазначенні організаційно-правової форми товариства, які були допущені при оформленні накладних, не можуть бути достатніми підставами для скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 30 січня 2007 року у справі № 15/813 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Любе місто" без задоволення.

Головуючий, суддя

М.В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій