Постанова № 66317863, 20.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року № 810/4289/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до Переяслав-Хмельницького відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України про стягнення пені з Державного бюджету України,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» (далі позивач, СП ТОВ «Нива Переяславщини», платник, підприємство) з позовом до Переяслав-Хмельницького відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі відповідач-1, податковий орган, Переяслав-Хмельницьке відділення ОДПІ), Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України (далі відповідач-2, Переяслав-Хмельницьке УДКСУ) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені в розмірі 1448786,62 грн. (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 23.12.2016).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, адміністративний позов СП ТОВ «Нива Переяславщини» задоволено, зобов'язано Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підготувати висновок та подати його до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України про відшкодування на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" податку на додану вартість за листопад 2014р., грудень 2014р., загалом у сумі 2 835 731,0 грн.

З огляду на вказане, за переконанням позивача, у випадку закінчення перевірки Переяслав-Хмельницьким відділенням ОДПІ та складенням відповідної довідки документальної позапланової виїзної перевірки декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 19.02.2015, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету відповідач-1 зобовязаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до 25.02.2015.

Поряд з цим, як йдеться у позовній заяві, в порушення вимог п. 200.12 ст. 200 ПК України, податковим органом не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. З огляду на вказані обставини, як наголошено представником позивача, з 05.03.2015 і по день погашення не відшкодований ПДВ в сумі 2835731 грн. є заборгованістю державного бюджету перед СП ТОВ «Нива Переяславщини», на яку підлягає нарахуванню пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Згідно здійсненого у позовній заяві розрахунку сума пені за 518 днів прострочення становить 1448786,62 грн.

Відповідач-1 Переяслав Хмельницьке відділення ОДПІ - позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що відсутні підстави для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вищевказаний період, оскільки податковим органом 30.08.2016 надано Переяслав-Хмельницькому УДКСУ висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, а 31.08.2016 останнім сплачено на рахунок позивача суму бюджетного відшкодування.

Відповідачем-2 Переяслав Хмельницьким УДКСУ направлено до суду письмові заперечення, в яких зазначено про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу на підставі висновків від 25.08.2016 №23-07 на суму 901 100 грн. та від 25.08.2016 №22-07 на суму 1169968,58 грн.

При цьому відповідачем-2 також наголошено, що саме податковий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку та Узагальненої інформації до органу казначейства для виконання.

В судовому засіданні по справі 23.02.2017 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити. Представник відповідача-1 в судовому засіданні 23.02.2017 проти позову заперечував.

06.03.2017 до суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, до якого були додані додаткові документи.

Представник позивача у судове засідання по справі 13.03.2017 не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Поряд з цим 13.03.2017 представником відповідача-1 до суду подано клопотання про долучення додаткових документів у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що сторони були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 13.03.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» зареєстроване Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією 05.03.1998 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №107302 (а.с. 51).

Позивач взятий на облік в якості платника податків 18.03.1998 за №267, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.12.2010 №664 (а.с.69), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200098045 Серії НБ №026589 позивач зареєстрований в якості субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.01.2009 (а.с. 70).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 (а.с.8 - 11), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 (а.с. 12 - 17) адміністративний позов у справі №810/3258/15 задоволено частково, зобов'язано Переяслав-Хмельницьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області підготувати висновок та подати його до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України про відшкодування на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» податку на додану вартість за листопад 2014 р., грудень 2014 р., загалом у сумі 2 835 731 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Поряд з цим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 №К/800/54123/15 (справа №810/3258/15) касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області на рішення судів попередніх інстанцій повернуто скаржнику (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55312013).

Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 у справі №810/3258/15 є такою, що набрала законної сили 09.12.2015 в день проголошення 09.12.2015 у відкритому судовому засіданні ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, відтак, встановлені у справі №810/3258/15 обставини у відповідності до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть оспорюватися в даній судовій справі.

Як встановлено судами у справі №810/3258/15 та підтверджується наданими до суду матеріалами, 22.12.2014 позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за листопад 2014 року (реєстраційний номер НОМЕР_1) разом із додатками 1, 2, 3, 4, 5, 6 та реєстром видаткових та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року (а.с. 83-112).

Відповідно до вказаної податкової декларації позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 1934631 грн. (ряд. 23.1 Декларації) (а.с. 85).

Разом з податковою декларацією податковому органу підприємством надано заяву про повернення вказаної суми бюджетного відшкодуванняна рахунок у банку (а.с. 95-96).

Також 20.01.2015 СП ТОВ «Нива Переяславщини» подано до Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції головного управління ДФС України у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 (реєстраційний номер НОМЕР_2) із додатками 1, 2, 3, 4, 5 (а.с. 165 - 181).

Згідно з вказаною декларацією позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 901100 грн. (ряд. 23.1 Декларацій) (а.с. 179).

Разом з податковою декларацією податковому органу підприємством надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 901100 грн. на рахунок у банку (а.с. 168 - 169).

В той же час, Переяслав-Хмельницькою ОДПІ проведено документальні позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вказані періоди, за результатами яких складено довідки №26/15-01/25564175 від 19.02.2015 (листопад 2014) та №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 (грудень 2014) (а.с. 113-142).

Відповідно до п. 4.1. довідки №26/15-01/25564175 від 19.02.2015, перевіркою не встановлено порушень при відображенні СТ ТОВ «Нива Переяславщини» у декларації за листопад 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1934631 грн.

Згідно з п. 4.1. довідки №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 перевіркою не встановлено порушень при відображенні СП ТОВ «Нива Переяславщини» у декларації за грудень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 901 100 грн.

Таким чином, довідками документальних позапланових виїзних перевірок правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №26/15-01/25564175 від 19.02.2015 та №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 підтверджено позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад та грудень 2014 в загальній сумі 2835731 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі Податковий кодекс).

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.18 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено положеннями ст. 200 Податкового кодексу.

Так, зокрема, згідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 200.9).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10).

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим нормою п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахункана поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13).

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п. 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу вимог та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування податковим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобовязаний у пятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Поряд з цим, як наслідок, протягом пяти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобовязаний видати платнику податку зазначену у згаданому висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Як вже зазначалось судом, передумовою направлення до органу казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету є проведення камеральної перевірки або ж документальної перевірки, у разі, коли податковий орган вважає, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. При цьому, податкова звітність платника податків, який заявив до бюджетного відшкодування податок на додану вартість, підлягає обовязковій камеральній перевірці, за наслідками якої податковим органом складається акт, якщо у разі такої перевірки виявлені порушення.

Однак, як вже встановлено судом, за результатами проведених податковим органом документальних позапланових виїзних перевірок правомірності нарахування СП ТОВ «Нива Переяславщини» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2014 року та грудень 2014 року, матеріали яких оформлено довідками №26/15-01/25564175 від 19.02.2015 (листопад 2014 року) та №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 (грудень 2014 року), порушень при відображенні позивачем у спірних деклараціях бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування, відповідачем не встановлено, більше того, заявлені позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість у повній мірі підтверджено податковим органом (а.с. 124, 139).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 200.11, п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу з огляду на проведення податковим органом документальних позапланових виїзних перевірок податкових декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2014 року суми бюджетного відшкодування за вказаними деклараціями, зважаючи на їх підтвердження відповідачем, вважаються узгодженими контролюючим органом з дня, наступного за днем проведення такої перевірки, а саме 20.02.2015 та 21.03.2015 відповідно.

Так, зокрема, виходячи в тому числі із наведених обставин, судом під час розгляду адміністративної справи №810/3258/15 зазначено, що оскільки, податковим органом не було вчинено дій, передбачених п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу, то відповідно до п.200.12 ст. 200 Податкового кодексу, податковий орган зобов'язаний при цьому у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Поряд з цим, як встановлено під час судового розгляду справи, лише 25.08.2016 Переяслав-Хмельницьким відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість №22-07, згідно якого СП ТОВ «Нива Переяславщини» за декларацією від 22.12.2014 №9073943853 за листопад 2014 року підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок за звітні податкові періоди до 01.01.2016 сума 1116968,58 грн. (а.с. 145).

Згідно ж висновку податкового органу від 25.08.2016 про суми відшкодування податку на додану вартість №23-07 СП ТОВ «Нива Переяславщини» за декларацією від 20.01.2015 №9078606314 за грудень 2014 року підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок за звітні податкові періоди до 01.01.2016 сума 901100 грн. (а.с. 146).

Вказані висновки відповідачем-1 включено до реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України від 29.08.2016 №26-07, який отримано Переяслав-Хмельницьким управлінням Державної казначейської служби України Київської області 30.08.2016 (вх. №1390/02-20), що підтверджується відбитком штампу вказаного територіального органу ДКС на реєстрі (а.с. 147).

Натомість узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що надсилається Державною фіскальною службою на постійній основі до Державної казначейської служби згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», датована 31.08.2016 за №26, про що стверджує відповідач-2 у своїх письмових запереченнях проти позову.

Цією ж датою 31.08.2016, як пояснено відповідачем-2 та підтверджується наявними у справі матеріалами позивачу здійснено відшкодування сум податку на додану вартість за спірні періоди шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача, доказом чого є платіжні доручення від 31.08.2016 №32 на суму 1116968,58 грн. та від 31.08.2016 №33 на суму 901100 грн. (а.с. 20-21).

При цьому суд звертає увагу, що за податковою декларацію з ПДВ за листопад 2014 року (реєстраційний номер НОМЕР_1) позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 1934631 грн., у той час як згідно висновку про суми відшкодування податку на додану вартість відповідача-1 від 25.08.2016 №22-07 позивачу за декларацією від 22.12.2014 №9073943853 за листопад 2014 року підлягає відшкодуванню з бюджету сума 1116968,58 грн., яка й була перерахована позивачу 31.08.2016.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, оформлення висновку про суми відшкодування СП ТОВ «Нива Переяславщини» за деклараціями з ПДВ за листопад 2014 року на суму 1116968,58 грн. та за грудень 2014 року на суму 901100,00 грн. здійснено податковим органом з порушенням строку, встановленого п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу.

Так, зокрема, граничним терміном проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року є 21.01.2015, документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування проведена відповідачем-1 протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, зокрема, 19.02.2015, відтак останнім робочим днем для подачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є 24.02.2015.

В той же час граничним терміном проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року є 19.02.2015, документальна позапланова виїзна перевірка правильності нарахування бюджетного відшкодування проведена відповідачем-1 протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, зокрема, 20.03.2015, відтак, останнім робочим днем для подачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є 25.03.2015.

Надаючи оцінку діям податкового органу в рамках спірних правовідносин, суд серед іншого враховує також висновки Верховного Суду України, висловлені у постанові від 03.06.2014 № 21-131а14.

Так, зокрема, у згаданому рішенні наголошено, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

За таких обставин в результаті вивчення та аналізу матеріалів цієї адміністративної справи, суд приходить до висновку про порушення податковим органом права позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ протягом строків, встановлених ст.200 Податкового кодексу, за деклараціями з ПДВ за листопад та грудень 2014 року.

Отже очевидним, на переконання суду, є прострочення контролюючим органом виконання обовязку, встановленого п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу, в частині подачі згаданого висновку за декларацією з ПДВ за листопад 2014 р. (сума ПДВ до відшкодування - 1116968,58 грн.) на 554 календарних дні (з 25.02.2015 по 31.08.2016), в частині ж подачі висновку за декларацією з ПДВ за грудень 2014 р. (сума ПДВ до відшкодування - 901100 грн.) на 525 календарних дні (з 26.03.2015 по 31.08.2016).

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Поряд з цим нормою п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу встановлено, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначені вище суми ПДВ відповідачами у строки, встановлені п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому, з урахуванням встановлених вище обставин, судом встановлено, що право на нарахування пені у позивача за сумою ПДВ, що підлягає відшкодуванню згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 р., виникло з 04.03.2015 (з урахуванням 5 операційних днів після отримання висновку про бюджетне відшкодування), згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. - з 02.04.2015.

Разом з цим кінцевою датою нарахування пені в обох випадках є 31.08.2016 (дата, вказана позивачем при здійсненні розрахунку пені), яка в даному випадку є датою часткового бюджетного відшкодування за листопад 2014 р. на суму 1116968,58 грн. та грудень 2014 р. на суму 901100,00 грн.

Здійснюючи розрахунок пені, що підлягає стягненню в рамках даної справи, суд наголошує, що положення п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу передбачають обрахунок розміру пені виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії. В той же час право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування, включаючи день погашення, у зв'язку із чим моментом виникнення такої пені, за переконанням суду, вважається кожен день прострочення відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 р. у справі №825/1402/15-а (реєстраційний номер в ЄДРСР - 59081899).

Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України, чинна на момент виникнення пеніза кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.

Судом встановлено, що в період з 05.03.2015 (дата, з якої позивачем здійснено розрахунок заявленої до стягнення пені у позовній заяві, з огляду на що тут і далі судом при розрахунку спірної суми пені береться до уваги саме ця дата з огляду на диспозитивне право позивача на самостійне визначення предмету позову у справі) по 31.08.2016 діяли різні ставки Національного банку України, зокрема:

- з 05.03.2015 по 27.08.2015 30 %, згідно постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №154 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»;

- з 28.08.2015 по 24.09.2015 27 %, згідно постанови Правління Національного банку України від 27.08.2015 №557 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»;

- з 25.09.2015 по 31.12.2015 22 %, згідно постанови Правління Національного банку України від 24.09.2015 №627 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» та постанов Правління Національного банку України №750 від 29.10.2015, №894 від 17.12.2015;

- з 01.01.2016 по 21.04.2016 - 22%, згідно постанови Правління Національного банку України від 28.01.2016 №40 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» та постанови №135 від 03.03.2016, якою залишено облікову ставку на рівні 22%;

- з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 19%, згідно постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 №278 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»;

- з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 18%, згідно постанови Правління Національного банку України від 26.05.2016 №25-рш «Про регулювання грошово-кредитного ринку»;

- з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 16,5%, згідно постанови Правління Національного банку України від 23.06.2016 №88-рш «Про регулювання грошово-кредитного ринку»;

- з 29.07.2016 по 02.09.2016 - 15,5%, згідно постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 №172-рш «Про регулювання грошово-кредитного ринку».

Поряд з цим суд наголошує, що виходячи зі змісту п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу, заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість вважаються суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки суму ПДВ за деклараціями деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року та грудень 2014 року загальним розміром 2835731 грн .(1934631 грн. + 901100 грн.) відповідачами у строки, встановлені п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу, не відшкодовано, позивач набув право на нарахування на цю суму бюджетного відшкодування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 № 21-131а14.

В той же час, перевіривши наведений у позовній заяві (а.с. 30) розрахунок суми пені за заявлений період, судом встановлено його помилковість, так як позивачем безпідставно не взято до уваги різні дати початку виникнення пені за прострочення бюджетного відшкодування окремо по деклараціях за листопад та грудень 2014 р., що відповідно вплинуло на загальну кількість днів прострочення по кожній сумі ПДВ, заявленій до відшкодування за згаданими деклараціями.

Окрім цього, також позивачем при розрахунку розміру пені до всього періоду прострочення необґрунтовано застосовано лише облікову ставку Національного банку України у розмірі 30% згідно постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №154 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» всупереч вимог п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу, не врахувавши, що моментом виникнення пені є не дата, станом на яку пеня за прострочення виплати бюджетного відшкодування виникає як така, а кожна наступна дата прострочення бюджетного відшкодування відповідним органом протягом всього строку прострочення.

З огляду на вищевказане розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодуваннязгідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 р. з 05.03.2015 по 31.08.2016 становить 821548,59 грн., що підтверджується наступним розрахунком:

1. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 36% (30% облікова ставка НБУ х 120% = 36% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість днів у 2015 році) х 176 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 05.03.2015 по 27.08.2015) = 335830,74 грн.;

2. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 32,4% (27% облікова ставка НБУ х 120% = 32,4% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість днів у 2015 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 28.08.2015 по 24.09.2015) = 48084,86 грн.;

3. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 26,4% (22% облікова ставка НБУ х 120% = 26,4% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість днів у 2015 році) х 98 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 25.09.2015 по 31.12.2015) = 137130,89 грн.;

4. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 26,4% (22% облікова ставка НБУ х 120% = 26,4% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість днів у 2016 році) х 112 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 01.01.2016 по 21.04.2016) = 156292,81 грн.;

5. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 22,8% (19% облікова ставка НБУ х 120% = 22,8% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 22.04.2016 по 26.05.2016) = 42181,3 грн.;

6. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 21,6% (18% облікова ставка НБУ х 120% = 21,6% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість днів у 2015 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 27.05.2016 по 23.06.2016) = 31968,99 грн.;

7. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 19,8% (16,5% облікова ставка НБУ х 120% = 19,8% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 24.06.2016 по 28.07.2016) = 36631,13 грн.;

8. 1934631 грн. (сума відшкодування) х 18,6% (15,5% облікова ставка НБУ х 120% = 18,6% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 34 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 29.07.2016 по 31.08.2016) = 33427,87 грн.

Поряд з цим, сума пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. за період з 02.04.2015 по 31.08.2016 становить 357770,45 грн., що підтверджується наступним розрахунком::

1. 901100 грн. (відшкодована сума) х 36% (30% облікова ставка НБУ х 120% = 36% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість 365 днів у 2015 році) х 148 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 02.04.2015 по 27.08.2015) = 131535,91 грн.;

2. 901100 грн. (відшкодована сума) х 32,4% (27% облікова ставка НБУ х 120% = 32,4% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість 365 днів у 2015 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 28.08.2015 по 24.09.2015) = 22396,66 грн.;

3. 901100 грн. (відшкодована сума) х 26,4% (22% облікова ставка НБУ х 120% = 26,4% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість 365 днів у 2015 році) х 98 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 25.09.2015 по 31.12.2015) = 63871,94 грн.

4. 901100 грн. (відшкодована сума) х 26,4% (22% облікова ставка НБУ х 120% = 26,4% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 112 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 01.01.2016 по 21.04.2016) = 72797,06 грн.

5. 901100 грн. (відшкодована сума) х 22,8% (19% облікова ставка НБУ х 120% = 22,8% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 22.04.2016 по 26.05.2016) = 19646,93 грн.

6. 901100 грн. (відшкодована сума) х 21,6% (18% облікова ставка НБУ х 120% = 21,6% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 27.05.2016 по 23.06.2016) = 14890,31 грн.

7. 901100 грн. (відшкодована сума) х 19,8% (16,5% облікова ставка НБУ х 120% = 19,8% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 24.06.2016 по 28.07.2016) = 17061,81 грн.

8. 901100 грн. (відшкодована сума) х 18,6% (15,5% облікова ставка НБУ х 120% = 18,6% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість 366 днів у 2016 році) х 34 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 29.07.2016 по 31.08.2016) = 15569,83 грн.

Тобто загальний розмір пені за прострочення бюджетного відшкодування по деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 та грудень 2014, яка підлягає стягненню на користь СП ТОВ «Нива Переяславщини», становить 1179319,04 грн. (821548,59 грн. + 357770,45 грн. грн.).

Натомість, звертаючись до суду позивач просив стягнути на його користь суму пені в розмірі 1448786,62 грн., тобто на 269467,58 грн. більше, ніж розмір пені, розрахований судом.

Отже, стягненню з Державного бюджету України через Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» підлягає пеня в сумі 1179 319,04 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 р. та грудень 2014 р.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в ч. 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача в частині наявності підстав для стягнення пені в сумі 1179319,04 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 р. та грудень 2014 р. відповідач не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У частині стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року та грудень 2014 року на суму 269467,58 грн. належить відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з неправильним розрахунком суми пені позивачем.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов в частині суд враховує, що бездіяльність відповідача-1, розумних і правових підстав якої судами не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обовязків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 21731,82 грн. згідно платіжного доручення від 21.12.2016 №5701, оригінал якого міститься в матеріалах справи (а.с. 2).

Водночас, присуджуючи на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у даній справі, суд зазначає, що саме неподання Переяслав-Хмельницьким відділенням Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Київської області до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад та грудень 2014 року, спричинило невчасне отримання позивачем суми бюджетного відшкодування, відтак, вина Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області в неотриманні такого висновку від податкового органу відсутня, з огляду на що, на думку суду, сума судового збору, сплачена позивачем за вказаним вище платіжним дорученням, повинна бути стягнута саме з податкового органу.

Отже стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає сума судового збору відповідно до задоволених вимог у розмірі 17689,79 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» пеню в сумі 1179319,04 грн. (один мільйон сто сімдесят девять тисяч триста девятнадцять грн. 04 коп.) за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року та грудень 2014 року.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницького відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» судовий збір у розмірі 17689,79 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят девять грн. 79 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.