Постанова № 66317576, 25.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 805/4187/16-а

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка О.М. суддів Бабіча С.І., Трояндової О.В. при секретарі Притулі С.С. розглянувши адміністративну за позовом Приватного підприємства «РАДІУС»

до відповідача 1: Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області

до відповідача 2: Державної фіскальної служби України

про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії

За участі представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довір.

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «РАДІУС», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про визнання незаконними зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 80641 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 12.10.2016 по 19.10.2016 посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування Приватним підприємством «Радіус» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 80641 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року за результатами чого складено акт №304/05-15-12-02/32879280 від 19.10.2016 року. Згідно висновків акту перевірки позивачем на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на 80279 грн.; занижено суму, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 80279 грн. 01 листопада відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051202/16686 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80279 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 20069,75 грн. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та просив суд визнати незаконним зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 80641 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686.

24 січня 2017 року представник позивача надав через канцелярію суду зміни до позовних вимог відповідно до яких просив суд визнати незаконними дії відповідачів щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року; зобовязати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП «Радіус» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину відємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ; скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 за формою «ВІ», яким було визначено податкове зобовязання ПП «Радіус» з ПДВ та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20069 грн. 75 коп.

11 квітня 2017 року представник позивача надав до судового засідання зміни до позовних вимог, відповідно до яких просив суд визнати незаконними дії відповідачів щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданою ПП «Радіус» 24.10.2016 року; зобовязати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП «Радіус» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину відємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 за формою «ВІ», яким було визначено податкове зобовязання ПП «Радіус» з ПДВ та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20069 грн. 75 коп.

25 квітня 2017 року представник позивача надав до судового засідання клопотання, відповідно до якого просив суд розглядати позовні вимоги заявлені станом на 24 січня 2017 року.

З урахування заявленого клопотання, судом при розгляді справи не приймаються до уваги та не розглядаються по суті зміни до позовних вимог подані 11 квітня 2017 року.

Представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень від 24 січня 2017 року та просили суд задовольнити позов.

Відповідачі проти позову заперечували з тих самих підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов, що долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

Позивач, Приватне підприємство «РАДІУС» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №32879280, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області у період з 12.10.2016 по 19.10.2016 було проведено позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування Приватним підприємством «Радіус» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2016 року за результатами чого складено акт №304/05-15-12-02/32879280 від 19.10.2016 року.

Згідно висновків акту перевірки:

- перевіркою порушень при відображені ПП «Радіус» у декларації за серпень 2016 року відємного значення ПДВ у сумі 80641 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 362 гривні не встановлено;

- на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПП «Радіус» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на 80279 грн.; занижено суму, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 80279 грн.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки звернувся надав до відповідача заперечення від 25.10.2016 року №40.

Відповідач листом від 31.10.2016 року за №16623/10/05-15-12-02 надав відповідь на заперечення, відповідно до якої зазначив що висновки викладені у акті перевірки є обґрунтованими та здійсненими у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

01 листопада 2016 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051202/16686 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80279 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 20069,75 грн.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що позивачем засобами електронного звязку було подано до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за №9172973622 від 20.09.2016 року за серпень 2016 року з додатками. У рядку 19 декларації сума відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, рядку 20.2 декларації та додатку 3 до неї позивачем відображено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 80641 грн.

24 жовтня 2016 року позивач у звязку з самостійним виявленням помилок у декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 рік подав засобами електронного звязку уточнюючий розрахунок за №9200189973 від 24.10.2016 року, яким суму відємного значення 80641 грн. заявив в зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідач листом у відповідь від 26.10.2016 року за №16244/10/05-15-12-02 повідомив позивача про не прийняття такого уточнюючого розрахунку як податку звітність з огляду на порушення підпункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України та наказу ДПІ України від 14.06.2012 року №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок на має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору який перевіряється контролюючим органом.

З огляду на вищевикладене, щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідачів щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого позивачем 24 жовтня 2016 року, суд вказує на наступне.

Як вже зазначалось раніше, Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області була проведена перевірка позивача за результати якої складено акт перевірки від 19.10.2016 року №304/05-15-12-02/32879280.

Фактично перевірка проводилась у період з 12.10.2016 року по 19.10.2016 року та закінчилась 19 жовтня 2016 року.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що ОСОБА_1 (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Отже, за наслідками всіх видів перевірок які здійснюються контролюючим органом при наявності встановлених порушень законодавства, складається акт перевірки, та за відсутності таких порушень складається довідка.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка позивача закінчилась 19 жовтня 2016 року та в той же день ОСОБА_1 перевірки був зареєстрований.

При цьому, уточнючий розрахунок був наданий позивачем 24 жовтня 2016 року, тобто вже після проведення такої перевірки.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що у Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області не було правових підстав для не прийняття такого уточнюючого розрахунку і тим паче не визнання його податковою звітністю.

З огляду на що, позовна вимога у частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого позивачем 24.10.2016 року підлягає задоволенню.

Однак, при цьому колегія суддів зауважує на безпідставність позовних вимог стосовно Державної фіскальної служби України в частині визнання незаконними її дій щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого позивачем 24.10.2016 року, оскільки нею безпосередньо не порушено право позивача, з огляду на те, що відповідно до квитанції №2 від 24.10.2016 року спірний розрахунок направлений Державною фіскальною службою України до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області об 16:24:55. 24.10.2016 року.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючі істотне порушення прав платника податків, щодо не прийняття податкової звітності колегія суддів вважає за необхідне з метою відновлення такого порушеного права вийти за межі позовних вимог зобовязавши Державну податкову інспекцію у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством «РАДІУС» 24.10.2016 року.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області № 0000051202/16686 від 01.11.2016 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції, то судова колегія вважає, що у задоволені позовних вимог у зазначеній частині позивачу повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Як вже зазначалось раніше, позивачем до Державної податкової інспекції у м.Краматорську 20.09.2016 було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року в якій у рядку 19 сума відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та у рядку 20.2.1 сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку зазначена сума у розмірі 80641 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 200.1.3. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод еПеревищ.

На момент отримання контролюючим органом податкової декларації у позивача був наявний податковий борг з ПДВ у розмірі більш ніж 77 тис. грн., а сума податку в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розрахована за п.п. 200.1.3 ст.200 ПКУ складала лише 361,51 грн.

Таким чином, підприємством у податковій декларації за серпень 2016 року на порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ завищено суму заявленого бюджетного відшкодування на 80279 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене Державною податковою інспекцією у м. Краматорську правомірно було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000051202/16686 від 01.11.2016 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 80279 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 20069,75 грн.

Щодо вимоги позивача до Державної фіскальної служби України відносно збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку він має право зареєструвати податкові накладні у розмірі 80641 грн., то дана вимога є безпідставною оскільки позивачем суми ПДВ, що обліковувались у системі електронного адміністрування були використані, залишок (ліміт) складав лише 361,51 грн., що підтверджується ОСОБА_1 перевірки, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині позивачу повинно бути відмовлено.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача з урахуванням заяви позивача про зміну до позовної заяви від 24.01.2017 року № 01/2401, яка надійшла до суду 24.01.2017 року.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства РАДІУС до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого Приватним підприємством «РАДІУС» 24.10.2016 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством «РАДІУС» 24.10.2016 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області на користь Приватного підприємства «РАДІУС» (код ЄДРПОУ 32879280) судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 квітня 2017 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 03 травня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Кониченко О.М.

Судді