Постанова № 66317359, 04.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 р. Справа № 805/4688/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбудвентиляція до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень від 25.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень від 25.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 18.04.2017року було здійснено заміну неналежного відповідача - Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, на належного - Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбудвентиляція з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012року по 31.12.2014року. ОСОБА_1 результатами перевірки відповідачем складно акт від 15.09.2015 року №304/05-81-22-02/33244305, за результатами чого прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.09.2015 року про донарахування податку на прибуток в сумі 2175077 грн. та штрафних санкцій в сумі 543769,25 грн.; № НОМЕР_2 від 25.09.2015 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 2141582 грн. та штрафних санкцій в сумі 535395,5 грн.; № НОМЕР_3 від 25.09.2015 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 283447 грн.

Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі його висновків, неправомірними та такими що підлягають скасуванню. Просив суд скасувати податкові повідомлення рішення від 25.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що актом від 15.09.2015 року №304/05-81-22-02/33244305 встановлені порушення позивачем п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 2 141 582 грн., у т.ч. за листопад 2012р. 6 100 грн., січень 2013р. 8 022 грн., квітень 2013р. 703 грн., грудень 2013р. 50 430 грн., березень 2014р. 53 382 грн., квітень 2014р. 58 745 грн., травень 2014р. 75 835 грн., липень 2014р. 444 429 грн., серпень 2014р. 149 869 грн., вересень 2014р. 331 553 грн., жовтень 2014р. 217 105 грн., листопад 2014р. 445 269 грн., грудень 2014р. 300 140 грн.; п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 283 447 грн.; п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4. п.135.1 ст.135, п.138.2, 138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 2 175 077 грн., у т.ч.: за 2012р. (за рахунок 4 кварталу) - 15 566 грн., за 2013р. - 24 440 грн., за 2014р. - 2 135 071 грн.. за операціям з придбання товару/послуг у ТОВ «Фрахттранссервіс» та внаслідок не включення суми безнадійної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності перед ТОВ «Кепітал енерго сістем» та ПП «Технодім» до суми доходу в перевіряємому періоді. Порушення позивачем діючого законодавства, виникли, зокрема, з підстав недотримання законодавства його контрагентом - постачальником ТОВ «Фрахттранссервіс». Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж», є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 30346867, що не є спірним у справі.

Відповідач, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області у період з 18.08.2015 року по 08.09.2016 року було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбудвентиляція з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012року по 31.12.2014року, за результатами якої складно акт від 15.09.2015 року №304/05-81-22-02/33244305.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

-п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 2 141 582 грн., у т.ч. за листопад 2012р. 6 100 грн., січень 2013р. 8 022 грн., квітень 2013р. 703 грн., грудень 2013р. 50 430 грн., березень 2014р. 53 382 грн., квітень 2014р. 58 745 грн., травень 2014р. 75 835 грн., липень 2014р. 444 429 грн., серпень 2014р. 149 869 грн., вересень 2014р. 331 553 грн., жовтень 2014р. 217 105 грн., листопад 2014р. 445 269 грн., грудень 2014р. 300 140 грн.;

-п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 283 447 грн.;

- п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4. п.135.1 ст.135, п.138.2, 138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 2 175 077 грн., у т.ч.: за 2012р. (за рахунок 4 кварталу) - 15 566 грн., за 2013р. - 24 440 грн., за 2014р. - 2 135 071 грн.. за операціям з придбання товару/послуг у ТОВ «Фрахттранссервіс» та внаслідок не включення суми безнадійної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності перед ТОВ «Кепітал енерго сістем» та ПП «Технодім» до складу доходів, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування за 2014р.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою задекларованих у рядку 03 Декларацій з податку на прибуток підприємств «Інші доходи» показників за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. встановлено заниження доходів, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, на загальну суму 91 054 грн., у тому числі за 2014 рік 91054 грн., внаслідок наступного:

на порушення п.п. 135.5.4, п. 135.1 ст. 135, п.п. 14.1.11 ст. 14 Кодексу до складу доходів, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування за 2014р., не включено суми безнадійної кредиторської заборгованості, щодо яких минув строк позовної давності:

-перед ТОВ «Кепітал Енерго Сістем» у сумі 20 196,96 грн. з датою виникнення у жовтні 2011р., обліковується по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками»;

-перед ПП «Технодім» у сумі 70 857,30 грн. з датою виникнення у жовтні 2011р., обліковується по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Окрім іншого, було встановлено порушення п.138.2, 138.4 ст.138 Кодексу, що призвело до завищення задекларованих показників у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності», на загальну суму 11 171 044 грн., у тому числі за:

-2013 рік 128 632 грн.,

-2014 рік 11 042 412 грн., внаслідок віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, собівартості товарів з невизначеною первинними документами датою реалізації і собівартості товарів, які було придбано пізніше дати продажу.

Також, проведеною перевіркою показників, відображених по рядку 06 Декларації «Інші витрати» за 1-4 квартали 2012-2014рр. встановлено завищення задекларованих показників по операціях з ТОВ «Фрахттранссервіс» на загальну суму 802 165 грн., у тому числі за:

-2012 рік 74 125 грн. (за рахунок 4 кварталу);

-2014 рік 728 040 грн.

ОСОБА_1 перевірки на порушення п. 138.2 ст. 138 Кодексу, до складу витрат, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, віднесено витрати у сумі 11 500 грн., не підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення витрат на транспортування вантажу, внаслідок чого суму витрат, що враховуються для визначення обєкта оподаткування за 2012р. (за рахунок 4 кварталу), завищено на загальну суму 11 500 грн.

Також, на порушення п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу позивачем до складу витрат, які враховуються для визначення обєкта оподаткування за 2012р., віднесено витрати на транспортування реалізованих товарів на загальну суму 62 625 грн., вартість доставки яких відповідно до умов договорів на продаж товарів, відноситься за рахунок покупців зазначених товарів, та має сплачуватись покупцем, внаслідок чого суму витрат, що враховуються для визначення обєкта оподаткування за 2012р. (за рахунок 4 кварталу), завищено на загальну суму 62 625 грн.

Перевіркою встановлено, що внаслідок відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відсутні підстави для включення відповідних сум до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу, внаслідок чого суму витрат, що враховується для визначення обєкта оподаткування за 2014р., завищено на загальну суму 728 040 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., на порушення п. 198.5 ст. 198 Кодексу, актом перевірки встановлено заниження показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України» на загальну суму 2 232 136 грн., у тому числі по періодам: листопад 2013р. 6 737 грн., грудень 2013р. 43 693 грн., лютий 2014р. 19 754 грн., березень 2014р. 33 628 грн., квітень 2014р. 58 745 грн., травень 2014р. 75 835 грн., червень 2014р. 155 315 грн., липень 2014р. 261 534 грн., серпень 2014р. 181 605 грн., вересень 2014р. 208 269 грн., жовтень 2014р. 158 165 грн., листопад 2014р. 445 269 грн., грудень 2014р. 583 587 грн.

ОСОБА_1 висновками акту перевірки контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 25.09.2015 року № НОМЕР_1 про донарахування податку на прибуток в сумі 2175077 грн. та штрафних санкцій в сумі 543769,25 грн.; № НОМЕР_2 від 25.09.2015 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 2141582 грн. та штрафних санкцій в сумі 535395,5 грн.; № НОМЕР_3 від 25.09.2015 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 283447 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фрахт-транссервіс» (далі Експедитор) і ТОВ «Азовбудвентиляція» (далі Замовник) було укладено договір №0109 від 01.09.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування з організації перевезень вантажу автомобільним транспортом у міжміському сполученні (т.2, арк. 78-80).

ОСОБА_1 п. 1.1. предметом договору є організація і виконання Експедитором за винагороду від свого імені і за рахунок Замовника посередницьких транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

У п. 2.4 договору визначено, що Замовник попередньо інформує Експедитора щодо умов перевезення шляхом передачі заявки на кожне перевезення або групу перевезень. Заявка є невід'ємною частиною договору.

Замовник здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Експедитора на підставі оригіналів рахунку з доданими товарно-транспортними накладними з відміткою отримувача вантажу, рахунку фактури, актів виконаних робіт (п. 5.2 договору).

Разом з тим, матеріали справи не містять заявок ТОВ «Азовбуд-вентиляція» на виконання ТОВ «Фрахттранссервіс» транспортно експедиційного обслуговування перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні, що не відповідає пунктам 2.4, 2.5 договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 0109 від 01.09.2011р.

В підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції позивачем надані суду рахунки-фактури по операціях з ТОВ «Фрахттранссервіс» за жовтень 2012 року № СФ -000454 від 01.10.2012року; № СФ -000495 від 01.10.2012року; № СФ -000496 від 09.10.2012року; № СФ -000497 від 09.10.2012року; № СФ -000498 від 10.10.2012року, в яких відсутні реквізити щодо договору перевезення, наявний показник щодо надання послуг без замовлення та відсутня назва послуги (наведена тільки Назва- Маріуполь); акти здачі-прийняття № ОУ-0000480 від 01.10.2012р., № ОУ-0000531 від 01.10.2012р., № ОУ-0000532 від 09.01.2012, № ОУ-0000533 від 09.10.2012, № ОУ-0000534 від 10.10.2012р., в яких відсутні реквізити щодо договору перевезення; наявні посилання на надані послуги за рахунками-фактури, які не містять назви послуги; за змістом операції по окремих актах здачі-прийняття робіт наведено тільки Маріуполь.

Згідно з умовами договору позивачем були отримані податкові накладні за № 20 від 01.10.2012р., № 59 від 01.10.2012р., № 60 від 09.10.2012р., № 61 від 09.10.2012р., № 62 від 10.10.2012р.

Виходячи з наведеного, надані позивачем рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт по операціях з ТОВ «Фрахттранссервіс» за жовтень 2012 року оформлені не у відповідності до пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, а саме, не містять змісту господарської операції.

В матеріалах справи (том 1, арк. 191,197,204,210,216) наявні товарно-траспортні накладні № Р366 від 01.10.2012р., № Р369 від 01.10.2012р., № Р392 від 09.10.2012р., № Р393 від 09.10.2012р., № Р395 від 09.10.2012р., з наведенням пункту навантаження м.Маріуполь, та пунктом розвантаження м.Краматорськ, але у суду відсутні підстави щодо врахування наведених товарно-траспортних накладних, оскільки відсутні первинні документи, підтверджуючі що відображені у товарно-траспортних накладних перевезення є проведеними на підставі досліджуваних рахунків-фактур, та актів здачі-прийняття робіт по операціях з ТОВ «Фрахттранссервіс» за жовтень 2012 року.

Разом з тим, результаті дослідження договорів, специфікацій, додаткових угод, первинних документів бухгалтерського обліку та облікових регістрів по операціях, повязаних з наданням транспортних послуг ТОВ «Фрахттранссервіс» за жовтень-грудень 2012 року на загальну суму без ПДВ 62 625,00грн. (ПДВ 12 525,00грн.) та співставлення з даними ОСОБА_1 перевірки ОДПІ (т.1, арк.18-19) судом встановлено наступне:

- за даними рахунку-фактури № СФ-000519 від 24.10.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000557 від 24.10.2012р., податкової накладної № 80 від 24.10.2012р., ТТН № Р419 від 24.10.2012р ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «ВКФ «Берком» на суму без ПДВ 6250,00грн., ПДВ 1250,00грн. Проаналізувавши матеріали справи та додатково надані документи, встановлено, що договір на поставку товару № 22 від 22.12.2011р. (за даними ОСОБА_1 перевірки) відсутній. Матеріали справи містять Додаткову угоду від 11.01.2012р. до договору постачання № 22 від 22.12.2011р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Додатковою угодою є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (склад постачальника в м. Маріуполі) в ОСОБА_1 перевірки;

- за даними рахунку-фактури № СФ-000585 від 22.11.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000623 від 22.11.2012р., податкової накладної № 55 від 22.11.2012р., ТТН № Р470 від 22.11.2012р ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «СП «Буддеталь» на суму без ПДВ 4750,00грн., ПДВ 950,00грн. Специфікацією № 1 від 06.11.2012р. до договору постачання № 44/1 від 06.11.2012р., визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- за даними рахунку-фактури № СФ-000586 від 22.11.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000624 від 22.11.2012р., податкової накладної № 56 від 22.11.2012р., ТТН № Р471 від 22.11.2012р. встановлено, що ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Сталькомплект ЛТД» на суму без ПДВ 2750,00грн., ПДВ 550,00грн. Специфікацією № 1 від 22.11.2012р. до договору постачання № 38 від 16.10.2012р. визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунків-фактур № СФ-000583, № СФ-000584 від 23.11.2012р, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000621, № ОУ-0000622 від 23.11.2012р, податкових накладних № 53, № 54 від 23.11.2012р., ТТН № Р480, № Р482 від 23.11.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Сімстрой» на суму відповідно без ПДВ 3000,00грн., ПДВ 600,00грн., без ПДВ 22500,00грн., ПДВ 450,00грн. Матеріали справи містять Додаткову угоду від 23.11.2012р. до договору постачання № 48 від 23.11.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Отже, умови поставки, що визначені Додатковою угодою є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000622 від 03.12.2012р, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000514 від 03.12.2012р, податкової накладної № 22 від 03.12.2012р., ТТН № Р489 ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «СП «Буддеталь» на суму без ПДВ 7000,00грн., ПДВ 1400,00грн. Специфікацією № 2 від 06.11.2012р. до договору постачання № 44/1 від 06.11.2012р. визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний, договір № 14/2А від 26.09.2011р.) в ОСОБА_1 перевірки.

- у відповідності до ТТН № Р499 від 03.12.2012р., рахунку-фактури № СФ-000624 від 03.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000516 від 03.12.2012р., податкової накладної № 24 від 03.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Промтехпоставка» на суму без ПДВ 1750,00грн., ПДВ 350,00грн. Матеріали справи містять Додаткову угоду від 01.11.2012р. до договору постачання № 41 від 30.10.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Отже, умови поставки, що визначені Додатковою угодою є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000623 від 03.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000515 від 03.12.2012р., податкової накладної №23 від 03.12.2012р., ТТН № Р502 від 03.12.2012р. встановлено, що ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Комінвент Плюс» на суму без ПДВ 8000,00грн., ПДВ 1600,00грн. ОСОБА_1 умовами наданого до суду договору № 54 від 03.12.2012р. умови поставки - самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний, що відповідає даним ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000631 від 05.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000522 від 05.12.2012р., податкової накладної № 30 від 05.12.2012р., ТТН № Р508 від 05.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «ЧСТК» на суму без ПДВ 3750,00грн., ПДВ 750,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 12 від 05.12.2012р. до договору постачання № 09/2А від 01.09.2011р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний та відповідає даним ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000632 від 06.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000523 від 06.12.2012р., податкової накладної № 31 від 06.12.2012р., ТТН № Р509 від 06.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «ВКФ «Берком» на суму без ПДВ 8000,00грн., ПДВ 1600,00грн. Як було встановлено раніше, договір на поставку товару № 22 від 22.12.2011р. (за даними ОСОБА_1 перевірки) на дослідження суду не надано. Матеріали справи містять Специфікацію № 8 від 05.12.2012р. до договору постачання № 22 від 22.12.2011р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Отже, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (склад постачальника в м. Маріуполі) в ОСОБА_1 перевірки ;

- у відповідності до рахунку-фактури № СФ-000638 від 11.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000529 від 11.12.2012р., податкової накладної № 37 від 11.12.2012р., ТТН № Р520 від 11.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ПП «Акістрой» на суму без ПДВ 2750,00грн., ПДВ 550,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 1 від 28.11.2012р. до договору постачання № 51 від 28.11.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Отже, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки ;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000644 від 15.12.2012р., акту здачі-приймання робіт (надання послуш) № ОУ-000535 від 15.12.2012р., податкової накладної №44 від 15.12.2012р., ТТН № Р529 від 15.12.2012р. встановлено, що ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Комінвент Плюс» на суму без ПДВ 7250,00грн., ПДВ 1450,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 2 від 14.12.2012р. до договору постачання № 54 від 03.12.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- згідно рахунку-фактури № СФ-000648 від 17.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000539 від 17.12.2012р., податкової накладної № 48 від 17.12.2012р., ТТН № Р535 від 17.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Спецметалпром» на суму без ПДВ 1500,00грн., ПДВ 300,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 3 від 17.12.2012р. до договору постачання № 34 від 02.10.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Таким чином, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки;

- у відповідності до рахунку-фактури № СФ-000669 від 24.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000561 від 24.12.2012р., податкової накладної № 70 від 24.12.2012р.,ТТН № Р539 від 24.12.2012р. ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Дауенхауер» на суму без ПДВ 1875,00грн., ПДВ 375,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 1 від 17.12.2012р. до договору постачання № 62 від 17.12.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця. Отже, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки.

- згідно рахунку-фактури № СФ-000669 від 24.12.2012р, акту здачі-прийняття № ОУ-000561 від 24.12.2012р., податкової накладної №70 від 24.12.2012року, ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Дауенхауер» за маршрутом перевезення Маріуполь-Красний Луч, а за результатами дослідження ТТН № Р539 від 24.12.2012р. пунктом розвантаження є м. Донецьк. Отже, має місто невідповідність даних первинних документів.

- згідно рахунку-фактури № СФ-000671 від 24.12.2012р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000563 від 24.12.2012р., податкової накладної № 72 від 24.12.2012р., ТТН № Р542 від 24.12.2012р. встановлено, що ТОВ «Фрахттранссервіс» надавалися послуги з перевезення вантажу для замовника ТОВ «Азовбудвентиляція» на користь контрагента-отримувача ТОВ «Спецметалпром» на суму без ПДВ 1750,00грн., ПДВ 350,00грн. Матеріали справи містять Специфікацію № 4 від 21.12.2012р. до договору постачання № 34 від 02.10.2012р., якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - склад ПокупцяТак, умови поставки, що визначені Специфікацією є відмінними від умов, що наведені за договором поставки (самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний) в ОСОБА_1 перевірки.

В наданих позивачем первинних документах, а саме: договорах, додаткових угодах та специфікаціях відсутні умови щодо розподілу витрат на доставку товару покупцю між сторонами договору, або умови щодо включення в ціну товару вартості витрат на поставку товару на склад покупця.

Разом з тим, згідно акту перевірки підписом головного позивача підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

У відповідності до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням приписів п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, пункту 5 статті 267 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р., позивачем порушено п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу щодо віднесення до складу витрат, які враховуються для визначення обєкта оподаткування за 2012р., витрат на транспортування реалізованих товарів на загальну суму 62 625 грн.

Згідно п. 1 ст.179 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 180 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Пунктом 5 статті 267 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірку товарів покупцем.

Пунктом 1 ст. 9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. визначено, що товарно-транспортна накладна (далі ТТН) єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

ОСОБА_1 статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» №1955-ІV від 01.07.2004р. діяльність з надання таких послуг є транспортно-експедиторською, а сама послуга, пов'язана з організацією та забезпеченням перевезення - транспортно-експедиторською послугою. Учасником транспортно-експедиторської діяльності є, серед інших, експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» №1955-ІV від 01.07.2004р. за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно п.п.138.10.3 Кодексу до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: …ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

ОСОБА_1 п.44.2 ст.44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

ОСОБА_1 пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704 (далі Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 1. ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ОСОБА_1 п.п.14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Так, в результаті співставлення умов договорів поставки ТОВ «Азовбудвентиляція» з покупцями металопродукції у вересні 2014 році з первинними документами транспортно-експедиторського обслуговування ТОВ «Фрахттранссервіс» судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 договорами поставки наведені умови поставки - самовивіз зі станції Маріуполь-Сортувальний на загальну суму обсягу витрат транспортно-експедиторського обслуговування ТОВ «Фрахттранссервіс», що віднесені до складу витрат на збут - 73 482,50грн. без ПДВ, ПДВ 14696,50грн.

Водночас, у матеріалах справи та додатково наданих документах відсутні договори поставки з отримувачами металопродукції на загальну суму обсягу витрат транспортно-експедиторського обслуговування ТОВ «Фрахттранссервіс», що віднесені до складу витрат на збут - 102 270,00грн. без ПДВ, ПДВ 20 454,00грн.;

Разом з тим, витрати транспортно-експедиторського обслуговування ТОВ «Фрахттранссервіс» в межах договірних зобовязань ТОВ «Азовбудвентиляція» перед отримувачами металопродукції, що віднесені до складу витрат на збут підтверджуються документально у загальній сумі 552 287,50грн. без ПДВ, ПДВ 110 457,50грн.

У відповідності до п. 198.5 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

ОСОБА_1 п. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють Платника податків про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент здійснення спірних правовідносин).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Водночас, Акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

Таким чином, доводи відповідача, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, оцінюються судом з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають, тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичних рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податку у звязку з його господарською діяльністю мали місце.

Надаючи оцінку встановленим в акті перевірки порушенням, зокрема, завищенню задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою», на загальну суму 188 013 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2012р. 3 550 грн., листопад 2012р. 2 550 грн., грудень 2013р. 8 725 грн., липень 2014р. 27 580 грн., вересень 2014р. 145608 грн., суд зазначає наступне.

З урахуванням попередніх висновків суду, підтверджуються документально висновки ОСОБА_1 перевірки щодо порушення п.198.3 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість: за жовтень 2012р. в сумі 3 550 грн., за листопад 2012р. в сумі 2 550 грн., за грудень 2012р. в сумі 8 725 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає обгрунтованими висновки ОСОБА_1 перевірки щодо порушення ТОВ «Азовбуд-ентиляція» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за вересень 2014р. в сумі 14696,50грн., та за вересень 2014р. в сумі 20454,00грн., зокрема, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи та додатково наданих документах договорів поставки.

Разом з тим, позивачем наданими первинними документами спростований висновок ОСОБА_1 перевріки щодо порушення ТОВ «Азовбудвентиляція» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за вересень 2014р. в сумі 110 457,50грн.

ОСОБА_1 для всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, судом ухвалою суду від 02.02.2016року було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1.Чи підтверджується документально висновок акту перевірки Жовтневої об'єднаною ДШ м. Маріуполя ДФС у Донецькій області від 15.09.2015 року № 304/05-8122-02/33244305 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. стосовно заниження податку на додану вартість на суму 2 141 582 грн., завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 283447 грн. та заниження податку на прибуток на суму 2175077 грн. ОСОБА_1 висновком судового експерта від 25.01.2017року за №163/101, згідно результатів дослідження даних наданих експерту первинних бухгалтерських документів ТОВ «Азовбудвентиляція» встановлено, що висновки ОСОБА_1 перевірки Жовтневої обєднаної ДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області від 15.09.2015 року №304/05-8122-02/33244305 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. стосовно заниження податку на додану вартість на суму 2 141 582 грн., завищення суми відємного значення податку на додану вартість на суму 283 447 грн. та заниження податку на прибуток на суму 2 175 077 грн. підтверджується документально частково, а саме, підтверджуються документально висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 28793,10грн.; не підтверджуються документально висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 99 411,75грн.; у зв'язку наданням на дослідження додаткових матеріалів не у повному обсязі експерту не виявляється можливим документально обгрунтувати висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 2 046 872,61 грн.; підтверджується документально висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на додану вартість на суму 57101,54грн.; не підтверджуються документально висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на додану вартість за вересень 2014р. в сумі 110 457,50грн.; у зв'язку з ненаданням на дослідження додаткових матеріалів у повному обсязі експерту не виявляється можливим документально обгрунтувати висновки ОСОБА_1 ОДПІ щодо заниження податку на додану вартість на суму 1 974 022,96грн., завищення суми відємного значення в сумі 283 447,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що у зв'язку з ненаданням позивачем на дослідження експерту, суду під час слухання справи, а також контролюючому органу в період проведення перевірки необхідних для підтвердження господарських операцій первинних документів у повному обсязі або їх надання з порушенням їх заповнення, зокрема, не можливості ідентифікувати певний первинний документ (рахунок-фактура, акт здачі-прийняття, товарно-транспортна накладна) до конкретної господарської операції (договору поставки (товару/послуг), позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

Стосовно вимог позивача щодо розподілу судових витрат по оплаті судово-економічної експертизи у розмірі 15 523,20грн. (платіжне доручення від 02.03.2016року за №2833) суд повідомляє наступне:

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч.1, 3 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. за № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Наказом Міністерства юстиції України Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році від 16.02.2016року за N 417/5, встановлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2015 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2016 році становить: експертиза проста - 88,1 грн; експертиза середньої складності - 110,1 грн; експертиза особливої складності - 132,4 грн.

Наказом Міністерства юстиції України Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2017 році від 31.01.2017року за N 229/5, встановлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2016 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2017 році становить: експертиза проста - 99,0 грн; експертиза середньої складності - 123,8 грн; експертиза особливої складності - 148,8 грн.

Суд зазначає, що позивачем не наданий розрахунок судових витрат за проведення судово-економічної експертизи відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2017 році від 31.01.2017року за N 229/5, Наказу Міністерства юстиції України Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році від 16.02.2016року за N 417/5 та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. за № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", тому дані судові витрати є документально не підтвердженими.

Платіжне доручення від 02.03.2016року за №2833 на суму 15 523,20грн. є лише доказами сплати за судову експертизу, але за відсутністю рахунків - фактур, складених судовим експертом, не вбачається можливим встановити вартість експертизи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 15 523,20грн. документально не підтверджені, то відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлгають відшкодуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбудвентиляція до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень від 25.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.09.2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 99 411,75грн., та донарахування штрафних санкцій в розмірі 24852,94грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.09.2015 року № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 110 457,50грн., та донарахування штрафних санкцій в розмірі 27 614,38грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» судові витрати в розмірі 3 950 (три тисячі девятсот пятдесят)грн.05коп.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.