Постанова № 66317283, 26.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 р. Справа №805/4015/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14год. 07хв.

постановлено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Троянової О.В.

секретаря Кудрі В.Г.,

за участю:

представник позивача не зявився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго

до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08.09.2016 №0007271201 та податкової вимоги від 20.09.2016 №1448,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго звернулося до суду із позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 №0007271201 та податкової вимоги від 20.09.2016 №1448, зобовязання вчинити певні дії/том 1 а.с.5-12/.

Ухвалою суду від 26 квітня 2017 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго про зменшення позовних вимог /том 2 а.с.9/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні зазначав, що вважає прийняте Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 08.09.2016 податкове повідомлення-рішення №0007271201 та податкову вимогу від 20.09.2016 №1448 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню оскільки Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» наявні підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснюється антитерористична операція, фактично на лінії розмежування, то є звільненим від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобовязань на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

З урахуванням уточнень просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08.09.2016 №0007271201 та податкову вимогу від 20.09.2016 №1448 /том 1 а.с.242/.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином/том 1 а.с.249/, надав суду заяву про розгляд справи без його участі /том 2 а.с.1/.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що за наслідками камеральної перевірки позивача, встановлено порушення строків сплати рентної плати за спеціальне використання води, у звязку із чим податковим органом прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій і як наслідок податкову вимогу про сплату недоїмки. Вважає, що податковим органом правомірно застосовані норми Податкового кодексу України та прийнято оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу. Просив суд відмовити у задоволенні позову/том 1 а.с.200-203/.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31831942), первинне місцезнаходження юридичної особи: 83001, Донецька область, м. Донецьк, б-р. Шевченка, буд. 11, з 17.11.2016 перебуває на обліку як платник податків у Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та перереєструвало свою юридичну адресу:85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вул. Енергетикив, будинок 34.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго має три відокремлених підрозділи, зокрема Відокремлений підрозділ "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго ЄДРПОУ ВП: 26160818, місцезнаходження ВП: 86783, Донецька обл., місто Харцизьк, місто Зугрес, вул.60 Років Жовтня, будинок 100, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

Відокремлений підрозділ "ЗУЇВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго перебуває на податковому обліку в Костянтинівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в якості платника окремих видів податків і зборів.

Відповідач Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Так, 06 листопада 2014 року Відокремленим підрозділом "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго до податкового органу подано податковий розрахунок за 9 місяців 2014 року зі збору за спеціальне використання води №9064287921, яким платником самостійно визначено податкове зобовязання у розмірі 2 743 686,43 /том 1 а.ч.106-109/.

31 грудня 2015 року між ДПІ у м. Харцизьку ГУ ДФМ у Донецькій області та Відокремленим підрозділом "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго укладено договір про розстрочення податкового боргу за спеціальне використання води у розмірі основний платіж - 2 743 686,43грн. та пеня у розмірі 42727,06 грн., відповідно до якого визначено строки погашення 930 137,83 грн. до 29.02.2016 р., 930 137,83 грн. до 30.03.2016р., 930 137,83 грн. до 29.04.2016р./том 1 а.с.110-111/.

24 березня 2016 року позивач звернувся до податкового органу з листом про повернення переплати з податку на прибуток, а саме щодо зарахування у рахунок погашення заборгованості з рентної плати за спеціальне використання води. /том 1 а.с.112/

31 березня 2016 року, у відповідно до висновку,який був виконаний ГУ ДКСУ у Донецькій області тією ж датою, рентна плата за спеціальне використання води була сплачена позивачем за рахунок надмірно сплачених коштів з податку на прибуток, що підтверджується відповідним листом податкового органу від 07.04.2016 №514/05-26-07-13 /том 1 а.с.114/.

31 березня 2016 року позивачем було подано заяву про скорочення термінів дії договору розстрочки у звязку з достроковим погашенням розстрочених сум грошового зобов'язання та податкового боргу (том 1 ар.с.113).

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено перевірку своєчасності сплати рентної плати за спеціальне використання води Відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго ЄДРПОУ 26160818, за наслідками якої складено акт від 25.08.2016 №877/05-14-12-01/том 1 а.с.15-16/.

За результатами перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобовязань в сумі 2743686,45 грн. за декларацією № НОМЕР_1 від 06.11.2014 року з рентної плати за спеціальне використання води, кількість днів затримки 459 днів /том 1 а.с.15-16/.

З урахуванням висновків акту перевірки від 25.08.2016 №877/05-14-12-01, Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення:

-від 08 вересня 2016 року №0007271201 форми «Ш», яким Відокремленому підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 548737,29грн. за порушення строків сплати грошового зобовязання у сумі 2743686,45грн./том 1 а.с.13/.

У звязку із несплатою податкового зобовязання визначеного податковим повідомленням - рішенням від 08 вересня 2016 року №0007271201 та з урахуванням вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 20 вересня 2016 року сформовано податкову вимогу форми «Ю» №1448-17 на імя керівника Відокремленому підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго /том 1 а.с.14/.

Суд не погоджується із правомірністю прийняття податковим органом зазначеного податкового повідомлення-рішення та вимоги виходячи з наступного.

До спірних правовідносин суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Суть спірних правовідносин полягає у проведені податковим органом перевірки,правомірності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги з урахуванням положень Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі ОСОБА_2 №1669)

Відповідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України передбачено,що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Відповідно до акту перевірки податковим органом не визначено, яку саме перевірку було призначено та відповідно проведено відповідачем. В судовому засіданні, у представника відповідача судом зясовано,що перевірка яка проведена податковим органом є по своєю суттю камеральною перевіркою.

Враховуючи предмет камеральної перевірки, зазначені вище норми Податкового кодексу та усталену судову практику з цього питання суд вважає за потрібне зазначити, що під час камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком, тобто під час проведення камеральної перевірки предметом дослідження перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків. Якщо під час проведення такої перевірки буде виявлене порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову, позапланову) перевірку платника податків. Отже, якщо вбачається протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки, то така перевірка не може мати правові наслідки, складений за наслідками такої перевірки акт не може бути належним доказом щодо встановленого порушення, то і відповідно податкове повідомлення-рішення не може вважатись правомірно прийнятим.

Крім того, суд звертає увагу,що порядок листування з платником податків визначений ст.42 Податкового кодексу України. Відповідно,податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно вимогам п.42.4. ст.42 Кодексу з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків.

В судовому засіданні зясовано, що документи, які стосуються перевірки, а саме акт перевірки, податкове повідомлення-рішення на адресу позивача вчасно і у належний спосіб не надходили. Щодо проведеної перевірки та нарахування штрафних санкцій позивач дізнався з листа відповідача «Про запрошення посадових осіб», який надійшов на електрону пошту позивача 19.09.2016 року.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про неможливість направити зазначені документи вчасно на адресу позивача у звязку з припиненням приймання поштових відправлень Укрпоштою з 27.11.2914 року у звязку з тим, що відповідач був обізнаний про місце розташування позивача та про наявність електронної пошти у позивача, яку в подальшому і використав для направлення листа та направлення сканованих копій документів. Суд звертає увагу, що податкову вимогу засобами електронного звязку отримано позивачем 21.09.2016року, а акт і податкове повідомлення рішення - 22.09.2016 року. Зазначені документи направлені на адресу позивача в копіях в сканованому вигляді, без відповідного електронного підпису посадових осіб контролюючого органу.

Щодо правомірності прийняття податкової вимоги суд важає за потрібне зазначити.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Так, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобовязання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого орган.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обовязковою умовою для узгодження грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом, є отримання платником податку податкового повідомлення рішення та не проведення дій щодо його оскарження.

Відповідно до абзацу другого пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів належного надіслання податкового повідомлення-рішення позивачу та вручення належним чином контролюючим органом суду не надано, виходячи з чого воно не може вважатися узгодженими.

Крім того, суд зазначає наступне і звертає увагу, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

ОСОБА_2 передбачає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Зугрес Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція триває.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідачем до матеріалів справи надано відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 №2883/05-4 про настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року. /том 1 а.с.87-88/.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, фактичне виконання позивачем своїх зобовязань, недоведеність відповідачем умислу з боку позивача, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області підлягають скасуванню, як такі, що прийнятті без дотримання вимог діючого законодавства.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувана вимога прийнята законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго витрати зі сплати судового збору у сумі 8231,06(вісім тисяч двісті тридцять одно гривня шість копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08.09.2016 №0007271201 та податкової вимоги від 20.09.2016 №1448 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 вересня 2016 року №0007271201 форми «Ш», яким Відокремленому підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 548737,29(пятсот сорок вісім тисяч сімсот тридцять сім гривень двадцять девять копійок)грн.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 вересня 2016 року №1448-17 форми «Ю», якою Відокремлений підрозділ "Зуївська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго зобовязано сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 548737,29(пятсот сорок вісім тисяч сімсот тридцять сім гривень двадцять девять копійок)грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго витрати зі сплати судового збору у сумі 8231,06(вісім тисяч двісті тридцять одно гривня шість копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 квітня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 травня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.