Ухвала суду № 66312695, 03.05.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2684/17 Провадження № 22-ц/795/877/2017 Категорія - цивільна Головуючий у I інстанції - Рахманкулова І. П.

У Х В А Л А

03 травня 2017 року м. Чернігів

А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Вінгаль В.М.,

із секретарем - Зіньковець О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання особи вкладником банку та зобов'язання виплатити кошти, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» просить скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2017 року, якою відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського В.І., ФГВФО про визнання особи вкладником банку та зобов'язання виплатити кошти, та постановити нову, якою вказану позовну заяву повернути позивачеві.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена як з порушенням правил підсудності, так і підвідомчості.

Представник скаржника зазначає, що суддя першої інстанції необґрунтовано відкрив провадження у справі і не взяв до уваги тієї обставини, що така послуга, як банківський вклад, не підпадає під дію ЗУ «Про захист прав споживачів», тобто взаємовідносини між банківською установою та позивачем є договірними і не можуть бути підпорядковані зазначеному закону. У зв'язку з чим і подання позову відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України є безпідставним.

Крім того стверджує, що оскільки ФГВФО є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відкриваючи провадження у справі, суддя районного суду виходив з того, що позовна заява ОСОБА_3 підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду та вважає його законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Встановлено, що у листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського В.І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання особи вкладником банку та зобов'язання виплатити кошти (а.с. 1-3). Заявляючи вимоги, позивач посилалась на невиконання відповідачами умов укладеного договору банківського вкладу, що призвело до порушення її прав, як споживача. Вказувала, що позов пред'являється за її вибором у відповідності до приписів ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Статтею 109 ЦПК України встановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача та визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, приписами ст. 110 ЦПК України визначена підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, ч. 5 передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Застосовуючи вказані норми, суддя суду першої інстанції вірно вирішив питання про відкриття провадження у даній справі, враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1, яке знаходиться на території Деснянського району м. Чернігова, на який поширюється юрисдикція Деснянського районного суду м. Чернігова.

Доводи скаржника про те, що справа не підсудна вказаному суду в зв'язку з тим, що до спірних правовідносин не може бути застосований ЗУ "Про захист прав споживачів", не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки вони ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні заявником вимог закону.

Виходячи з положень ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" та роз'яснень, викладених в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

До відносин, які регулюються законом, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг), тому на правовідносини у сфері депозитних вкладів поширюють свою дію положення законодавства про захист прав споживачів.

З доводів апеляційної скарги уповноваженої особи вбачається, що заявник, посилаючись на недотримання правил підсудності при відкритті провадження, також оскаржує підвідомчість спору, вважаючи, що справа має розглядатись в суді адміністративної юрисдикції.

Однак, ст. 293 ЦПК України визначено вичерпний перелік судових ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню Відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності. Ухвала про відкриття провадження у справі в частині підвідомчості не включена до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню.

У відповідності з ч. 2 ст. 293 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи викладене, уповноважена особа не позбавлена можливості включити заперечення щодо підвідомчості справи до апеляційної скарги на рішення суду. Крім того, заявник може звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст.205 ЦПК України, яке має бути вирішено у порядку, встановленому цивільним процесуальним законом.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею суду першої інстанції вірно застосовані норми чинного цивільного процесуального права, які регулюють підсудність даного спору, а тому оспорювана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича - відхилити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: