Рішення № 66310368, 27.04.2017, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12469/15-ц

Провадження № 2/520/3442/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в порядку спадкування, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулись до суду з позовними вимогами, які неодноразово уточнювали та за остаточними позовними вимогами від 02.09.2016 року просять стягнути з ОСОБА_5 на користь позивачів в рівних частках 64500 доларів США, що за курсом НБУ становить 1644014,70 гривень, посилаючись на те, що 14.04.2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір про позику грошей, згідно якого ОСОБА_7 позичив відповідачці 60000 доларів США. 31.08.2011 року в зазначений договір вносились зміни, відповідно до яких кінцевий термін повернення боргу визначений на 01.09.2012 року, але позика своєчасно повернута не була. 29 липня 2014 року ОСОБА_8 помер і позивачі, які є спадкоємцями першої черги, в рівних частках кожний після його смерті, звернули до суду з даними позовом. Також в звязку з простроченням зобовязання з 01.09.2012 року по 31.08.2015 року позивачі просять стягнути з відповідача 3% річних від суми боргу, що складає 5400 доларів США та судовий збір у розмірі 3654 гривень.

Представники позивачів у судовому засіданні позовні вимоги від 02.09.2016 року підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому зазначив, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дійсно був укладений договір позики, однак відповідачка позичала 360000 гривень, а не 60000 доларів США, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

3-я особа: ОСОБА_6 до судового засідання не зявилась, повідомлялась, про причини неявки суд не сповістила.

Вислухавши сторони , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 14.04.2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір про позику грошей, згідно якого відповідачка позичила у ОСОБА_7, 360000 гривень, що є еквівалентом 60000 доларів США, строком до 14 жовтня 2006 року.

31.08.2011 року в зазначений договір вносились зміни, відповідно до яких кінцевий термін повернення боргу визначений на 01.09.2012 року.

14.04.2006 року з метою забезпечення виконання зобовязань, за вищевказаним договором позики грошей, на суму 360000 гривень, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки, який посвідчений Приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_9 та зареєстрований за №1392, відповідно до якого остання передала ОСОБА_7 в іпотеку: квартиру №30, по пр..ОСОБА_10, 65 в м.Одесі.

29 липня 2014 року ОСОБА_7 помер (актовий запис про смерть №7723 від 29.07.2014 року).

Відповідно до статей 1216,1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов'язання, що пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Тобто вимоги, які випливають з даної категорії правовідносин, та які є підставою розгляду даної цивільної справи, допускають правонаступництво. Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального закону, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (кредитора) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна кредитора за зобов'язанням. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці кредитора за умови прийняття спадщини є кредиторами у відносинах з боржником спадкодавця.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно вимог ст. 1047 ЦК України на підтвердження договору позики та його умов може бути пред'явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено договір позики, за умовами якого відповідач зобов'язувався прийняти позику, та повернути її у визначений договором строк. Доказів повернення вказаної грошової суми позивачам матеріали справи не містять.

За правилами ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі у строк та в порядку, встановленому договором. У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доводи представника позивача про те, що згідно умов договору ОСОБА_7 позичив ОСОБА_5 60000 доларів США, судом не приймаються до уваги, оскільки зазначені обставини суперечать договору позики грошей від 14.04.2006 року укладеному між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а також договору позики від 14.04.2006 року в яких визначена сума позики 360000 гривень, будь-яких інших належних та допустимих доказів суду не надано.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню на їх користь в рівних частках суми позики в розмірі 360000 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивачів судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,158,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних частках 360000 (триста шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних частках судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривень, в іншої частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.