Ухвала суду № 66309994, 03.05.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2357/17 03.05.2017 03.05.2017 03.05.2017

Справа № 490/2357/17 Суддя першої інстанції - Гуденко О.А.

Провадження № 22-ц/784/1103/17 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 травня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Козаченка В.І., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2017 року, постановлену по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 за участю третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Димова Олександра Сергійовича про визнання правочинів недійсними,

в с т а н о в и л а:

В березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2017 року провадження у вказаній справі відкрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись незаконність оскаржуваної ухвали, яка постановлена з порушенням законодавства, просив ухвалу судді скасувати, а справу передати на розгляд Заводського районного суду м. Миколаєва або Ленінського районного суду м. Миколаєва.

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_8, просила ухвалу судді залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Виключенням з цього правила є, в тому числі, випадки, що передбачені ст.114 ЦПК України.

Так, для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, встановлена виключна підсудність, а саме правило ч.1 ст.114 ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Такі ж роз'яснення щодо цього питання містить п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ». Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови, зокрема про визнання правочину з нерухомістю недійсним.

Зазначеним роз'яснено, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Тобто, спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проситьвизнати недійсними - договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. 26 листопада 2016 року за реєстровим №1592 та договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. 1 грудня 2016 року за реєстровим №1720.

Оскільки вимога позивача виникає з приводу нерухомого майна, а саме визнання правочинів недійсними то при визначенні підсудності мають застосовуватися саме правила ст.114 ЦПК України, яка регулює правила виключної підсудності у цивільних справах щодо нерухомого майна.

Як встановлено, нерухоме майно з приводу якого виник спір - квартира АДРЕСА_2, розташована в Центральному району м. Миколаєва, що є територією Центрального районного суду у м. Миколаєва.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суддя вірно відкрила провадження у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали без змін.

Доводи апеляційної скарги про, те, що на момент відкриття провадження у справі не встановлені зареєстровані місця проживання відповідачів не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку правового значення не мають та не можуть бути підставою для скасування ухвали судді.

Інші доводи апеляційної скаргу не спростовують обґрунтованих висновків судді.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України , колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Козаченко

В.І. Темнікова