Рішення № 66308756, 07.04.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18098/16-ц

Провадження № 2/761/817/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Триндюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив суд надати йому дозвіл на виїзд на постійне місце проживання до матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Бельгії, без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дозвіл на оформлення відповідних документів на постійне місце проживання до Бельгії.

Позовні вимоги мотивує тим, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4, відповідач самоусунувся від виховання доньки, а саме ОСОБА_1, тоді як остання має намір виїхати на постійне місце проживання до Бельгії, разом із мамою. Відповідач відповідного дозволу позивачеві не дає, у зв'язку із чим останній позбавлений можливості оформлення необхідних документів для виїзду за кордон.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заперечення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

05.06.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано шлюб, що підтверджується рішенням Свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1, виданим повторно від 20.06.2015 року.

Від шлюбу останні мають доньку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2010 року.

Згідно Свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_2 від 13.02.2016 року, ОСОБА_1 змінила ім'я на ОСОБА_1.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач після розірвання шлюбу із ОСОБА_4 самоусунувся від виховання доньки, остання була позбавлена моральної та матеріальної допомоги, батько не піклувався про фізичний та духовний розвиток дитини.

Вказана обставина підтверджується, зокрема, Довідкою-розрахунком по аліментам за період з 26.02.2015 року по 10.03.2017 року, що надана Шевченківським РВ ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, згідно якої ОСОБА_2 згідно матеріалів виконавчого провадження має заборгованість станом на 10.03.2017 року у розмірі 48 543,27 грн.

Після розлучення батьків позивач проживав із матір'ю ОСОБА_4, яка його матеріально забезпечувала, займалась вихованням та розвитком ОСОБА_1

Зокрема, із численних грамот та похвальних листів, виданих позивачеві ліцеєм «Престиж» м. Києва вбачається, що ОСОБА_1 має високі досягнення у навчанні, значні успіхи у вивченні англійської та німецької мови, займала призові місця у різноманітних конкурсах та олімпіадах.

13.02.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу з нотаріально посвідченим перекладом з нідерландської мови на українську мову.

ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м. Хаутхюлст (Бельгія), забезпечений житлом та роботою, має власний будинок, а також письмовим зобов'язанням від 19.10.2015 року підтвердив, що буде сплачувати всі витрати на медичне обслуговування та всі інші можливі витрати, пов'язані із проживанням ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Враховуючи викладене, позивач має намір виїхати до Бельгії, однак, для оформлення відповідних документів йому необхідна нотаріальна згода батька.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За умовами ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Згідно Порядку Розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за межі тимчасово, про залишення на постійне місце проживання за кордоном, затвердженого Наказом Міністерства закордонних справ України № 201 від 22.11.1999 року, громадяни України, які виїхали за її межі тимчасово при порушенні клопотання про залишення на постійне проживання за кордоном подають до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном, зокрема, якщо неповнолітні діти залишаються на постійне проживання за кордоном з одним з батьків - нотаріально засвідчена заява про згоду на це другого з батьків.

У ст. ст. 3, 6 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь- яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Країна Бельгія є провідною високорозвиненою європейською державою-членом Європейського Союзу, тому за новим місцем проживання позивач матиме усі можливості для збереження здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку, здобуття належної освіти.

На підставі положень Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Конвенції про права дитини, виїзд дитини за кордон сприятиме розширенню світогляду дитини, добре позначиться на її духовному та інтелектуальному розвитку як особистості.

Разом з тим, позивачем зазначено адресу, за якою він буде проживати разом з матір'ю: вул. Леуверіксстраат 16, м. Хаутхюлст, Бельгія.

Суд критично відноситься до викладених відповідачем обґрунтувань заперечень проти заявлених позовних вимог, оскільки із них вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 після розлучення склалися неприязні відносини, при цьому, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження намагання налагодити відносини із донькою та бажання приймати участь у її житті.

Судом враховано, що за відповідачем існує заборгованість зі сплати аліментів, при цьому останнім не спростовано те, що він не приймає участі у матеріальному чи духовному вихованні доньки, а відтак оцінює доводи ОСОБА_2, як результат антипатії, що відчуває чоловік до своєї колишньої дружини.

За таких обставин, суд вважає, що визначальними та пріоритетними є інтереси позивача, можливість отримання освіти за кордоном, а у майбутньому - роботи, а також виявлене бажання проживати разом із матір'ю, враховуючи також і ту обставину, що відповідач на судові виклики до суду не з`являється, через що суд позбавлений можливості особисто встановити ставлення батька до питання, що порушується, а тому аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141 Сімейного Кодексу України, ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 10, 60, 213-215, 226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання - задовольнити в повному обсязі.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на виїзд на постійне місце проживання до матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Бельгії, без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дозвіл на оформлення відповідних документів на постійне місце проживання до Бельгії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: