Ухвала суду № 66308732, 03.05.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-0- 235/17

В справі №760/7666/17-ц

У Х В А Л А

/ про залишення заяви без руху /

03 травня 2017 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суддя

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду і просить встановити факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 та факт належності померлій будинку за адресою: АДРЕСА_1

Заява не відповідає вимогам ст.ст.119 та 258 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З точки зору ст.256 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.

Згідно ст.257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України№5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В п.5 даної постанови зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень

проти них.

Виходячи з цього, в заяві не обґрунтовано:

- яким чином Перша Київська державна нотаріальна контора може бути зацікавленою у вирішенні даної справи в частині встановлення факту належності на праві власності померлій будинку в АДРЕСА_1

-чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 і якщо таким, ким саме;

-чи є інші спадкоємці, окрім заявника, після смерті ОСОБА_2, і якщо так, чому вони не залучаються до участі в справі;

-чи було зареєстровано право власності на будинок за померлою на підставі Свідоцтва від 21 грудня 1976 року;

-виходячи зі змісту заяви, заявник ставить питання про встановлення факту належності померлій Свідоцтва на будівництво, перебудову індивідуального житлового будинку чи самого будинку;

-які юридичні наслідки потягне за собою встановлення факту належності на праві власності померлій будинку в АДРЕСА_1

-чи оспорюється, і якщо так, ким саме, належність померлій Свідоцтва на будівництво, перебудову індивідуального житлового будинку, виходячи з того, що допущені в ньому описки в частині написання імені померлої застережені належним чином;

-з якою метою заявник просить встановити факт належності померлій будинку в АДРЕСА_1

-якщо з метою спадкування, то чи передбачено законом інший порядок оформлення спадщини;

Крім того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви /скарги/ додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Звертаючись до суду, заявник документ про сплату судового збору не надала.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України « Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.4 Закону за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320, 00 гр. виходячи з встановленого Законом України « Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600, 00гр.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Виходячи з цього, заявник має платити судовий збір у розмірі 320, 00гр. на:

-р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р/с., 02896762.

Керуючись ст.119 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п»яти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя