Ухвала суду № 66308440, 29.03.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5212/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Лупінос Я. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Скуржинської Ніни Михайлівни, заінтересована особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Родовід банк» звернулось до суду із скаргою на дії ДВ Святошинського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Скуржинської Н.М., а саме: винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. В скарзі заявник просить суд скасувати постанову повернення виконавчого документа стягувачу, визнати дії державного виконавця незаконними.

Скаргу обґрунтовано посиланням на те, що 04.01.17р. ПАТ «Родовід банк» отримало постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.10.16р. ВП №52389009. Скаржник стверджує, що оспорювана постанова є передчасною, адже державним виконавцем не було здійснено всі виконавчі дії щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

До початку судового засідання представник ПАТ «Родовід банк» звернувся до суду із заявами про розгляд скарги без його участі, вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 68).

Святошинський районний ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві свого права на участь у судовому засіданні не використав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без участі суб'єкта оскарження (а.с. 66).

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином (а.с. 25, 26, 32, 33, 64, 65).

Суд, вивчивши матеріали скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

11.09.14р. Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 758/5212/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь ПАТ «Родовід банк» у розмірі 2575,19 грн. та витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів в розмірі 420,00 грн. (а.с. 7).

19.09.16р. ПАТ «Родовід банк» звернулось до Святошинського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявою, в якій просило відкрити виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 2575,19 грн. (а.с. 8)

Відповідне виконавче провадження ВП № 52389009 було відкрито на підставі Постанови від 30.09.16р. (а.с. 9)

27.10.16р. Постановою ДВ Святошинського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Скуржинської Н.М. було повернуто виконавчий документ стягувачу оскільки боржника та його майна на яке може бути звернуто стягнення не розшукано, боржник не працює, відкритих у фінансових установах рахунків не виявлено (а.с. 10).

Вказану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «Родовід банк» отримало 04.01.17р. (а.с. 12)

На відповідний судовий запит про витребування матеріалів виконавчого провадження ВП №52389009, суб'єкт оскарження надіслав на адресу суду копію матеріалів виконавчого провадження, що не є предметом розгляду за даною скаргою взагалі.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 14 ЦПК України імперативно встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені такі заходи примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Оскільки державним виконавцем було на відповідний судовий запит надано копію матеріалів виконавчого провадження, які жодного відношення до спірного виконавчого провадження не мають, встановити повноту вчинення виконавчих дій не видається можливим.

Крім того, ст. 18 вказаного Закону чітко регламентує права та обов'язки виконавця.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, очевидним є порушення державним виконавцем ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повноти вчинення виконавчих дій.

Крім того, обставини повернення виконавчого документа стягувача чітко передбачені ст. 37 вказаного закону. Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа, підставами повернення виконавчого листа є: не розшукано боржника та його майна на яке може бути звернуто стягнення, боржник не працює, відкритих у фінансових установах рахунків не виявлено.

Всупереч ч. 2 ст. 37 акт про наявність таких обставин складено не було.

Заявник у скарзі також просить суд визнати дії державного виконавця по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувача незаконними.

Вказана ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає право виконавця повертати виконавчий документ стягувану, шляхом винесення постанови про це.

Таким чином, вимога заявника про визнання дій державного виконавця незаконними не відповідає змістові вищевказаної норми. Повноваження на винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у державного виконавця були, а відтак незаконними реалізацію таких прав визнати неможливо. Суд вправі визнати дії лише неправомірними, тому в цій частині скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід банк» задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Скуржинської Ніни Михайлівни про повернення виконавчого документа від 27.10.16р. по виконавчому провадженні ВП № 52389009.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Про виконання ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. В. Васильченко