Рішення № 66306478, 20.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/1406/16-ц Головуючий у І інстанції Гаврищук А. В.Провадження № 22-ц/780/1723/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 20.04.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Кредитної спілки «СуперКредит» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

18 листопада 2016 року Кредитна спілка «СуперКредит» звернулася до суду з названим позовом, де просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 231,75 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4 727,30 грн., заборгованості по процентам - 1 504,45 грн. та судові витрати.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18 березня 2016 року між Кредитною спілкою «СуперКредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №СК-20/0009/16/134/99, згідно умов якого відповідачу надано кредит у сумі 4 727,30 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов договору.

Проте відповідач свої договірні зобовязання не виконує, унаслідок чого утворилась зазначена заборгованість.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року у задоволенні позову Кредитної спілки «СуперКредит» відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення судом першої інстанції зазначено, що спірний договір не був спрямований на реальне настання наслідків, відповідачу не надавалися кошти за вказаним договором, а ні на погашення існуючої заборгованості, а ні на ведення особистого селянського господарства.

Кошти за вказаним договором було перераховано на рахунок самого позивача, однак правової підстави такого перерахування позивачем не зазначено.

Також, позивач до часу розгляду справи не передав кошти відповідачу, то у відповідача не виникло обовязку щодо виконання зобовязання в силу вимог ст. 613 ЦК України.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що заборгованість за кредитним договором у відповідача відсутня, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Кредитна спілка «СуперКредит», подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права при його ухваленні.

Просить рішення Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 18 березня 2016 року між Кредитною спілкою «СуперКредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №СК-20/0009/16/134/99.

Згідно умов правочину, відповідачу надано кредит у сумі 4 727,30 грн. для ведення особистого селянського господарства на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов договору ( а.с. 4 ).

Відповідно до п. 2.2. договору кредитодавець зобовязаний видати кредит позичальнику протягом трьох робочих днів з дня підписання договору ( там же ).

На виконання умов договору, відповідач 18 березня 2016 року доручила позивачу переказати кредитні кошти в розмірі 4 727,30 грн. згідно укладеного договору на поточний рахунок 26506052700277 в ПАТ «ПриватБанк» на погашення своєї заборгованості по іншому кредитному договору від 28 лютого 2013 року ( а.с. 7 ).

Відповідно до платіжного доручення від 18 березня 2016 року кредитні кошти в розмірі 4 727,30 грн. перераховані на зазначений ОСОБА_2 поточний рахунок ( а.с. 8 ).

Таким чином, позивач свої зобовязання за правочином виконав у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору від 18 березня 2016 року позичальник зобовязаний погашати кредит та сплачувати нараховані проценти відповідно до графіку погашення кредиту, визначеного у розділі 3 цього договору ( а.с. 4 ).

Проте, взятих на себе зобовязань відповідач не виконувала, в результаті чого виникла заборгованість за правочином в розмірі 6 231,75 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4 727,30 грн., заборгованості по процентам - 1 504,45 грн., у звязку із чим позивач звернувся до суду із названими вимогами ( а.с. 2, 3 ).

При розгляді названої справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами кредитного договору матеріали справи не містять і відповідач їх не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанцій та не звернувся до суду про визнання його недійсним.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним і за положеннями якого відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно зясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо відмови у заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за правочином.

Відтак, доводи апеляційної скарги Кредитної спілки «СуперКредит», на переконання апеляційного суду, знайшли своє повне підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 309 ЦПК України та зазначених положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доказаністю.

Суд апеляційної інстанції вважає також за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «СуперКредит» на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 378 грн. ( а.с. 1 ).

Надані відповідачем копії квитанцій по сплаті за кредитним договором №СК-20/0016/1320/20 від 28 лютого 2013 року коштів ( а.с. 29-36 ), на переконання суду апеляційної інстанції, не відносяться до числа належних та допустимих доказів по заявленим позовним вимогам згідно положень ст.ст. 58-59 ЦПК України і не спростовують заборгованість по кредитному договору №СК-20/0009/16/134/99 від 18 березня 2016 року, а тому не слугують підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутись з відповідними вимогами щодо вирішення спору щодо кредитного договору №СК-20/0016/1320/20 від 28 лютого 2013 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «СуперКредит» задовольнити. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «СуперКредит» заборгованість по сплаті основної суми кредиту - 4 727,30 грн., несплачені проценти 1 504,45 грн. та судовий збір 1 378 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

ОСОБА_3