Ухвала суду № 66302407, 28.04.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2274/17

1-кс/405/859/17

УХВАЛА

"28" квітня 2017 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42016120000000215, клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю селища Сідлище, Коломийського району, Івано-Франківської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.2 ст.307 КК України, за участю прокурора Іщенка Б.М., захисника ОСОБА_3,підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру про те, що він, діючи умисно, за попередньою змовою з гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок збуту тяжких наркотичних засобів, організували їх збут на території Знамянського району, Кіровоградської області при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 реалізуючи спільний з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 злочинний план, направлений на незаконне збагачення, шляхом збуту тяжких наркотичних засобів, 10.02.17 о 15 год. 27 хв., знаходячись на території свого постійного місця проживання - домоволодіння розташованого за адресою: Кіровоградська область, Знамянський район, смт. Знамянка-Друга, вулиця Бацанова, 19, здійснила збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - макової соломи вагою 107 грам, за грошові кошти в розмірі 2000 грн.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5, реалізуючи спільний з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 злочинний план, направлений на незаконне збагачення, шляхом збуту тяжких наркотичних засобів, 24.02.17 о 18 год. 16 хв., знаходячись на території свого постійного місця проживання - домоволодіння розташованого за адресою: Кіровоградська область, Знамянський район, смт. Знамянка-Друга, вулиця Бацанова, 19, здійснив збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - макової соломи вагою 84,60 грам, за грошові кошти в розмірі 1600 грн.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2, реалізуючи спільний з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинний план, направлений на незаконне збагачення, шляхом збуту тяжких наркотичних засобів, 03.03.17 о 14 год. 30 хв., знаходячись біля сільського кладовища, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Знамянський район, смт. Знамянка-Друга, вул. Комсомольська, здійснив збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - макової соломи вагою 76,47 грам, за грошові кошти в розмірі 1500 грн.

Отже, ОСОБА_2, ОСОБА_5, та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з 10.02.2017 року по 24.04.2017 року на території Знамянського району, Кіровоградської області здійснили реалізацію наркотичних засобів у загальному розмірі 268,07 грам, на загальну суму 5100 грн.

Вказаними діями ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення незаконного збуту наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб.

Під час розгляду клопотання прокурор зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, про що прокурором висловлюються загальні твердження.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

26.04.2017 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є тяжким, санкцією якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколами допиту інщих підозрюваних, яки визнали свою провину по оголошеній підозрі, протоколами обшуку, висновками експертів, протоколами про результати проведення НСРД, протоколами огляду покупця та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр, протоколами вилучення у покупця придбаного товару (а.с.11-12,16-17, 21-26,32-34, 37-54,55-57,64-65,58,66, 59,62,63,67).

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, відсутність утриманців та місця роботи, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків, доказів, що свідчать про їх існування під час розгляду слідчому судді не надано.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням у підозрюваного наявності постійного місця проживання, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 59 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Інші доводи сторони захисту не спростовують оголошену підозру та встановлені ризики.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його соціальних звязків та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити розмір застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 59 днів, а саме з 13-30 години 28.04.2017 р. до 13-30 години 25.06.2017 р.

Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 64000 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42016120000000215 від 08.12.2016 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, поза межами проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 25.06.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Загреба