Постанова № 66301839, 12.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3353/17

Провадження № 3/344/1993/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Кишакевич Л.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, генеральний директор ТзОВ «Буропідривник», за ч.1 ст.41, ч.3 ст.41 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що генеральний директор ТзОВ «Буропідривник» ОСОБА_1, вчинив триваюче адміністративне правопорушення вимог законодавства про працю, а саме: на підприємстві ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК на кожного працівника заведені особові картки. Однак, не всі працівники ознайомлені під розписку в особовій картці про прийняття на роботу. Так, в особовій картці генерального директора ОСОБА_1, бухгалтера ОСОБА_2, заступника директора ОСОБА_3, машиніст бурової установки ОСОБА_4, слюсар з ремонту ОСОБА_5 в розділі ІV(призначення і переведення) не ознайомлено під підпис про прийняття на роботу, чим порушено вимоги пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. В порушення вимог частини четвертої статті 79 КЗпП України, черговість надання відпусток в ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК у 2016 р. та 2017 р. не визначена графіком черговості надання відпусток. Адміністрація ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК письмово не повідомляє працівників про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні. Так, машиністу бурової установки ОСОБА_6 надана основна щорічна відпустка з 20.09.2016р. (наказ №68-к від 19.09.2016р). Начальнику дільниці №2 ОСОБА_7 надано основну щорічну відпустку з 16.11.2016р. (наказ №74-к від 14.11.2016р.). Слюсарю з ремонту ОСОБА_8 надано щорічну основну відпустку з 16.11.2016 року (наказ №73-к від 14.11.2016р.). Однак, їх письмово за два тижні не повідомлено про дату початку відпустки, чим порушено вимоги частини пятої статті 79 КЗпП України. Заробітна плата працівникам ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК за час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до її початку, чим порушено вимоги частини четвертої статті 115 КЗпП України та статті 21 ЗУ „Про відпустки. Відповідно до наказу №68-к від 19.09.2016р. ОСОБА_6 надана щорічна відпустка з 20.09.2016р., однак заробітну плату за час щорічної відпустки виплачено 19.09.2016р. не за три дні до виходу працівника в відпустку, (відомість розподілення заробітної плати №160919СТ457967 від 19.09.2016р.). Водію автомобіля ОСОБА_9 надана щорічна відпустка з 01.08.2016р., однак заробітну плату за час щорічної відпустки виплачено 01.08.2016р. не за три дні до виходу працівника в відпустку, (відомість розподілення заробітної плати №160801СТ858929 від 01.08.2016р.).

В порушення вимог частини першої статті 116 та статті 47 КЗпП України при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать їм в день звільнення не проводиться. Так, слюсаря ОСОБА_10 звільнено з роботи 11.07.2016р., повний розрахунок з ним проведено не в день звільнення, а 03.08.2016 року, майстер гірничої дільниці ОСОБА_11 звільнився з роботи 31.08.2016р. повний розрахунок з ним проведено не в день звільнення 31.08.2016р., а 07.09.2016 року. В разі невиплати належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку працівникам не виплачується. Зокрема, при звільненні з роботи слюсаря ОСОБА_10 звільнено з роботи 11.07.2016р. (наказ про звільнення від 11.07.2016 року №35-к), повний розрахунок з ним проведено не в день звільнення, а 03.08.2016 року (відомості №160803СТ878251 від 03.08.2016 року), при цьому середній заробіток з дня звільнення по день фактичного розрахунку йому не виплачено. Майстер гірничої дільниці ОСОБА_11 звільнився з роботи 31.08.2016р. ( наказу про звільнення від 31.08.2016 року №63-к), повний розрахунок з ним проведено не в день звільнення 31.08.2016р., а 07.09.2016 року (видатковий касовий ордер №78 від 07.09.2016 року) при цьому середній заробіток з дня звільнення по день фактичного розрахунку йому не виплачено. Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 (із змінами, зокрема внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013), передбачено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Пунктом 10-2 Порядку визначено, що для новоприйнятих працівників індекс споживчих цін для проведення індексації обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обіймає працівник. Відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ № 1078, передбачено, що проведення індексації може замінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. З грудня 2015 року для новоприйнятих працівників підприємств нарахування індексації заробітної плати повинно проводитися з урахуванням змін, унесених до постанови №1013, якими передбачено, шо обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації новоприйнятих працівників і працівників, яких було переведено на іншу роботу, проводиться з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки за посадою, яку обіймає працівник. В порушення вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 ЗУ «Про оплату праці» в ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму 3 працівникам, яким належить індексувати заробітну плату, не проводилася. Так, посадовий оклад при прийняті на роботу в лютому 2016 року працівників ОСОБА_8 (оклад 18,64 грн.), ОСОБА_12 (13,73 грн.), ОСОБА_13 (оклад 13,73 грн.) в червні 2016 року заробітна плата працівників підлягала індексації на 4,1% (базовий місяць - січень 2016 року), проте ндексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму у червні 2016 року їм не була проведена. Індексація заробітної плати донарахована та виплачена працівникам 07.03.2017р.

Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оформлення укладання трудового договору тільки шляхом видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу не може вважатися належним оформленням трудових відносин. Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015року № 413. Зокрема, Постановою № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи ФОП-СГД до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Норми статті 24 КЗпП України та постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору, при цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, оскільки в названих законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДФС подається до початку роботи працівника. У додатку до постанови №413 у графах №8 і 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу подається інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення. Тож повідомлення про прийняття на роботу є частиною укладання трудового договору. Проте, в порушення вимог чинного законодавства адміністрацією ТзОВ „БУРОПІДРИВНИК повідомлення про прийняття працівників на роботу надсилаються до територіального органу ФДС не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, як передбачено постановою КМУ №413, а після фактичного допуску працівників до виконання посадових обовязків.

Так, прийнявши на роботу ОСОБА_14, ОСОБА_15 з 02.02.2016р. (накази від 02.02.2016р. №3-К. №4-К), повідомлення про прийняття працівників на роботу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС надіслано 02.02.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи.

Прийнявши на роботу ОСОБА_12 з 05.02.2016р. (наказ від 05.02.2016р. №6-К.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано- Франківську ГУ ДФС надіслано 05.02.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи. Прийнявши на роботу ОСОБА_8 з 23.02.2016р. (наказ від 23.02.2016р. №9-К.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано- Франківську ГУ ДФС надіслано 23.02.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи. Прийнявши на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_16 з 15.08.2016р. (накази від 15.08.2016р. №54-К, №56-К), повідомлення про прийняття працівників на роботу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС надіслано 15.08.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи.

Прийнявши на роботу ОСОБА_17 з 23.08.2016р. (наказ від 23.08.2016р №59-К.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС надіслано 23.08.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи. Прийнявши на роботу ОСОБА_18 з 06.09.2016р. (наказ від 06.09.2016р№64-К.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС надіслано 06.09.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи. Прийнявши на роботу ОСОБА_19 з 16.09.2016р. (наказ від 16.09.2016р. №66- К.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано- Франківську ГУ ДФС надіслано 16.09.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи. Прийнявши на роботу ОСОБА_20 з 27.09.2016р. (наказ від 27.09.2016р. №70.), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано- Франківську ГУ ДФС надіслано 27.09.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи.

В табелях обліку використання робочого часу працівників в дні прийняття вищевказаних осіб на роботу відображено відпрацювання ними повної тривалості робочого часу. Такими своїми діями генеральний директор ТзОВ «Буропідривник» ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.3 ст.41 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.3 ст.41 КУпАП, а саме вчинив порушення вимог законодавства про працю, за вищевказаних обставин, зазначених у протоколі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення № 09-01-0027/118 та № 09-01-0027/119 від 07.03.2017 року, актом перевірки, яка проводилась у період з 01.03.2017 року по 07.03.2017 року, а також іншими письмовими матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.41, ч.3 ст.41 КУпАП. При накладені адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність. Враховуючи наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з врахуванням вимог ст. 36 КУпАП.

Керуючись ст.ст.221, 268, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.41, ч.3 ст.41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

-за ч.1 ст.41 КУпАП - 510 гривень штрафу;

-за ч.3 ст.41 КУпАП - 8500 гривень штрафу.

На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді - 8500 гривень штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 320 грн. 00 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.Ю. Кишакевич