Ухвала суду № 66301744, 03.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/8867/15-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження № 22-ц/774/290/К/17 Пустовіт О.Г.

Категорія - 52 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Гладиш К.І.

за участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 листопада 2016 року у справі за позовомОСОБА_2 доОСОБА_4, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого народилася дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після народження дитини в них погіршилися сімейні стосунки й коли дитині виповнилося 2,5 місяці, відповідач їх покинув й участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини в подальшому не приймав.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від своїх обов'язків по вихованню дитини, від сплати аліментів на неї, просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо його сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення поданого нею позову.

Вважає, що суд не врахував доведеність нею підстав, передбачених ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав, що підтверджується ненаданням відповідачем матеріальної допомоги на утримання сина та наявність в нього заборгованості зі сплати аліментів на його утримання, відсутність спілкування відповідача з дитиною з жовтня 2014 року.

На її думку, суд не повно дослідив обставини справи, безпідставно відмовивши у допиті додатково заявленого свідка - сусідки, не витребував медичних документів щодо дитини, й жодним чином не мотивував ухвалене ним у справі рішення про відмову у задоволенні позову, поклавши в його основу висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який не містить повної інформації щодо обставин справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_3 року, який було розірвано рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2015 року (а.с. 7, 38-39).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Після фактичного припинення шлюбних відносин, з жовтня 2014 року сторони мешкають окремо, при цьому, дитина мешкає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позову та відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітнього сина.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 164 СК України визначено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3)жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 16, 18 постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Жовтневої районної у місті ради від 16 березня 2016 року №101, орган опіки та піклування визнав недоцільним позбавляти батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно його сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки батько не згодний із позбавленням його батьківських прав, бажає приймати участь у вихованні сина, зобов'язався його матеріально забезпечувати, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно (а.с.37).

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а судом встановлено, що порушені відповідачем вимоги законодавства щодо виховання дитини не носять системного, умисного характеру, відповідач ОСОБА_4 категорично заперечував проти позбавлення його батьківських прав, прагне брати участь у вихованні дитини, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: А.П. Барильська

В.П. Зубакова