Ухвала суду № 66301035, 18.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

18 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року в справі та за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-1», виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконною передачі майна, визнання недобросовісним володільцем, визнання добросовісним володільцем, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов"язання передати майно власнику,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Верховного Суду України від 20 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишено без руху з наданням строку до 18 квітня 2017 року для усунення недоліків заяви в зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 357, 358 ЦПК України, оскільки у заяві заявник просив переглянути з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 355 ЦПК України лише судові рішення першої та апеляційної інстанцій, однак про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції заявник у заяві не ставив питання, в той час як Верховний Суд України здійснює перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку; у заяві не було надано обґрунтування підстави з якої, звертається заявник та не вказано, які саме норми процесуального права неоднаково застосовані судом касаційної інстанції - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; у заяві відсутнє посилання на судові рішення суду касаційної інстанції як приклад (приклади) неоднаковості застосування норм процесуального права та не додані їх копії.

На виконання ухвали Верховного Суду України від 20 березня 2017 року до Верховного Суду України від ОСОБА_1 надійшла уточнена заява, в якій заявник просить переглянути рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України, з посиланням на судові рішення суду касаційної інстанції як приклади неоднаковості застосування норм матеріального та процесуального права з доданими копіями цих рішень.

Разом з тим, заявник уточнивши підстави подання заяви перегляд судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанції, зокрема, в тому числі зазначивши підставу - пункт 1 частини 1 статті 355 ЦПК України - неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах - статей 113-115 ЦК України, статей 52, 57 Закону України «Про господарські товариства» не додав до уточненої заяви документу про сплату судового збору, що не відповідає абзацу третьому частини першої статті 358 ЦПК України.

Оплата судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Пунктом 8 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України ставка судового збору встановлена в розмірі 130 відсотків, ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір за подачу заяви про перегляд судових рішень повинен бути сплачений на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 312 132 077 000 07 банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві код класифікації доходів бюджету - 22030102 код банку отримувача - 820019 код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060) " символ звітності 207. На адресу Верховного Суду України необхідно надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід продовжити строк для усунення недоліків заяви у відповідності із статтею 73 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документу про сплату судового збору, що не відповідає вимогам статті 358 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 73, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 залишити без руху, продовжити строк до 16 травня 2017 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко