Ухвала суду № 66297768, 27.04.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7799/15-ц

Номер провадження 2-во/643/71/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Стальмакової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться дана цивільна справа, в якій позивач за первісним позовом просить визнати заповіт ОСОБА_9 від 09.11.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, недійсним. Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати заповіт ОСОБА_9 від 09.11.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, недійсним.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року заборонено відчуження 66/100 частин будинку № 4 по провулку Червоношляховому в м. Харкові, які належать ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Одинадцятою Харківською державною нотаріальної конторою 18.12.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-769.

24.04.2017 року до суду засобами електронного звязку надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у вказаній вище ухвалі. Під час ознайомлення із вказаною заявою суддею було встановлено, що вказана заява фактично не містить підпису особи, яка її подала, оскільки надійшла до суду засобами електронного звязку у вигляді фотокопії.

В подальшому, 27.04.2017 року, суддею отримано заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, яка надійшла через канцелярію суду та містить підпис особи, яка її подала. В заяві ОСОБА_1 просить виправити описку у вищевказаній ухвалі суду, а саме змінити назву вулиці з «провулок Червоношляховий» на «провулок Оксамитовий», оскільки дана описка перешкоджає виконати рішення для проведення державної реєстрації обтяження.

В обґрунтування заяви зазначено, що 19.04.2017 року нею було подано заяву для проведення державної реєстрації обтяження, державному реєстратору на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року, якою заборонено відчуження 66/100 частин будинку № 4 по провулку Червоношляховому в м. Харкові. Відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації про перейменування обєктів топоніміки № 181 від 17.05.2016 року провулок Червоношляховий у м. Харкові перейменовано у провулок Оксамитовий. Державним реєстратором встановлено розбіжності між поданими до заяви документами, а саме у назві вулиці на якій розташований обєкт нерухомого майна, арешт на який накладається відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року, у звязку з чим позивач не може здійснити виконання вищевказаної ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 7 ст. 153 ЦПК України передбачено, що у разі постановлення ухвали про забезпечення позову без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Таким чином, вказаними положеннями закону, які мають імперативний характер, прямо передбачено, що питання, пов'язані із забезпеченням позову, не тільки повинні вирішуватись без повідомлення відповідача, а й повідомлення останнього про вжиття таких заходів шляхом направлення йому копії відповідної ухвали, має здійснюватись лише після її виконання.

Вказані норми ЦПК України є спеціальними по відношенню до загальних норм, згідно яких розгляд питань, пов'язаних із вирішенням справи, проводиться в судовому засіданні з викликом всіх учасників судового розгляду, а копії судових рішень направляються учасникам судового розгляду після їх ухвалення. Аналогічні роз'яснення відносно того, що норми, які регулюють вирішення питань щодо забезпечення позову, є спеціальними по відношенню до загальних положень ЦПК України, надані в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову.

Станом на 27.04.2017 року копія ухвали про забезпечення позову відповідачам не направлялась, оскільки суду не було надано відомості щодо виконання зазначеної ухвали.

За таких обставин, враховуючи вказані вище положення законодавства України та мету, з якої вживаються заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку, що розгляд клопотання представника позивача повинен проводитись в порядку, передбаченому для вирішення питань про забезпечення позову, без повідомлення відповідачів.

Вирішуючи клопотання представника позивача щодо виправлення описки в ухвалі суду від 03.04.2017 року, суд керується наступним.

Згідно ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

З рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 «Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 20.04.2017 року вбачається, що розгляд заяви про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 19.04.2017 року, яку подала ОСОБА_1, для проведення державної реєстрації обтяження, арешт нерухомого майна на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Харків, пров. Оксамитовий, буд. 4, зупинено у звязку з тим, що провулок Червоношляховий згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 року було перейменовано на Оксамитовий.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для виправлення описки.

Керуючись ст. 208-210, 219 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Виправити описку, допущену в частині найменування провулку в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року, ухваленій в цивільній справі № 643/7799/15-ц, провадження № 2/643/57/17, за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

В ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року, постановленій в цивільній справі 643/7799/15-ц, провадження № 2/643/57/17, за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, найменування провулку «Червоношляховий» у відповідних відмінках замінити на «Оксамитовий».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.А. Крівцов