Ухвала суду № 66297730, 03.05.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6621/17

н/п 1-кс/640/3447/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участю прокурора - Моцевого А.С.,

слідчого - Балабіної Т.О.,

захисників адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, по кримінальному провадженню №12015220490002849 від 12.06.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_5, 2009р.н., раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого в м.Харковіі по вул. 2-ї П»ятирічки буд. 1Г кВ.207,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

03.04.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6, в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 стосовно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 11.06.2015 до Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що 11.03.2011 ОСОБА_3, знаходячись у своєму офісу, розташованому за адресою: м. Харків вул. Петровського, 5 під приводом розвитку бізнесу шахрайським шляхом заволодів грошима, що належали ОСОБА_7 у сумі 150000 доларів США.

12.06.2015 вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220490002849, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та розпочато досудове розслідування.

27.07.2015 до СУ ГУМВС України в Харківській області з заявою звернувся ОСОБА_8 про те, що 06.05.2015 ОСОБА_3 під приводом надання послуги в переказу грошових коштів до Німеччини, шахрайським шляхом заволодів грошима у сумі 107000 доларів США, що належали ОСОБА_8

27.07.2015 вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000000596, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та розпочато досудове розслідування.

02.09.2015 постановою першого заступника прокурора Харківської області проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015220490002849 доручено СУ ГУМВС України в Харківській області.

18.09.2015 постановою першого заступника прокурора Харківської області кримінальні провадження № 12015220490002849 та №12015220000000596 обєднані в одне провадження за № 12015220490002849.

Сторона обвинувачення зазначає, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, переслідуючи мету особистого збагачення, у період часу з 11.03.2011 до 06.05.2015 шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошима, що належали громадянину ОСОБА_7 в сумі 150000 доларів США, а також грошима, що належали громадянину ОСОБА_8 в сумі 107000 доларів США, за наступними обставинами.

Так, у березні 2011 року, ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що громадянин ОСОБА_7, з яким у нього протягом 1999 2011р.р. склалися ділові та приятельські стосунки, має велику суму грошей готівкою, яку він отримав при продажу належної йому квартири в м. Харкові, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, розробив злочинний план, направлений на заволодіння грошима у сумі 150000 доларів США, що належали ОСОБА_7

ОСОБА_3, діючи згідно розробленому злочинному плану, будучи впевненим в тому, що ОСОБА_7 йому не відмовить, бажаючи заволодіти чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, 11 березня 2011 року, звернувся до останнього з проханням дати йому на тривалий строк, а саме на 3 роки у борг гроші у сумі 150 000 доларів США, які йому нібито потрібні для розвитку свого бізнесу. ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_3, повністю довіряючи останньому, впевнений в його щирості і порядності, погодився дати останньому в борг гроші у сумі 150000 доларів США строком на 3 роки і 11.03.2011 знаходячись за адресою: м. Харків вул. Петровського, 5, тобто в робочому офісі ОСОБА_3, під розписку, зобовязання по якій ОСОБА_3 заздалегідь не збирався виконувати, особисто передав останньому гроші у сумі 150000 доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складає 1190 265, 0 гривні.

Отримавши вказану суму грошей ОСОБА_3 розпорядився ними на власний розсуд, свої зобовязання, щодо повернення боргу 11.03.2014 ОСОБА_7 у сумі 150000 доларів США свідомо не виконав і в подальшому зник у невідому напрямку.

Крім того, на початку травня 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не надалося можливим, до ОСОБА_8 звернувся його товариш, який проживає у Німеччині, з проханням дати йому в борг грошові кошти в сумі 107000 доларів США. Погодившись позичити вказану суму грошей, ОСОБА_8 звернувся до свого знайомого ОСОБА_3, який протягом тривалого часу в м. Харкові займався обміном валют, обігом та переказами грошових коштів, тощо, має певний досвід у сфері валютних операцій, з питанням надати йому допомогу, у встановленому Законом порядку, в переказі вказаної суми грошей його товаришу за кордон, а саме до Німеччини.

ОСОБА_3, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошима в сумі 107000 доларів США, що належали ОСОБА_8, зловживаючи довірою останнього, розробив злочинний план, згідно якого він нібито погоджується надати ОСОБА_8 допомогу в переказі вказаної суми грошей до Німеччини, отримує від ОСОБА_8 гроші в сумі 107000 доларів США, а потім привласнює їх собі та використовує в особистих цілях.

Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_3 06.05.2015 в телефонній розмові з ОСОБА_8, запевнив останнього в тому, що він без всяких проблем, абсолютно на законних підставах, здійснить переказ вказаної суми грошей товаришу ОСОБА_8 до Німеччини. Повністю довіряючи ОСОБА_3, не маючи ніяких сумнівів в його щирості та порядності, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_3 та будучи введеним ним в оману, ОСОБА_8 06.05.2015 близько 14-00 за адресою: м. Харків вул. Культури, 22-б, через помічника ОСОБА_3 ОСОБА_9, передав гроші в сумі 107000 доларів США для подальшого їх переказу своєму товаришу до Німеччини.

У той же день, тобто 06.05.2015 близько 14-30 за адресою: м. Харків вул. Петровського, 5, ОСОБА_9 отримані від ОСОБА_8 гроші в сумі 107000 доларів США, особисто передав ОСОБА_3, який діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, діючи заздалегідь розробленому злочинному плану, під приводом переказу вказаної суми грошей до Німеччини, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами у сумі 107000 доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складає 2261237, 31 гривні, які належали ОСОБА_8 та розпорядився ними на власний розсуд, свої зобовязання щодо переказу вказаної суми грошей до Німеччини свідомо не виконав і зник у невідому напрямку.

21.09.2015 органом досудового розслідування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Слідчий вказав, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підтверджується наступними доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8; протоколами допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14; розпискою ОСОБА_3 в отриманні грошей у сумі 150000 доларів США від ОСОБА_7; розпискою ОСОБА_11 про отримання грошей ОСОБА_3 у ОСОБА_8; відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України; інформацією наданою працівниками сектору Укрбюро Інтерполу ГУНП в Харківській області про затримання ОСОБА_3; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації, державної прикордонної служби України, ОСОБА_3, 17.06.2015 перетнув кордон України у пункті пропуску ОСОБА_15 і назад не повернувся. Тобто, ОСОБА_3, покинув постійне місце проживання, про своє місце перебування нікому не повідомив, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 намагається переховатись від органу досудового розслідування.

22 вересня 2015 року постановою слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області підозрюваний ОСОБА_3 оголошений у розшук.

Відповідно до інформації, наданої сектором Укрбюро Інтерполу ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.2015 по теперішній час перебуває у міжнародному розшуку.

26 вересня 2016 року о 13:08 години розшукуваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було затримано строком на 48 годин працівниками НЦБ Інтерполу в ОСОБА_16 в аеропорту м. Варшава при спробі вїхати повітряним транспортом до ОСОБА_16 з Канади.

28.09.2016 до Київського районного суду м. Харкова подано клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній перебував у міжнародному розшуку.

28.09.2016 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

01.05.2017 підозрюваний ОСОБА_3 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 доставлений до Харківської установи виконання покарань №27, тобто, до місця кримінального провадження.

Слідчий, посилаючись на ч.1 ст.177 КПК України, вказав, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до дванадцяти років, з 15.11.2015 оголошений у міжнародний розшук, а також зважаючи на те, що ОСОБА_3 з метою уникнення покарання може продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення у органу досудового розслідування виникла необхідність у обранні підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Про наявність ризиків, які передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу до підозрюваного, також свідчать наступні обставини: тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; можливість переховатись від органів досудового розслідування за межами держави Україна; можливість, перебуваючи на волі, використовуючи злочинні звязки, перешкодити кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілого і свідків; можливість, використовуючи звязки, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий також вказав, що враховуючи вищевикладене та відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016, згідно якої, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_3 і не пізніше як через 48 годин з часу доставки його до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміни на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Захисники підозрюваного заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку захисників, на підставі ст.63 Конституції України відмовився надати пояснення щодо повідомленої підозри.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220490002849 від 12.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

На виконання вимог ч.6 ст.193 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею не пізніше як протягом 48 годин з часу доставки підозрюваного ОСОБА_3 до місця кримінального провадження.

21.09.2015 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 КК України, шляхом вручення повідомлення заступнику начальника відділу діловодства та канцелярії НТУ «ХПІ» 22.09.2015р., та особисто ОСОБА_3 03.05.2017 о 12 год. 05 хв.

Постановою слідчого СУ ГУМВСУ в Харківській області від 22.09.2015 досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015220490002849 зупинено та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3.

Постановою слідчого СГ СУ ГУНП в Харківській області від 01.05.2017 досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015220490002849 відновлено.

Згідно інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 17.06.2015 перетнув кордон України у пункті пропуску ОСОБА_15 і назад не повернувся.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28.09.2016 року за правилами ч.6 ст.193 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Проте, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_3, за вчинення яких повідомлено підозру, віднесено за класифікацією злочинів до особливо тяжких злочинів, факт перебування ОСОБА_3 у міжнародному розшуку з 13.11.2015 року та його затримання компетентними органами іншої держави, який залишив своє постійне місце проживання, тривалий час переховувався від органів досудового слідства на території іншої держави, об»єктивно підтверджує існування вказаних вище ризиків та неможливість застосування до підозрюваного більш м»якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до застосування до ОСОБА_3 раніше обраного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28.09.2016 в порядку ч.6 ст.193 КПК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави до його зміни на більш м»який запобіжний захід на теперішній час відсутні.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану підозрюваного ОСОБА_3, ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, а тому визначає заставу в розмірі 2160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3456000,00 (три мільйони чотириста п»ятдесят шість тисяч) грн. (1600x2160= 3456000,00). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, по кримінальному провадженню №12015220490002849 від 12.06.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обраний ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28.09.2016 в порядку ч.6 ст.193 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27) в межах строку досудового розслідування строком на 59 (п»ятдесят дев»ять) днів - до 28 червня 2017 року.

Визначити суму застави в розмірі 2160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3456000,00 (три мільйони чотириста п»ятдесят шість тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/6621/17, н/п 1-кс/640/3447/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у випадку наявності).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за якіпередбачене законом покарання від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали отримав: ______ 2017 року ___ год. ___ хв.

_____ (ОСОБА_3О.)