Рішення № 66297682, 27.04.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/279/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Броди Львівської області цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «Манго - Груп» про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить поновити його на посаді оператора автозаправочної станції «Манго-Груп» за місцем попередньої роботи; виплитити йому середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2017 року по час винесення судового рішення про поновлення його на роботі відповідно до ст. 235 КзПП України; судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позивача підтримав та просить їх задоволити.

Взявши до уваги пояснення представника позивачки, відповідача, третьої особи, дослідивши представлені суду документи, зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право особи. Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із змісту ст. 10, 60 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони ті інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював в ТОВ «Манго-Груп» на посаді оператора авто-заправної станції № 52 у смт. Підкамінь Бродівського району Львівської області. Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 5, 6) 31 грудня 2016 року він звільнений з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 733-кз від 30.12.2016 року. Такий запис в трудовій книжці виконано директором ТзОВ «Манго-Груп» ОСОБА_4

З пояснень позивача вбачається, що він жодної заяви про звільнення з роботи, в тому числі за власним бажанням, не писав, навіть усно про таке не заявляв нікому. Вважає звільнення незаконним. Також просить врахувати, що трудову книжку йому в день звільнення не видали і розрахунку проведено не було. Лише через місяць йому було видано трудову книжку, проте, про її отримання він ніде не розписувався.

Як вбачається із письмово заперечення директора товариства ОСОБА_4 та усних пояснень представника відповідача ОСОБА_2, позивач заяви про звільнення не писав, жодних розпорядчих документів про звільнення ОСОБА_3 не видавалось, наказу № 733-кз від 30.12.2016 року не існує. Натомість, інспектором відділу кадрів допущено помилку - запис в трудову книжку ОСОБА_3 про звільнення.

На думку суду, не заслуговують уваги пояснення представника відповідача про те, що позивач неодноразово порушував вимоги посадової інструкції та інших нормативних актів, вчиняв дії, що негативно його характеризують, адже, не можуть бути підставою для звільнення з роботи позивача за власним бажанням. Також не може бути враховано твердження представника відповідача про те, що позивач самовільно забрав трудову книжку.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено законні трудові права позивача, що виразилося у незаконному звільненні з роботи, внаслідок чого позивач втратив заробіток, який є джерелом засобів забезпечення нормальних життєвих умов.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави суд стягує судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Задоволити позов ОСОБА_3 до ТОВ «Манго-Груп» про поновлення на роботі.

Поновити ОСОБА_3 на посаді оператора авто-заправної станції № 52 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп».

Виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2017 року по час вступу судового рішення в законну силу.

Стягнути судовий збір в розмірі 640,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп», що знаходиться за адресою 01010, м. Київ, Печерський район, Хресовий провулок, будинок 2, офіс 405 на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при проголошенні рішення, в той самий строк з часу отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_5