Рішення № 66296436, 25.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 922/581/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом відділу освіти Чугуївської міської ради, 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 20, код ЄДРПОУ 22682750;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Енглєр», 03039, м. Київ, пр. Червонозоряний, 119А, 2-й поверх, офіс 2, поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2, код ЄДРПОУ 33397207

про розірвання договору,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.02.2017);

відповідача не зявився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Відділ освіти Чугуївської міської ради звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Енглєр» про розірвання договору щодо закупівлі товару «машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-претензійний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця)» №6/12-3 від 06.12.2013.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням своїх зобовязань за договором №6/12-3 від 06.12.2013 щодо здійснення оплати за товар та ненадіслання до ТОВ «Енглєр» листа про повернення придбаного майна. Здійснюючи правове обґрунтування посилався на ст.ст. 188, 206 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2017 порушено провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Суд перейшов до розгляду справи по суті 05.04.2017.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Вказав, що Відділ освіти Чугуївської міської ради не має можливості виконати свої зобовязання перед ТОВ «Енглєр» за договором №6/12-3 від 06.12.2013 щодо оплати за поставлений товар у звязку із відсутністю фінансування з державного та місцевого бюджетів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2017 було відкладено розгляд справи на 25.04.2017 о 12:45 год. Цією ж ухвалою було продовжено розгляд справи на 15 днів, а саме до 03.05.2017 включно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 25.04.2017 свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Енглєр» знаходиться за адресою: 03039, м. Київ, пр. Червонозоряний, 119А, 2-й поверх, офіс 2, поштова адреса (адреса засновника): 04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2, які зазначені позивачем у позовній заяві, та на які надсилалися копії ухвали суду про відкладення розгляду справи від 05.04.2017, вказані копії ухвали повернулися до суду 21.04.2017 та відповідно 25.04.2017 із відмітками «за закінченням встановленого строку збергінання».

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до положень п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 06.03.2017 та від 05.04.2017, а також повідомлення суду про перенесення судового засідання від 27.03.2017) направлялися сторонам, що підтверджуються штампом канцелярії на відповідному документі та підписом представника позивача на повідомленні суду.

Копії ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.02.2017, що направлялися відповідачеві, повернулися до суду 09.03.207 та 20.03.2017 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 06.03.2017 повернулася до суду 20.03.2017 з відміткою «не розшукано», повідомлення про перенесення судового засідання від 27.03.2017 повернулися до суду 16.04.2017 та 25.04.2017 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а також копії ухвали суду про відкладення розгляду справи від 05.04.2017 повернулися до суду 21.04.2017 та 25.04.2017 з відміткою «за закінченням встановленого сроку зберігання».

Таким чином, суд вважає, що учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 4-3 ГПК та ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

06 грудня 2013 року між Відділом освіти виконавчого комітету Чугуївської міської ради, перейменовано на Відділ освіти Чугуївської міської ради рішенням LXI сесії Чугуївської міської ради VI скликання від 29.08.2014 №2807-VI (далі - розпорядник коштів замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енглєр» (далі - постачальник) було укладено договір №6/12-3 щодо закупівлі Товару «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-презентаційний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця)» (далі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник зобовязується у 2013 році поставити розпорядникові коштів замовникові відповідно ДК 016-2010 за кодом 26.20.1 «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-презентаційний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця) (далі товар), а розпорядник коштів-замовник прийняти і оплатити товар.

Пунктом 3.1. договору визначено, що постачальник повинен поставити розпорядникові коштів-замовникові новий товар 2013 року випуску, якість якого відповідає вимогам чинного законодавства України.

У п.4.1. договору сторони домовились, що ціна цього договору становить 1650594,00 грн., у тому числі ПДВ 275099,00 грн. Ціна за товар включає вартість товару, ПДВ, транспортування товару до місця призначення; завантаження та розвантаження, пакування (у разі необхідності), сплату податків і зборів (обовязкових платежів), що сплачуються або мають бути сплачені згідно з чинним законодавством України, гарантійне обслуговування, усі інші витрати.

Розділом 5 договору передбачений порядок та умови здійснення розрахунків. Так, розрахунки проводяться шляхом оплати розпорядником коштів-замовником наданої постачальником видаткової накладної на оплату товару. Після отримання товару відповідно до умов взятого бюджетного зобовязання розпорядник коштів-замовник приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання розпорядником коштів-замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок. Такі умови фінансування виключають предявлення штрафних санкцій щодо оплати за отримання товару. Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахуваня відповідних грошових коштів на рахунок постачальника в установі банку (п.п. 5.1.-5.3., 5.5. договору).

Відповідно до п.6.1. договору строк поставки товару до 31 грудня 2013 року до місця призначення, відповідно до додатку 1 до цього договору.

У п.6.3. договору визначено, що датою поставки вважається день передачі вищевказаного товару постачальником розпоряднику коштів-замовнику за накладною.

Згідно із п.7.1. договору розпорядик коштів-замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар відповідно до розділу 5.

У разі невиконання зобовязань розпорядником коштів-замовником постачальник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це розпорядника коштів-замовника у тижневий строк. У разі порушення розпорядником коштів-замовником умов цього договору, а саме у разі несвоєчасної оплати ціни товару за договором, постачальник має право переглянути умови цього договору щодо сроків поставки (п. 7.4.3., 7.4.4. договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, або до повного виконання зобовязань сторонами за даним договором при наявності бюджетних асигнувань.

У додатку 1 до договору зазначено дислокацію дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів Чугуївської міської ради, а у додатку 2 до договору, яким є специфікація визначено найменування товару, його кількість та ціна з ПДВ. Так, загальна вартість товару складає 1650594,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається та підтверджується видатковими накладними, що відповідач поставив, а позивач отримав 6 мобільних інтерактивних навчально-презентаційних комплексів для дошкільних навчальних закладів виробництва ТОВ «Енглєр» на суму 113544,00 грн., 100 нетбуків для ДНЗ з програним забезпеченням Impression 101 Es на суму 469800,00 грн., 10 інтерактивних комплексів IAK Labwe на суму 459600,00 грн., 90 нетбуків для учнів початкових класів з програмним забезпеченням Impression 101 Es на суму 484110,00 грн. та 1 навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики НКК Labwe на суму 123540,00 грн., а всього товар на загальну суму 1650594,00 грн. (а.с. 62-88).

09.12.2013 між відповідачем (зберігач) та позивачем (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання №30/12-1, за яким товар, що був поставлений ТОВ «Енглєр» Відділу освіти Чугуївської міської ради за договором №6/12-3 від 06.12.2013, було передано відповідачу, який зобовязується безоплатно зберігати товар, переданий йому повлажодавцем та повернути цей товар покажодавцеві у схоронності (п.1.1., 1.2., 1.3. договору відповідального зберігання №30/12-1).

Пунктами 6.1., 6.2. договору відповідального зберігання №30/12-1 передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1. цього договору та закінчується в момент, коли поклажодавець надасть офіційний лист з вимогою щодо повернення товару за необхідними йому адресами.

Позивач стверджує, що не розрахувався з відповідачем за поставлений товар на суму 1650594,00 грн. за договором №6/12-3 від 06.12.2013 у звязку із відсутністю бюджетного фінансування та не направив на адресу відповідача лист з вимогою щодо повернення переданого на зберігання товару, у звязку із чим звернувся до суду із позовом про розірвання договору №6/12-3 від 06.12.2013 щодо закупівлі Товару «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-претензійний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця)».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку із їх безпідставністю, виходячи з наступного.

Стаття 651 ЦК Україи містить перелік підстав для зміни або розірвання договору. Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із положеннями ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач як на підставу розірвання договору №6/12-3 від 06.12.2013 посилається на відсутність фінансування з державного та місцевих бюджетів та неможливість придбати майно за вказаним договором.

Також позивач листами від 15.09.2016 №01-33/1770 та від 01.11.2016 №01-33/2081 звертався до відповідача з повідомленням про намір достроково розірвати договори від 06.12.2013 №6/12-3 та від 09.12.2013 №30/12-1, мотивуючи це несприятливим фінансовим становищем та відсутністю можливості здійснити оплату за договором, проте вказані листи поверталися з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Суд зазначає, що звернення позивача із вказаним позовом до суду є безпідставним з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникло договірне зобовязання, яке за своєю правовою природою є договором поставки, за яким та в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом відповідач на виконання умов договору №6/12-3 від 06.12.2013 поставив, а позивач отримав товар за договором щодо закупівлі товару «машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-претензійний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця)» №6/12-3 від 06.12.2013 на загальну суму 1650594,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с.62-88) та передав зазначений товар на безоплатне зберігання відповідачеві за договором відповідального зберігання №30/12-1 від 09.12.2013, що пітверджується актом №1 приймання-передачі товару від 09.12.2013.

Згідно із ч.1,2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

З огляду на положення чинного законодавства України позивач набув право власності на поставлений товар, а саме на мобільний інтерактивний навчально-претензійний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця, з моменту їх передання відповідачем відповідно до умов договору №6/12-3 від 06.12.2013, що також підтверджується наявними у матеріалах справи вищевказаними видатковми накладними та актом № 1 приймання-передачі від 09.12.2013.

Однак як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи Відділ освіти Чугуївської міської ради в порушення вимог розділу 5 та п.7.1.1. договору №6/12-3 від 06.12.2003 не сплатив кошти у сумі 1650594,00 грн. за поставлений товар.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Так, договір №6/12-3 від 06.12.2013 щодо закупівлі Товару «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (мобільний інтерактивний навчально-претензійний комплекс для дошкільних навчальних закладів 6 одиниць, нетбуки для ДНЗ з програмним забезпеченням 100 одиниць, інтерактивний комплекс 10 одиниць, нетбуки для учнів початкових класів з програмним забезпеченням 90 одиниць, навчальний компютерний комплекс для кабінетів інформатики 1 одиниця)» за своїми юридичними характеристиками є двостороннім, строковим, оплатним договором.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином виконані зобовязання щодо поставки товару за договором №6/12-3 від 06.12.2013, в свою чергу позивач порушив договірне зобовязання щодо оплати за поставлений товар, на який він набув право власності з моменту його передання відповідно до положень ст.334 ЦК України та має всі правомочності власника щодо нього.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ч.1 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання позивача на відсутність бюджетного фінансування як на причину неоплати товару та відповідно підставу для розірвання вказаного договору, по-перше, не є підставою для звільнення його від виконання зобовязання з оплати за поставлений товар, по-друге, двосторонній характер зобовязання полягає в тому, що праву постачальника вимагати оплати за поставлений товар кореспондує обовязок замовника провести оплату цього товару, водночас відсутність коштів внаслідок нефінансуваня з бюджету не є підставою для звільнення від відповідальності за неможливість виконання зобовязання, а тим баче не є підставою для розірвання договору згідно із положеннями цивільного законодавства України та умовами договору від 06.12.2013 №6/12-3, тому позовні вимоги є неправомірними та необґрунтованими, у звязку із чим суд відмовляє у їх задоволенні за безпідставністю.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 4-5, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 03.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2