Рішення № 66296352, 27.04.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р.Справа № 925/413/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ, вул. Мечникова, 16-а

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канівці», Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Великі Канівці

про стягнення 1 213 643,33 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канівці», в якому просить суд стягнути з відповідача 1 213 643,33 грн., в тому числі:

- 874 667, 09 грн. заборгованості по лізингових платежах;

- 235 906,43 грн. пені;

- 81 114,72 грн. інфляційних;

- 21 955,09 грн. 3% річних;

- та відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу суду від 11.04.2017р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику відповідача 13.04.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач без поважних причин не направив свого представника в судове засідання. Адреса відповідача в позовній заяві відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

24.10.2013р. між державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Лізингодавцем Позивач по справі), в особі першого заступника голови правління ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №14/20-91-13 від 20.02.2013р. та приватним підприємством «Лідер СГУ» (ОСОБА_3), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту було укладено договір фінансового лізингу (обладнання) №23-13-172ств-фл/552 (далі Договір, а.с. 11-18), за умовами якого Лізингодавець передає ОСОБА_3 у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного ОСОБА_3, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно Додатку №1 до Договору предметом лізингу є Комплекс очисно-сушильно-зберігальний КОСЗ-2000 вартістю 4 153 215,00 грн. з ПДВ (а.с. 19).

Згідно акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 29.11.2013р. (а.с. 22) державне підприємство «ВС-Партнер» в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, та на умовах договору відповідального зберігання №06-13-111з/557 від 29.10.2013р., укладеного з національною акціонерною компанією «Украгролізинг» передає, а приватне підприємство «Лідер СГУ», в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту та на умовах фінансового лізингу №23-13-172ств-фл/552 від 24.10.2013р., укладеного з національною акціонерною компанією «Украгролізинг»,- приймає Предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням Лізингодавця.

20.08.2015р. між державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Лізингодавцем Позивач по справі), в особі заступника генерального директора ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності №14/20-16-15 від 14.04.2015р., приватним підприємством «Лідер СГУ» в особі в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту (Первісним ОСОБА_3) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Канівці», в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту (Новим ОСОБА_3 Відповідач по справі) було укладено додатковий договір №1/251 до договору фінансового лізингу №23-13-172ств-фл/552 від 24.10.2013р. (далі Додатковий договір, а.с. 24), за умовами якого Лізингодавець та Первісний ОСОБА_3 підтверджують, що на момент укладення даного додаткового договору Первісний ОСОБА_3 має заборгованість перед Лізингодавцем:

- за договором фінансового лізингу від 24.10.2013р. №23-13-172ств-фл/552 в сумі 304 638,32 грн. (триста чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 32 коп.), з них: чергові лізингові платежі в частині відшкодування вартості техніки в сумі 186 894,68 грн. (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот девяносто чотири гривні 68 коп.) та чергові лізингові платежі в частині щорічної комісії за супроводження договору в сумі 117 743,64 грн. (сто сімдесят тисяч сімсот сорок три гривні 64 коп.); та

- за договором про надання інформаційних послуг від 28.08.2013р. №13-13 в розмірі 62 298,20 грн. (шістдесят дві тисячі двісті девяносто вісім гривень 20 коп.) (п. 1 Додаткового договору).

Відповідно до п. 2 Додаткового договору сторони домовились, що всі права та обовязки по договору фінансового лізингу від 24.10.2013р. №23-13-172ств-фл/552 від 24.10.2013р., які ніс Первісний ОСОБА_3 беззаперечно і без інших умов з моменту підписання даного Додаткового договору приймає на себе Новий ОСОБА_3, якщо інше не передбачено цим Додатковим договором. Новий ОСОБА_3 зобов'язується у визначені договором та графіками строки сплачувати лізингові платежі, що будуть виникати у майбутньому з дати підписання даного Додаткового договору. Сторони домовились про те, що відповідальність Первісного Лізиногоодержувача за порушення ним Розділу 6 Договору, що мало місце до укладення цього Додаткового договору, покладається на Первісного ОСОБА_3 і в цій частині Договір зберігає свою дію для Первісного ОСОБА_3 до повного виконання

Відповідно до п. 16 Додаткового договору у всьому іншому, що не встановлено Додатковим договором, діють умови договору №23-13-172ств-фл/552 від 24.10.2013р. і сторони підтверджують взяті на себе зобовязання.

Відповідно до п. 11 Додаткового договору Первісний ОСОБА_3 зобов'язуєтьсяпередатиНовому ОСОБА_3 Предмет лізингу по акту приймання-передачі протягом 5-ти календарних днів з моменту виконання Новим ОСОБА_3 пункту 3 даного Додаткового договору.

Згідно акту приймання-передачі від 28.09.2015р. (а.с. 23) приватне підприємство «Лідер СГУ» за погодженням з Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» передав сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Канівці» у платне користування предмет лізингу, який належить на праві власності Лізингодавцю, стан якого відповідає його фізичному зносу за період користування і претензій до якості та комплектності Новий ОСОБА_3 не має.

Відповідно до п. 3.4.3 Договору ОСОБА_3 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до 4.3. Договору з моменту підписання ОСОБА_3 за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

-відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

-комісію за супроводження Договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного Договору;

-комісію за організацію поставки Предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів» наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження Договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання ОСОБА_3. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання ОСОБА_3, подальші платежі через кожні шість місяців.

Відповідно до п. 4.4. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів» (Додаток №2, а.с. 20).

В порушення умов Договору сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канівці» з 29.11.2015р. по 29.11.2016р. не сплачувало лізингові платежі, у звязку з чим виникла заборгованість за лізинговими платежами на суму 874 667,09 грн.

На адресу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канівці» неодноразово направлялися вимоги про сплату заборгованості по лізингових платежах (№ 284 від 30.11.2015р, № 116 від 26.04.2016р., №14/2217 від 09.12.2015р., №14/233 від 10.02.2016р., № 224 від 05.09.2016р., № 14/249 від 06.03.2017р.), відповіді на які відповідач не надав, заборгованість не погасив (а.с. 28-43).

Невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення Лізингодавця до суду для захисту порушеного права та примусового виконання зобовязання.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та субєктами господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва та постачання сільгосптехніки.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір фінансового лізингу від 24.10.2013р. №23-13-172ств-фл/552 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірвано в установленому порядку. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (приписи ст. 204 ЦК України).

Проте, порушуючи умови Договору фінансового лізингу, Відповідач не провів повного та належного розрахунку в установлений та погоджений сторонами строк, в звязку з чим станом на 10.04.2017р. утворилась заборгованість по лізингових платежах перед позивачем в сумі 874 667,09 грн.

Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

В ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В ст. 292 Господарського кодексу України зазначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» вказано, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст.. 202 Господарського кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із умов Договору та враховуючи подані позивачем докази, суд вважає обґрунтованими доводи позивача та вважає вірними його розрахунки заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів, яка станом на день розгляду справи складає 874 667,09 грн.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем факт допущення останнім прострочення сплати лізингових платежів та наявність простроченої заборгованості за Договором в сумі 874 667,09 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів ОСОБА_3 за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача на підставі умови пункту 7.1. Договору пені - в сумі 235 906,43 грн. за прострочення сплати відповідачем лізингових платежів за період з 01.12.2015р. по 29.03.2017р., оскільки прострочення сплати та наявну заборгованість підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та трьох процентів річних.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних та на трьох процентів річних на прострочену суму боргу є обґрунтованою та законною, виходячи із прострочення сплати лізингових платежів. Розрахунок інфляційних та трьох процентів річних виконаний вірно, тому з відповідача належить стягнути 81 114,72 грн. інфляційних та 21 955,09 грн. 3% річних за прострочення сплати лізингових платежів за період з 01.12.2015р. по 29.03.2017р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 18 204,65 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канівці», Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Великі Канівці, код ЄДРПОУ 00856988, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456, номер рахунку в банку невідомий

874 667,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 235 906,43 грн. пені, 81 114,702 грн. інфляційних, 21 955,09 грн. 3% річних та 18 204,65 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 28.04.2017р.

Суддя Г.М. Скиба