Постанова № 66296349, 27.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Справа № 922/220/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (посвідчення №1816 від 16.10.2012)

відповідача - Анісімової Ю.В., дов.№231 від 13.03.2017 (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вх. №940 Х/3-12) та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вх. №447 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі №922/220/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м.Харків

про усунення перешкод, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар", в якому просив усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщення № 4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства ""Київстар" (код ЄДРПОУ 21673832) звільнити та повернути власникові Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) нежитлове приміщення № 4, що знаходить за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі.

02.02.2017 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог за вх.№3548, відповідно до якої позивач просив: 1. усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщення №4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. шляхом зобов'язання ПАТ "Київстар" (код ЄДРПОУ 21673832) звільнити та повернути власникові ФО-П ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) нежитлове приміщення № 4, що знаходить за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача; 2. стягнути з відповідача на користь позивача 61305,90 грн., з яких: 20435,30 грн. заборгованість з орендної плати та 40870,60 грн. нарахована неустойка за несвоєчасне повернення майна з оренди за період 05.08.2016 року по 30.01.2017 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017 по справі №922/220/17 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщення №4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. шляхом зобов'язання ПАТ "Київстар" звільнити та повернути ФО-П ОСОБА_3 нежитлове приміщення №4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м. Стягнуто з ПАТ "Київстар" на користь ФО-П ОСОБА_3 20435,30 грн. заборгованості з орендної плати, 2133,33 грн. судового збору. В частині стягнення неустойки у розмірі 40870,60 грн. відмовлено.

Позивач, ФО-П ОСОБА_3, із даним рішення частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №940 Х/3), в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення нарахованої неустойки в розмірі 40870,60 грн. за несвоєчасне повернення майна, просить рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 по справі №922/220/17 скасувати в цій частині, та стягнути з ПАТ "Київстар" на користь ФО-П ОСОБА_3 судовий збір, що був сплачений позивачем під час звернення до суду.

Від відповідача ПАТ "Київстар" (вх.№951Х) також надійшла апеляційна скарга, в якій він також не погоджується із рішенням суду першої інстанції у даній справі, та вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі №922/220/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та розділити витрати зі сплати судового збору поклавши їх на позивача.

Позивач, ФО-П ОСОБА_3, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний господарський суд відмовити ПАТ «Київстар» у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідач, ПАТ «Київстар» також надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 по справі №922/220/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_3 у повному обсязі

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2014 між ФО-П ОСОБА_3 (позивачем по справі) та ТОВ "Голден Телеком" був укладений договір оренди №РОР01000005, за умовами якого ФОП ОСОБА_3 передав, а ТОВ "Голден Телеком" прийняло в платне користування нежитлове приміщення №4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цокольний поверх будівлі літ. А-9, загальною площею 19,48 кв.м.

Пунктом 1.7 договору сторони визначили, що передача майна орендодавцем орендарю оформлюється актом прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан майна. Акт підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору. Повернення майна відповідачем позивачу (власникові) при припиненні дії договору також оформлюється відповідним актом. Датою передачі майна в оренду та датою його повернення є дата підпису відповідних актів сторонами.

Пунктом 2.1.9. договору сторони також передбачили, що у разі припинення договору орендар зобов'язується звільнити та передати орендодавцю орендоване приміщення не пізніше ніж 30 діб з дати припинення договору.

На виконання пункту 1.7 даного договору 01.01.2014 між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

01.11.2014 ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Голден Телеком» уклали додаткову угоду №1 про заміну сторони до вказаного договору оренди, якою дійшли згоди, що ПрАТ "Київстар" приймає на себе всі права та обов'язки ТОВ "Голден Телеком" та стає стороною зазначеного договору замість ТОВ «Голден Телеком».

За місяць, 01.12.2014, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни в пункт 3.1 договору оренди, та домовились, що за користування майном орендарем орендодавцю сплачується щомісячна орендна плата в розмірі 3500,00 грн. Також, сторони домовились викласти пункт 7.1 договору в наступній редакції: договір вступає в дію з 01.01.2014 і діє до 30.11.2016 (включно). Не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона яка бажає продовжити його дію, або припинити його дію, повинна письмово попередити про це іншу сторону.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2016 по справі №922/1646/16 було задоволено позовні вимоги ПрАТ «Київстар» та розірвано договір оренди № РОР01000005 від 01.01.2014.

Таким чином, враховуючи вищевказане рішення, у відповідача виникло зобов'язання повернути орендоване майно впродовж не більше ніж 30 діб, як було передбачено п. 2.1.9 договору. Проте, орендоване приміщення позивачу повернуто не було, що стало підставою для звернення ФО-П ОСОБА_3 з позовом до суду щодо усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення.

Господарський суд Харківської області, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що договір оренди № РОР01000005 від 01.01.2014 припинив свою у судовому прядку, а з огляду на приписи ч. 1 ст. 785 ЦК України та відповідно до п. 2.1.9 договору у відповідача виник обов'язок щодо звільнення та повернення позивачу нежитлового приміщення, що було предметом договору, а також враховуючи той факт, що відповідачем не спростовано в установленому законом порядку фактів повідомлених позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував проти того, що спірне нежитлове приміщення до цього часу не було передано позивачу за актом прийому-передачі, як того вимагають умови договору.

Договір оренди №РОР01000005 від 01.01.2014 припинив свою дію в серпні 2016 року (з дати набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2016 по справі №922/1646/16).

Зважаючи на неповернення відповідачем орендованого майна позивачу, останнім була нарахована орендна плата за фактичне користування майном у розмірі 20435,30 грн. за період з 05.08.2016 (дата набрання законної сили рішення) по 30.01.2017.

Оскільки судом був встановлений факт неповернення відповідачем позивачу об'єкт оренди та не підписання між сторонами Акту прийому - передачі майна з оренди, суд вважає обгрунтованою вимогу щодо стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням у розмірі 20435,30 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідача виник обов'язок щодо звільнення та повернення позивачу нежитлового приміщення, що було предметом договору. Крім того, зважаючи на встановлення факту неповернення відповідачем позивачу об'єкту оренди та не підписання між сторонами Акту прийому-передачі майна з оренди, обґрунтованою є вимога щодо стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням у розмірі 20435,30 грн.

Щодо стягнення з підприємства відповідача неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди за період 05.08.2016 по 30.01.2017 в розмірі 40870,60 грн., то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про залишення позову в цій частині без задоволення з огляду на нижченаведене.

Так, відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує свій обов'язок щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом. 2.1.9. спірного договору оренди сторони передбачили не лише звільнення майна, а і його передачу орендодавцю.

Тобто, зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що окрім обов'язку орендаря повернути орендоване приміщення після закінчення строку договору, пунктом передбачений обов'язок орендодавця прийняти це приміщення за актом.

Але, як свідчать матеріали справи, на протязі тривалого часу між сторонами існує обмін листами, на які посилаються обидві сторони, в той час, акт прийому-передачі так і не підписується і вжиття позивачем заходів для прийняття майна з оренди так і не здійснюються.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання .

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач не ухилявся від виконання свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення позивачу та з його боку були здійснені заходи щодо належного виконання зобов'язань по поверненню майна, а отже, нарахування неустойки у розмірі 40870,60 грн. є безпідставним.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі №922/220/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.