Ухвала суду № 66295535, 20.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.04.2017Справа № 910/5260/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково - виробниче підприємство "Світло"

до 1) публічного акціонерного товариства "Київенерго"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр

"Квадрат на Малевича"

про визнання недійсним договору

Суддя Привалов А.І.

Представники сторін:

від позивача: Коломієць Д.О., довіреність б/н від 01.09.2016р. (видана

за підписом ОСОБА_2.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Ландишева С.М., довіреність № 20/1-05 від 20.05.2016р.;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним договору поруки від 21.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. порушено провадження у справі № 910/5260/17 та призначено її розгляд на 20.04.2017р.

19.04.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

20.04.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.04.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, повідомлення про скасування довіреностей та зава про відмову від позову.

В судове засідання, призначене на 20.04.2017р., з'явились представники позивача та ввідповідача-2, надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому, перелік таких обставин наведений у зазначеній статті Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що про день, час та місце проведення судового засідання відповідач-1 був повідомлений належним чином та не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

Заслухавши в судовому засіданні 20.04.2017р. пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України обставин, які є достатніми підставами для припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

В силу приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії від імені підприємства.

Позовна заява у справі № 910/5260/17, подана до Господарського суду м. Києва 31.03.2017р., від імені ТОВ «НВП «Світло» підписана особою - громадянином ОСОБА_2, який зазначив себе директором ТОВ «НВП «Світло», посилаючись при цьому на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 83 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

За приписами ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст.97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом; встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2016р. проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», результати яких оформлено протоколом №01/02/16 від 01.02.2016р.

За результатами проведення зборів вищого органу управління товариства було прийнято рішення, зокрема, про:

- звільнення директора ОСОБА_2 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» з 31.01.2016р. та призначення на посаду директора з 01.02.2016р. ОСОБА_4;

- уповноважено ОСОБА_4 для подачі державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло».

Законність рішень загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 01.02.2016р., їх чинність з моменту прийняття і на даний час підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 10.08.2016р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. у справі №910/8113/16.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2016р. у справі №826/9046/16 та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017р. у справі №826/9286/16 встановлено відсутність у ОСОБА_5 повноважень директора ТОВ «НВП «Світло», у зв'язку з його звільненням з цієї посади за рішенням загальних зборів товариства від 01.02.2016р.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Отже, прийняті у справах № 910/8113/16, №826/9046/16, №826/9286/16 судові рішення мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору, а встановлені ними факти не потребують повторного доведення.

В частині другій статті 145 Цивільного кодексу України зазначено, що в товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Згідно з статтею 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

У відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 145 Цивільного кодексу України створення та відкликання виконавчого органу товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, вказані вище приписи цивільного законодавства свідчать, що виникнення та припинення у виконавчого органу повноважень на управління товариством залежать від рішень загальних зборів учасників про призначення або звільнення виконавчого органу (директора).

Пунктом 3.1 рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників

Відповідно до пункту 3.2. рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року №1-рп/2010, "усунення" є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на приписи статей 23, 36 Кодексу законів про працю України, звільнення особи з посади директора має наслідком припинення трудових відносин між працівником (директором товариства) та власником (загальними зборами учасників), що виключає наявність у звільненої особи посадових обов'язків на управління товариством та представництво його інтересів.

З огляду на те, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 01.02.2016р. ОСОБА_5 звільнено з посади директора цього товариства, отже зазначена особа не має права діяти від імені ТОВ «НВП «Світло», представляти його інтереси, видавати ти довіреності, вчиняти будь-які інші юридичні дії, в т. ч. і подавати позови до суду.

Відповідно до ст. 7. Закону України «Про господарські товариства» зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Так, на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено записи щодо зміни відомостей про керівника товариства з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 (реєстраційний запис № 10731070019005426 від 22.03.2016р.).

Наказом Міністерства юстиції України №1534/5 від 30.05.2016р. «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстраційну дію щодо ТОВ «НВП «Світло» від 22.03.2016р. № 10731070019005426 скасовано.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016р., у справі № 826/9046/16, наказ Міністерства юстиції України № 1534/5 від 30.05.2016 визнано протиправним та скасовано, а отже реєстраційний запис № 10731070019005426 від 22.03.2016р. щодо зміни директора ТОВ НВП «Світло» з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 є законним та чинним з моменту його внесаення.

Таким чином, викладене вище свідчить, що з 01.02.2016р. ОСОБА_5 втратив повноваження директора ТОВ «НВП «Світло», тому у нього відсутнє право діяти від імені цього товариства, представляти його інтереси як безпосередньо, так і через третіх осіб, на вчинення юридичних дій від імені цього товариства, в т.ч. на подання позовів до суду та видачу довіреностей третім особам тощо.

При цьому, з огляду на встановлене вище, заяви, пояснення, клопотання по справі, які подані Коломієць Д.О., що діє на підставі довіреності б/н від 05.09.2016р., виданою ОСОБА_5, не приймаються судом до уваги, оскільки подані не уповноваженою особою.

Згідно з положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови Позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, підписана уповноваженою особою ТОВ «НВП «Світло», а саме директором ОСОБА_4, суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає відмову позивача від позову, з наслідками, встановленими при припиненні провадження у справі.

Судовий збір у зв'язку з відмовою від позову та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» покладається на позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти відмову позивача від позову.

2. Провадження у справі № 910/5260/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" до публічного акціонерного товариства "Київенерго", товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про визнання недійсним договору - припинити.

СуддяА.І. Привалов