ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25 квітня 2017 р.
Справа № 902/222/17
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В.В. Білоус
ОСОБА_1 Матущак
за участю представників:
позивача : ОСОБА_2 адвокат згідно посвідчення;
відповідача: не з'явився.
Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 - Агро" (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.Соборна, 3)
до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (23122, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Слобода - Межирівська, вул.Центральна, буд.1А)
про стягнення 528609,77 грн. заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар
ВСТАНОВИВ :
Відповідач вимог ухвал суду від 01.03.2017 року та 28.03.2017 року про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав.
Копії вказаних ухвал направлені відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвал від 01.03.2017 року та 28.03.2017 року вручені відповідачеві 10.03.2017 року та 10.04.2017 року, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення вх. № 1564 від 16.03.2017 року та № 2234 від 18.04.2017 року відповідно. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді.
Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача.
Представником позивача в судовому засіданні 25.04.2017 року подано заяву про часткову відмову від позовних вимог (вх. № канц.06-12/3918/17 від 25.04.2017 року), а саме останній частково відмовляється від стягнення з відповідача суми позовних вимог в частині пені в розмірі 24337,81 грн. та просив суд стягнути частину пені в розмірі 24000,00 грн. Також позивач частково відмовляється від стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 35125,79 грн. та просив суд стягнути з відповідача 34000,00 грн. штрафу, всі інші позовні вимоги залишити без змін та просить суд задовольнити їх. Окрім того, позивачем в даній заяві було зазначено, що останній відмовляється частково від позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 6000,00 грн. та просить суд задовольнити дану вимогу в розмірі 12000,00 грн.
Судом роз'яснено представнику позивача наслідки часткової відмови від позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив про те, що наслідки часткової відмови від позовних вимог йому відомі та зрозумілі.
Суд, приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 24337,81 грн. та штрафу в розмірі 35125,79 грн. , як таку, що не суперечить закону та матеріалам справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 25.04.2016 р. суд припинив провадження в справі № 902/222/17 щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 24337,81 грн. та штрафу в розмірі 35125,79 грн. на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Повно, всебічно, обєктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692, 712 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в сумі 345628,98 грн. основного боргу, пені 24000,00 грн. ( за період з 29.03.2016 року по 25.02.2017 року), штрафу 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних (за період з 28.03.2016 року по 25.02.2017 року), інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн.( за період квітня 2016 року по січень 2017 року).
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
28 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (позивач, за договором Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МИР" (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки насіння в кредит 2016 №057-БВ (надалі Договір).
Відповідно до предмету Договору, Постачальник зобовязується продати та поставити Покупцеві насіння рослин (далі - ОСОБА_3), а Покупець зобовязується приймати зазначений ОСОБА_3 і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка ОСОБА_3 здійснюється за рахунок Постачальника згідно замовлень Покупця, за умови наявності ОСОБА_3 на складі Постачальника. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень телефонним звязком, електронною поштою, факсом або поштою (п.1.1. Договору).
Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики ОСОБА_3 визначаються Сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності ОСОБА_3 на складі Постачальника й вказуються у відповідній ОСОБА_4 та видаткових накладних, які складають невідємну частину цього Договору (п. 1.2. Договору).
Сторони прийшли до згоди, що ОСОБА_3 Покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного Договору або ОСОБА_4 до нього (п. 1.5. Договору).
Ціна ОСОБА_3 або його окремої партії визначається та вказується в ОСОБА_4 до цього договору або видаткових накладних на дату їх складання, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують Ціну ОСОБА_3 у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США або ЄВРО про, що зазначають в ОСОБА_4 (п.3.1. Договору).
Сторони встановлюють, що протягом строку дії Договору, грошові зобовязання Покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України гривні. У звязку із тим, що ОСОБА_3 буде оплачуватися Покупцем не в день складання ОСОБА_4 та в тому випадку, якщо курси іноземних валют до гривні, що склалися на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати ОСОБА_3 є вищим за курси іноземних валют, що були на дату укладення ОСОБА_4, ціна ОСОБА_3, що вказана в ОСОБА_4 та загальна сума Договору, яка підлягає до оплати Покупцем в гривнях, підлягає коригуванню в сторону збільшення за наступною формулою: Х2=(Y2/Y1)*X1, де Х2 Ціна ОСОБА_3, в гривнях, що підлягає до сплати Покупцем; Y1 курс продажу долара США або ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні, який визначається на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню укладення ОСОБА_4; Y2 - курс продажу долара США або ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні, який визначається на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню фактичних розрахунків по ОСОБА_4; Х1 - Ціна ОСОБА_3, в гривнях на дату підписання ОСОБА_4. При здійсненні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобовязаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості ОСОБА_3, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни ОСОБА_3 в доларах США або ЄВРО на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківському валютному ринку України в день, що передує дню фактичної оплати Покупцем ціни ОСОБА_3 з урахуванням вимог цього пункту. Сторони погодили, що процедура коригування ціни ОСОБА_3 у порядку передбаченому даним пунктом є погодженою на весь термін дії цього Договору та не вважається односторонньою зміною умов та ціни Договору та не потребує окремого погодження Сторін, оскільки Сторони погодили такий порядок та умови в Договорі. Загальна ціна ОСОБА_3, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на ОСОБА_3 на дату здійснення кожного фактичного платежу є фактичною загальною ціною ОСОБА_3 по цьому договору, яку Покупець зобовязаний оплатити в строки (терміни) встановлені в ОСОБА_4. Перерахунок (коригування) ціни ОСОБА_3 може робитися необмежену кількість разів у порядку визначеному в даному пункті. Зазначене в даному пункті коригування ціни, також застосовується у випадку несвоєчасної оплати ОСОБА_3 Покупцем. За настання таких умов, Покупець оплачує повну вартість придбаного ОСОБА_3 з урахуванням ціни скоригованої в порядку п. 3.2 цього Договору. При цьому, загальна ціна за ОСОБА_3 скоригована на курсову різницю визначається на дату здійснення фактичного платежу або на дату звернення до суду (п. 3.2 Договору).
Міжбанківські курси продажу долара США або ЄВРО до валюти України і їх співвідношення визначаються згідно даних на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку України, що передує дню фактичних розрахунків по даному договору та вказані на офіційному сайті (а у разі відсутності відповідної інформації на офіційному сайті, визначається як курс готівкового продажу долару США або ЄВРО на початок відповідного дня у банку ПАТ ОСОБА_5 Аваль у м. Києві) (п. 3.3 Договору).
Загальна сума Договору становить суму вартості замовленого і поставленого ОСОБА_3 за даним Договором, згідно укладених Сторонами ОСОБА_4 або видаткових накладних на ОСОБА_3 в період дії цього Договору (п. 3.4 Договору).
Покупець зобовязується здійснити оплату за ОСОБА_3 у строки (терміни) встановлені в ОСОБА_4 до цього Договору (п. 4.1 Договору).
ОСОБА_3 оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника в національній валюті гривні, згідно цін вказаних у ОСОБА_4 до Договору, скоригованих у порядку визначеному пунктом 3.2 цього Договору та є грошовим зобовязанням Покупця перед Постачальником з оплати ОСОБА_3 (п. 4.2 Договору).
Всі рахунки або видаткові накладні, ОСОБА_4 до даного Договору, що виписані в період дії даного Договору є його невідємною частиною (п. 4.3 Договору).
Приймання-передача ОСОБА_3 здійснюється уповноваженими представниками Сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на ОСОБА_3. Датою поставки ОСОБА_3 вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару (п. 5.2 Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2016 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобовязань за цим Договором (п. 10.1 Договору).
В межах Договору поставки між сторонами укладено дві ОСОБА_4 (додатки), а саме: 28 березня 2016 року - ОСОБА_4 № 001, 13 квітня 2016 року - ОСОБА_4 № 002
За умовами ОСОБА_4 №001 позивач має поставити, а відповідач отримати Естрада+Круїзер. Загальна ціна ОСОБА_3, що поставляється за цією специфікацією, складає 257629,20 грн. курс на міжбанківському валютному ринку станом на 28.03.2016 року становить: 26,8447 грн. за 1 долар США та 29,7010 грн. за 1 ЄВРО. Покупець зобовязаний оплатити загальну вартість ОСОБА_3, що вказана в даній ОСОБА_4 в наступні строки (терміни) та в такому порядку: в строк до 28 березня 2016 року грошові кошти в сумі 51525,84 грн., що складає 20% від загальної вартості ОСОБА_3, що вказана в цій ОСОБА_4; в строк до 15 жовтня 2016 року грошові кошти в сумі 206103,36 грн., що складає наступні 80% від загальної вартості ОСОБА_3, що вказана в цій ОСОБА_4. ОСОБА_4 набирає чинності з моменту її підписання Сторонами, є невідємною частиною Договору поставки № 057-БВ від 28 березня 2016 р.
За умовами ОСОБА_4 № 002 позивач має поставити, а відповідач отримати Блейзер. Загальна ціна ОСОБА_3, що поставляється за цією специфікацією, складає 87999,78 грн. курс на міжбанківському валютному ринку станом на 13.04.2016 року становить: 26,2801 грн. за 1 долар США та 29,3129 грн. за 1 ЄВРО. Покупець зобовязаний оплатити загальну вартість ОСОБА_3, що вказана в даній ОСОБА_4 в наступні строки (терміни) та в такому порядку: в строк до 13 квітня 2016 року грошові кошти в сумі 17599,96 грн., що складає 20% від загальної вартості ОСОБА_3, що вказана в цій ОСОБА_4; в строк до 15 жовтня 2016 року грошові кошти в сумі 70399,82 грн., що складає наступні 80% від загальної вартості ОСОБА_3, що вказана в цій ОСОБА_4. ОСОБА_4 набирає чинності з моменту її підписання Сторонами, є невідємною частиною Договору поставки № 057-БВ від 28 березня 2016 р.
На підставі даних ОСОБА_4 позивач поставив відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 345628,98грн., що стверджується: обопільно підписаними видатковими накладними, а саме №1532 від 04 квітня 2016 року було поставлено насіння соняшника Естрада+Круїзер на загальну суму 257629,20 грн. та № 2129 від 13.04.2016 року було поставлено насіння Блейзер на загальну суму 87999,78 грн., довіреностями № 6 від 04 квітня 2016 року та № 11 від 12 квітня 2016 року та товарно-транспортною накладною на ОСОБА_3 .
Як свідчать матеріали справи, відповідач розрахунки за поставлений товар не провів.
10.01.2017 року позивач направив відповідачу претензійну вимогу №9/П/В/А про сплату заборгованості та штрафних санкцій до Договору.
Відповідач відповіді на претензію не надав, грошові кошти не сплатив.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді з врахуванням заяви позивача про відмову від позову в частині становить: 345628,98 грн. - сума основного боргу; пені 24000,00 грн. ( за період з 29.03.2016 року по 25.02.2017 року) , штрафу 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних (за період з 28.03.2016 року по 25.02.2017 року), інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн. (за період квітня 2016 року по січень 2017 року).
Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, ст.655 ЦК України.
Згідно ст. 655, ст.712 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення боргу в сумі 345628,98 грн. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 345628,98 грн. - боргу, згідно договору поставки насіння в кредит 2016 № 057-БВ від 28 березня 2016 року та про його задоволення.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення пені 24000,00 грн. ( за період з 29.03.2016 року по 25.02.2017 року) , штрафу 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних (за період з 28.03.2016 року по 25.02.2017 року), інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн. (за період квітня 2016 року по січень 2017 року).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.5. та 7.6. Договору визначено, що в разі порушення Покупцем строків оплати за ОСОБА_3 (його партію), встановлених Договором або ОСОБА_4, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасної або несвоєчасно сплаченої вартості ОСОБА_3. Штраф сплачується Покупцем за кожне порушення строків проведення оплати встановлених Договором або ОСОБА_4. Покупець зобовязується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 20% штрафу, 30% річних та інфляційних збитків є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 20% штрафу, 30% річних та інфляційних збитків помилок не виявив, а тому заявлені позивачем пеня 24000,00 грн. (за період з 29.03.2016 року по 25.02.2017 року) , штраф 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних (за період з 28.03.2016 року по 25.02.2017 року), інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн. (за період квітня 2016 року по січень 2017 року) підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, як такі що передбачені договором та законом.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 345628,98 грн. - боргу, пені 24000,00 грн. (за період з 29.03.2016 року по 25.02.2017 року) , штрафу 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних (за період з 28.03.2016 року по 25.02.2017 року), інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн. (за період квітня 2016 року по січень 2017 року)
Також судом розглянуто вимогу позивача про повернення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 18000 грн.
Розглянувши вказану вимогу суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СЕДНА-АГРО (Замовник) та адвокатським бюро «Дефініція кушніра» в особі керуючого бюро адвоката кушніра ОСОБА_6, що діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 345 від 19.10.2009 року, укладено договір про надання правової допомоги та ведення справи в господарському суді.
Доказом виконання адвокатом ОСОБА_2 зобовязань за договором про надання правової допомоги від 07.02.2017 року є акт прийому - передачі виконаних робіт № 1 від 25.02.2017 року.
За надання юридичних послуг з питань, передбачених договором позивач сплатив виконавцю гонорар в сумі 18000,00 грн.
При цьому, заявою від 25.04.2017 року позивач відмовився частково від стягнення коштів за надання адвокатських послуг, а саме останній просив суд стягнути з відповідача судових витрат на оплату послуг адвокатського бюро в 12000,00 грн.
Зважаючи, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем 12000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що вказана сума є правомірною та підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
В звязку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 7929,15 грн., на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 36, 43, ч.2 ст.49,ст.75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 - Агро" (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 33143734) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (23122, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Слобода - Межирівська, вул. Центральна, буд.1А, код ЄДРПОУ 03377840) підлягає задоволенню в сумі 345628,98 грн. сума основного боргу, пені 24000,00 грн., штраф 34000,00 грн., 48880,61 грн. 30% річних, інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн. Судові витрати на судовий збір в сумі 7929,15 грн. та 12000,00 витрат на послуги адвоката покласти на відповідача.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (23122, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Слобода - Межирівська, вул. Центральна, буд.1А, код ЄДРПОУ 03377840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 - Агро" (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 33143734) 345628,98 грн. суму основного боргу; пені 24000,00 грн.; штрафу 34000,00 грн.; 48880,61 грн. 30% річних; інфляційних збитків в розмірі 16636,58 грн.; 7929,15 грн. витрат зі сплати судового збору; 12000,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3. Копію даного рішення направити відповідачеві рекомендованим листом або вручити його повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.04.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 03 травня 2017 р. р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (23122, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с.Слобода - Межирівська, вул.Центральна, буд.1А)
Судове рішення № 66295233, Господарський суд Вінницької області було прийнято 25.04.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/222/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: