Рішення № 66295228, 24.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.2017 Справа № 904/2652/17

За позовом Приватного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКОМ"

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського"

про стягнення заборгованості за Договором поставки №14-0125-02 від 23.01.14р.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 22 713,93 грн. - основного боргу, 967,02 грн. - 3% річних, 4 201,93 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

06.04.17р. від Відповідача надійшло клопотання, про надання відстрочки виконання рішення до 01.06.17р., заява мотивована тим, що господарська діяльність Відповідача останнім часом здійснювалася в надзвичайно складних умовах, викликаних нестабільністю світового ринку чорних металів, зменшенням ціни на металопродукцію, постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, сировину, зростання тарифів на залізничні перевезення, втрата усталених господарських зв'язків з постачальниками сировини та палива на Донбасі у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей та блокади. За підсумками 12 місяців 2016р. збитки відповідача становлять 2 717 065 тис. грн., що підтверджується Балансом (Звітом про фінансові результати). Сума невідшкодованих державою сум з податку на додану вартість за інформацією офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України становить 1 431 334 976,49 грн., що підтверджується листом від 17.02.17р. за вих.№9665/10/28-10-46-06-09. Крім того, 30.03.17р. прийнято рішення про тимчасову зупинку основного виробництва та про "гарячу" консервацію обладнання, у зв'язку з відсутністю сировини для металургійного виробництва, значним дефіцитом обігових коштів, погіршенням фінансово-економічного стану.

Сторони явку повноважних представників у судові засідання не забезпечили, Відповідач доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав. Сторони повідомлені належним чином про розгляд справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №5192503307086, № 49094409668594 та №5192503198309.

Розгляд справи відкладався.

Позивач не надав заперечень на клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За даними Позивача, 03.10.14р. Сторонами укладено Договір поставки № 14-1714-02 (далі Договір). На виконання договірного зобовязання, Позивач поставив Відповідачеві продукцію на загальну суму 573 898,86 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № Э1030-5 від 30.10.14р. на суму 292 354,80 грн.,

- № Э1030-4 від 30.10.14р. на суму 4 528,62 грн.,

- № Э1112-2 від 12.11.14р. на суму 163 810,44 грн.,

- № Э1208-2 від 08.12.14р. на суму 113 205,00 грн.

Отримана продукція оплачена Відповідачем частково, у сумі 551 185,62 грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.10.14р., у звязку з чим, у Відповідача утворився борг у розмірі 22 713,24 грн.

Позивач договору поставки № 14-1714-02 від 03.10.14р. не надав, у позові відсутність Договору пояснив тим, що Відповідач, окрім підписаних накладних, не повернув підписаний Договір, Специфікацію на продукцію, отриману за Договором.

Позивач направив Відповідачеві листа від 07.07.15р. за №177, в якому, зокрема, за цими накладними, Позивач просив оплатити поставлений товар, а також просив надати оригінали документів: договору, специфікації та довіреності на особу, що отримала продукцію. В листі також зазначалося, що за відсутності документів, які підтверджують наявність договірних відносин за даними господарськими операціями, цей лист вважати вимогою про оплату продукції в порядку ч.2 ст. 530 ЦК України.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував 3 % річних - 967,02 грн. за період з 01.08.15р. по 01.02.17р. та збитки від інфляції - 4 201,93 грн. за період прострочення з вересня 2015р. по січень 2017р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав заперечень на вимоги Позивача, а звернувся з клопотанням про відстрочку виконання рішення суду до 01.06.17р., з наведених вище підстав.

Позивач вимогу про оплату поставленого товару направив Відповідачеві 08.07.15р., що підтверджується чеком поштової установи та описом вкладення у цінний лист. З урахуванням поштового пробігу та семиденного терміну виконання вимоги про оплату товару Відповідачем, суд погоджується з Позивачем, що строк оплати на 01.08.15р. настав.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд встановив, що 3 % річних з простроченої суми за період прострочки перевищують ті, що розрахував Позивач, тому суд приймає розрахунок 3% річних Позивача, індекс інфляції з простроченої суми становить 4 045,77 грн., при цьому судом встановлено, що при нарахування індексу інфляції Позивач виключив з розрахунку місяці, у яких зафіксовано дефляцію, що суперечить встановленому порядку розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 22 713,24 грн. основного боргу, 967,02 грн. 3 % річних з простроченої суми, 4 045,77 грн. індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Щодо відстрочки виконання рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК встановлено право господарського суду зокрема відстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.13р., до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Такі ж висновки містяться в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.12р.

Статті 83, 121 ГПК України не містять переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, а отже, в кожному конкретному випадку, згідно зі ст.43 ГПК України, оцінка судом доказів здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті рішення господарським судом враховано можливі негативні наслідки для Відповідача (Боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, а також такі ж наслідки і для Стягувача при затримці виконання рішення, строк, на який Відповідач просить відстрочити виконання, дотримання балансу інтересів сторін та не надання Позивачем заперечень щодо відстрочки виконання рішення.

Суд вважає, що заява про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.06.17р. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18б (код 05393043) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКОМ" , 49044, АДРЕСА_1 (код 30269505) 22 713,24 грн. основного боргу, 967,02 грн. 3 % річних, 4 045,77 грн. збитків від інфляції, 1 591,04 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.17р. у даній справі до 01.06.17р.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2017

Суддя С.Г. Юзіков