Ухвала суду № 66295063, 12.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/965/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнеги С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу №103 о/с від 29.06.2016 р. в частині звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказ №103 о/с від 29.06.2016 р. в частині звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, та просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2016 року в частині висновку відносно ОСОБА_1 про невідповідність займаній посаді та звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.06.2016 №103 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з 30.06.2016 зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1на посаді заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом від 29.06.2016 №103 о/с позивача звільнено з 30.06.2016 р. зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Зазначений наказ прийнято на підставі рішення (висновку) атестаційної комісії №3 від 16.06.2016 року. Звільнення із зазначених підстав позивач вважає протиправним, оскільки його атестування проведено з порушенням вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465, та Закону України «Про Національну поліцію». Позивач стверджував, що атестаційна комісія під час проведення співбесіди не з'ясовувала відповідність його особи критеріям, встановленим пунктом 6 Розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських. При прийнятті висновку про службову невідповідність атестаційна комісія матеріали розглянула поверхнево та упереджено, не врахувала, що він характеризується виключно позитивно, має високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, фізичної підготовки, є учасником бойових дій, брав участь у проведенні антитерористичної операції. Крім того, позивач вважає, що атестація його як працівника поліції призначена за відсутності правових підстав, які визначені чинним законодавством.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції України в Херсонській області (протокол ОП№15.00006252.0031961 від 16.06.2016 року), в якому зазначено «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.06.2016 року №103 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 - заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області зі служби в поліції на підставі пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Поновлено позивача на посаді заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУ НП Херсонській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 30.06.2016 по 02.11.2016 у розмірі 31010 грн. (тридцять одну тисячу десять гривень) 85 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області. Постанову в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, а саме 7006 грн. (сім тисяч шість гривень) 15 коп., із відрахуванням обов'язкових платежів, допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Справа розглянута апеляційним судом без участі сторін у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом ГУНП в Херсонській області №20 о/с від 07.11.2015р. ползивача з 07.11.2015р. призначено на посаду заступником начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУНП з присвоєнням спеціального звання капітан поліції, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ГУНП в Херсонській області від 12.02.2016р. №149, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, можливого вирішення питання щодо призначення на вищу посаду, переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, призначено проведення атестування поліцейських ГУНП в Херсонській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 18.02.2016 р.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 03.06.2016р. №606 затверджено персональний склад атестаційних комісій ГУНП в Херсонській області, зокрема атестаційної комісії №3 ГУНП в Херсонській області.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2016р. відносно ОСОБА_1 складено атестаційний лист, в якому зазначено, що позивач за період служби в органах поліції зарекомендував себе з позитивної сторони, має добру теоретичну та практичну підготовленість. Компетентний у вирішенні службових питань, дисциплінований, принциповий, проявляє високу вимогливість до себе, користується повагою та авторитетом. Під час виконання службових обов'язків дотримується в повсякденній діяльності вимог нормативно-правових актів, які регламентують діяльність за напрямком роботи по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Протягом вказаного періоду розкрив 3 кримінальні правопорушення, взяв участь у розкритті 3 кримінальних правопорушень, розгляді матеріалів, зареєстрованих в журналі ЄО - 10, розшукав одного водія, який зник з місця ДТП та склав 42 адміністративних протоколи. Відданий справі служіння українському народу.

Атестаційний лист підписано заступником начальника відділу поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області підполковником поліції Дудченком С.М. Висновок прямого керівника (розділ ІІ атестаційного листа) - «займаній посаді відповідає» підписаний начальником Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області полковником поліції Немерець В.А.

У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування загальних навичок 12, професійне тестування 22».

Згідно протоколу ОП №15.00006252.0031961 від 16.06.2016р. на засіданні атестаційної комісії №3 ГУНП в Херсонській області членами комісії під час проведення атестації досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

Згідно вказаного протоколу, членами атестаційної комісії №3 ГУНП в Херсонській області позивачу поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди атестаційна комісія №3 ГУНП в Херсонській області прийняла рішення про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначені результати атестування занесені у розділ ІV атестаційного листа ОСОБА_1

З матеріалів справи також вбачається, що наказом ГУНП в Херсонській області №103 о/с від 29.06.2016 р. «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУНП з 30 червня 2016 року звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом ГУНП в Херсонській області №125 о/с від 27.07.2016 року внесено зміни в пункт наказу ГУНП від 29.06.2016р. №103 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, а саме вважати звільненим з 02 липня 2016 року.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, з 07.11.2015 р. набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ, який, згідно з його преамбулою, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно пункту 9 розділу ХІ вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Судом першої інстанції враховано, що позивач скористався таким правом та 07.11.2015 р. був призначений на посаду заступника начальника відділу Новокаховського відділу поліції ГУНП з присвоєнням спеціального звання капітан поліції. Таким чином, ГУНП в Херсонській області визнало позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».

Статтями 58, 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Оскільки ОСОБА_1 прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається, відповідно до ст. 58 цього Закону, призначеним безстроково. З аналізу пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Законом України «Про Національну поліцію», серед іншого, визначені мета та підстави атестування поліцейських. Зокрема, статтею 57 цього Закону встановлено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. (ч. 1 ст. 57) Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. (ч. 2 ст. 57 Закону)

Наведені у частині 2 статті 57 Закону підстави для проведення атестації є вичерпними.

Дослідивши наказ ГУНП в Херсонській області №149 від 12.02.2016 р. судом першої інстанції вірно встановлено, що він не містить підстав для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». На цю мету проведення атестування посилався і відповідач, обґрунтовуючи правомірність проведення атестації позивача на підставі зазначеного наказу.

Дане обґрунтування колегія суддів вважає безпідставним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Також судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що під час проведення атестування основним завданням було визначення відповідності особи, як колишнього працівника органів внутрішніх справ оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського та з'ясування рівня його професійних якостей, мотивації, оскільки вимоги до поліцейського визначені самим Законом України «Про Національну поліцію», а проведення атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) можливо при наявності на це встановлених Законом підстав.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції виходить з того, що кожна з трьох підстав для проведення атестування, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», повинна бути пов'язана з певними передумовами в залежності від самої підстави проведення цього атестування, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав для звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби. Відповідно, такі підстави повинні бути визначені відносно конкретного поліцейського.

З матеріалів справи вбачається, що жодної з трьох підстав для проведення атестування позивача не існувало. Адже він не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, що встановлено пунктом 1 частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо наявності підстав, встановлених пунктами 2 та 3 частини 2 цієї статті (для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), то під час розгляду справи відповідач не зазначив жодних обставин та не надав жодних належних і допустимих доказів щодо їх наявності для атестування ОСОБА_1, а саме неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.

Також, апеляційний суд відхиляє посилання апеляційної скарги на наявність у начальника ГУНП права на призначення атестації працівників поліції, йому підпорядкованих, яке передбачено ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», як на достатню підставу для проведення атестації. Адже таке право керівника не є абсолютним і таким, яке може реалізовуватись ним на власний розсуд. Його реалізація можлива лише у системному зв'язку з іншими вимогами ст. 57 Закону щодо мети та підстав для проведення атестування і лише за їх наявності у сукупності.

Представники відповідачів зазначали, що ОСОБА_1 добровільно виявив бажання на проведення щодо нього атестування шляхом явки для його проведення, заповнення анкети, участі у тестах, співбесідах, тощо.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано не відхилив таке твердженням, оскільки п.п 4 п. 6 наказу №149 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування особового складу ГУНП» керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів ГУНП в Херсонській області наказано довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.

Вказаним пунктом Наказу спростовуються обставини про добровільність реєстрації позивача та про безпосередньо його ініціативу щодо проходження атестування.

Порядок організації, підготовки, проведення атестування встановлено Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015 р. №1465, якою визначено, що атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно пункту 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно пунктів 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи атестаційний лист та протокол суди обох інстанцій встановили, що в них відсутні відомості про наявність будь-яких фактів щодо недбалого відношення ОСОБА_1 до службових обов'язків, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків. У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

До того ж, в порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, він не відповідає.

Щодо висновку атестаційної комісії, що позивач не набрав мінімального балу за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест), встановленого п. 10 розділу IV Інструкції № 1465, суд першої інстанції правильно виходив з того, що рівень теоретичних знань та професійних якостей не є єдиним критерієм, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, які повинна враховувати атестаційна комісія при прийнятті рішення стосовно поліцейського, з чим погоджується апеляційний суд.

Визначені вказаним пунктом Інструкції критерії атестаційна комісія повинна враховувати в їх сукупності та взаємозв'язку. Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, у призначенні на вищу посаду, однак самі по собі результати тестування не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони обґрунтовано, суд, при перевірці законності наказу про звільнення зобов'язаний надавати правову оцінку відповідному рішенню (висновку) атестаційної комісії, так як наказ про звільнення є формою виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок не проходження ними атестації» від 29.09.2016 р. №11.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях по справах «Путтер проти Болгарії», «Сігма радіо телевіжн проти Кіпру», право особи на доступ до суду, яке випливає з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує особі те, що національний суд при здійсненні контролю за адміністративним рішенням, незалежно від того, чи є воно дискреційним, у будь-якому разі повинен дослідити певне питання факту, якщо воно є центральним у відповідному правовому спорі.

Також апеляційний суд враховує, що позивач є учасником бойових дій, який брав участь у АТО.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції України в Херсонській області (протокол ОП№15.00006252.0031961 від 16.06.2016 року), в якому зазначено «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» та наказ №103 о/с від 29.06.2016 р. Головного управління Національної поліції в Херсонській області в частині звільнення ОСОБА_1 через службову невідповідність, прийняті з порушенням вимог ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 р. ГУНП в Херсонській області, тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розслідує трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника, згідно ч. 1 ст. 27 Закону України №108/95-ВР «Про оплату праці», визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 Порядку №100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно із правовим висновком, зазначеним у Постанові ВСУ від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

З наявної в матеріалах справи довідки ГУНП в Херсонській області про грошове утримання позивача від 17 серпня 2016 року №729 вбачається, що середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 229,71 грн.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 30.06.2016 р. по 11.11.2016 р. складає 135 днів, тому стягненню на його користь підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 31010,85 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; виконуються негайно.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію не довели та не обґрунтували.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов