Ухвала суду № 66294571, 27.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/43633/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Писанець В. А Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Бабенка К. А.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2017, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії державному з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 86% заробітної плати.

Проте, для визначення пенсії не були враховані виплати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач звернулась 09 серпня 2016 року до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з заявою про врахування до призначеної пенсії державного службовця нарахувань від «Інших виплат», зазначених у довідці про заробітну плату, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 15 липня 2016 року, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом №17665/03 від 11 серпня 2016 року управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва повідомило ОСОБА_2, що проводити перерахунок пенсії за віком, як державному службовцю немає підстав.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року N3723-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону N3723-XII, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» 24.03.1995 року №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно положень ч. 2 ст. 33 Закону N3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Враховуючи вищевикладене, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року та 14.05.2013 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Посилання відповідача на пункт 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким визначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, тому що наведена законодавча норма стосується виключно призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Зі змісту наведеної норми випливає, що її положення поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Аналогічну позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.2016 року у справі № К/800/4502/16.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К. А. Бабенко

Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2017.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Бабенко К.А