Ухвала суду № 66292852, 27.04.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/299/17

Справа № 689/1650/16-к Головуюча в 1-й інстанції Мазурчак В. М.

Категорія: ч. 4 ст. 296 КК України Доповідач Федорова Н. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Федорової Н.О.,

суддів Болотіна С.М., Вітюк І.В.,

секретаря Купельської Н.П.,

з участю: прокурора Павлишина В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12016240280000284 від 9 липня 2016 року за апеляційними скаргами прокурора Городоцької місцевої прокуратури, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, пенсіонера, непрацюючого, одруженого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 такі обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 880 грн. 40 коп. витрат за проведення судово-хімічної експертизи та 703 грн. 68 коп. за проведення експертизи холодної зброї.

На підставі ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.

За вироком суду, 8 липня 2016 року близько 18 години 15 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи на місцевому ставку в с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, побачив як до ставка із протилежної сторони на тракторі марки «МТЗ-892» приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набрати із вказаного ставка воду у бочки.

Побачивши це, ОСОБА_3, умисно, під надуманим приводом, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, в тому числі до потерпілих, почав розмовляти з ними на підвищених тонах, проявляючи зухвалість та демонструючи неповагу до загальноприйнятих норм моралі, в присутності ОСОБА_6, який відпочивав на ставку та ловив рибу, почав ображати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нецензурними словами та погрожувати їм фізичною розправою. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на хуліганську поведінку ОСОБА_3 не відреагували, чим ще більше його обурили.

У звязку із цим, ОСОБА_3 сів у автомобіль марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та поїхав на іншу сторону ставка до ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вийшовши із салону автомобіля, ОСОБА_3 дістав із його багажника гладкоствольну мисливську рушницю марки «Sumson», 16 калібру, № 55156, направивши її в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_5, почав їм погрожувати. Тримаючи вказану рушницю у руці ОСОБА_3, направивши її ствол на ОСОБА_5, наказав йому заглушити помпу мотора, якою качали воду зі ставка в бочки. Останній вимоги ОСОБА_3 не виконав. В подальшому, ОСОБА_3 тримаючи вказану рушницю у руці, направив її ствол на ОСОБА_4 та безпричинно, з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, принижуючи честь і гідність потерпілих, почав ображати останніх, виражатись нецензурної лексикою на їх адресу та погрожувати фізичною розправою. Використовуючи нікчемний, надуманий привід, діючи умисно, порушуючи громадський порядок, діючи з хуліганських мотивів, ОСОБА_3 звинувачував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у незаконному заборі води із ставка.

В подальшому, ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності ОСОБА_6, достовірно знаючи, що очевидець слідкує за його діями та розуміє їх, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, в межах с. Солобківці Ярмолинецького району, тримаючи у руці гладкостовольну мисливську рушницю марки «Sumson», принижуючи честь і гідність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, погрожуючи їм, здійснив один постріл в гору над головою ОСОБА_4

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його. Визнати наявність у діях ОСОБА_3 обтяжуючої обставини, а саме вчинення злочину в стані алкогольного спяніння. Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з іспитовим строком 2 роки. Покласти на ОСОБА_3 обовязки, передбачені п.п. 1-2 ч. 1 ст.76 КК України. Виключити із описової частини вироку посилання про тимчасове призупинення роботи підприємця.

Вирок суду вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Незважаючи на те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту, прокурор висунуте обвинувачення не змінював, суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, фактично змінив частину обвинувачення, висунутого прокурором, вказавши у вироку додаткову кваліфікуючу ознаку тимчасове призупинення нормальної роботу підприємця. При цьому, підстав зміни обвинувачення судом не вказано, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 338 КПК України, а саме право обвинуваченого на захист від нового обвинувачення.

На думку апелянта, безпідставним є висновок суду про недопустимість, як доказу, довідки про освідування на стан алкогольного спяніння. Так, суд не врахував, що допитана в ході судового розгляду в якості свідка лікар ОСОБА_7, яка проводила освідування на стан алкогольного спяніння ОСОБА_3, зазначені у довідці факти підтвердила в повному обсязі.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та закрити кримінальне провадження.

Вирок вважає незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Суд не врахував, що саме потерпілі на зауваження ОСОБА_3, який є особою похилого віку, висловились нецензурною лайкою, що не могло його не обурити. Окрім того, із рушниці на місці події обвинувачений не стріляв. Постріл був здійснений о 10.00-11.00 годині на подвірї ОСОБА_8, який даний факт підтвердив.

На думку апелянта, до показань свідка ОСОБА_6, який вказує на те, що ОСОБА_3 на ставку здійснив постріл із рушниці вгору, слід ставитись критично, оскільки він є односельчанином потерпілих.

Вважає, що показання інших свідків, які суд взяв до уваги, є неналежними доказами, оскільки жоден з них не був присутній під час конфлікту. Окрім того, суд не дав належної оцінки, як доказу, протоколу огляду місця події, де відсутня вказівка на стрільбу, а також зазначено про добровільність видачі ОСОБА_3 рушниці та гільз.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту судового рішення з коротким викладом суті вимог апеляційних скарг як сторони захисту, так і прокурора, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1,його адвоката ОСОБА_2, прокурора на підтримку поданих апеляційних скарг з підстав, наведених у них, їх думку про законність та обґрунтованість вироку місцевого суду і безпідставність доводів процесуальних опонентів, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи апеляційних скарг, надавши обвинуваченому останнє слово та право виступу в судових дебатах, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення ухвалюється іменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави, а вирок, зокрема, визнається засудженим як правова оцінка державою його діяння.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» зверталася увага суддів на те, що вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить ставитися з винятковою відповідальністю. Судді повинні постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який має бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним та ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.

Офіційно-діловий стиль це функціональний різновид мови для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, який виділяється найвищою мірою літературності, тобто суворими вимогами до лексики і фразеології та емоційно-експресивною нейтральністю вислову.

Як розяснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» порушення при складанні вироку вимог кримінального процесуального кодексу може бути підставою для його скасування. Обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодної з істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.

Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2017 року цим вимогам кримінально-процесуального закону не відповідає.

Викладаючи у вироку, як докази, показання обвинуваченого, потерпілих та свідків, аналізуючи їх, суд першої інстанції фактично перетворив найважливіший акт правосуддя на відтворення звукозапису та журналу судового засідання, зазначивши у ньому жаргонізми, сленгові та інші недопустимі просторічні для юридичного, офіційного мовлення вирази.

Одночасно з цим, такі показання повинні мати узагальнюючий зміст, підтверджувати чи спростовувати ту чи іншу обставину, яка має значення у справі; сформульовані діловою, юридичною мовою.Висновки щодо оцінки фактичних даних та обставин кримінального правопорушення слід зазначати у вироку в логічних та категоричних судженнях, які виключають сумніви з приводу належності, допустимості, достовірності того чи іншого доказу, правильності встановлення даних обставин, оскільки це має правове значення.

Допущені судом першої інстанції порушення процесуального права є істотними і перешкоджають суду апеляційної інстанції дійти безспірного висновку щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості вироку, правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці діяння, а відтак й ухвалити остаточне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без зміни, змінити вирок, скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Натомість, цією та іншими нормами чинного кримінального процесуального закону не виписано, як повинен діяти апеляційний суд у випадку, коли вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам КПК України, зокрема, у випадку викладу його не офіційно-діловою мовою, через надмірну деталізацію пояснень учасників процесу, зазначення обставин, які не мають значення для справи, нечіткістю сформульованого обвинувачення.

Положеннями ст. 415 КПК України визначено вичерпний перелік підстав призначення нового розгляду у суді першої інстанції, проте такі у даній справі відсутні.

В силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься і верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 3 Конституції України, ст. 8 КПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вимушена постановити у цьому провадженні найприйнятніше рішення: скасувати оскаржений вирок суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.

На думку колегії суддів, прийняттям саме такого рішення у цій справі не буде порушено баланс прав і законних інтересів обвинуваченого.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно дотриматись вимог процесуального закону щодо змісту судового рішення, правильно, послідовно та логічно його викласти, належним чином дослідити та дати оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 9, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги прокурора Городоцької місцевої прокуратури, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2017 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, призначити новий розгляд справи у кримінальному провадженні № 12016240280000284 від 9 липня 2016 року в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова