Ухвала суду № 66291676, 21.04.2017, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/612/17

Провадження № 1-кс/324/260/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року слідчий суддя Пологівського районного суду Запорізької області Кацаренко І.О. при секретарі Басараб А.О., за участю прокурора Диби Є.О., слідчого Білого А.В., заінтересованої особи ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи клопотання слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_2 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2017 року до Пологівського районного суду Запорізької області надійшло зазначене клопотання, погоджене заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радником юстиції ОСОБА_3, про накладення арешту на майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

У клопотанні слідчий СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_2 зазначив, що фермерське господарство «Мрія», яке не є банкрутом, займається господарською діяльністю і, таким чином, умисно не виконує рішення Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року по справі №916/2752/15, що набрало законної сили і яке є обовязковим до виконання на всій території України. Вказані дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним державним інтересам.

Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017081350000019 27 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.

В ході досудового розслідування, зазначено в клопотанні, було встановлено, що керівником ФГ «Мрія» на момент постановлення зазначеного рішення та до 16 січня 2017 року, а також кінцевим бенефіціаром вказаного господарства є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в с.Миколаївка Бердянського району Запорізької області по вул.Леніна, 31, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

У клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017081350000019 27 лютого 2017 року здобуті відомості про перебування у власності ОСОБА_1 автомобіля марки ZAZ-DAEWOO NUBIRA сірого кольору 1998 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться у с.Андрівка Бердянського району Запорізької області по вул.Шкільна, 116, а також у власності ФГ «Мрія» наступних автомобілів: JAC HFC1020 червоного кольору 2007 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_2; Chevrolet Captiva CG сірого кольору 2007 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3; Камаз 55102 жовтого кольору 1989 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_4; ЗАЗ 110247 зеленого кольору 2005 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_5; ЗИЛ-ММЗ 554 синього кольору 1990 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_6; Volkswagen Transport помаранчевого кольору 1998 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_7; ГАЗ 5201 синього кольору 1999 року випуску реєстраційний номер 021-62 HP; УАЗ 3303 Десна зеленого кольору 1990 року випуску реєстраційний номер 116-83 HP; ZAZ-DAEWOO NUBIRA зеленого кольору 1998 року випуску реєстраційний номер 118-33 HP, які знаходяться в с.Андрівка Бердянського району Запорізької області по вул. Шкільна,116. Ці дані підтверджуються відповіддю територіального сервісного центру №2345 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області на запит слідчого за вих.№31/8/2345/435 від 08 квітня 2017 року.

Крім того, зазначено в клопотанні, досудовим розслідування здобуті відомості про наявність права власності ФГ «Мрія» на наступну сільськогосподарську техніку: трактор колісний МТЗ 82.1 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_8; причіп 2ПТС-4 1992 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_9; напівпричіп тракторний 1ПТС-4, 1ПТС-2 1992 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_10; причіп 2ПТС-4 1992 року випуску реєстраційний номер 026-83С; трактор колісний Т-150К 1987 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_11; трактор гусеничний ДТ-75 1991 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_12; трактор гусеничний ДТ-75 1985 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_13; екскаватор колісний ЭО-26211990 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_14; трактор гусеничний ДТ-75 1987 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_15; трактор колісний МТЗ-80 1992 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_16. Ці дані підтверджуються відповіддю Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на запит прокурора за вих.№023-12/2080 від 13 квітня 2017 року.

Отже, зазначає слідчий в обґрунтування клопотання, органи досудового розслідування приходять до висновку, що зазначене майно всупереч постановленому рішенню Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року по справі №916/2752/15, що набрало законної сили, може бути приховане та відчужене шляхом його реалізації, що унеможливить досягнення завдань арешту майна, передбачених п.2 ч.1 ст.170 КПК України.

У звязку з тим, що слідство доходить до висновку, що вказаний вище автотранспорт всупереч рішення Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року може бути прихований та відчужений шляхом його реалізації та є речовим доказом, на який необхідно накласти арешт, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, для виконання завдань арешту майна щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий у клопотанні з посиланням на ст.ст.40, 98, 131-132, 167, 170-171 КПК України просить накласти на зазначені транспортні засоби арешт. Виконання ухвали слідчий просить покласти на працівників Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Прокурор Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 як процесуальний прокурор у даному кримінальному провадженні згідно постанови про призначення групи прокурорів від 27 лютого 2017 року у кримінальному провадженні №42017081350000019 від 27 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, і слідчий СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали клопотання з зазначених у ньому підстав, просили задовольнити його.

Заінтересована особа ОСОБА_1 будучи повідомленим про явку в судове засідання належним чином, у судове засідання прибув та просив не задовольняти клопотання про арешт майна, оскільки він до дня розгляду клопотання слідчого в суді не знав про існування рішення Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року і про стягнення з ФГ «Мрія» на підставі цього судового рішення більше 200 тис. грн. Наразі він вже не є головою ФГ «Мрія», на підставі судового рішення він позбавлений обіймати керівні посади, але надати це рішення суду він не може, бо не брав його в судове засідання. Ще наприкінці 2015 року він продав ФГ «Мрія» у Одеську область, тому діяльність як керівник ФГ «Мрія» з цього часу він не здійснює. У нього залишилася приблизно третя частина з переліченого у клопотанні транспорту, інша частина існує лише на папері.

Суд, вислухав у судовому засіданні прокурора і слідчого, які підтримали клопотання, беручи до уваги міркування заінтересованої особи щодо розгляду клопотання про арешт майна, дослідивши матеріали, додані до клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у звязку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України по кримінальну відповідальність.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя відповідно до ст.ст.132,173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, які вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститься і в клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, і, таким чином, субєкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, з клопотання слідчого вбачається, що зазначених вимог закону слідчий не дотримався.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності ті інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отримання неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Тобто, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя повинен своїм рішенням в розумінні зазначеної норми КПК України забезпечити розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у звязку з чим відповідно до ч.8 ст.170 і п.5 ч.2 ст.173 КПК України повинен встановити в грошовому еквіваленті як розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, так і вартість транспортних засобів, зазначених у клопотанні.

Виконати зазначені вимоги КПК України слідчий суддя позбавлений можливості, оскільки у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначений розмір «заподіяної істотної шкоди охоронюваним державним інтересам», як зазначено у фабулі кримінального правопорушення згідно ОСОБА_3 з ЄРДР (а.с.6). Клопотання слідчого і додані до нього матеріали не містять даних про вартість транспортних засобів, на які просять накласти арешт. Зазначення ж у копії рішення Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року по справі №916/2752/15 суми, яка підлягає стягненню з ФГ «Мрія» на корить Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в загальній сумі 217 264 грн., на переконання слідчого судді, не доводить ані розміру спричиненої кримінальним правопорушенням «істотної шкоди», ані вартості транспортних засобів, на які просять накласти арешт.

Частина перша статті 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Відповідальність за частиною 2 статті 382 КК України настає за ті самі дії, вчинені службовою особою.

Кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 382 КК України настає за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Субєкт даного кримінального правопорушення спеціальний: ним може бути будь-яка службова особа, яка внаслідок свого службового становища зобовязана та має реальну можливість виконати відповідний судовий акт. Невиконання судового акту іншими особами тягне за собою відповідальність за іншими статтями КК України.

З викладеної фабули кримінального правопорушення у ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на а.с.6 вбачається, що субєктом кримінального правопорушення №42017081350000019 27 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, є ФГ «Мрія».

У клопотанні ставиться питання про накладення арешту на транспортні засоби ОСОБА_1 і ФГ «Мрія», оскільки вони (транспортні засоби) є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, для виконання завдань арешту майна щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Разом з тим, клопотанням і доданими до нього матеріалами слідчий не довів, що зазначені у клопотанні транспортні засоби в розумінні ст.98 КПК України є речовими доказами. Таким чином, в клопотанні слідчого не встановлено належним чином правові підстави для накладення арешту на зазначені в ньому транспортні засоби.

Крім того, слідчий, звернувшись з клопотанням про арешт майна до суду, в порушення вимог ч.1 ст.170 КПК України не зазначив, який саме спосіб забезпечення арешту майна він просить обрати.

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. У звязку з цим не є зрозумілим, на підставі якої норми КПК України слідчий просить виконати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно (у разі її задоволення) посадовими особами Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Проаналізував зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що природа зазначених у клопотанні транспортних засобів, а саме що вони є речовими доказами у кримінальному провадженні, не доведена змістом клопотання і доданими до клопотання письмовими матеріалами. Саме лише посилання на норми КПК України не доводять обґрунтованість клопотання.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що посилаючись на необхідність накладення арешту на транспортні засоби, слідчий не довів необхідність такого арешту, у звязку з чим слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.1,3,98,131,132,170-173,175,309 КПК України, ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радником юстиції ОСОБА_3, про накладення арешту на транспортні засоби ОСОБА_1 і фермерського господарства «Мрія», які є речовими доказами у кримінальному провадженні №42017081350000019 від 27 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Кацаренко І.О.