Постанова № 66291290, 25.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25.04.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд в особі судді Стана І.В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, не працюючий, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320,00 гривень у дохід держави.

Згідно постанови, 14 лютого 2015 року о 00 годин 30 хвилин по вул. Духновича, 200 в м. Мукачеве біля АЗС «ОККО», ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ВАЗ 211540", державний номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі, яка датована 28.03.2017 та надійшла до суду першої інстанції 30.03.2017, ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що справа була розглянута без його участі; що, розцінивши подану ним заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою, при цьому, пославшись на те, що відсутнє підтвердження його перебування на лікарняному, суд першої інстанції не врахував, що лікарняний лист видається після перебування особи на лікарняному, у зв'язку із чим він не мав можливості надати такий до суду на час розгляду справи. Крім того, вказує на те, що зазначені працівниками поліції в протоколі відомості викладені на основі домислів та припущень, оскільки працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а після складання протоколу видали тимчасове посвідчення на право керування транспортними засобами й не відсторонили від керування транспортним засобом. Також посилається на те, що суд, неправомірно послався на пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як на докази його вини, оскільки останні в судовому засіданні допитані не були. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно повернути ОСОБА_1 з таких підстав.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не приймав участь у її розгляді, що ним не заперечується і в апеляційній скарзі.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення також убачається, що оскаржувана постанова винесена 16.03.2017, що свідчить про те, що, відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем подачі на неї апеляційної скарги є 26.03.2017, а оскільки вказана дата припадає на вихідний (не робочий) день, то на наступний за ним робочий день, тобто 27.03.2017.

Посилаючись на доводи про те, що справа розглянута без участі апелянта, останній не вказує на те, що саме ці обставини перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу ; в апеляційній скарзі не вмотивовує доводи про причини, які саме перешкодили йому у встановлений законом строк оскаржити судове рішення.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що під час розгляду справи місцевим судом ОСОБА_1 перебував на лікарняному,який видається після закінчення лікування, апелянт не приєднав до апеляційної скарги копію документа, що підтверджує факт його перебування на лікуванні.

Як убачається з апеляційної скарги, така надійшла до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 30.03.2017, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому, в апеляційній скарзі відсутнє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 як особі, що її подала.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази; те, що в апеляційній скарзі немає жодних клопотань про приєднання або витребування доказів по справі.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, подану на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі сплатою судового збору в розмірі 320,00 гривень, - повернути ОСОБА_1 як особі, що її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Стан