Рішення № 66289354, 20.04.2017, Оболонський районний суд міста Києва

20.04.2017 Справа № 756/8927/15-ц

Справа ун. № 756/8927/15-ц

пр.№2/756/122/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарях - Бублієві Д.О., Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди та за позовом ОСОБА_1 до КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві, КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві, КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди та про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач - ОСОБА_1 працювала на посаді майстра технічної дільниці №1 «ЖЕК-509» Оболонського району». 26.05.2015 року її було звільнено з займаної посади в зв'язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

31.03.2015року керівництвом підприємства ОСОБА_1 була попереджена про майбутнє звільнення в зв'язку зі скороченням штатів за п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) та у подальшому наказом КП «Житлосервіс Оболонь» Оболонського району у м. Києві №43/к від 26.05.2015року її з 02 червня 2015 року було звільнено з займаної посади на підставі зазначеної правової норми.

Позивач, посилаючись на те, що зазначений наказ є незаконним, не відповідає вимогам ст. 40 КЗпП України, а звільнення проведено з порушенням зазначеної статті, просить суд поновити її на роботі, стягнути з відповідача на її користь заборгованість з заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду.

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва залучено до участі у ній співвідповідача правонаступника КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві, а саме КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».

В подальшому позивачем уточнювались позовні вимоги в частині щодо оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначення заробітної платні за час вимушеного прогулу та сплати за лікарняним листом та відповідно до останніх уточнень позивач просить суд, окрім вимог про поновлення її на посаді, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності також стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту звільнення до день прийняття рішення судом та сплати за лікарняним листом і стягнути моральну шкоду.

Неправомірним звільненням їй завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок душевних страждань погіршився стан її здоров'я, вона була в розпачі, а тому розмір моральної шкоди оцінює в 10 000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Дослідивши заявлені позивачем уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява подана позивачем у відповідності до приписів ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд приймає її до розгляду та вважає за необхідне здійснити розгляд справи з урахуванням наданих позивачем уточнень.

В судовому засіданні позивач та її представники підтримали уточнені позовні вимоги, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав суду письмові заперечення, в яких вважав позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, вказав, що попередженням КП « Житлосервіс Оболонь» 31.03.2015р., яким було прийняте рішення про скорочення штатних посад майстра ЖЕК-509, позивача було повідомлено про скорочення штатних посад на підприємстві. Позивач ознайомлений з вказаним попередженням, особисто під підпис. Наказом №43-к від 26.05.2015року позивача було звільнено з роботи. У зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 09.10.2014 р. №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» відбулося істотне скорочення виробничої діяльності відповідача. Оскільки підприємство припинило свою господарську діяльність, посада майстра ЖЕК№509, яку обіймала позивач скорочена, що підтверджується штатними розписами КП « Житлосервіс оболонь» Оболонського району м. Києва станом на 16.04.2015р. та на 03.06.2015р. зі штатного розпису підприємства виключено всі посади. Окрім того оплата за листок непрацездатності №551967 від 10.06.2015р. позивачу здійснена у повному обсязі, а саме 21.07.2015р. у день надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Наказом №112 від 20.04.2015року майстру ЖЕК №509 ОСОБА_1 оголошено догану « за безвідповідальне ставлення до своїх службових обов'язків, халатне відношення до заповнення службових документів» не погодившись з даним наказом позивач звернулася до комісії з трудових спорів КП « Житлосервіс Оболонь», рішенням комісії від 18.05.2015року накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани було визнано законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до КЗпП.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з липня 1990року перебував у трудових відносинах з відповідачем, займаючи при цьому посаду майстра технічної дільниці №1 ЖЕК-509 Оболонського району м. Києва.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення: догана або звільнення.

Наказом №112 від 20.04.2015року майстру ЖЕК №509 ОСОБА_1 оголошено догану « за безвідповідальне ставлення до своїх службових обов'язків, халатне відношення до заповнення службових документів».

Відповідно до ч.1 ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Згідно із розясненнями Верховного Суду України, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.121.1992 р. №9 «Про практику розгляду трудових спорів» при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченіст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов'язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов'язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

10.04.2015р. в результаті перевірки журналу видачі- отримання інвентарю та засобів індивідуального захисту, встановлено, що зазначений журнал ОСОБА_1 ведеться незадовільно( не вчасно та не в повній мірі проводяться записи видачі інвентарю; журнал не прошнурований, не пронумерований, не скріплений печаткою).

15.04.2015р. проводилася перевірка технічної дільниці №1. В результаті перевірки виявлено, що майстер ОСОБА_1 вчасно не доводить до відома підлеглих інструктивні документи, не контролює їх виконання, формально ведуться щоденні календарні прибирання, робітники бригади №1 не знають періодичність миття сходових клітин. В 12год. 15.04.2015р. проводилось розширене засідання робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями бригади №1 ЖЕК№509 на зборах був відсутній ОСОБА_2, на робочому місці його не було, на телефонні дзвінки він не відповідав ОСОБА_1 пояснити відсутність свого підлеглого не змогла і скласти акт про відсутність відмовилась.

Доказом порушення позивачем трудової дисципліни свідчить службова записка начальника ЖЕК № 509 ОСОБА_3 від 16.04.2015р., акт від 10.04.2015р. щодо незадовільного ведення журналу видачі інвентарю та засобів індивідуального захисту.

ОСОБА_1 відмовилась від підпису та ознайомлення з даним наказом про що складено акт від 21.04.2014року та не погодившись з даним наказом позивач звернулася до комісії з трудових спорів КП « Житлосервіс Оболонь», рішенням комісії від 18.05.2015року накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани було визнано законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до КЗпП.

Судом встановлено, що позивач порушив свої посадові обов'язки, а відповідач при притягненні до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості проступку та настанні шкоди від вчиненого проступку.

Таким чином дисциплінарне стягнення на позивача накладено відповідачем до виключної компетенції якого належить наймати та звільняти працівників, вживати до них заходи заохочення та накласти дисциплінарні стягнення. До порушника застосовано найменш суворе дисциплінарне стягнення з дотриманням процедури та строків застосування.

Попередженням КП « Житлосервіс Оболонь» 31.03.2015р., яким було прийняте рішення про скорочення штатних посад майстра ЖЕК-509, позивача було повідомлено про скорочення штатних посад на підприємстві. Позивач ознайомлений з вказаним попередженням, особисто під підпис.

Наказом КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району №43/к від 26.05.2015 року позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку з скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради п.13 від 09.10.2014року №270/270 вирішено реорганізувати КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району м. Києва, КП « Житлосервіс Куренівка» Оболонського району м. Києва та КП « Житлосервіс Приозерне» Оболонського району м. Києва шляхом їх злиття в КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонсьукого району м. Києва» та віднесено його до сфери управління Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 19.01.2015 №7 передбачено попередження працівників комунальних підприємств про можливе звільнення через два місяці з дня попередження у зв'язку з реорганізацією підприємств.

Згідно розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2015р. №41 та від 19.03.2015р. №132 КП « Житлосервіс Оболонь» виконувало функції щодо утримання житлового та нежитлового фондів до 31.05.2015р.

Наказом по підприємству від 10.02.2015року №66 з 16.04.2015року виключено із штатного розпису відповідача всі посади.

13.02.2015 року позивачу вручено попередження про заплановане звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Наказом по підприємству від 26.03.2015року №101 « з 03 червня 2015 року» зі штатного розпису комунального підприємства « Житлосервіс оболонь» Оболонського району в м. Києві виключено всі посади.

27.05.2015року у відділі кадрів комунального підприємства « Житлосервіс оболонь» Оболонського району в м. Києві позивач була ознайомлена з відповідним наказом про її звільнення 02.06.2015 року. Згідно п.1ст.40 КЗпП України про що було складено відповідний акт.

Згідно пункту 1 частини 1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту цієї норми права вбачається, що така правова підстава звільнення як скорочення чисельності працівників охоплюється процесом зміни в організації виробництва і праці.

Відповідно до частини 2 вказаної вище правової норми, звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. з наступними змінами і доповненнями роз*яснино про те, що розглядаючи трудові спори, пов*язані зі звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов*язані з*ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Частина 3 цієї ж норми права визначає, що одночасно з попередженням про звільнення у зв*язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Тобто, запропонована для переведення робота має відповідати професії чи спеціальності працівника, а у разі відсутності такої роботи допускається пропозиція нижчої за рівнем кваліфікації посада.

Стаття 64 ГК України в частині 3 визначає про те, що підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і штатний розпис.

Тобто, власник на свій розсуд має право формувати штат і структуру підприємства, установи або організації, змінити чисельність працівників певного фаху і кваліфікації та чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, що не забороняє одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, змінити чисельність інших посад.

Аналізуючи вказані вище норма матеріального закону і керівні роз*яснення вищестоящих судів, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі працівника, звільненого у зв*язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов*язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, зокрема, чи мало місце скорочення чисельності штату або чисельності працівників, однак суд не має права обговорювати питання про те, чи доцільними були зміни в організації виробництва та наступне скорочення штату працівників, а також чи були підстави для утворення інших структурних підрозділів та їх функціональне навантаження, оскільки вирішення вказаних питань відноситься законодавцем до виключної компетенції власника або уповноваженого ним органу.

Але, як вбачається зі змісту самої статті 40 ч.1 п.1 КЗпП України, скорочення чисельності штату працівників охоплюється поняттям змін в організації виробництва і праці, що в свою чергу може містити скорочення одних підрозділів підприємства, установи, організації із вивільненням їх працівників і одночасне створення інших підрозділів із наповненням їх новими посадами, що в кінцевому результаті може мати місце кількісну більшість фактичних працівників в підприємстві, установі чи організації в цілому, однак це не може свідчити про те, що зміни в організації виробництва та праці і відповідно скорочення чисельності штату працівників не мали місце, оскільки такі внутрішні процеси формування структури і штату працівників вирішує виключно власник або уповноважений ним орган на свій розсуд.

В даній справі встановлено і підтверджено відповідачем належними і допустимими доказами відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України про те, що в КП «Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві мали місце зміни в організації виробництва і праці та відповідно скорочення чисельності штату працівників, зокрема, наказом по підприємству від 10.02.2015року №66 з 16.04.2015року виключено із штатного розпису відповідача всі посади, судом перевірено дотримання відповідачем визначеного законом порядку звільнення позивача за ініціативою відповідача та з*ясовано, що ОСОБА_1 у відповідності до ст.49-2 КЗпП за два місяці письмово була попереджена про заплановане майбутнє звільнення, відповідач провів із нею повний розрахунок та видав трудову книжку, тобто, відповідачем було дотримано усіх вимог трудового законодавства.

Таким чином, звільнення позивача з ініціативи власника з підстав скорочення чисельності штату працівників відбулося з дотриманням процедури, визначеної для цього КЗпП України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на роботі судом не встановлені.

У зв*язку із наведеним, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки порушення відповідачем трудових прав позивача не мало місце, а тому для застосування ст.237-1 КЗпП України правові підстави відсутні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог належними і допустимими доказами та необхідність відмовити в позові.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, ст.ст. 40, 42, 42-1, 43, 235 Кодексу законів про працю, стст. 10, 11, 31, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП « Житлосервіс Оболонь» Оболонського району в м. Києві, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.

Суддя: О.М.Луценко