Ухвала суду № 66288240, 24.04.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Єремейчука С.В.,

суддів Збитковської Т.І., Іващука В.Я.,

з участю секретаря Коробчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_1В, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-захисника ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_11-адвоката ОСОБА_12, захисника обвинуваченого ОСОБА_13-адвоката ОСОБА_14, захисника обвинуваченого ОСОБА_15-адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченого ОСОБА_17-адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_19-адвоката ОСОБА_20 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12013020020000372 по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, червня місяця, 08 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, востаннє судимого: 26.04.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст. 146 ч.2, 190 ч.2, 190 ч.4, 289 ч.2, 353, 70 ч.1, 71 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, квітня місяця, 10 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, непрацюючого, востаннє судимого: 10.06.2010 року Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст.ст. 125 ч.1, 146 ч.2, 152 ч.2, 153 ч.2, 187 ч.3, 189 ч.2, 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіфскацією майна,

у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7, квітня місяця, 13 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, непрацюючого, востаннє судимого: 03.08.2010 року Стрийським міським судом Львівської області за ст.190 ч.2, 358 ч.1, 3, 70 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 01.07.2011 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_9, лютого місяця, 01 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_12, неодруженого, непрацюючого, востаннє судимого: 11.02.2008 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.187, ч.1 ст.309, 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю, звільненого 04.10.2013 року на підставі постанови Дрогобицького міського суду Львівської області від 26.09.2013 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 7 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14, листопада місяця, 22 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_15, пр..Перемоги, 21/37, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України ,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_16, липня місяця, 06 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_17, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_18, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 3 групи, непрацюючого, в порядку ст. 88 КК України судимостей не має,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306, ч.2 ст.342 КК України,

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_19, квітня місяця, 17 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_20, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_12, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину (зі слів), непрацюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_21, червня місяця, 10 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_22, гр. України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_12, непрацюючого, востаннє судимого: 10.06.2008 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.121 ч.2, 187 ч.4, 69 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 03.08.2011 року на підставі постанови Миколаївського районного суду від 26.07.2011 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 18 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_23, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_24, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_25, гр. України,одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, востаннє судимого: 25.09.2008 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.121 ч.1, 358 ч.2,3, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 04.02.2011 року умовно-достроково на 2 роки 11 місяців 9 днів ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, листопада місяця, 02 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_15, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_26, гр. України,неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, востаннє судимого: 25.05.2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.27 ч.5, 289 ч.2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 26.04.2011 року на підставі постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.04.2011 року умовно-достроково на 11 місяців 10 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_19, січня місяця, 18 дня, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_27, гр. України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, востаннє судимого: 20.10.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.1, 2, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

з участю прокурора Ковальчука В.О.,

обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_19,

ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_11,

ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_22,

захисників ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_6,

ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_12,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2016 року ОСОБА_22 визнано невинуватим у предявленому обвинуваченні та виправдано за ч.2 ст.307 КК України - на підставі ч.1 п.2 ст.373 КПК України.

ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_9 визначено - 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2010 року 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 3 роки, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_9 - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна та з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_7 визначено - 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_7 - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_19 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 9 (девять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_19 визначено - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 9 (девять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_5 визначено - 10 (десять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_11 визначено - 9 (девять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_17 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.3, ч. 2 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 9 (девять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.311 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.313 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_17 визначено - 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.01.2008 року 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_17 - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306, ч.2 ст.342 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України - 9 (девять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна;

- за ч.2 ст.342 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_13 визначено - 10 (десять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.307 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, та призначено покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307 , ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст.307 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 до відбуття 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2008 року 6 (шість) місяців позбавлення волі, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_4 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_21 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.307 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, та призначено покарання 5 (пять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_21 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

ОСОБА_15 визнано винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, призначено покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком і покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2015 року, остаточно визначено до відбування 5 (пять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_15 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Судом вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.

Як встановлено вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_9 в період з першої половини листопада - початку грудня 2013 року, під час відбуття покарання у місцях позбавлення волі - Городищенській виправній колонії (№96) Рівненської області, що в с.Городище Рівненського району Рівненської області, у невстановлений органом досудового розслідування час, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свій авторитет та кримінальні зв'язки, з метою вчинення спільної тривалої злочинної діяльності й отримання значних кримінальних прибутків на постійній основі, вступив у злочинну змову із обвинуваченим ОСОБА_7, відбуваючим покарання у тій же виправній колонії, та вирішили спільно створити на території Волинської та Львівської областей організовану злочинну групу на підставі спільних інтересів, пов'язаних із здійсненням незаконного обігу психотропних речовин та отримання значних кримінальних доходів від такої діяльності, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних із незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом психотропних речовин, предметом дій яких були психотропні речовини в особливо великих розмірах; незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин; незаконним придбанням, зберіганням обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовий; організацією та утриманням місць для незаконного виготовлення психотропних речовин; розміщенням коштів, здобутих від незаконного обігу психотропних речовин, прекурсорів у банках та використанням таких доходів (коштів) з метою продовження незаконного обігу психотропних речовин.

З цією метою обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7, взявши на себе роль співорганізаторів та керівників злочинної групи, у період з першої половини листопада-початку грудня 2013 року під час відбуття покарання у місцях позбавлення волі Городищенській виправній колонії (№96) Рівненської області, що в с.Городище Рівненського району Рівненської області, у невстановлений органом досудового розслідування час, для створення злочинного угруповання, підшукали та залучили до її складу інших осіб в якості співвиконавців, зокрема ОСОБА_9 - на початковому етапі мешканців м.Луцька (з якими попередньо був знайомий) - ОСОБА_13.С. та особу, справа відносно якої виділена в окреме провадження, а з січня 2014 року - ОСОБА_11 та ОСОБА_17, а ОСОБА_7 (на початковому етапі) - мешканців м. Стрий Львівської області (з якими попередньо був знайомий) - ОСОБА_19 та ОСОБА_5, що на їх думку, поряд з корисливою зацікавленістю мало сприяти внутрішній стійкості та зорганізованості групи, беззаперечності виконання їх вказівок, як організаторів та керівників, виконанням кожним з її членів відведеної йому ролі, визначеної єдиним планом для досягнення спільного єдиного злочинного умислу щодо здобуття та розподілу кримінальних прибутків, відомого всім учасникам групи.

При цьому, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7, як співорганізатори, переконали інших учасників організованої групи у вигідності їх членства в створюваному кримінальному угрупуванні, оскільки така злочинна діяльність гарантувала всім членам одержання кримінальних прибутків у майбутньому, здійснювалась шляхом детального планування вчинення кожного злочину, виключно під їх керівництвом та координацією дій, носила конспіративний характер, що гарантувало організованій групі надійне прикриття, зводило до мінімуму викриття правоохоронними органами й давало можливість уникнення від кримінальної відповідальності та тривало функціонувати.

Вступивши з останніми у злочинну змову, повідомивши про свій задум, з добровільної згоди усіх учасників, ОСОБА_9, ОСОБА_7, в період з першої половини листопада - початку грудня 2013 року, створили організовану злочинну групу для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов'язаних із здійсненням незаконного обігу психотропних речовин та отримання значних кримінальних доходів від такої діяльності.

Отримавши, на початковому етапі створення групи, добровільну згоду ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_13, особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, а з січня 2014 року ОСОБА_11 та ОСОБА_17 як співвиконавців на участь в організованій групі, які добровільно взяли на себе обов'язки активних членів даного кримінального угрупування, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 як організатори, розробили єдиний злочинний план, який довели до відома всіх учасників організованої групи та розподілили між ними ролі, визначили загальні правила поведінки та стосунки між членами кримінального угрупування, встановили заходи конспірації та прикриття злочинної діяльності, а також розподіл одержаних доходів. При цьому, кожен учасник організованої групи усвідомлював характер своїх протиправних дій та дій інших членів кримінального угрупування, бажав досягнення єдиного умислу та сприяв настанню злочинного результату, тобто діяв з прямим умислом.

Так, відповідно до розробленого та погодженого між усіма учасниками єдиного плану злочинних дій, роль ОСОБА_9, як співорганізатора та керівника зазначеного кримінального обєднання, полягала у вчиненні діянь, спрямованих на створення даного кримінального угрупування, тобто, за допомогою мобільного звязку, в підборі та залученні до його членства інших учасників, які були б згідні та здатні за своїми моральними та фізичними даними на таку протиправну діяльність, розробленні єдиного плану вчинення злочинів, в розподілі між ними ролей та функціональних обовязків, у координації дій між учасниками та налагодженні звязку між ними і їхніми діями, в безпосередній організації скоєння кожного злочину та керуванні його підготовкою і вчиненням, а також у забезпеченні фінансування та в приховуванні злочинної діяльності, в підшуканні джерел придбання, виготовлення та збуту психотропної речовини - «амфетаміну», обладнання, прекурсорів та інших засобів, необхідних для його виготовлення та організації їх переміщення (перевезення) від одних учасників злочинної групи до інших, у наданні вказівок та доручень залученим членам кримінального угрупування та в контролі за їх виконанням, шляхом координації їх дій за допомогою засобів мобільного звязку, у впровадженні суворої дисципліни та загальних правил поведінки й конспіративних заходів, що мало забезпечити групі надійність, стійкість, функціонування та унеможливлення викриття правоохоронними органами, у забезпеченні членів злочинної групи грошовими коштами, одержаними від збуту психотропних речовин та в їх розподілі між всіма учасниками, відповідно до виконаних ролей, а також у визначенні способу подальшого використання грошових коштів з метою продовження здійснення незаконного обігу психотропної речовини - амфетаміну та прекурсорів для продовження функціонування очолюваної ним організованої групи задля досягнення єдиного злочинного результату.

Роль ОСОБА_7, як співорганізатора, керівника та співвиконавця зазначеного кримінального обєднання, полягала у вчиненні діянь, спрямованих на створення даного кримінального угрупування, тобто в підборі та залученні до його членства інших учасників, які були б згідні та здатні за своїми моральними та фізичними даними на таку протиправну діяльність, а саме - за допомогою засобів мобільного звязку, використовуючи свій авторитет та наявні кримінальні звязки із мешканцями м.Стрий Львівської області, які перебували на волі й володіли навиками здійснювати хімічний синтез психотропної речовини - амфетаміну, могли придбавати обладнання, прекурсори та інші засоби й хімічні речовини для його виготовлення, підшукав та залучив до вказаної злочинної діяльності у якості співвиконавців - ОСОБА_19 та ОСОБА_5, та згідно заздалегідь розробленого спільно із ОСОБА_9 плану, розподілив між ними ролі та функціональні обовязки (зокрема, щодо безпосереднього виготовлення ними психотропної речовини амфетаміну, шляхом здійснення хімічного синтезу), координував дії між ними та іншими учасниками, у ході чого, вони попередньо підшукували та винаймали за участю особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, житло на території Волинської області (переважно в сільській місцевості неподалік м.Луцька), в подальшому через залучених ним гр.ОСОБА_25 та ОСОБА_26, яким про дійсні наміри очолюваної ОСОБА_9 та ОСОБА_7 організованої групи відомо не було, організував регулярні постачання членам кримінального угрупування обвинуваченим ОСОБА_19 та ОСОБА_5 з Львівської області до місця їх перебування на території Волинської області (шляхом здійснення передач рейсовими автобусами), спеціального обладнання, хімічних речовин та засобів, які використовувались при виготовленні амфетаміну, чим забезпечив створеному кримінальному обєднанню безперервне виготовлення амфетаміну одними учасниками організованої групи, з метою подальшого його збуту іншими членами кримінального угрупування на території Волинської, Львівської областей, отримання кримінальних прибутків усіма учасниками, їх використання та розподіл з метою продовження здійснення незаконного обігу психотропної речовини - амфетаміну для продовження функціонування організованої групи задля досягнення єдиного злочинного результату.

Роль ОСОБА_19 та ОСОБА_5, як співучасників та безпосередніх виконавців вчинюваних організованою групою кримінальних правопорушень, полягала в тому, що вони, усвідомлюючи факт існування кримінального обєднання до складу якого входили мешканці Волинської та Львівської областей - ОСОБА_9, ОСОБА_7, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, а з січня 2014 р. ОСОБА_11, ОСОБА_17, добровільно надали свою згоду на участь у його складі. Володіючи навиками виготовлення психотропної речовини амфетаміну, шляхом здійснення хімічного синтезу, з метою сприяння членам злочинної групи в організації збуту виготовленого амфетаміну та отримання кримінальних прибутків, діючи згідно відведених їм ОСОБА_7 за узгодженістю із ОСОБА_9 ролей, прибули за вказівкою ОСОБА_7 з м.Стрий Львівської області на територію Волинської області, де у період з першої половини листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, в заздалегідь винайманих іншими членами кримінального угрупування особою, справа відносно, якої виділена в окреме провадження та ОСОБА_11 житлових приміщеннях, отримуючи, за координації дій організаторів ОСОБА_9 та ОСОБА_7, від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_26 (не обізнаного із злочинними намірами членів кримінального угрупування), передачі з хімічним обладнанням, хімічними речовинами та іншими засобами для хімічного синтезу психотропної речовини «амфетамін», незаконно виготовляли за місцем свого тимчасового проживання (у винайманих спеціально для них приміщеннях) оптові партії психотропної речовини «амфетамін», яку надалі, за координацією та вказівками ОСОБА_9 й ОСОБА_7, передавали іншим учасникам організованої групи особі, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, а згодом - залученим ОСОБА_9 - ОСОБА_17 та ОСОБА_11, з метою збільшення їх об»єму (шляхом додавання інших речовин) та наступної оплатної передачі оптових партій амфетаміну ОСОБА_13 для організації подальшого збуту особам, схильним до його вживання, за що отримували встановлену грошову винагороду із розрахунку 25 грн. за 1 г незаконно виготовленого амфетаміну.

Роль ОСОБА_17 та ОСОБА_11, як співучасників організованої групи, полягала в тому, що вони, усвідомлюючи факт існування кримінального обєднання до складу якого входили мешканці Волинської та Львівської областей - ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_5 та ОСОБА_13, добровільно надали свою згоду на участь в такому кримінальному угрупуванні, з метою сприяння останнім в організації незаконного виготовлення та збуту психотропних речовин й отриманні від цієї діяльності кримінальних прибутків. Так ОСОБА_17, ОСОБА_11, діючи згідно відведених їм організаторами - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ролей, за їх вказівок та координації дій, безпосередньо отримували від учасників організованої групи - ОСОБА_19 та ОСОБА_5 незаконно виготовлену останніми психотропну речовину - амфетамін, яку особа, справа відносно, якої виділена в окреме провадження та ОСОБА_17 незаконно зберігаючи при собі, переносили до місць свого проживання, де за вказівками та інструкціями ОСОБА_7 та ОСОБА_9, шляхом додавання до виготовленої психотропної речовини амфетаміну певних інгредієнтів - перемелених в порошок гранул чаю ромашки, збільшували обєм та масу початково виготовленої психотропної речовини - амфетаміну, з метою наступної його оплатної передачі іншому члену кримінального угрупування - ОСОБА_13, для організації подальшого збуту відомим йому особам. Діючи у відповідності до вказівок ОСОБА_9Г, здійснюваних через засоби мобільного звязку, у заздалегідь обумовлений час та в наперед обумовленому місці члени організованої групи - особа, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, а згодом і ОСОБА_17 та ОСОБА_11, дотримуючись суворих заходів конспірації, передавали ОСОБА_13 збільшену (у вищевказаний спосіб) кількість незаконно виготовленої порошкоподібної речовини, до складу якої входила психотропна речовина - амфетамін, оптовими партіями за один раз. ОСОБА_13, будучи поінформованим ОСОБА_9 про кількість виготовленого амфетаміну та місце зустрічі, передавав особі, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, а згодом і залученим ОСОБА_9 - ОСОБА_17 та ОСОБА_11 заздалегідь підготовлені грошові кошти за придбаний амфетамін, виходячи із встановленого розрахунку 140 грн. за 1 г амфетаміну (того, що був у вже збільшеному об»ємі), з метою подальшого його оплатного збуту. Отримані таким чином кошти особа, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_17 та ОСОБА_11, діючи згідно відведеної їм ролі та вказівок ОСОБА_9 й ОСОБА_7, розподіляли їх між іншими співучасниками кримінального угрупування, шляхом перерахування визначених ОСОБА_9, за узгодженістю з ОСОБА_7, сум на карткові рахунки, відкриті у банківських установах, безпосередньо передавали ОСОБА_19Я та ОСОБА_5 за виготовлення амфетаміну виходячи із встановленого розрахунку (25 грн. за 1 г виготовленої психотропної речовини), іншу частину грошових коштів, отриманих від збуту психотропної речовини, за вказівкою та координацією ОСОБА_9 передавали його матері - ОСОБА_27 за адресою: м.Луцьк, пр.Грушевського, 22/12, з метою зберігання та подальшого використання для продовження незаконного обігу психотропних речовин, частину коштів, за вказівкою ОСОБА_9 - залишали собі за виконану роботу.

Роль ОСОБА_13, як співучасника організованої групи полягала в тому, що він усвідомлюючи факт існування кримінального обєднання до складу якого входили мешканці Волинської та Львівської областей ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_5, особа, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_17 та ОСОБА_11, добровільно надав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 свою згоду на участь в такому кримінальному угрупуванні та, за узгодженістю та координацією дій ОСОБА_9, оплатно придбавав на постійній основі у членів очолюваної останнім організованої групи - в особи, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, а згодом і у ОСОБА_17 та ОСОБА_11, незаконно виготовлені ОСОБА_19 та ОСОБА_5 оптові партії психотропної речовини амфетаміну, в особливо великих розмірах, виходячи із встановлених розцінок - 140 грн. за 1 г виготовленого амфетаміну, чим здійснював фінансування її членів та сприяв продовженню функціонування діяльності очолюваної ОСОБА_9 та ОСОБА_7 організованої групи.

Отриману у вищевказаний спосіб, за узгодженістю та координацією дій ОСОБА_9, від членів організованої групи: особи, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_28 або ОСОБА_11 психотропну речовину - амфетамін, ОСОБА_13, використовуючи транспортний засіб марки "МаzdaRX-7Turbo», р.н.з. АС 2227 АІ, незаконно перевозив до місця свого проживання, де шляхом добавляння до придбаного амфетаміну відомих йому інгредієнтів збільшував його вагу, частину з якої вживав особисто, а іншу, виходячи із розрахунку - 150 грн. за 1 г, оплатно збував лише відомим йому особам, з метою отримання кримінальних прибутків, які в подальшому спрямовував на придбання нових партій амфетаміну у членів очолюваної ОСОБА_9 та ОСОБА_7 організованої групи, чим здійснював їх фінансування та сприяв продовженню незаконного обігу психотропних речовин і підтриманню її функціонування.

З метою коригування та узгодження дій між членами створеного кримінального обєднання обвинувачені купували і використовували у своїй злочинній діяльності засоби мобільного звязку, за допомогою яких систематично звязувалися між собою. При цьому, неодноразово змінювали такі засоби та сім-картки операторів мобільного звязку, а, користуючись ними, вели розмови у завуальованій формі, використовуючи сленгову термінологію, змістове навантаження якої було зрозуміле лише їм, що в сукупності з іншими вказаними елементами сприяло, на їх думку, конспірації і унеможливленню їх негайного викриття правоохоронними органами, узгоджували таким чином процес виготовлення психотропної речовини, поставки спеціалізованого обладнання та спеціальних речовин, час, місце зустрічей під час передання та реалізації виготовленої психотропної речовини, розподіл коштів.

З метою прикриття злочинної діяльності організованої групи та запобігання її викриття працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_9 з ОСОБА_7 як організаторами та керівниками кримінального угрупування, здійснювались суворі заходи конспірації, а саме - члени кримінального об'єднання ОСОБА_19 та ОСОБА_5, за участю особи , справа відносно якої виділена в окреме провадження, та ОСОБА_11, регулярно підшуковували та змінювали приміщення, які обладнували під нарколабораторії, в яких вони зберігали обладнання, інші спеціальні засоби, прекурсори та виготовляли психотропні речовини; періодично придбавали та змінювали сім-карти операторів мобільного звязку та мобільні телефони; поставки та передачі прекурсорів, обладнання та інших засобів для виготовлення амфетаміну від одних членів кримінального угрупування до інших здійснювалось, в більшості випадків, через осіб та водіїв рейсових автобусів, яким про їх вміст та злочинні наміри членів кримінального угрупування нічого відомо не було, при цьому, передачі маскували під посилки, упаковані в подарункові обгортки, передачі відбувались таким чином, щоб одні учасники кримінального обєднання не могли бачити інших та безпосередньо з ними контактувати; психотропну речовину виготовляли одні учасники кримінального угрупування, передавали його іншим, яких знали тільки візуально, а останні, добавляючи певні інгредієнти, збували третій особі, з якою не були знайомі; одержані за збут психотропної речовини грошові кошти розподілялись між усіма учасниками організованої групи, відповідно до виконаних функцій та ролей у наперед обумовлених сумах і лише за вказівкою ОСОБА_9 за узгодженням із ОСОБА_7, інша частина коштів використовувалась для продовження незаконного обігу психотропних речовин, що на думку ОСОБА_9 та ОСОБА_7Р, як організаторів, зводило до мінімуму та унеможливлювало викриття вчинених кримінальних правопорушень працівниками правоохоронних органів і, водночас, забезпечувало групі стабільне функціонування і надійне прикриття.

Кожен учасник даного кримінального угрупування усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав настання наслідків і бажав досягнення єдиного злочинного результату, тобто діяв з прямим корисливим умислом.

Таким чином та у вищевказаний спосіб, обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_7, як організатори, діючи в складі очолюваної ними організованої групи, спільно з її учасниками-виконавцями обвинуваченими ОСОБА_19, ОСОБА_5, учасниками-пособниками обвинуваченим ОСОБА_13 та особою, справа відносно, якої виділена в окреме провадження, у період з першої половини листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, а також з першої половини січня 2014 року по 31 травня 2014 року і учасниками-пособниками обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_17, будучи обєднаними єдиним умислом, на основі розробленого єдиного плану злочинних дій, відомого всім її учасникам, із розподілом функцій та ролей кожного учасника групи, вчинили ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, повязаних із незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, пересиланням, перевезенням з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну в особливо великих розмірах; передачу психотропної речовини та наркотичних засобів у місця позбавлення волі, організували та утримували місця для незаконного виготовлення психотропних речовин; незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів та обладнання з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин; розміщення коштів, здобутих учасниками організованої групи від незаконного обігу психотропних речовин у банківських установах та їх використання з метою продовження незаконного обігу психотропних речовин.

Обвинувачені ОСОБА_21, ОСОБА_2, 01.11.2013 року близько 14.30 год., перебуваючи в дворі будинку, що за адресою: с. Зміїнець Луцького району Волинської області, вул. Сонячна, 3, попередньо домовившись між собою, з корисливих мотивів, попередньо одержавши від ОСОБА_29, який залучався працівниками УБОЗу до проведення оперативної закупки психотропної речовини амфетаміну, грошову винагороду в розмірі 500 грн. для придбання амфетаміну, використовуючи транспортний засіб марки «Деу-Ланос» р.н. НОМЕР_1, незаконно придбали при невстановлених досудовим слідством обставинах два пакетики з порошкоподібною речовиною із вмістом амфетаміну та того ж дня, близько 19.10 год., перебуваючи за тією ж адресою, незаконно їх збули ОСОБА_29 (за попередньо отримані кошти). Вказані речовини того ж дня у ОСОБА_29 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_15, 02.11.2013 року близько 23.35 год. перебуваючи на автозаправці «WOG», що поблизу гіпермаркету «Там-Там» по пр. Соборності м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо незаконно придбавши, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, психотропну речовину амфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, та незаконно зберігали їх в салоні автомобіля НОМЕР_2, з метою подальшого збуту. Підїхавши автомобілем у вищевказаний час та місце, за грошову винагороду в розмірі 300 грн., незаконно збули ОСОБА_29, який залучався працівниками УБОЗ до оперативної закупки, один пакетик з порошкоподібною речовиною та один паперовий згорток із подрібненою речовиною. Вказані речовини 02.11.2014 року в ОСОБА_29 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_4, 11.12.2013 року приблизно о 17.00 год. перебуваючи поблизу гуртівні «ПАККО», що по вул.Ковельській, 66 м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, незаконно її зберігав з метою збуту в салоні автомобіля НОМЕР_3 та, того ж дня у вищевказаний час та місці, за грошову винагороду в розмірі 450 грн., незаконно збув ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ до проведення оперативної закупки, порошкоподібну речовину, помістивши у згорток грошової купюри №МЄ9687104 номіналом 20 грн. Вказану речовину того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_2, повторно, 11.12.2013 року близько 19.30 год., перебуваючи в районі вул. Кічкарівської м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, з метою подальшого збуту, зберігаючи при собі, переніс за вказаною адресою, де за грошову винагороду в розмірі 300 грн. незаконно збув ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ до оперативної закупки, два пакетики з порошкоподібною речовиною із вмістом амфетаміну. Вказані речовини того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_2, повторно, 12.12.2013 близько 17.00 год. перебуваючи поблизу вул.Кічкарівської м.Луцька, незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, з метою подальшого збуту її зберігав та перевозив у салоні автомобіля НОМЕР_4 та, того ж дня у вищевказаний час та місці, за грошову винагороду в розмірі 400 грн. збув ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ до проведення оперативної закупки, два полімерні пакетики із порошкоподібною речовиною з вмістом амфетаміну. Вказані речовини того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачені ОСОБА_21, ОСОБА_4, повторно, 12.12.2013 року близько 22.30 год., попередньо домовившись між собою, перебуваючи поблизу вул.Львівської, 106б м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, зберігали її у салоні автомобіля марки «Мерседес» р.н.з. АС5360АО з метою подальшого збуту, та, того ж дня у вищевказаний час та місці, за грошову винагороду в розмірі 400 грн. незаконно збули ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ до проведення оперативної закупки, поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною із вмістом амфетаміну. Вказану речовину того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_4, повторно, 27.12.2013 року близько 12.00 год. перебуваючи за адресою пр. Соборності, 19 м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо отримавши від ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ в якості закупника до оперативної закупки, грошові кошти в сумі 1500 грн., незаконно придбав у обвинуваченого ОСОБА_13 (по місцю його проживання м.Луцьк, пр.Соборності, 19/49) пакетик з порошкоподібною речовиною із вмістом амфетаміну, який, зберігаючи при собі переніс до салону автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_5. В подальшому полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною перевіз до пр.Перемоги м.Луцька, де незаконно збув ОСОБА_30 Вказану речовину того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_4, повторно, 29.01.2014 року близько 16.00 год., перебуваючи за адресою пр. Соборності, 19 м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо отримавши від ОСОБА_30, який залучався працівниками УБОЗ в якості закупника до оперативної закупки, грошові кошти в сумі 1500 грн., незаконно придбав у обвинуваченого ОСОБА_13 (по місцю його проживання м.Луцьк, пр.Соборності, 19/49) порошкоподібну речовину із вмістом амфетаміну, яку, зберігаючи при собі в салоні автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_5, перевіз від будинку по пр. Соборності, 19 до гуртівні «Пакко», що по вул.Ковельській м.Луцька, де незаконно її збув ОСОБА_30 Вказану речовину того ж дня у ОСОБА_30 було вилучено працівниками міліції.

Органом досудового розслідування ОСОБА_22 обвинувачується у тому, що він 11.12.2013 року приблизно о 17.00 год., за попередньою змовою ОСОБА_4, перебуваючи поблизу гуртівні «ПАККО», що по вул.Ковельській, 66 м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, незаконно її зберігали з метою збуту в салоні автомобіля НОМЕР_3 та, того ж дня та часу за тією ж адресою, за грошову винагороду в розмірі 450 грн., незаконно збули ОСОБА_29, який залучався працівниками УБОЗ до проведення оперативної закупки 1,4155 г порошкоподібної речовини із вмістом амфетаміну, яку помістили у згорток грошової купюри №МЄ9687104 номіналом 20 грн. Вказану речовину того ж дня було вилучено працівниками міліції.

Він же, повторно, 12.12.2013 року близько 22.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_21 та ОСОБА_4, перебуваючи поблизу вул. Львівська, 106б м.Луцька, діючи з корисливих мотивів, попередньо незаконно придбавши при невстановлених в ході досудового слідства обставинах психотропну речовину - амфетамін, незаконно її зберігали у салоні автомобіля марки «Мерседес» р.н. НОМЕР_5 з метою подальшого збуту та, того ж дня та часу за тією ж адресою, за грошову винагороду в розмірі 400 грн. незаконно збули ОСОБА_29 поліетиленовий пакет із 0,8205 г зазначеної порошкоподібної речовини. Вказану речовину того ж дня було вилучено працівниками міліції.

В поданих на вирок суду апеляційних скаргах:

- прокурор, який брав участь в суді першої інстанції ОСОБА_1 вважає вирок в частині призначення покарання обвинуваченим, визнаних винуватими у вчиненні злочинів у складі організованої групи таким, що підлягає скасуванню у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок мякості , в частині виправдання ОСОБА_22- у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що при призначенні покарання ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_17. ОСОБА_13, яких визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої групи, судом не були дотримані норми кримінального закону, зокрема ст.ст.50,65 КК України, в результаті чого засудженим призначено надто м'яке покарання. Зазначає, що судом не враховано, що вчинені злочини обвинуваченими належать до категорії особливо тяжких, кримінальні правопорушення вчинялися у складній формі співучасті - організованій групі, умисні, корисливі дії засуджених тривали значний проміжок часу - з листопада 2013 року по червень 2014 року, їх предметом були психотропні речовини в особливо великих розмірах. Стверджує, що судом не взято до уваги докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованого злочину, а саме: аудіо-відеозапис про здійснення контролю за вчиненням злочину (т.8 а.с. 132 флеш-карта інв.. №1731, файл з назвою «131211_1719») з якого вбачається, що 11.12.2013 поблизу гуртівні "ПАККО" о 17 год. 21 хв. 54 сек. ОСОБА_22 відсипає порошкоподібну речовину світлого кольору з поліетиленового пакетика на грошову купюру, яку тримає ОСОБА_4, о 17 год.21 хв. 58 сек. у руках ОСОБА_22 видно поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною світлого кольору, а в цей момент ОСОБА_4 загортає грошову купюру, яку потім передає закупнику; акт огляду грошових коштів від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 164-166), акт особистого огляду та вручення грошових коштів від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 167-168); акт огляду транспортного засобу від 11.12.2013 (т.1 а.с. 169); протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 170-172); висновок експерта № 0917/0924 від 18.12.2013 (Т. 1 а.с. 181-185); протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 03.01.2014 (Т.8 а.с. 1 16-123); протокол огляду речових доказів від 24.06.2014 згідно з яким слідчим оглянуто протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 03.01.2014 та флеш-карту (Т. 8 а.с. 124-125), постанову про визнання речовими доказами (т.8 а.с. 130-131). Просить вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_13С, та в частині виправдання ОСОБА_22 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_22 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання в виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності; призначити покарання: ОСОБА_9 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,-14 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 311 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 313 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_9 І покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві І приватної власності майна.На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання:до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покаранняза вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2010 -1 рік позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на 3 роки,визначити ОСОБА_9 остаточне покарання - 16 років позбавлення волі зконфіскацією належного на праві приватної власності майна, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на 3 роки. ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,-14 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватноївласності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 313 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України -8 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Дрогобицького районного суду Львівської області від 10.06.2010 - 1 рік позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна, визначити остаточне покарання - 16 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.ОСОБА_19 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України, 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 31 1 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 313 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна на праві приватної власності; за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 311 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 313 КК України - 10 роківпозбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхомчасткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання - 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.ОСОБА_17 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - 10 роківпозбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власностімайна;за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 311 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 313 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України 6 років по позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити покарання - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.01.2008 - 1 рік позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна, визначити остаточне покарання - 13 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна.ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,-10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України - 7 років _ позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 313 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання - 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. ОСОБА_13 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України,-10 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна;за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України - 2 роки позбавлення волі.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання - 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві приватної власності майна. Повторно дослідити: акт огляду грошових коштів від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 164-166), акт особистого огляду та вручення грошових коштів від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 167-168); акт огляду транспортного засобу від 11.12.2013 (т.1 а.с. 169); файл з назвою «131211_1719», що записаний на флеш-карту інв.. №1731т (т.8 а.с.132), протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.12.2013 (Т.1 а.с. 170-172); висновок експерта № 0917/0924 від 18.12.2013 (Т. 1 а.с. 181-185); протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 03.01.2014 (Т.8 а.с. 116-123); протокол огляду речових доказів від 24.06.2014 згідно з яким слідчим оглянуто протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 03.01.2014 та флеш-карту (Т. 8 а.с. 124-125), постанову про визнання речовими доказами (т.8 а.с. 130-131).

- захисник обвинуваченого ОСОБА_15-адвокат ОСОБА_16 вважає вирок суду в частині засудження ОСОБА_15 незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. Так, за висновком суду, подія злочину 02.11.2013 року у м. Луцьку на автозаправці «WOG», поблизу гіпермаркету «Там-Там» по проспекту Соборності, мала місце, що вбачається з обвинувачення ОСОБА_2, з висновку експертизи №835/842 від 13.11.2013 року, протоколами дослідження результатів негласних слідчих (розшукових) дій, у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у вигляді результатів аудіо-, відео контролю за особою від 23.12.2013 року, протоколом дослідження інформації отриманої при застосуванні технічних засобів від 14.04.2014 року, однак вказаними доказами по даному епізоду, не підтверджена безпосередня участь обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні даного злочину, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, не вбачається і того, що ОСОБА_15 отримував кошти для придбання психотропної речовини. Додає, що з досліджених у судовому засіданні протоколів проведеної закупівлі і протоколів оперативних заходів не вбачається і того, що ОСОБА_15 отримав гроші від закупника за збут психотропної речовини. Окрім цього, ОСОБА_15 не придбавав психотропну речовину та не передавав її закупнику, що підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який підтвердив факт отримання коштів ОСОБА_15 саме за надання транспортних послуг таксі. Вважає, що хоч ОСОБА_15 і перебував і автомобілі у якості водія, проте не підтверджує того, що він придбавав психотропну речовину та зберігав її з метою збуту, а в подальшому збув її. Зазначає, що аудіозаписи телефонних розмов також не доводять того, що обвинуваченим велись розмови щодо мети збуту психотропої речовини. Просить вирок суду від 15 червня 2015 року в частині обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати невинуватим у предявленому обвинуваченні та виправдати за ч.2 ст.307 КК України у звязку з недоведеністю його вини та закрити кримінальне провадження.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_19-ОСОБА_20 вважає, що суд першої інстанції істотно порушив кримінальний процесуальний закон, зокрема, порушено право обвинуваченого на захист, яке виразилося в тому , що судове засідання 18 лютого 2016 року проведено за відсутності захисника, та слідча дія обшук 31.05.2014 року здійснено за відсутності захисника, участь якого є обов'язковою. Внаслідок чого складений протокол обшуку від 31.05.2014 року у житловому приміщенні за адресою: м. Луцьк, вул. М.Вовчка, 2 та вилучені речові докази під час слідчої дії є недопустимими, а тому покликання суду на них у вироку є безпідставними . Додає, що хоча ОСОБА_19 визнаний судом винним по 11 епізодам незаконного виготовлення і зберігання психотропної речовини амфетаміну, вагою 1674,97 гр., проте в кримінальному провадженні відсутні висновки експертизи по кожному із епізодів, що свідчить про необґрунтованість висновків суду. Додає, що винуватість ОСОБА_19 у незаконному виготовленні, зберіганні та збуті психотропних речовин у складі організованої злочинної групи у вироку обґрунтовано виключно аудіозаписами телефонних розмов останнього, однак аналіз досліджених у суді наданих стороною обвинувачення аудіозаписів, вказує на побутовий характер розмов абонентів, у них не міститься інформації про готування чи вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, фоноскопічна експертиза, яка могла б підтвердити це - не проводилась, а тому спростовує доводи сторони обвинувачення, що саме ОСОБА_19 був фігурантом аудіозаписів телефонних розмов, наданих стороною обвинувачення. Просить вирок суду від 15 червня 2016 року відносно ОСОБА_19 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_9-адвокат ОСОБА_10 вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, дані, що зазначені в ньому, не підтверджуються дослідженими доказами, судове слідство проведено не в повному обсязі та з істотним порушенням норм КПК України, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує, що державним обвинувачем не доведено належними та допустимими доказами: подію, склад, спосіб та умисел на вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 28. ч. 2 ст. 317. ч. 3 ст. 311. ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України. Крім того, у ряді епізодів, в яких обвинувачується ОСОБА_9, психотропна речовина працівниками правоохоронних органів не вилучалася, експертиза не проводилася, тому суд безпідставно прийшов до невірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_9 по зазначеним епізодам. Вважає, що відеозаписи не можуть бути визнані належними доказами, оскільки диски, флеш - карти, як додатки до протоколів проведення НСРД, не були належним чином упаковані в порушення вимог ч. 2 ст. 105 КПК України. Звертає увагу, що із жодного протоколу огляду покупця не вбачається, що останньому вручалася працівниками правоохоронними органами відеокамера чи вона була виявлена під час його огляду, що ставить під сумнів відеозаписи, які були дослідженні в судових засіданнях, оскільки не відомо звідки з'явилися дані технічні засоби. Стверджує, що при дослідженні матеріалів кримінального провадження відсутні дані про те, які грошові кошти були використані для проведення оперативних закупівель, а також відсутні дані про законність їх походження. Вказує, що стороною обвинувачення не подано до суду жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_9 якимось чином належали одна таблетка білого кольору та п'ять пакетиків з порошкоподібною речовиною білого кольору, які були виявлені 18.04.2014 року та 25.04.2014 року при огляді вмісту посилок ОСОБА_31 та ОСОБА_32 працівниками Городищенської ВК №96. Окрім того, не подано жодних доказів, що ОСОБА_9 організував передачу «амфетаміну» в місця позбавлення волі зазначеним особам та в зазначений період. Вказує , що ОСОБА_9 не має відношення щодо вилучення грошових коштів, порошкоподібної речовини «амфетаміну» під час обшуку 31.05.2014 року автомобіля НОМЕР_6, який належить ОСОБА_13, обшуку за місцем проживання ОСОБА_11, за адресою м.Луцьк, пр.Перемоги,21/37, а також під час обшуку 31.05.2014 за адресою: м.Луцьк, вул.Марка Вовчка, 2, оскільки в 2013 - 2014 рр. відбував покарання та перебував в місцях позбавлення волі, зокрема в травні 2014 року відбував покарання в Городищенській ВК № 96 та не є особою, яка має спеціальні знання, участі у виготовленні «амфетаміну» не міг брати, йому не було відомо про обставини нібито виготовлення психотропної речовини, тому суд безпідставно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_9 зазначених кримінальних правопорушень. Додає, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_9 винним в тому, що він, перебуваючи в місцях позбавлення волі, вступивши в злочинну змову з іншими обвинуваченими доручив ОСОБА_33 та ОСОБА_11 підшукати та винайняти для членів організованої групи ОСОБА_19 та ОСОБА_5 приміщення для виготовлення психотропних речовин: за адресами с. Небіжка, вул. Котляревського, 11 Ківерцівського району; с. Гірка Полонка, вул. Зарічна, 3 Луцького району; м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 23а/15; м. Луцьк, вул. Марка, 2. Однак, в судовому засіданні стороною обвинувачення не подано жодного доказу, що приміщення за вище вказаними адресами використовувалися для виробництва чи виготовлення психотропної речовини, оскільки психотропні речовини чи засоби для їх виготовлення з приватних будинків за вказаними вище адресами не вилучалися. Крім того, допитані в судовому засіданні свідки, власники будинків, в яких проводився обшук, повідомили, що не знають ОСОБА_9, що свідчить про те, що суд першої інстанції ухвалив вирок, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та безпідставно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України. Також є недоведеним те, що ОСОБА_9 якимось чином придбавав спеціальний хімічний посуд та хімічні речовини, а також зберігав їх з метою використання чи використовував. ОСОБА_9 ніяких коштів не отримував, не передавав для придбання чи виготовлення речей, предметів тощо, не мав реальної можливості наказувати особам, з якими не був знайомий та вчиняти певні дії щодо інших обвинувачених. На думку захисника, сумнівним є факт вилучення в один і той же час та за участю одних і тих самих осіб мобільних телефонів у ОСОБА_9 та ОСОБА_7, на який покликається суд у судовому рішенні, як на доказ винуватості обвинувачених. Стверджує, що під час проведення досудового розслідування було істотно порушено права та свободи людини, а саме: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Сторона обвинувачення стверджувала, що прослуховуванні розмови відбувались між обвинуваченими, але доказів на підтвердження того, що голоси належать саме обвинуваченим не надано, що ставить під сумнів належність розмов саме тим особам, які зазначає сторона обвинувачення, а відповідно належність та допустимість зазначених доказів. Додає, що судом не було забезпечено обвинуваченому ОСОБА_9 права належним чином подавати докази та брати участь в дослідженні доказів, наданих стороною обвинувачення. Крім того, при винесенні вироку судом було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема судом не зараховано в строк відбування покарання строк попереднього увязнення за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2010 року;

- обвинувачений ОСОБА_9 вважає вирок необґрунтованим, невмотивованим, висновки суду, викладені у вироку є такими, що не відповідають дійсності, дані, зазначені в ньому, не підтверджені доказами, судове та досудове слідство проведено не в повному обсязі з істотним порушенням норм чинного законодавства. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надані та досліджені докази в судовому засіданні здобуті незаконним шляхом та з порушенням норм КПК України. Стверджує, що допитані в судовому засіданні свідки працівники Городищенської ВК №96 давали не чіткі, не послідовні показання, які не мають жодного доказового значення. Звертає увагу, що під час обшуку його спального місця та особистих речей ніяких заборонених предметів не вилучалось, крім того згодом був проведений повторний обшук його спального місця і тоді працівники колонії знайшли мобільний телефон, однак під час повторного обшуку, який проводився у нічний час, обвинувачений присутній не був. Додає, що вирок ухвалений незаконним складом суду, зокрема участь судді Борнос А.А., яка була учасником колегії ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, далі в липні 2015 року замість судді Борнос А.В. було призначено суддю Артиша Я.Д., однак в серпні 2015 року у судді Калькової О.А. закінчились повноваження та після заявленого відводу судді Квятковському М.С., було визначено інший склад колегії: ОСОБА_35, ОСОБА_37, ОСОБА_36, якій одразу було заявлено відвід, однак його не задовольнили. Стверджує, що за доказ його вини , суд першої інстанції взяв виключно копії аудіо записів телефонних розмов, на яких неможливо встановити чий саме голос міститься на аудіо записах та відповідна експертиза не проводилась. Вважає не зрозумілим на яких підставах йому було інкриміновано ч.3 ст.28 КК України, оскільки немає жодного доказу, який би підтвердив його участь у складі організованої групи. Крім того, зазначає, що безпідставною є кваліфікація його дій , повязаних із збутом та виготовлення психотропних речовин, оскільки в матеріалах відсутня оперативно-розшукова справа відносно нього, тому жодна інформація зібрана відносно ОСОБА_9 є недопустимим доказом та будь-які контрольні закупівлі в даному кримінальному провадженні відносно нього відсутні. Додає, що судом першої інстанції було порушено ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», оскільки вирок проголошувався без присутності усіх учасників судового провадження, а тому обвинуваченим не було належним чином розяснено зміст, порядок та строк його оскарження. Просить вирок суду від 15 червня 2016 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього увязнення за вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2010 року, звільнити від відбування покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2010 року та змінити запобіжний захід на більш мякий;

- захисник ОСОБА_7-адвокат ОСОБА_8 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, дані, що зазначені в ньому, не підтверджуються дослідженими доказами, судове слідство проведено не повному обсязі та з істотним порушенням норм КПК України. Зазначає, що державним обвинувачем не доведено належними та допустимими доказами: подію, склад, спосіб та умисел на вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 128, ч. 2 ст. 306 КК України. Стверджує, що наявні та дослідженні в судовому засіданні докази, були здобуті незаконним шляхом та з порушенням норм чинного процесуального законодавства України, у ряді епізодів, в яких обвинувачується ОСОБА_7, зокрема по епізодах: в період з 25.12.2013 р. по 30.12.2013 р.; в період з 20.01.2014 р. по 02.02.2014 р.; в період з 03.04.2014 р. 25.04.2014 р.; в період з 26.04.2014 р. по 08.05.2014 р. щодо ніби - то незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, збуту та пересилання з метою збуту психотропної речовини «амфетаміну», психотропна речовина працівниками правоохоронних органів не вилучалася, експертиза не проводилася. Додає, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження часу, способу, місця вчинення ОСОБА_7 ряду злочинів, пов'язаних з незаконним збутом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах. Зазначає, що залишається не зрозумілим яким способом по епізодах, які нібито мали місце 27.12.2013 р., 29.01.2014 р. (оперативні закупки за участю ОСОБА_4В.) , міг вчинити зазначені кримінальні правопорушення ОСОБА_7. Вважає, що відеозаписи не можуть бути визнані належними доказами, оскільки диски, флеш - карти, як додатки до протоколів проведення НСРД, як докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки вони не були належним чином упаковані в порушення вимог ч. 2 ст. 105 КПК України. Звертає увагу, що із жодного протоколу огляду покупця не вбачається, що останньому вручалася працівниками правоохоронними органами відеокамера чи вона була виявлена під час його огляду, що ставить під сумнів відеозаписи, які були дослідженні в судових засіданнях, оскільки не відомо звідки з'явилися дані технічні засоби. Стверджує, що при дослідженні матеріалів кримінального провадження відсутні дані, які грошові кошти були використані для проведення оперативних закупівель, а також відсутні дані про законність їх походження. Вказує, що стороною обвинувачення не подано до суду жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_7 якимось чином належали одна таблетка білого кольору та п'ять пакетиків з порошкоподібною речовиною білого кольору, які були виявлені 18.04.2014 року та 25.04.2014 року при огляді вмісту посилок ОСОБА_31 та ОСОБА_32 працівниками Городищенської ВК №96. Окрім того, не подано жодних доказів, що ОСОБА_7 організував передачу «амфетаміну» в місця позбавлення волі зазначеним особам та в зазначений період. Зазначає, що ОСОБА_7 не має відношення щодо вилучення грошових коштів, порошкоподібної речовини «амфетаміну» під час обшуку 31.05.2014 року автомобіля НОМЕР_6, який належить ОСОБА_13, обшуку за місцем проживання ОСОБА_11, за адресою м.Луцьк, пр.Перемоги, 21/37, а також під час обшуку 31.05.2014 року за адресою: м.Луцьк, вул.Марка Вовчка, 2, оскільки в 2013 - 2014 рр. відбував покарання та перебував в місцях позбавлення волі. Стверджує, що ОСОБА_7 в травні 2014 року відбував покарання в Городищенській ВК № 96, не є особою, яка має спеціальні знання, участі у виготовленні «амфетаміну» не міг брати, йому не було відомо про обставини нібито виготовлення психотропної речовини, суд безпідставно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень. Додає, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винним в тому, що він, перебуваючи в місцях позбавлення волі, вступивши в злочинну змову з іншими обвинуваченими, доручив ОСОБА_33 та ОСОБА_11 підшукати та винайняти для членів організованої групи ОСОБА_19 та ОСОБА_5 приміщення для виготовлення психотропних речовин: за адресами с. Небіжка, вул. Котляревського, 11 Ківерцівського району; с. Гірка Полонка, вул. Зарічна, 3 Луцького району; м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 23а/15; м. Луцьк, вул. Марка, 2. Однак, в судовому засіданні стороною обвинувачення не подано жодного доказу, що приміщення за вище вказаними адресами використовувалися для виробництва чи виготовлення психотропної речовини, оскільки психотропні речовини чи засоби для їх виготовлення з приватних будинків за вказаними вище адресами не вилучалися. Крім того, допитані в судовому засіданні свідки, власники будинків, в яких проводився обшук, повідомили, що не знають ОСОБА_7, що свідчить про те, що суд першої інстанції виніс вирок, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та безпідставно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України. Звертає увагу, що хоча ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.313, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28-ч.2 ст.306 КК України, проте є недоведеним те, що ОСОБА_7 якимось чином придбавав спеціальний хімічний посуд та хімічні речовини, а також зберігав їх з метою використання чи використовував, ОСОБА_7 ніяких коштів не отримував, не передавав для придбання чи виготовлення речей, предметів тощо, не мав реальної можливості наказувати особам, з якими не був знайомий та вчиняти певні дії щодо інших обвинувачених. На думку захисника, сумнівним є факт вилучення в один і той же час та за участю одних і тих самих осіб мобільних телефонів у ОСОБА_9 та ОСОБА_7, на який покликається суд у судовому рішенні, як на доказ винуватості обвинувачених. Стверджує, що під час проведення досудового розслідування було істотно порушено права та свободи людини, а саме: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Сторона обвинувачення стверджувала, що прослуховуванні розмови відбувались між обвинуваченими, але доказів на підтвердження того, що голоси належать саме обвинуваченим не надано, що ставить під сумнів належність розмов саме тим особам, які зазначає сторона обвинувачення, а відповідно належність та допустимість зазначених доказів. Додає, що судом не було забезпечено обвинуваченому ОСОБА_7 права належним чином подавати докази та брати участь в дослідженні доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_7 не оголошувалось повідомлення про підозру, а тому він не будучи в статусі підозрюваного, не може бути в статусі обвинуваченого та відповідно засудженого. Стверджує, що судом допущено неповноту судового розгляду, яка має істотне значення для справи, чим було порушено право особи на захист, зокрема сторона захисту була позбавлена можливості допитати свідка в судовому засіданні. Крім того, при винесенні вироку судом було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема судом не зараховано в строк відбування покарання строк попереднього увязнення за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року. Просить вирок суду щодо обвинувачення ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;

- обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок необґрунтованим, незаконним і невмотивованим, який побудований виключно на припущеннях. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом в основу обвинувачення покладено копії аудіо записів телефонних розмов, з яких неможливо зробити висновок чиї саме голоси містяться на них, оскільки відповідна експертиза не проводилась. Стверджує, що йому не зрозуміло чому йому інкримінують ч.3 ст.28 КК України, оскільки жоден із учасників кримінального провадження не надали показань, які б дали підстави вважати про його причетність до організованої групи, а враховуючи неможливість надання ОСОБА_7 прослухати аудіо записи, то обвинувачений виключає його причетність взагалі до даного кримінального провадження. Додає, що будь яких покликань на контрольні закупівлі відносно нього не існує в даному кримінальному провадженні, що є нелогічним інкримінування йому збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах. Крім того, зазначає, що безпідставною є інкрімінування йому злочинів, повязаних із збутом та виготовлення психотропних речовин, оскільки в матеріалах відсутня оперативно-розшукова справа відносно нього, тому жодна інформація зібрана щодо нього є недопустимим доказом. Зазначає, що судом першої інстанції було порушено ЗУ « Про судоустрій та статус суддів», оскільки вирок проголошувався без присутності усіх учасників судового провадження, а тому обвинуваченим не було належним чином розяснено зміст, порядок та строк його оскарження. Додає, що вирок ухвалений незаконним складом суду, зокрема не зрозуміла повторна участь у складі колегії судді Борнос А.В., яка брала участь у першій та третій колегіях, оскільки положення КПК України забороняє повторну участь судді в одному і тому ж кримінальному провадженні. Просить скасувати вирок від 15 червня 2016 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;

- обвинувачений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не було враховано ряд помякшуючих обставин: щире каяття у вчиненні даного злочину; активне сприяння розкриттю злочину; стан його здоровя - з 28.06.2016 року знаходився на денному стаціонарі в Обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанні з діагнозом: ВДТБ/24.03.16/лівої легені/інфілотротивний ф. розсмоктування, дестр - МБТ + М-МГ + РІФ-К +Резист І (м) + Резист II /0/ Гіст /0/ ког. 1 Ког. 1/2016; має на утриманні маму-пенсіонерку, яка потребує постійного догляду та вагітну дружину; визнав свою вину у вчинені трьох епізодів; офіційно працевлаштований; став на шлях виправлення; веде звичний спосіб життя; допомагає матері-пенсіонерці;за місцем свого проживання характеризується добре, скарг відносно нього до правоохоронних органів не надходило. Вважає, що йому може бути призначено покарання без позбавлення волі, оскільки усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння. Просить вирок щодо нього змінити, застосувавши положення ст.75 КК України та призначити більш мяке покарання.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_2-ОСОБА_3 вважає , що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження , судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав частково, однак він нікому не пропонував придбати психотропну речовину і не мав наміру будь-кому її збувати. Натомість йому часто телефонував ОСОБА_29 та наполегливо просив придбати для нього психотропні речовини, а він (ОСОБА_2О.) неодноразово відмовляв. Вважає, що його дії спровоковані правоохоронними органами і, зокрема, самим закупником ОСОБА_29, який діяв в рамках, організованих правоохоронними органами, оперативних закупок, оскільки, жодній іншій особі він не купував та не збував психотропних речовин. Вказує, що показання свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39, на які покликається суд, не можуть бути доказами винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, оскільки дані особи є спостерігачами при організації працівниками міліції проведення оперативних закупівель. До того ж, вказані особи приймали участь у такому статусі регулярно в період з жовтня 2013 року по січень 2014 року, що свідчить про їхню співпрацю з працівниками міліції, а, отже, про їхню заінтересованість. Просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати та кримінальне провадження відносно нього закрити за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення.

- в поданій апеляційній скарзі на вирок суду та доповненнях до неї, захисник ОСОБА_17-адвокат ОСОБА_18 вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_17 є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 317,ст.3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, розглядалося Луцьким міськрайонним судом Волинської області у колегіальному складі: головуюча суддя Борнос Л.В., судді Ющук О.С. та Артиш Я.Д., вирок від 15.06.2016 року виносився саме зазначеним складом суду. Відповідно до ухвали про продовження судового розгляду після заміни судді від 13 липня 2015 року, колегією суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області у складі головуючого судді - Калькової О.А., суддів Артиша Я.Д, ОСОБА_36 встановлено, що згідно наказу №55/02-06 від 18.05.2015 року з 16.06.2015 року суддя Борнос А.В. перебуває у щорічній основній відпустці. В зв'язку з чим, згідно засад формування колегії, затверджених рішенням зборів суддів від 03.07.2013 року №9, у колегію для розгляду даного провадження визначено суддю Артиша Я.Д.. 13.07.2015 року в.о. голови Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_40 розпорядився здійснити в неавтоматичному режимі переформування судді-члена колегії ОСОБА_35 у кримінальному провадженні №161/18816/14-к на суддю Артиша Я.Д., що суперечить вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, тому вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2016 року був ухвалений незаконним складом суду, що підтверджується (т.23 а.с.291-292). Просить вирок суду скасувати в частині засудження ОСОБА_17 та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_41-адвокат ОСОБА_14 вважає, що вирок є неправосудним, незаконним, ухваленим з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування вимог покликається на недопустимість доказів - відомостей в показаннях працівника міліції ОСОБА_42, зокрема його свідчення про «факти збуту» ОСОБА_13 психотропних речовин ОСОБА_4 та про подальший їх збут особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_30 є результатом професійної діяльності ОСОБА_42, спрямованої на проведення оперативної закупівлі психотропних речовин, а тому він є зацікавленим у власній інтерпретації цих подій і не може вважатися неупередженим свідком. Стверджує, що суд в основу обвинувального вироку фактично поклав показання потерпілого і свідків, які досліджені не безпосередньо в судовому засіданні, а показання дані ними співробітникам правоохоронних органів під час проведення досудового розслідування, що суперечить ст.23 та ч.4 ст.95 КПК України. Зазначає, що стороною захисту зверталася увага суду і на недопустимість доказів: відомостей зафіксованих в протоколах про результати проведення негласних розшукових негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контролю особи, стенограм до них, носіїв інформації та протоколів огляду речових доказів - цих документів та носіїв; протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - для зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, стенограм розмов до них, носіїв інформації та протоколів огляду речових доказів - цих документів та носіїв. Додає, що стороною захисту зверталася увага суду на недоведеність ОСОБА_13 участі у складі організованої групи зорганізованої для вчинення злочинів. Крім того, стороною захисту зазначалось на безпредметність підозри ОСОБА_13 у вчинені злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Додає, що хоча у вироку зазначено (вирок а.7), що роль ОСОБА_13 як співучасника організованої групи полягала в тому що, він усвідомлюючи факт існування кримінального об'єднання, яке займалося незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням з метою збуту та незаконним збутом психотропної речовини надав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 згоду на участь в такому кримінальному угрупуванні, оплатно, придбавав на постійній основі у членів організованої групи оптові партії психотропної речовини амфетамін- чим здійснював їх фінансування її членів та сприяв продовженню функціонування. Однак, ці та інші твердження обвинувачення, які суд вважав встановленими є голослівними та не підтверджені жодним доказом. Зазначає, що майже усі свідки (крім працівників міліції, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_22 та ОСОБА_4В.) допитані по справі дали показання про те, що з ОСОБА_13 не знайомі. Сторона обвинувачення за відсутності відповідних експертиз, обґрунтовуючи свої висновки виключно припущеннями, обвинувачує ОСОБА_13 у вчиненні безпредметних злочинів у сфері обігу психотропних речовин, відсутність предмета таких злочинів призводить до неможливості однозначно стверджувати чи таке кримінальне правопорушення взагалі було вчинене. Вважає фактичні дані, які містяться в матеріалах кримінального провадження по епізодах «І.1.» (№9) та «І.3.» (№10) отримані поза порядком, встановленим КПК України до внесення відомостей до ЄРДР, тому такі докази є недопустимими і відповідно суд не може покликатися на них при прийнятті рішення. Стверджує, що ухвала слідчого судді від 13.05.2014 року про проведення обшуку в автомобілі «Мазда», житлі та інших володіннях ОСОБА_13 є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою, стороною обвинувачення не доведено наявність підстав для проведення обшуку у житлі, автомобілі та інших володіннях ОСОБА_13, оскільки досудовим розслідуванням встановлено (22.10.2013 р.), що громадянином «О» є ОСОБА_21, громадянином «М» - ОСОБА_15, які фігурували в матеріалах кримінального провадження №12013020020000372 від 21.10.2013 р.. Крім того, вважає, що було порушено право на захист ОСОБА_13 під час обшуку, оскільки проводився у нічний час, що суперечить нормам КПК України. Зазначає, що показання ОСОБА_13, потерпілого ОСОБА_45, свідків повністю спростовують вчинення ОСОБА_13 злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України. Відповідно до постанови від 20.06.2014 року ОСОБА_13 вже було притягнуто до відповідальності та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, покарання виконане повністю, постанова приєднана до кримінального провадження як доказ, тому притягнення до відповідальності за ч.2 ст.342 КК України неможливо, оскільки не можна бути двічі покараним за одне і те саме діяння. Крім того в доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які виразились в тому , що суддя Ющук О.С. брав участь у цьому провадженні під час досудового розслідування , що унеможливлює його участь у цьому ж провадженні у суді першої інстанції. Просить вирок суду від 15 червня 2016 року скасувати та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_13.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_5-адвокат ОСОБА_6 вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, дані, що зазначені в ньому не підтверджуються дослідженими доказами, судове слідство проведено не повному обсязі та з істотним порушенням вимог КПК України. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд , ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_5 винуватим, побудував свої висновки на припущеннях, не було здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, по епізодах в період з 25.12.2013 р. по 30.12.2013 р.; в період з 20.01.2014 р. по 02.02.2014 р.; в період з 03.04.2014 р. по 25.04.2014 р.; в період з 26.04.2014 р. по 08.05.2014 р. щодо нібито незаконного виготовлення, придбання, зберігання, вчення, збуту та пересилання з метою збуту психотропної речовини «амфетаміну», психотропна речовина працівниками правоохоронних органів не вилучалася, експертиза не проводилися. Стверджує, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не подано жодного доказу, що приміщення приватних будників за адресами с. Небіжка, вул. Котляревського, 11 Ківерцівського району, с. Гірка Полонка, вул. Зарічна, 3 Луцького району та м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 23а/15 використовувалися для виробництва чи виготовлення психотропної речовини, оскільки психотропні речовини чи засоби їх виготовлення не вилучалися за вище вказаних житлових приміщень. Крім того, допитані в судовому засіданні свідки-власники орендованого житла, підтвердили лише факт здачі житла в оренду. Вважає, що судом необґрунтовано було прийнято рішення про визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів в складі організованої злочинної групи, оскільки доказів, які доводять участь ОСОБА_5 І.3. в організованій групі, взаємозв'язку між діями всіх учасників в судових засіданнях здобуто не було. Додає, що покликання суду на протоколи слідчого експерименту у вироку свідчить про порушення ч.4 ст.95 КПКП України, а тому ставить під сумнів належності даного доказу. Просить вирок суду в частині обвинувачення ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;

- обвинувачений ОСОБА_5 вважає вирок незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не доведено жодним доказом, що саме він виготовляв «амфетамін» за чотирьма адресами, лише за останньою адресою суд вказав, що виготовлення «амфетаміну» підтверджується вилученням спеціального посуду, в якому було нашарування «амфетаміну», однак він та ОСОБА_19 заперечили належність цих предметів їм, оскільки будь-яких відбитків пальців на цьому посуді не виявилося. Вказує, що у всіх епізодах , що йому інкримінували, вказувалось, що ОСОБА_5 виготовив порошок вагою близько 200 грам та збував 5 грам, однак в судовому засіданні Хомяк (анкетні дані змінені) ствердив, що з ОСОБА_5 не знайомий та взагалі він не чув, щоб ОСОБА_5 згадував хтось з осіб, що збували речовину. Просить вирок суду в частині обвинувачення ОСОБА_5 скасувати та направити на новий розгляд в суд першої інстанції;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_11-адвокат ОСОБА_12 вважає вирок суду неправосудним та таким, що ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_11 не вчиняв дії у складі організованої групи, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що всі особи були між собою знайомі та обізнані про те, що входять у стійку групу, обєднану єдиною метою. Стверджує, що у ОСОБА_11 вилучався «амфетамін» в дома і він не заперечував та підтвердив цей факт у судових дебатах, проте він не мав мети збуту «амфетаміну». Зазначає, що на зафіксованих телефонних розмовах між фігурантами подій важко було розпізнати голоси, оскільки у жодній з цих розмов не йдеться конкретно про «амфетамін». Вважає, що показання свідка ОСОБА_30 є недопустимими, оскільки допит даного свідка було проведено в порушення ст.352 КПК України. На думку сторони захисту, суд повинен був відновити зясування обставин та допитати ОСОБА_11, однак в судовому висновку вказано, що ОСОБА_11 відмовився від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України. Просить вирок суду в частині обвинувачення ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

- обвинувачений ОСОБА_4 вважає висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а вирок ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що не збував «амфетаміну» ОСОБА_30, ніхто з обвинувачених не вказали на ОСОБА_4 як на особу, яка збувала «амфетамін». Стверджує, що доказами вини ОСОБА_4 у вчиненні протиправних діянь у сфері незаконного обігу психотропних речовин є показання заінтересованого свідка ОСОБА_30, який співпрацював з УБОЗ, оскільки здобуті речі та документи відповідно до ч.3 ст.271 КПК України не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Зазначає, що так званий свідок ОСОБА_30 постійно підбурював його до придбання та збуту йому амфетаміну з метою подальшого викриття ОСОБА_4, однак в суді він не виявив бажання відкрито розповісти про обставини нібито вчинення ОСОБА_4 злочинів. Додає, що між ним та ОСОБА_30 велися телефонні розмови, однак з них можна лише припустити, що мова між ними велася про збут заборонених речовин, що категорично заперечує ОСОБА_4. Просить вирок скасувати в частині його обвинувачення та виправдати за ч.1, 2 ст.307 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Від інших учасників судового провадження апеляційні скарги не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Ковальчука О.В., який підтримав свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити , у задоволенні апеляційних скарг обвинувачених, захисників відмовити, доводи обвинувачених та їх захисників, які просять їх апеляційні скарги задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_1В, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-захисника ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_11-адвоката ОСОБА_12, захисника обвинуваченого ОСОБА_13-адвоката ОСОБА_14, захисника обвинуваченого ОСОБА_15-адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченого ОСОБА_17-адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_19-адвоката ОСОБА_20 належать до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу.

Як установлено ч.2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Згідно зі ст. 319 КПК України, яка закріплює принцип незмінності складу суду, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.

При цьому необхідно відзначити, що Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», а саме ч.ч.4, 10 ст. 15 передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Автоматизована система документообігу суду не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.

З системного аналізу зазначених положень слідує, що автоматизована система документообігу суду не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів) для розгляду конкретної справи виключно у разі не функціонування системи з обєктивних причин та які тривають понад пять днів. В інших випадках застосовується лише автоматизована система документообігу суду.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового провадження зазначені вимоги закону не були дотримані.

Так , з журналу підготовчого судового засідання Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2014 року слідує , що для розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_19 за ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_17 за ч.3, ч. 2 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_13 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306, ч.2 ст.342 КК України, ОСОБА_21 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_15 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_22 за ч.2 ст.307 КК України визначено колегію суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі суддів Калькової О.А., Борнос А.В., Ющука О.С..

Матеріали кримінального провадження (а.с. 292 Т.23) містять протокол розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 13.07.2015 року за підписом керівника апарату суду ОСОБА_46, згідно якого іншими суддями, які входять до складу колегії є ОСОБА_37 та ОСОБА_36, а причиною проведення неавтоматичного розподілу є : п.2.3.23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду , « Засади формування колегії при здійснені кримінального провадження затверджених рішенням зборів суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області №9 від 03.07.2013 року, розпорядження голови суду №23/01-08 від 13.07.2015 року.

Згідно розпорядження в.о. голови Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_40 №23/01-08 від 13 липня 2015 року неавтоматично було змінено склад цієї колегії суддів , зокрема суддю Борнос А.В. замінено на суддю Артиша Я.Д., тобто без застосування автоматизованої системи документообігу суду - усупереч тому, як це передбачено кримінальним процесуальним законом .

Вирок від 15 червня 2016 року ухвалено колегією суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі суддів: Борнос А.В., Ющук О.С., Артиша Я.Д..

Фактичних даних про те, що під час заміни судді Борнос А.В. на суддю Артиша Я.Д., в Луцькому міськрайонному суді Волинської області не функціонувала автоматизована система документообігу суду з обєктивних причин, матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставин, судове рішення ухвалено незаконним складом суду, що відповідно до п.2 ч.2 ст.412 , п. 1 ч.1 ст.415 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тягне за собою безумовне скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду в суді першої інстанції суд повинен урахувати наведене в цій ухвалі, перевірити всі доводи, викладені в поданих апеляційних скаргах , оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв'язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення відповідно до вимог закону.

На підставі наведеного , керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-захисника ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_11-адвоката ОСОБА_12, захисника обвинуваченого ОСОБА_13-адвоката ОСОБА_14, захисника обвинуваченого ОСОБА_15-адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченого ОСОБА_17-адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_19-адвоката ОСОБА_20, задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2016 року по обвинуваченнюОСОБА_9 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3, ч. 2 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306, ч.2 ст.342 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України , скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_19, ОСОБА_17 залишити попередній тримання під вартою.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 залишити попередній- застава, з покладенням обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за викликом, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає-м.Луцьк, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, носити електронний засіб контролю.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

______ ______ _______

ОСОБА_47 ОСОБА_48 ОСОБА_49