Ухвала суду № 66288154, 03.05.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1699/17

У Х В А Л А

03 травня 2017 року Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засіданн ОСОБА_1

за участі прокурора Штефуся С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016180490000144 від 07 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, солдата військової служби за контрактом, який перебуває на посаді стрільця - радіо-телефоніста відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта В1298 Міністерства оборони України, раніше судимого: 21 липня 2016 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.4 ст.407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2017 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся військовий прокурор Рівненського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України з обвинувальним актом, складеним 01 лютого 2017 року слідчим та затвердженим прокурором у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.408 КК України.

Згідно наведених в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні дезертирства, а саме - в самовільному залишенні ним 29 серпня 2016 року близько 08 год. військової частини польова пошта В1298, дислокованої в м.Рівне, вул.Соборна, 227, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 березня 2017 року, постановленою за підсумками проведення підготовчого судового засідання, було призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, а також ухвалено продовжити на строк два місяці (до 22 травня 2017 року) обраний підозрюваному ОСОБА_2 під час здійснення досудового розслідування 23.01.2017 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні 03.05.2017 р. після початку судового розгляду суд, за погодженням з учасниками кримінального провадження, ухвалив в порядку ч.2 ст.349 КПК України визначити обсяг та порядок дослідження доказів розпочати з допиту свідків обвинувачення, зазначених слідчим в розділі І Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42016180490000144, з дослідження документів, зібраних під час здійснення досудового розслідування, речових доказів, висновків експертів (за їх наявності), після чого здійснити допит обвинуваченого, який погодився давати показання по суті висунутого йому обвинувачення, однак після дослідження судом інших процесуальних джерел доказів.

У звязку із зазначеним, в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому дії раніше продовженого йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, стверджуючи, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник просять змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на менш суворий - домашній арешт або заставу, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що обвинувачений зареєстрований та постійно проживає в місті Рівне, де має сімю та міцні соціальні звязки, а відтак, у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, так само як виконуватиме покладені на нього прокурором і судом процесуальні обовязки.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо доцільності продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що дію вказаного запобіжного заходу слід продовжити на строк два місяці, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, так як під час здійснення досудового розслідування ОСОБА_2 переховувався від органу досудового розслідування, будучи у звязку з цим оголошеним в розшук, що вбачається з долученого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42016180490000144, а також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки має непогашену судимість за вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військового злочину), при цьому судове провадження не може бути обєктивно завершене до спливу продовженого до 22.05.2017 р. строку тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.177, ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з наведених в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, положень статті 12, санкції частини третьої статті 408 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Відтак, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, за наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу, клопотання прокурора слід задовольнити, продовживши ОСОБА_2 на строк два місяці дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.205, ч.3 ст.331, ст.ст.372, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 та його підзахисного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або заставу.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на строк два місяці - до 22 липня 2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику державної установи Рівненський слідчий ізолятор та Рівненському відділу поліції ГУ НП в Рівненській області (конвойне відділення).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі місця попереднього увязнення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий: