Ухвала суду № 66288153, 27.04.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Москалик Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана ОСОБА_3 та його представниками - ОСОБА_4, ОСОБА_5 на заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" в порядку регресу 49500 гривень суми страхового відшкодування, понесених приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" внаслідок оплати по договору страхування наземного транспорту Поліс № АС/4149472 від 30.08.2013 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 та його представники - ОСОБА_4, ОСОБА_5 покликаються на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказують, що судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено принцип верховенства права, свої повноваження та спосіб визначений Законом, а також права, свободи та законні інтереси відповідача.

08 квітня 2015 року судом винесена ухвала про витребування оригіналів документів для їх огляду в суді. Ця ухвала суду не виконана позивачем. Відтак, заочне рішення ухвалено за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів.

У наданих суду довіреностях на представництво інтересів позивача в останньому абзаці вказано "довіреність видана без права передоручення виключно для виконання умов договору-доручення" за номерами: № 20-03/214 від 21-03.2014р.; № 03-17/4/214 від 25.12.2014 р.

Договори-доручення в матеріалах справи відсутні і на вимогу представників відповідача не були витребувані судом.

ОСОБА_7 не є належно уповноваженою особою на звернення до суду.

Недодержання встановлених вимог до форми, змісту позовної заяви та змін до позову є підставою для її повернення зливнику, а не розгляду позову по суті.

Додають, що місцевим судом не надано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_6 не мав будь-яких повноважень ні від ОСОБА_8, ні від будь-кого іншого для звернення до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування та відповідно отримання коштів по ній.

З долучених до позову документів не можна встановити яка саме особа фактично отримала страхові кошти на картковий рахунок.

Просять суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що 10 березня 2014 року о 16 год. 00 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Староконстянтинів 72 км+300 м. в с. Немовичі Сарненського району Рівненської області сталася ДТП за участю транспортного засобу марки "Ленд Ровер", державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_6, та автомобілем марки "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 17).

Власником транспортного засобу марки "Ленд Ровер", державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.

03.02.2014 р. між ПАТ "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_8 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу автомобіля марки "Ленд Ровер", державний номерний знак НОМЕР_1, поліс № АС 1540998, відповідно до умов якого договір діє в період з 03.02.2014 р. по 03.02.2015 р., а страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом) (а.с. 11).

11 березня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до страхової компанії "Провідна" із заявою про виплату страхового відшкодування, де власником ТЗ зазначено ОСОБА_8 (а.с. 13).

Відповідно до страхового акту № 1 2300041894 від 05.05.2014 року та розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300041894 загальна сума збитку, що завданий автомобілю марки "Ленд Ровер" становить 50000 грн, а до виплати підлягає 49500 грн (а.с. 19-20).

Згідно відомості № ВПТ-009090 від 06.05.14 року власнику транспортного засобу автомобіля марки "Ленд Ровер", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 виплачено страхове відшкодування у розмірі 49500 грн (а.с. 22).

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Задовольняючи позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", суд першої інстанції вірно застосувавши ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, наявні підстави для задоволення позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до оцінки обставин ДТП, її учасників та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу, яка подана ОСОБА_3 та його представниками - ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: Н.В. Бондаренко

С.О. Гордійчук