Рішення № 66287117, 09.12.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа №367/8648/15ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Доненко В.С., Кондратенко Н.М., Дідескул Ю.Л., Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Кермо», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно набуте під час проживання однією сім'єю,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів Автогаражного кооперативу «Кермо», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно набуте під час проживання однією сім'єю вказуючи, що з січня 2002 року по травень 2009 року вона проживала однією сім'єю та вела спільне господарство з ОСОБА_6. Під час проживання однією сім'єю з ОСОБА_6, він не працював, інколи мав незначний мінливий дохід. Весь тягар утримання знаходився на ній, вона забезпечувала їх сім'ю грошима та давала кошти ОСОБА_6 для сплати ним аліментів на утримання його дітей від попередніх шлюбів. В серпні 2005 року ними було придбано гаражний бокс НОМЕР_1 в авто гаражному кооперативі «Кермо», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б. Втім, гараж було придбано за її власні кошти. 04 серпня 2005 року ОСОБА_6 було подано заяву до АК «Кермо» на зарахування його у члени кооперативу. Станом на день подання позовної заяви ринкова вартість гаражного боксу в АК «Кермо» м.Буча становить 84000 грн. Гаражний бокс НОМЕР_1 в авто гаражному кооперативі «Кермо» є майном, набутим під час проживання однією сім'єю між нею на ОСОБА_6 З моменту придбання гаражу по 2009 рік вони користувалися гаражним боксом спільно, а з 2009 року після припинення фактичних шлюбних відносин із ОСОБА_6, вона користувалась гаражним боксом одноосібно. Сплачувала членські внески до АК «Кермо» та несла інші витрати на утримання гаражного боксу. ОСОБА_6 завжди визнавав, що гаражний бокс було придбано за її кошти та обіцяв написати в АК «Кермо» заяву на переоформлення членства в кооперативі на неї. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. 02 лютого 2015 року вона звернулась до АК «Кермо» із заявою про вступ у члени кооперативу. Пізніше, голова кооперативу АК «Кермо», повідомила їй, що до неї також надійшла заява про вступ у члени кооперативу від ОСОБА_3, сина померлого ОСОБА_6. ОСОБА_3 не визнає гаражний бокс НОМЕР_1 в АК «Кермо» майном набутим нею під час спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_6, тому вона вимушена звертатися до суду з позовом за захистом своїх прав. Просила визнати гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, майном набутим під час проживання однією сім'єю її з ОСОБА_6, визнати за нею першочергове право на вступ до Автогаражного кооперативу «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, визнати за нею право власності на пай в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, та право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б та стягнути судові витрати з відповідачів. Під час розгляду справи збільшила позовні вимоги та просила встановити факт проживання однією сім'єю, в період з 04 січня 2002 року по 06 травня 2009 року її та ОСОБА_6, визнати гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, майном набутим під час проживання однією сім'єю її з ОСОБА_6, визнати за нею першочергове право на вступ до Автогаражного кооперативу «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, визнати за нею право власності на пай в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б, та право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1Б та стягнути судові витрати з відповідачів.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачки та просив їх задовольнити та встановити факт проживання однією сім'єю, в період з 04 січня 2002 року по 06 травня 2009 року її та ОСОБА_6, визнати гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м.Буча, вул.Заводська, 1Б, майном набутим під час проживання однією сім'єю її з ОСОБА_6, визнати за нею першочергове право на вступ до Автогаражного кооперативу «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м.Буча, вул.Заводська, 1Б, визнати за нею право власності на пай в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м.Буча, вул.Заводська, 1Б, та право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі «Кермо», що знаходиться за адресою Київська область, м.Буча, вул.Заводська, 1Б та стягнути судові витрати з відповідачів.

Представник відповідача Автогаражного кооперативу «Кермо» Яковенко Л.Г. в судовому засіданні з позовом не погодилася та пояснила, що 30.01.2015 року помер ОСОБА_6, не встиг продати гараж. ОСОБА_6 передавав гроші за гараж. ОСОБА_1 не надала доказів, що вона є спадкоємцем, звернулась з заявою не вчиняти дій. З 2005 року знає ОСОБА_6 і ОСОБА_1, познайомились коли вони прийшли на прийом, за гараж розраховувався ОСОБА_6 Зразу як придбали гараж ОСОБА_6 був постійно, потім рідше з'являвся в гаражі, дзвонив постійно, гараж не залишав. Свідоцтво про право власності на гараж ОСОБА_6 не отримав. Поки не продав гараж дозволяв користуватись ОСОБА_1 в той період як вони вже не жили. ОСОБА_1 за життя ОСОБА_6 заяву на переоформлення гаража не подавала, подала після смерті. Позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив відмовити в їх задоволені.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити, так як вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, оскільки позивачкою не надано належного доказу проживання її з ОСОБА_6 однією родиною без шлюбу в період з січня 2002 року по травень 2009 року. Крім того, якщо позивачка вважає, що спірний гараж є спільно нажитим майном, то вона повинна була б ставити питання про визнання за нею право власності на 1/2 частину спірного гаражу. Позивачка не надала доказів того, що право власності на гараж НОМЕР_1 в АК «Кермо» у визначеному законом порядку було зареєстровано, тому вимоги про визнання його спільно нажитим майном є безпідставними. Крім того позивачка вказує, що спільно проживали по травень 2009 року, а отже вона пропустила строк позовної давності для вирішення питання про поділ спільного майна, просила в задоволені позову відмовити.

3-я особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що батько володів гаражем і за життя ОСОБА_1 ніяких вимог не ставила. Пояснення позивачки про те, що його батько ОСОБА_6 не працював і вона його утримувала не правдиві, вони разом з батьком їздили на заробітки. В 2002-2009 роках ОСОБА_6 їздив по Україні. В 2002 році його батько ОСОБА_6 розлучився з матір'ю можливо, з 2002 по 2009 рік проживав з ОСОБА_1.

3-я особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позов не визнає повністю. Пояснила, що коли була з батьком на лікуванні, дзвонила ОСОБА_1, щоб батько дав гроші на сплату членських внески, батько з нею посварився і сказав, що сам буде сплачувати членські внески. У ОСОБА_1 за 2009 рік не має квитанцій про оплату. Батько коли хотів приїжджав, коли хотів виїжджав, в 2004 році жив з ними березень-квітень, потім поїхав. Батько був ветлікарем, у нього була постійна робота, також працював на фірмі «Доктор Нона», був оформлений як приватний підприємець. Також їй відомо, що у батька був гараж і в 2010 році він хотів його продати, щоб вона поступила на навчання. Пояснила, що не може сказати точно де і з ким він проживав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що позивачку знає з 2002 року, коли вона стала проживати по-сусідству на одній площадці з ОСОБА_6 Жили нормально, потім гараж купили, в якому році купили гараж не пам'ятає. В 2008 році вони переїхали, ОСОБА_6 з ОСОБА_1 залишились там проживати. ОСОБА_6 ніде не працював, а потім влаштувався розповсюджував ліки. ОСОБА_1 з 2002 по 2008 рік працювала.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що позивачка його мати. В 2001 році брат мами купив їй квартиру та зробив ремонт і подарував їй. ОСОБА_6 приїхав їй допомогти і залишився у неї. Роботи у нього не було, підторговував на фірмі «Доктор Нона». В 2005 році вони купили гараж. ОСОБА_6 прийшов і сказав, що є гараж, мама дала три тисячі п'ятсот доларів і вони пішли купувати гараж. Членські внески сплачувала мати, ОСОБА_6 ніколи не перешкоджав користуватись гаражем.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 знає як сусідку, пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_6 жив у ОСОБА_1 до 2009 року, жили як чоловік з дружиною, а потім пішов від неї, знайшов іншу жінку. ОСОБА_1 розповідала, що брат давав гроші на гараж. Де працював ОСОБА_6 вона не знає, ліки розповсюджував. Де працювала ОСОБА_1 вона не знає. Чи вели вони спільно господарство їй не відомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 знає з 2002 року, сусідка, а ОСОБА_6 був чоловік ОСОБА_1 В 2003-2004 році ОСОБА_6 не працював казав, що він ветлікар і не має роботи, пізніше розповсюджував ліки. З 2009 року не жив з ОСОБА_1 Коли і за які кошти купили гараж точно сказати не може. ОСОБА_6 постійно проживав з ОСОБА_1 з 2002 по 2009 рік

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її подруга з 2004 року, приїжджала до неї в гості, бачила ОСОБА_6, жили вони добре. Була присутня, коли ОСОБА_1 давала гроші ОСОБА_6 три з половиною тисячі доларів і вони пішли купувати гараж. З ОСОБА_1 зустрічалась раз в три місяці, чи раз на півроку. Гаражем користувались вони спільно. В 2009 році вони розійшлися і до 2013 року він періодично приїзджав раз в місяць, чи раз в півтора місяці. Також пояснила, що ОСОБА_1 допомагав брат грошима, купив квартиру, зробив ремонт. На кого оформили гараж їй не відомо, ОСОБА_1 казала ми купили гараж, а до кооперативу вступив ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що позивачка мати її чоловіка, їй брат купив квартиру і в 2002 році вона переїхала з ОСОБА_6 ОСОБА_6 був безробітний, аліменти не було чим сплачувати. Тримали огород, у ОСОБА_6 не було грошей, ОСОБА_1 дала гроші на гараж при них три з половиною тисячі доларів. В серпні 2005 року було придбано гараж, ОСОБА_1 не заперечувала, щоб він оформив на себе. Гаражем користувалась ОСОБА_1 коли ОСОБА_6 пішов.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 її син. З ОСОБА_6 завжди були гарні відносини і все що відбувалось в його житті їй гарно відомо, так як вона була його першою дружиною. У нього була не одна жінка до ОСОБА_1. З осені 2002 року жили разом, було що він пропадав потім повертався, сказав, що у нього є жінка - ОСОБА_1, яка його переслідувала. Поживе у ОСОБА_1 повертається до неї і так було до грудня 2005 року. Жив 2-3 місяці, потім на тиждень зникав. Казав, що придбав гараж в м. Буча, дзвонив, інколи появлявся. Він відкладав зі своєї заробітної плати кошти потім купив гараж, казав, що хоче його продати і дати гроші своїм дітям. ОСОБА_6 був ветеринарним спеціалістом і їздив в командировки. ОСОБА_6 не казав, що ОСОБА_1 давала йому кошти.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 з 1986 року по грудень 2002 року. Розлучилися у зв'язку з тим, що чоловік працював в Києві. Після розлучення ОСОБА_6 жив у ОСОБА_16, час від часу приїжджав у гості. В грудні 2004 року приїхав на день народження сина, привіз гроші і лишився з нею проживати до весни 2005 року. Потім проживав з грудня 2005 року і по квітень 2006 року у них. В 2007-2008 роках не приїжджав, жив в Чернігівській області і там помер. Про гараж ОСОБА_6 розповідав, що дружив з Тарнавським, купив його гараж, хотів купити машину.

Судом встановлено, що згідно відмітки в паспорті ОСОБА_6 з 04.01.2005 року був зареєстрований в АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 з 29.01.2002 року в АДРЕСА_2.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №333 за вересень 2008 року, №397 від 30.11.2011 року, №63 від 11 лютого 2013 року, №276 від 04.07.2014 року, №369 від 04.10.2008 року ОСОБА_6 було сплачено в АК «Кермо» членські внески та на установку ТП.

Згідно п.4.5 (в) витягу із статуту АК «Кермо» членство в кооперативі припиняється в разі смерті члена кооперативу - фізичної особи, п.7.6 визначено, що у разі смерті члена кооперативу гараж передається його спадкоємцям. Відповідно до п.7.6.1 спадкоємець протягом строку передбаченого чинним законодавством подає заяву на ім'я голови правління про вступ до кооперативу.

Згідно заяви ОСОБА_6 від 04.08.2005 року він звертався до правління АК «Кермо» щодо переоформлення гаражу НОМЕР_1 на нього в зв'язку з купівлею гаража і зарахувати членом авто гаражного кооперативу.

Згідно відповіді голови правління АК «Кермо» на адвокатський запит, ОСОБА_6 став членом АК «Кермо» внаслідок переуступки пайового внеску та сплати вступного внеску, а також щорічної сплати членського внеску з 04 серпня 2005 року.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 15.02.2010 року, вона зверталась до голови правління АК «Кермо» з заявою, в якій просила без її дозволу не продавати гараж НОМЕР_1, який належить її чоловіку ОСОБА_6 з яким вона перебуває в громадянському шлюбі 8 років і цей гараж було придбано за її кошти в період подружнього життя.

Згідно заяви від 24.03.2015 року ОСОБА_3 звертався до правління АК «Кермо» з проханням прийняти його в члени кооперативу та перевести на нього пай і права його батька, як члена кооперативу на гараж НОМЕР_1 після смерті батька, оскільки він є спадкоємцем першої черги.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 02.02.2015 року вона зверталась з заявою до голови правління АК «Кермо» щодо прийняття її в члени кооперативу в зв'язку зі смертю ОСОБА_6 та перевести на неї пай і права на гараж НОМЕР_1, так як цей гараж придбаний за її кошти.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 2002 року по 2007 рік працювала в МП «Рада» на посаді майстра по заготівлі вторсировини.

Згідно довідки від 05.05.2003 року ОСОБА_6 був зареєстрований як безробітний в Шепетілівській МРЦЗ з 03.01.2003 року та його дохід становив 552,72 грн.

Згідно повідомлення Шепетілівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13.05.2016 року, щодо отриманого ОСОБА_6 за період з 2002 по 2009 рік доходу, номер закритий в зв'язку зі смертю.

Суд не приймає до уваги повідомлення про переказ грошей (а.с.61), оскільки зі штампа не можливо визначити дату надходження, та відсутні докази, що саме за ці гроші придбано гараж.

Надана суду ксерокопія трудової книжки ОСОБА_6 не засвідчена належним чином, копії листів трудової книжки зроблені не послідовно та не в повному обсязі, тому вона не є належним доказом.

З наданих фотографій також не можливо встановити період коли саме вони були зроблені,оскільки вони не містять дату виготовлення, а тому суд не приймає їх до уваги.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл.8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст.74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Отже, якщо сторони й знаходились у фактично шлюбних відносинах, але не проживали разом на період придбання спірного майна, незалежно від причин, положення ст.74 СК України на ці правовідносини не поширюється.

За приписами ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Положення ч.2 ст.3 СК України, згідно з яким подружжям вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосується лише офіційно зареєстрованих шлюбів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих в судовому засіданні пояснень сторін та свідків не можливо достеменно встановити періоди коли ОСОБА_1 та ОСОБА_6 спільно проживали та що між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, зареєстрованими вони були за різними адресами, тому встановлення факту проживання однією родиною чоловіка та жінки без шлюбу є неможливим. Що стосується визнання за позивачкою права власності на гараж, слід зауважити, що право власності на гараж належним чином не зареєстроване, правовстановлюючі документи на гараж відсутні, тому в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Позивачкою не надано жодного підтверджуючого факту щодо того, що ОСОБА_6 визнавав, що гараж був куплений на її кошти та обіцяв написати заяву на переоформлення членства в кооперативі на неї. Натомість в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 15.02.2010 року адресована голові правління АК «Кермо», в якій вона просить без її дозволу не продавати гараж НОМЕР_1 який належить ОСОБА_6, проте з позовом до суду про визнання за нею права власності на гараж та його розподіл з 2010 року не зверталася.

На момент смерті ОСОБА_6 позивачка не була членом його сім'ї, а тому не має переважного права на користування гаражем відповідно до п. 76 Статуту АК «Кермо», згідно якого у разі смерті члена кооперативу гараж передається його спадкоємцям. Позивачка не є спадкоємцем першої черги, тому вимоги про визнання права на пай також є безпідставними.

Позивачка не надала доказів в обґрунтування свого позову, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,21,36,74СК України, ст.ст.60,88,212-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Кермо», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно набуте під час проживання однією сім'єю відмовити.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 09 грудня 2016 року.

Повний текст рішення буде виготовлений 14 грудня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза