Вирок № 66286005, 28.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5203/17

Провадження № 1-кп/161/341/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.,

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017030000000072 від 07 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Ратне Волинської області та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працює, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю прокурора Леськіва Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Полячука С.І.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, розпочав службу в органах внутрішніх справ з 15 серпня 1995 року, будучи зарахованим курсантом Національної академії внутрішніх справ, вподальшому проходив службу на наступних, в тому числі керівних, посадах в системі МВС України та Національної поліції: із липня по серпень 1999 року - на посаді старшого слідчого слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із серпня 1999 року по квітень 2004 року - на посаді слідчого групи розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, із квітня 2004 року по листопад 2007 року - на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері економіки слідчого відділу Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, із листопада 2007 року по липень 2009 року - на посаді старшого слідчого відділення розслідування економічних злочинів слідчого відділу Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, із липня 2009 року по квітень 2010 року - на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості та легалізацією доходів управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області, із квітня 2010 року по червень 2010 року - на посаді оперуповноваженого відділу тактичної та аналітичної розвідки розвідувально-аналітичного центру управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України у Волинській області, із червня 2010 року по серпень 2010 року - на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області, із серпня 2010 року по червень 2011 року - на посаді старшого слідчого слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із червня 2011 року по вересень 2011 року - на посаді заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із вересня 2011 року по листопад 2012 року - на посаді начальника слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із листопада 2012 року по червень 2013 року - на посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із червня 2013 року по січень 2014 року - на посаді першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділення Луцького районного відділу УМВС України у Волинській області, із січня 2014 року по листопад 2015 року - на посаді першого заступника начальника міського відділу - начальника слідчого відділення Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, із листопада 2015 року по липень 2016 року - на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області. Вподальшому, згідно наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області № 198 о/с від 06 липня 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду старшого слідчого слідчого відділу Луцького відділу поліції, у спеціальному званні полковника поліції, а згідно наказу № 20 о/с від 02 лютого 2017 року, останнього відряджено до слідчого управління ГУНП у Волинській області для надання практичної допомоги з 31 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію " № 580-VII від 02 липня 2015 року, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 8 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Вимогами ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначені основні обов'язки поліцейського, відповідно до яких останній повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Вимогами ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За таких обставин, відповідно до ст.ст. 1, 17, 62 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 1 примітки ст. 364 КК України, ОСОБА_1, перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Окрім того, ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", обіймаючи вказану посаду, є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення і йому забороняється використовувати свої службові повноваження або службове становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Також, відповідно до вимог ст. 40 КПК України ОСОБА_1 уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;

Проте, ОСОБА_1, у порушення вимог вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та вчинив умисне, корисливе корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, обіймаючи посаду старшого слідчого слідчого відділу Луцького ВП ГУНП у Волинській області, будучи службовою особою, яка відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України займає відповідальне становище, вирішив використати службове становище, з метою одержання від громадянина ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, на початку січня 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 зустрівшись із громадянином ОСОБА_4 та знаючи, що останній, не будучи офіційно зареєстрованим як суб'єкт господарювання, здійснює діяльність, пов'язану із наданням посередницьких послуг при заготівлі та реалізації лісопродукції, перебуваючи в дружніх відносинах із співробітниками Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області та Рожищенського ВП ГУНП у Волинській області, на території обслуговування яких і здійснює свою діяльність ОСОБА_4, проходячи службу тривалий час, а саме з 1995 року, в органах внутрішніх справ, в тому числі на керівних посадах, постійно спілкуючись із рядовими працівниками та керівниками територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області, перебуваючи в спеціальному званні, що належить до старшого офіцерського складу, а отже будучи в змозі здійснювати незаконний вплив на них щодо неперешкоджання ОСОБА_4 та пов'язаним з останнім особам у здійсненні вищевказаної діяльності, висловив пропозицію ОСОБА_4 у передачі йому щомісячно за вказані дії грошових коштів в сумі від 3000 до 6000 грн.

У подальшому, ОСОБА_1, реалізовуючи свій умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 21 березня 2017 року, близько 12 год. 40 хв., перебуваючи поблизу приміщення ГУНП України у Волинській області, що у м. Луцьк по вул. Винниченка, буд. 11, отримав від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США двома купюрами номіналом по 100 доларів США серій LF 87719454 G та LB 18481349 V, що згідно інформації Національного банку України станом на 21 березня 2017 року становило 5377,56 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України займає відповідальне становище, вирішив повторно використати службове становище, з метою одержання від громадянина ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, в провадженні слідчого відділу Рожищенського ВП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження № 1201703018000071 від 06 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження органом досудового розслідування 06 березня 2017 року вилучено у громадянина ОСОБА_5. транспортний засіб "Мерседес Бенц 817Д", д.н.з. НОМЕР_1, належний на праві приватної власності ОСОБА_6, а також 9 колод дерева породи "Дуб", загальною кубомасою близько 2 м.куб. невідомого походження, що перевозились зазначеним автомобілем на прохання громадянина ОСОБА_4 для подальшої реалізації останнім. Вподальшому, ухвалою слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області в рамках вказаного кримінального провадження накладено арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.

Зокрема, 16 березня 2017 року громадянин ОСОБА_4, який не будучи офіційно зареєстрованим як суб'єкт господарювання, здійснює діяльність, пов'язану із наданням посередницьких послуг при заготівлі та реалізації лісопродукції, та який знайомий із громадянином ОСОБА_5., який на його прохання перевозив на території Рожищенського району вантаж лісоматеріалів, під час особистої зустрічі розповів ОСОБА_1 про факт затримання вищевказаного транспортного засобу та вантажу. При цьому, ОСОБА_1, переслідуючи корисливі мотиви та з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи в дружніх відносинах із співробітниками Рожищенського ВП ГУНП у Волинській області, проходячи службу тривалий час, а саме з 1995 року, в органах внутрішніх справ, в тому числі на керівних посадах, постійно спілкуючись із рядовими працівниками та керівниками територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області, перебуваючи в спеціальному званні, що належить до старшого офіцерського складу, а отже будучи в змозі здійснювати незаконний вплив на зазначених співробітників поліції, висловив пропозицію ОСОБА_4 посприяти у вирішенні питання про повернення працівниками Рожищенського ВП ГУНП України у Волинській області володільцю транспортного засобу "Мерседес Бенц 817Д", д.н.з. НОМЕР_1, а також 9 колод дерева породи "Дуб", загальною кубомасою близько 2 м.куб. невідомого походження, що перевозились зазначеним автомобілем, а також у вирішенні питання про кваліфікацію органом досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення за статтею КК України, санкцією якої передбачено найменш суворе покарання, висунувши при цьому умову необхідності передачі йому за вказані протиправні дії грошових коштів в сумі 2000 доларів США.

Оскільки ОСОБА_4 займається посередництвом у заготівлі та реалізації лісопродукції, та мав намір подальшого здійснення вказаної діяльності, а факт вилучення вантажу із вищевказаним товаром та транспортного засобу, яким він перевозився, негативно вплинув на його матеріальне становище та репутацію перед потенційними клієнтами, то на вказану пропозицію він погодився.

Вподальшому, ОСОБА_1, реалізовуючи свій умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 22 березня 2017 року, близько 12 год. 30 хв., перебуваючи поблизу приміщення ГУНП України у Волинській області, що у м. Луцьк по вул. Винниченка, буд. 11, отримав від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США двадцятьма купюрами номіналом по 100 доларів США наступних серій та номерів: HB 09887674 G, HI 26774352 A, HC 31203586 A, KB 99190247 J, HB 65646880 I, KG 49436005 A, HB 06717294 G, HF 57162024 C, KL 02358205 D, HK 52953089 C, HB 76560129 R, FB 34462711 B, HG 8637434 A, AB 11991004 L, HG 38252060 B, KJ 17807772 A, KB 21563630 J, KB 96966604 G, 44348803 A, LE 46214317 B, що згідно інформації Національного банку України станом на 22 березня 2017 року становило 53702,12 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 був викритий працівниками прокуратури Волинської області, УСБУ у Волинській області та УВБ у Волинській області ДВБ НП України.

Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, які виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

30 березня 2017 року під час досудового розслідування між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Волинської області Антонюком В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якої, останній беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України та зобов'язується сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження, надавати працівникам правоохоронних органів інформацію про осіб (особу) та кримінальні правопорушення вчинені ними (нею) про які йому відомо (якщо вона такою інформацією володіє), а також сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, враховується, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, а тому ОСОБА_1 призначається покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_1, його захиснику та прокурору наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та повністю підтвердив обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаявся та погоджується на призначення узгодженого покарання.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В даному випадку судом роз'яснено обвинуваченому та прокурору правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, так і іншими особами.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 468, 473, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017030000000072 від 07 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Волинської області Антонюком Вадимом Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Захід забезпечення у вигляді відсторонення від посади відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Арешт, накладений на майно згідно ухвали слідчого судді від 23 березня 2017 року - скасувати.

Речові докази: 21 купюру по 100 доларів США наступних серій та номіналів: HB 09887674 G, HI 26774352 A, HC 31203586 A, KB 99190247 J, HB 65646880 I, KG 49436005 A, HB 06717294 G, HF 57162024 C, KL 02358205 D, HK 52953089 C, HB 76560129 R, FB 34462711 B, HG 8637434 A, AB 11991004 L, HG 38252060 B, KJ 17807772 A, KB 21563630 J, KB 96966604 G, KL 44348803 A, США LE 46214317 B, LF 87719454 G - повернути за належністю в ДВБ НП України; грошові кошти в сумі 200 доларів США двома купюрами номіналом по 100 доларів США наступних серій та номерів: KE 27721061 B, KB 55141361 F, грошові кошти в гривнях України, а саме, в загальній сумі 214 гривень купюрами по 200, 10 гривень та 4 купюрами по 1 гривні, 2 мобільні телефони: "Nokia" з сім-картою НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3, "Iphone" з сім-картою НОМЕР_4 IMEI НОМЕР_5, флеш-накопичувач чорного кольору із написом "Verbatim", флеш-накопичувач сірого кольору без маркування, посвідчення учасника бойових дій, видане ОСОБА_1, штани сірого кольору - повернути за належністю ОСОБА_1; жорский диск Seagate 250GB, серійний номер 6RYCG072, службове посвідчення ГУ Національної поліції ВЛП № 000914, спеціальний жетон № 0067553 - передати за належністю до ГУНП у Волинській області; аркуш паперу із написом "4пов.430 каб.", резинку червоного кольору - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайоного суду Я.Д.Артиш