Ухвала суду № 66284107, 25.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3061/17

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів - Гірняк Л.А., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2017 року про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського міського управління Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

11.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОМУ ГУ Державної СЕС в Одеській області, Відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса про зобов'язання вчинити певні дії, по якому просив зобов'язати відповідача утворити комісію та провести розслідування і за його результатами скласти акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, а також зобов'язати здійснити страхові виплати та надати відповідні соціальні послуги (а.с. 1-5).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2016 року позов задоволено частково, зобов'язано ОМУ ГУ Державної СЕС в Одеській області утворити комісію та провести розслідування причин виникнення професійного захворювання та за його результатами скласти акт проведення розслідування причин виникнення професійного хронічного захворювання за відповідною формою П-4, вирішено питання про стягнення судового збору (а.с. 61-69).

23.09.2016 року Відділ примусового виконання рішень ГТУЮ в Одеській області звернувся до суду з поданням по встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішень суду (а.с. 78-79), яке було задоволено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року (а.с.96-97), якою змінений спосіб та порядок виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2016 року шляхом зобов'язання ГУ Держпраці в Одеській області утворити комісію та провести розслідування причин виникнення професійного захворювання та за його результатами скласти акт проведення розслідування причин виникнення професійного хронічного захворювання за відповідною Формою П-4.

22.11.2016 року ГУ Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці звернулось до суду з заявою про роз'яснення порядку виконання виконавчого листа (а.с. 100-102), у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 року (а.с. 119-121).

10.01.2017 року ГУ Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 124-126).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 136-138).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 02.02.2017 року ГУ Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці поштою подали апеляційну скаргу, яка була зареєстрована судом 06.02.2017 року, по якій просять оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також неправильне застосування норм матеріального права (а.с. 144-147).

Заслухавши суддю доповідача, сторін у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, заявник посилався на те, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню комісією, яка утворюється за місцем знаходження підприємства. Повідомлення та облік, проведення розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання, відбувається за останнім місцем роботи у підприємстві, де хворий працював за професією, під час роботи на якому були умови для розвитку професійного захворювання. Згідно інформаційної довідки останнім місцем роботи, на якому були умови для розвитку професійного захворювання ОСОБА_2 є шахта «Тамара» ТОВ «Енерго-Восток», яка знаходиться за адресою: Луганська обл., Антрацитівський р-н, селище Тамара, буд. 7, кв. 4, тобто на території, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відомостей щодо перереєстрації ТОВ «Енерго-Восток» на території підконтрольній Україні в заявника не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно з ч. 4 ст. 369 ЦПК України, суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, доводи та причини визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які були заявлені заявником, відповідно до ст. 364 ЦПК України не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки не передбачені цивільно-процесуальним законодавством України.

Крім того, наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду станом на теперішній час не виконано.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Конституційне положення коментована стаття розтлумачує як по суб'єктах, так і по території, на яку розповсюджується обов'язковість судових рішень.

При цьому щодо послання сторони заявника на те, що підприємство не пройшло перереєстрацію на території України, то колегія суддів виходить з того, що заявник на такі процеси не впливає, проте реалізація його права фактично поставлена відповідачами в залежність від них. Між тим, згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Таким чином, з врахуванням обставин справи, слід вживати заходів для вирішення соціальних проблем людини, не відкладаючи їх вирішення до відпадіння обставин, які жоден з учасників провадження не контролює.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2017 року про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2017 року про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

Л.А. Гірняк

Є.С. Сєвєрова

25.04.2017 року м. Одеса