Рішення № 66283860, 27.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1692/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ,діючого від свого імені та в якості правонаступника померлої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, зняття заборони на відчуження майна, за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_3 ,правонаступником якої є ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ,правонаступником якої є ОСОБА_2 , на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 березня 2016 року,-

встановила:

20.08.2015 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, зняття заборони на відчуження майна і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 21.06.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 185/07ф, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 95000 доларів США, цільове використання кредиту для проведення ремонту будинку зі сплатою 14% річних терміном сплати по 20.06.2017 року.

В той же день на забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязання по вказаному кредитному договору, між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавцем - ОСОБА_3 передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 159,70 кв. м., який розташований в с. Усатове по вул. Теплична, 65-А Біляївського району Одеської області, розташований на земельній ділянці площею 0,130 га, а також земельну ділянку за цією ж адресою, кадастровий номер 5121085200:02:003:0255 площею 0,130 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позивачі посилаючись на те, що 20.03.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» і вони позбавлені можливості здійснювати сплату заборгованості за користування кредитом, у звязку з чим вважають ,що договір кредиту підлягає розірванню.

Позивачі остаточно просили:

- розірвати кредитний договір № 185/07ф від 21.06.2007 року у звязку з ліквідацією юридичної особи;

- зобовязати приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: житлового будинку, розташованого в с. Усатове по вул. Теплична, 65-А Біляївського району Одеської області, земельної ділянки площею 0,130 га, кадастровий номер 5121085200:02:003:0255, розташованої за цією ж адресою та зобовязати її провести державну реєстрацію призупинення обмеження відчуження іпотечного нерухомого майна (т.1 а.с. 98-99) .

26.08.2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності і з врахуванням уточнень в обґрунтування позову посилався на те, що 21.06.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 185/07ф, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 95000 доларів США, цільове використання кредиту для проведення ремонту будинку зі сплатою 14% річних терміном сплати по 20.06.2017 року.

26.07.2007 року на забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязання по вказаному кредитному договору, між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавцем - ОСОБА_3 передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 159,70 кв. м., який розташований в с. Усатове по вул. Теплична, 65-А Біляївського району Одеської області, розташований на земельній ділянці площею 0,130 га, а також земельну ділянку за цією ж адресою, кадастровий номер 5121085200:02:003:0255 площею 0,130 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позивач посилався на те,що ОСОБА_2 свої зобовязання по погашенню кредиту виконував неналежним чином ,внаслідок чого станом на 06.07.2015 року виникла заборгованість у розмірі 4366250,05 грн.

Позивач остаточно просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 185/07ф від 21.06.2007 року в розмірі 4366250,05 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору від 26.07.2007 року, який укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 1243, а саме: житловий будинок загальною площею 159,70 кв.м., розташований за адресою: с. Усатове вул. Теплична, 65-А Біляївського району Одеської області, а також земельну ділянку площею 0,130 га, яка надана для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, шляхом набуття права власності ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 159,70 кв.м., розташований за вищевказаною адресою за вартістю 1438000 грн., визначеною оцінювачем у звіті про експертну незалежну оцінку майна, а також на земельну ділянку площею 0,130 га, яка надана для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку за вартістю 401000 грн., визначеною оцінювачем у звіті про експертну незалежну оцінку майна (т.1 а.с.125) .

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року зазначені позови обєднано в одне провадження.(т.1 а.с.123).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 позов підтримав ,просив задовольнити. У задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» просив відмовити.

Рішення ухвалено у відсутність ОСОБА_2, представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 березня 2016 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 залишено без задоволення, позов ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості у розмірі 4366250,05 грн. за кредитним договором № 185/07ф від 21.06.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» і ОСОБА_2, звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору, який укладений 26 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» і ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1243, а саме: житловий будинок загальною площею 159,70 кв.м. по вул. Теплична, 65-А в с. Усатове Біляївського району Одеської області та земельну ділянку площею 0,130 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по вул. Теплична, 65-А в с. Усатове Біляївського району Одеської області шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 159,70 кв.м. по вул. Теплична, 65-А в с. Усатове Біляївського району Одеської області за вартістю 1438000 грн., визначеною оцінювачем у звіті про експертну незалежну оцінку майна, а також земельну ділянку площею 0,130 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, розташовану по вул. Теплична, 65-А в с. Усатове Біляївського району Одеської області, за вартістю 401000 грн., визначеною оцінювачем в звіті про експертну незалежну грошову оцінку майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ,правонаступником якої є ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким позов ОСОБА_3 ,правонаступником якої є ОСОБА_2 задовольнити ,а у задоволенні позову ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.04.2017 року до участі у справі залучено в якості правонаступника ОСОБА_3,померлої 28.04.2016 року ОСОБА_2

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про звернення стягнення на іпотечне майно та в частині стягнення судового збору ,з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 ,діючого від свого імені та в якості правонаступника померлої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, зняття заборони на відчуження майна, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Задовольняючи позов ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_3,правонаступником якої є ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності,суд першої інстанції посилався на те,що ОСОБА_6 набув право звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання права власності на таке майно,оскільки ОСОБА_2 свої зобовязання по погашенню кредиту виконував неналежним чином ,внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 4366250,05 грн.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна .

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що 21 червня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 185/07ф згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 95000,00 доларів США, що еквівалентно на момент укладання договору- 479750,00 грн. за курсом НБУ, з річною ставкою за користування кредитом 14 %, з кінцевою датою повернення - 20 червня 2017 року (т.2 а. с. 8-11).

Відповідно до п.1.2. договору кредиту ,сторони визначили цільовим використанням кредиту є ремонт будинку.

Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобовязується щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п.2.5.1 цього договору, не пізніше визначеного п.1.3 договору терміну повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, передбачені п.п.1.4.1, 2.3 цього договору, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф і пеню.

В той же день між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 01 до договору кредиту № 185\07 ф від 21.06.2007 року ,за умовами якої визначено, що позичальник має здійснювати погашення кредиту щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (т.2 а. с. 11 звор. стор.).

26.07.2007 року на забезпечення виконання ОСОБА_2 по виконанню своїх зобовязань по виконанню умов за вказаним договором кредиту між Банком та ОСОБА_3, яка являється майновим поручителем позичальника кредиту, був укладений іпотечний договір , посвідчений нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстровано в реєстрі за № 1243, за яким ОСОБА_3, передано в іпотеку наступне майно: житловий будинок загальною площею 159,70 кв. м, розташоване за адресою Одеська область Біляївський район с. Усатове вул. Теплична, 65 а, а також земельна ділянка площею 0,130 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку за цією ж адресою ( т. 2 а. с.4-7) .

Цього ж дня приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» у звязку з посвідченням іпотечного договору накладена заборона на відчуження майна, зазначеного в договорі іпотеки, що належить ОСОБА_3, до припинення чи розірвання зазначеного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з зазначеним позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» посилався на те,що через неналежне виконання умов кредитного договору № 185\07 ф від 21.06.2007 року, у відповідача станом на 06.07.2015 року виникла заборгованість у розмірі 4366250,05 грн.

Порядок та способи звернення стягнення сторони передбачили у розділі сьомому договору іпотеки .

Відповідно до п. 7.2. п. 7.3 договору іпотеки , сторони передбачили , що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п.7.4. договору іпотеки сторони передбачили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно ,згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку ,на підставі цього Договору ,шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки встановленому ст..37 Закону України «Про іпотеку», або продажу предмету іпотеки будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п.7.5 договору іпотеки сторони передбачили, що у разі порушення основного зобовязання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю-майновому поручителю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань,вимога про виконання зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення,іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Матеріали справи не містять докази направлення Банком ОСОБА_3,ОСОБА_2 досудової вимоги в порядку п.7.5 договору іпотеки.

Крім того, частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право ,або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки,є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

За таких підстав ,чинним законодавством не передбачена можливість набуття права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі судового рішення в порядку зазначеному у позовній заяві Банком.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України № 6-1851цс15 від 30.03.2016 року ,№ 6-2457 від 02.11.2016 року ,які відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обовязковим для застосування.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про звернення стягнення на іпотечне майно.

ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не позбавлено можливості обрати інший спосіб звернення стягнення на іпотечне майно ,передбачене умовами договору іпотеки від 26.07.2007 року та Законом України «Про іпотеку» або іншим шляхом захистити свої порушені права.

За таких підстав , у задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про зверненя стягненя на іпотечне майно слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стосовно позову ОСОБА_2 ,діючого від свого імені та в якості правонаступника померлої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, зняття заборони на відчуження майна слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Сторони в договорі кредиту не передбачили порядок та умови розірвання договору кредиту.

Звертаючись з позовом до суду про розірвання договору кредиту , позивачі посилалися на те, що тривалий час на майно ,яке є предметом іпотеки накладено арешт ,чим порушуються права ОСОБА_3 ,як власника.Додатково позивачі посилалися на дію Закону України «Про мораторій на звернення стягненя на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та на те,що розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»,які на думку позивачів є підставою для розірвання договору кредиту.

Суд першої інстанції вірно, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 посилався на те, що позивачами, всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надано ,а матеріали справи не містять докази на підтвердження тієї обставини, що банком істотно порушено умови договору, внаслідок чого через завдану шкоду ОСОБА_3 позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.

Суд першої інстанції вірно посилався на те,що посилання ОСОБА_3 на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на підставу розірвання договору кредиту є припущенням та не підлягає прийняттю до уваги , оскільки згідно із п. 4 Закону України «Про мораторій» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Закон України «Про мораторій на звернення стягнення на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не є підставою для розірвання договору кредиту.

В позовній заяві ОСОБА_3 просила зобовязати приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: житлового будинку, розташованого в с. Усатове по вул. Теплична, 65-А Біляївського району Одеської області, земельної ділянки площею 0,130 га, кадастровий номер 5121085200:02:003:0255, розташованої за цією ж адресою та зобовязати її провести державну реєстрацію призупинення обмеження відчуження іпотечного нерухомого майна, що фактично позивачем заявлені позовні вимоги про припинення іпотеки.

Підстави припинення іпотеки визначені в статті ст.17 Закону України «Про іпотеку»,відповідно до якої іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Суд першої інстанції вірно посилався на те,що оскільки ОСОБА_2 свої зобовязання по погашенню кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4366250,05 грн. та строк дії основного зобовязання сторони визначили до 20.06.2017 року ,тому строк іпотечного договору не припинено.

Договір іпотеки є чинним ,тому підстав для зняття заборони на відчуження майна нотаріусом і зобовязати нотаріуса провести державну реєстрацію призупинення обмеження відчуження іпотечного нерухомого майна немає.

Суд першої інстанції ,відмовляючи у задоволенні позову вірно посилався на те, що посилання ОСОБА_3 на ту обставину, що зобовязання за вказаним кредитним договором припинено у звязку з ліквідацією юридичної особи ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» є безпідставним ,оскільки згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 19). Остаточно ПАТ «ВіЕйБі Банк» на час винесення рішення не ліквідовано.

З листа Національного банку України від 17.06.2015 року № 20-06007/41558 вбачається, що розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_7 строком з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року (т.1 а.с. 26).

З наведеного вбачається, що юридична особа, а саме: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не ліквідована.

Також представник позивачки посилався на ту обставину, що кредитний договір був укладений з ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», а з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що статутом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» визначено, що у звязку з набуттям чинності Законом України «Про акціонерні товариства», з метою проведення установчих документів банку у відповідність з чинним законодавством України, Рішеннями загальних зборів ОСОБА_6 (протокол № 48 від 28.04.2010 року) найменування банку змінене на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_6» (ПАТ ОСОБА_8), а статут викладено в новій редакції, що була погоджена 14.05.2010 року Національним банком України. Зміна найменування банку жодним чином не скасовує та не змінює прав та зобовязань банку, набутих у будь-яких, в тому числі, триваючих правовідносинах з моменту його створення та до моменту зміни найменування, а Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_6» є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_6» за такими правами та зобовязаннями ( т. 3 а. с. 1-33).

Крім того, посилання представника позивача про пропуск банком строку позовної давності і порушення прав позивачки протягом восьми років, яка не могла розпорядитися належним їй майном, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги , оскільки вони є необґрунтованими.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі обєктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 ,діючого від свого імені та в якості правонаступника померлої ОСОБА_3.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного обґрунтування судом першої інстанції відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заслуговують на увагу,оскільки судом першої інстанції в мотивувальній частині вірно ,обґрунтовано наведене правове мотивування відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_3,правонаступником якого є ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності та в частині стягнення судового збору.В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь ОСОБА_2 , правонаступника померлої ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп.,сплачений при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, п.4 ч.1 ст.309, 316,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 березня 2016 року в частині задоволення позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності та в частині стягнення судового збору у розмірі 1378 грн. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності відмовити.

Рішення суду в частині відмови судом у задоволенні позову ОСОБА_2 ,діючого від свого імені та в якості правонаступника померлої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, зняття заборони на відчуження майна, залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь ОСОБА_2 , правонаступника померлої ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 535 грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11