Рішення № 66282586, 24.04.2017, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/21/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2017 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Замети Н.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 державний університет внутрішніх справ звернувся до Веселинівського районного суду Миколаївської області із позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання.

В позовній заяві позивач вказав, що у 2008 році ОСОБА_3 був зарахований до ОСОБА_2 державного університету внутрішніх, поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання у відповідності до наказу від 18.08.2008р. №139 о/с.

22.09.2008 року між ОСОБА_2 державним університетом внутрішніх справ, Управлінням МВС України в Миколаївській області та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір про підготовку фахівця у ОСОБА_2 державному університеті внутрішніх справ.

Нормами вказаного Договору передбачено, що у разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 Договору, Відповідач зобовязаний відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у навчальному закладі згідно затвердженого розрахунку. Крім того, відповідно до зазначеного Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України.

24.06.2012 року Відповідач закінчив Університет, отримав диплом фахівця, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Миколаївській області. Відповідно до наказу УМВС України в Миколаївській області від 27.04.2015 року №111 о/с Відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «Ж» (за власним бажанням).

В позові вказується, що у звязка з тим, що відповідач протягом значного проміжку часу добровільно не відшкодував витрати, понесені університетом на його навчання, Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом згідно якого просить стягнути суму в розмірі 55395,66 грн., з яких: грошове забезпечення 14869,45 грн.; нарахування на заробітну плату 3844,09 грн.; речове забезпечення 1767,75 грн.; харчування 21381,92 грн.; комунальні послуги 13532,35 грн.

У судове засідання представник ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ не з'явився, надала до клопотання, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу у відсутність представника позивача за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі, вказала, що відшкодуванню підлягають витрати: грошове забезпечення в розмірі 11244,75 грн. (за виключенням за перший рік навчання); харчування в розмірі 16435,57 грн. (за виключенням за перший рік навчання); комунальні послуги в розмірі 10678,64 грн. (за виключенням за перший рік навчання); речове забезпечення не підлягає відшкодуванню, так як позивачем не доведено, що відповідач отримував вказане забезпечення; з відшкодуванням витрат на нарахування на заробітну плату повністю згодна. Надала письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно послужного списку ОСОБА_3, наказом ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ від 18.08.2008 року №139 о/с, останнього було зараховано до складу курсантів ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ.

22.09.2008 року між ОСОБА_2 державним університетом внутрішніх справ, Управлінням МВС України в Миколаївській області та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір про підготовку фахівця у ОСОБА_2 державному університеті внутрішніх справ (далі Договір). Згідно п. 3.2. вказаного Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції чинної на момент правовідносин), курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно послужного списку, ОСОБА_3 24.06.2012 року закінчив ОСОБА_2 державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство», освітній рівень «бакалавр» та відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Миколаївській області (Наказ ОДУВС від 23.06.2012 р. №64 о/с.

Наказом УМВС №42 від 25.06.2012 року ОСОБА_3 призначений з 25.06.2012 року слідчим СВ Южноукраїнського МВ УМВС.

Наказом УМВС України в Миколаївській області від 27.04.2015 року № 111 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_3, слідчого СВ Южноукраїнського міського відділу було звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 "ж"( за власним бажанням) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 30 квітня 2015 року.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_3 відпрацював менше 3 років після закінчення Університету (що відбулося 24.06.2012р.) до моменту звільнення з органів внутрішніх справ (що відбулося 30.04.2015р.)та повинен відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 (далі-Порядок №313) відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

У п. 3 Порядку №313 зазначено, що витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимогЦивільного кодексу України.

Згідно з п.6 Порядку №313 у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Водночас згідно з п. 5 вказаного Порядку №313 у повному розмірі витрати відшкодовуються тільки особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання. Особами ж, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, витрати відшкодовуються за період навчання, що перевищує такий строк. А за період строкової військової служби - з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

При розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ в такому випадку слід враховувати також Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, затверджений наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року (далі Порядок №419).

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України. Курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання у наступному порядку:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю (п.2.1.1.2, п.2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п.2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються ( п.2.1.4.2, п.2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення ( п.2.1.1.1). продовольче забезпечення (п.2.1.2.1), речове забезпечення (п.2.1.3.1), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п.2.1.6.1).

Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням курсанта за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Грошове забезпечення за перші 12 місяців навчання відшкодовуються у розмірі різниці між грошовим забезпеченням курсанта і грошовим окладом військовослужбовця строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

Відповідно до п.5.2 наказу МО України № 260 від 11.06.2008р. «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам, які призвані на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до п.п. 5.3,6.5,6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за 1 тарифним розрядом. Згідно з п.3 та додатком 7 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовця строкової служби дорівнює 1848грн. (154грн.х12 місяців=1848грн.), а грошове забезпечення відповідача, як курсанта ОСОБА_2 УВС за перші 12 місяців згідно розрахунку дорівнює 2881,01 грн. Тобто, відшкодуванню за перші 12 місяців належить лише 1033,01 грн. (2881,01 - 1848=1033,31). А за період навчання підлягає відшкодуванню сума в розмірі: 13021,45 грн. (14869,45-1848=13021,45, де 14869,45 згідно розрахунку позивача, 1848 не підлягає відшкодуванню за перші 12 місяців.)

Сума за комунальні послуги за перші 12 місяців навчання відповідача в якості курсанта дорівнює 2852,81 грн., але згідно Порядку № 419 вона відшкодуванню не підлягає. Отже відшкодуванню за комунальні послуги належить: 10679,64 грн. (13532,45 2852,81).

Сума коштів, витрачених на харчування за перші 12 місяців навчання Відповідача дорівнює 4946,35 грн., але вона також згідно Порядку № 419 не підлягає відшкодуванню, так як військовослужбовці і курсанти ВНЗ МВС мають однакові норми харчування відповідно до постанови КМУ № 426 від 29.03.2002р. Отже відшкодуванню за харчування належить: 16435,57 грн. (21381,92 4946,35).

Нарахування на заробітну плату: представник відповідача позов в частині нарахування заробітної плати визнала повністю. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Отже відшкодуванню нарахування на заробітну плату належить: 3844,09 грн.

Речове забезпечення підлягає відшкодуванню у повному обсязі за всі роки навчання згідно Порядку №419, та відповідно до абз.2 п.2.1.3.2. Порядку №419 утримання вартості речового майна проводиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби. Вказана довідка наявна в матеріалах справи. Отже відшкодуванню речового забезпечення належить: 1767,75 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ підлягають відшкодуванню витрати за період навчання в розмірі 45748,50 грн., з яких: грошове забезпечення 13021,45 грн.; комунальні послуги - 10679,64 грн.; харчування - 16435,57 грн.; нарахування на заробітну плату - 3844,09 грн.; речового забезпечення - 1767,75 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4.4 Договору, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати на підготовку у вищому навчальному закладі, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

З огляду на те, що відповідач не бажає добровільно відшкодовувати витрати, пов'язані з його підготовкою ОСОБА_2 державному університеті внутрішніх справ, то вказані витрати підлягають стягненню в судовому порядку.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково на суму 45748,50 грн., що складає 82,6% від суми 55395,66 грн., яку просив стягнути позивач. Отже на користь Позивача з Відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1138,22 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати на навчання в сумі 45748 /сорок пять тисячі сімсот сорок вісім/ гривень 50 /пятдесят/ копійок, що складаються з: грошове забезпечення 13021 /тринадцять тисяч двадцять одна/ гривня 45 /сорок пять/ копійок; нарахування на заробітну плату 3844 /три тисячі вісімсот сорок чотири/ гривні 09 /девять/ копійок; харчування 16435 /шістнадцять тисяч чотириста тридцять пять/ гривень 57 /пятдесят сім/ копійок; комунальні послуги 10679 /десять тисяч шістсот сімдесят девять/ гривень 64 /шістдесят чотири/ копійки; речове забезпечення 1767 /одна тисяча шістдесят сім/ гривень 75 /сімдесят пять/ копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1138 /одна тисяча тридцять вісім/ гривень 22 /двадцять дві/ копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4