Вирок № 66281214, 03.05.2017, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3/16-к

Провадження № 1-кп/727/2/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

за участю прокурора Кожелянко В.Д.

з участю захисника Дутка Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, працюючого на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в м.Чернівці ГУ ДФС України в Чернівецькій області, раніше не судимого, -

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190; ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В 2015 році громадянка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчалася на 2 курсі Буковинського державного медичного університету, однак в кінці серпня 2015 року вона дізналася від викладачів, що її буде відраховано з вказаного навчального закладу у зв'язку з невиконанням вимог навчального плану та графіку навчального процесу.

ОСОБА_3 вважаючи, що її відрахують з навчання у зв'язку з упередженим ставленням до неї, на початку вересня 2015 року звернулася до свого знайомого юриста та члена Координаційної ради з питань запобігання та протидії корупції, забезпечення громадської безпеки при Чернівецькій міській раді - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з проханням роз'яснити їй правомірність її відрахування з навчального закладу.

Після того, як ОСОБА_2 дізнався про існуючі у ОСОБА_3 проблеми, у нього виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння коштами останньої під виглядом сприяння їй у поновленні на навчанні в Буковинському державному медичному університеті, шляхом підбурювання ОСОБА_3 до передачі через нього неправомірної вигоди службовим особам Буковинського державного медичного університету та народному депутату України ОСОБА_4, з яким він був знайомий, не маючи на меті ці кошти цим особам передавати, а шляхом обману звернути на свою користь.

З цією метою ОСОБА_2 порадив ОСОБА_3 не перейматися питанням відрахування її з навчального закладу, та запевнив, що за його сприянням її поновлять на навчанні.

Для цього ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливим мотивом, ввів останню в оману, повідомивши їй що є, нібито, помічником народного депутата України ОСОБА_4, який, завдяки своєму статусу представника державної влади та використанню наданих йому Законом України «Про статус народного депутата України» (розділ ІІ, глава 2, стаття 17, частина 5) прав і повноважень - у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина на місці вимагати припинення порушення або звертатися з вимогою до керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення, зможе вирішити питання про поновлення ОСОБА_3 на навчанні в Буковинському державному медичному університеті. При цьому, ОСОБА_2 наголосив, що для вирішення питання про поновлення ОСОБА_3 на навчанні необхідно надати через нього ОСОБА_4, та, при необхідності, директору Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА ОСОБА_5, ректору Буковинського державного медичного університету ОСОБА_6 та декану Буковинського державного медичного університету ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 600 євро. Цим самим ОСОБА_2 створив у ОСОБА_3 враження про вигідність і навіть обов'язковість передачі коштів народному депутату України та службовим особам Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА і Буковинського державного медичного університету, чим підбурив ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди.

При цьому, ОСОБА_2 усвідомлював, що ОСОБА_3, вважаючи його помічником народного депутата України ОСОБА_4, сприймає ОСОБА_2 як особу, яка близько знайома із цим народним депутатом України, перебуває з ним в особливих організаційних та дружніх стосунках, і як наслідок вважала його пропозицію передати неправомірну вигоду ОСОБА_4 та іншим службовим особам реальною і такою, яка спрямована на позитивне вирішення питання про поновлення її на навчанні, а надання неправомірної вигоди необхідним для досягнення бажаних результатів.

Своїми висловлюваннями ОСОБА_2 сформував у ОСОБА_3 хибне уявлення про те, що питання поновлення останньої на навчанні, яке є бажаним для ОСОБА_3, вирішується виключно через надання неправомірної вигоди народному депутату України ОСОБА_4 та, при необхідності, іншим службовим особам.

ОСОБА_3, будучи введеною ОСОБА_2 в оману про те, що останній є помічником народного депутата України ОСОБА_4, та те, що народний депутат України ОСОБА_4, у випадку надання йому неправомірної вигоди, вчинить дії по поновленню її на навчанні, будучи запевненою ОСОБА_2, що ОСОБА_4 завдяки своєму статусу та наданим йому правам і повноваженням зможе поновити її на навчанні в Буковинському державному медичному університеті, не бажаючи втрачати два роки навчання та кошти сплачені за навчання, сприймаючи ОСОБА_2 як помічника народного депутата України ОСОБА_4 та довіряючи йому, погодилася надати вказану ОСОБА_2 неправомірну вигоду для подальшої передачі названим особам.

02 вересня 2015 року ОСОБА_3, будучи введеною ОСОБА_2 в оману щодо необхідності надання неправомірної вигоди народному депутату України ОСОБА_4 та службовим особам Буковинського державного медичного університету, діючи у відповідності до попередньої домовленості з ОСОБА_2, вважаючи, що передає через ОСОБА_2 неправомірну вигоду народному депутату України ОСОБА_4, знаходячись на вул. Міцкевича в м.Чернівці, надала ОСОБА_2 кошти в сумі 600 євро, що відповідно до курсу НБУ становило 14694 грн., а ОСОБА_2, достовірно знаючи, що одержані кошти не буде передавати ОСОБА_4 чи іншим службовим особам, виманивши їх під виглядом неправомірної вигоди для передачі названим ним особам, ці кошти одержав та привласнив.

Цього ж дня, ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що для поновлення останньої на навчанні коштів в сумі 600 євро недостатньо, і їй необхідно надати ще 400 євро на це. ОСОБА_3 відповіла ОСОБА_2, що у неї немає більше коштів, однак останній наголосив, що одержані ним від неї 600 євро він вже передав, повернути їх він не зможе, а тому їй необхідно знайти ще 400 євро для поновлення її на навчанні. ОСОБА_3, остерігаючись втратити вже надані нею кошти, вважаючи, що ці гроші він передасть народному депутату України, погодилася, повідомивши, що візьме гроші у своєї матері.

30 вересня 2015 року ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3, з метою формування у ОСОБА_3 переконання про існуючі тісні особисті стосунки між ним та народним депутатом України ОСОБА_4, про досягнення домовленості щодо вчинення ОСОБА_4 за неправомірну вигоду дій в інтересах ОСОБА_3 та для спонукання останньої надати йому ще кошти, зателефонував ОСОБА_4, і в присутності ОСОБА_3, нагадав про домовленість та пообіцяв ввечері надіслати текстове повідомлення з цього приводу.

Того ж дня, ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_8 текстове повідомлення в якому зазначив про необхідність надання нею не 400 євро, а 900 євро для поновлення її на навчанні. В телефонній розмові повідомив, що остання повинна 01 жовтня 2015 року надати йому для передачі 400 євро, а 02 жовтня 2015 року ще 500 євро, мотивуючи це тим, що вона надала кошти несвоєчасно і не всю суму. ОСОБА_3, остерігаючись втратити вже надані ОСОБА_2 кошти, вважаючи, що дії ОСОБА_2 спрямовані на вирішення її проблеми, погодилася на нові умови ОСОБА_2

01 жовтня 2015 року близько 12:00 год., ОСОБА_2, знаходячись за кермом орендованого ним автомобіля НОМЕР_1 на площі Театральній в м. Чернівці, діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_9 для одержання від неї грошових коштів. ОСОБА_9, знаходячись в автомобілі ОСОБА_2, виконуючи висунуті ОСОБА_2 умови, вважаючи, що в іншому випадку вона не буде поновлена на навчанні, надала ОСОБА_2 ще 200 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.10.2015 року становило 4770 грн., в якості неправомірної вигоди для народного депутата України ОСОБА_4 ОСОБА_2, в свою чергу, отримавши від ОСОБА_3 кошти в сумі 200 євро, запевнив останню, що вирішення питання про її поновлення на навчанні триває і наголосив про необхідність надання ще 700 євро.

05 жовтня 2015 року близько 15:00 год., ОСОБА_2, знаходячись за кермом орендованого ним автомобіля НОМЕР_1 на вулиці Міцкевича в м. Чернівці, діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_3 та її матір'ю - гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, для одержання від них решти раніше обумовлених грошових коштів.

ОСОБА_3 та ОСОБА_10, знаходячись в автомобілі ОСОБА_2, виконуючи висунуті ОСОБА_2 умови, надали ОСОБА_2 ще частину раніше обумовлених ним грошових коштів в розмірі 700 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.10.2015 року становило 16520 грн., в якості неправомірної вигоди для народного депутата України ОСОБА_4 ОСОБА_2, в свою чергу, отримав вказані грошові кошти та запевнив ОСОБА_3 і ОСОБА_10, що ОСОБА_3 найближчим часом буде поновлена на навчанні в Буковинському державному медичному університеті, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Отже, ОСОБА_2, протягом періоду з 2 вересня 2015 року до 05 жовтня 2015 року шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3 і ОСОБА_10, під виглядом передачі неправомірної вигоди народному депутату України ОСОБА_4 та іншим службовим особам за поновлення ОСОБА_3 на навчанні в Буковинському державному медичному університеті, протиправно заволодів коштами ОСОБА_10 в сумі 1500 євро, що відповідно до курсу НБУ становило 35984 грн. А також ОСОБА_2, протягом періоду з 2 вересня 2015 року до 05 жовтня 2015 року підбурив ОСОБА_3 і ОСОБА_10, до давання неправомірної вигоди в розмірі 1500 євро, що відповідно до курсу НБУ становило 35984 грн., народному депутату України ОСОБА_4, який являється службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, та іншим службовим особам за поновлення ОСОБА_3 на навчанні в Буковинському державному медичному університеті.

Обвинувачений ОСОБА_2 в кінці судового слідства пояснив, що свою вину у інкримінованих йому діяннях визнає частково, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України вину визнає, натомість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України вину не визнав та пояснив, що він дійсно знайомий з ОСОБА_3 Вона просила його допомогти відновитись на навчанні, пропонувала гроші. Обвинувачений на таку пропозицію спокусився, хотів заробити гроші. Наміру комусь передавати ці гроші у нього не було. Він відтягував час та думав, що можливо її і так відновлять. Заявлений по справі цивільний позов визнає. Разом з тим, обвинувачений, використовуючи вимоги ст.63 Конституції України, відмовився відповідати на будь-які запитання прокурора .

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190; ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369КК України - в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та доведена показами потерпілої, свідків та рядом письмових доказів по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду, що вона є приватним підприємцем. ОСОБА_3 є її донькою. В кінці серпня 2015 року її донька ОСОБА_3 повідомила, що її з невідомих причин виключають з Буковинського державного медичного університету. У зв'язку з наведеним, вона звернулась до представника антикорупційного комітету - ОСОБА_2, який з його слів також працював у податковій інспекції. При цьому, вказала суду, що вона перед цим через ОСОБА_2, близько року тому, перераховувала кошти на АТО, а її донька була знайома з ОСОБА_2 і раніше. ОСОБА_2 повідомив її про необхідність передачі йому коштів в сумі 600 Євро для вирішення цього питання, на що потерпіла передала йому вказану суму коштів маршруткою. Ствердила, що коли її донька ОСОБА_3 передала йому 600 Євро, їй того ж дня зателефонував обвинувачений та сказав, що він ці кошти передав, однак необхідно ще 400 Євро. При цьому ОСОБА_2 вказував, що він є помічником народного депутата ОСОБА_4. Разом з тим, потерпіла зауважила, що у неї на утриманні перебуває троє дітей. Вказала суду, що її чоловік перебував у зоні проведення АТО, де його поранили. Коли вона розповіла своєму чоловіку про ці 600 Євро та про вищевказану ситуацію, вони спільно вирішили звернутись у правоохоронні органи. Тому, коли її донька ОСОБА_3 передавала додатково ще кошти в сумі 200 Євро, то вона вже записувала обвинуваченого. На момент цієї зустрічі ОСОБА_2 збільшив суму вже до 1500 Євро, тобто їм залишилось передати ще 700 Євро. Тоді потерпіла вирішила сама везти йому ці кошти. ОСОБА_2 повідомив їй, що кошти в сумі 600 Євро їй вже ніхто не поверне, говорив, що тут задіяні високопосадовці, також буде задіяний начальник управління освіти та охорони здоров'я. Також потерпіла чула, як ОСОБА_2 ніби-то розмовляв по телефону з народним депутатом ОСОБА_4. Згодом обвинувачений зателефонував її доньці та вони домовились зустрітись у м.Чернівці на вулиці Міцкевича. Обвинувачений на місце зустрічі під'їхав на автомобілі марки «Міцубісі» білого кольору, з ним в салоні автомобіля перебував ще один чоловік років 30-ти, світлий. ОСОБА_2 говорив, що являється працівником антикорупційного комітету, розмова у них була довга. Кошти обвинувачений перерахував при ній, там було 700 Євро, після чого передав їх тому другому чоловіку, який сидів поруч в автомобілі. При цьому, обвинувачений сказав, що ніхто їм більше не допоможе, вони повинні чекати його дзвінка. Також потерпіла повідомила суду, що її донька користувалась наступними мобільними номерами телефонів: НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Вказала, що її донька ОСОБА_3 поновилась на навчанні у 2016 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що являється студенткою ІІ-го курсу Буковинського державного медичного університету. 28.08.2015 року їй зателефонували з деканату університету та повідомили, що виключають з навчання. У зв'язку з цим вона звернулась до свого знайомого ОСОБА_2, тобто обвинуваченого, оскільки знала, що той є представником антикорупційного комітету та був членом «Правого сектору». Знайомі вони були близько року. Вона зустрілась з обвинуваченим та той сказав їй, що допоможе, поговорить з ректором університету, назвав і ректора, і ще одну особу, яка буде говорити з останнім. Також обвинувачений назвав їй суму - 600 Євро. В той же вечір вона передала йому ці кошти, які, відповідно, передала їй мати. Однак у цей же вечір їй зателефонувала староста її групи та повідомила, що ОСОБА_3 виключено з навчання. Наступного дня вона знову зателефонувала ОСОБА_2, який сказав, що можливо в деканаті ще не знають, що це питання вирішується не через деканат, і що кошти він уже передав. Потім вони знову здзвонилися з обвинуваченим та той повідомив, що необхідно передати ще 400 Євро, що сума збільшується. Про цю розмову вона розповіла своїй матері ОСОБА_10 та у матері виникли сумніви. Після цього, коли вона говорила з ОСОБА_2, то використовувала мобільний телефон марки «Нокія», при цьому записувала їх розмову. ОСОБА_2 говорив їй, що вона його підставляє, а він, в свою чергу, підставляє людину. При цьому він назвав прізвище народного депутата «ОСОБА_4» та вони домовились, що у вівторок вона має передати обвинуваченому ще 400 Євро. А саме, вона пообіцяла, що постарається їх знайти. Через певний час ОСОБА_2 телефонував їй, однак вона не брала трубку. 30.09.2015 року вони зустрілась з обвинуваченим та останній знову став їй казати, що вона його підставила, а також він говорив по телефону з її матір'ю, сказав, що кошти в сумі 600 Євро вже ніхто не поверне, питання вирішується через ректора Буковинського державного медичного університету та через народного депутата ОСОБА_4. А сума збільшується, оскільки пройшов час, а саме необхідно дати ще 900 Євро. При другій зустрічі вона передала обвинуваченому кошти в сумі 200 Євро та вони домовились, що приїде її мати і передасть йому решту - 700 Євро. Це все відбувалось всередині автомобіля поблизу Чернівецької облдержадміністрації, ОСОБА_2 перебував в автомобілі один. На той час вона вже записувала їх розмову на диктофон. Ці події відбувались тоді, коли вона вже звернулась в правоохоронні органи. При цьому, свідок уточнила, що в правоохоронні органи вона звернулась після того, як записала обвинуваченого вперше на диктофон та після того, як поговорила з матір'ю. Останнього разу десь на початку жовтня 2015 року вона з матір'ю - ОСОБА_10 сіли в автомобіль ОСОБА_2, в якому також перебував її знайомий - ОСОБА_11, який раніше працював у податковій. Більше говорила її матір, яка в цей час записувала їх розмову. Обвинувачений казав їм, що це вже остання сума, що деканат ще не в курсі, це все буде робитись через ректора, займатись цим буде народний депутат ОСОБА_4, також він через директора Департаменту охорони здоров'я ОСОБА_5 зробить свідку довідку про хворобу. В автомобілі вони з матір'ю сиділи ззаду, обвинувачений спереду за кермом, поруч з ним сидів ОСОБА_11. Кошти обвинуваченому передала її мати, після чого останній їх взяв та передав ОСОБА_11, вся розмова тривала біля години. Також свідок вказала, що її мати до цього з обвинуваченим спілкувалась по телефону, вона також чула розмову матері з обвинуваченим, в ході якої ОСОБА_10 запитувала ОСОБА_2 чи дійсно дочка передала йому кошти в сумі 600 Євро. Також в ході судового засідання свідок ОСОБА_3 суду вказувала, що їй було відомо, що ОСОБА_2 по спеціальності юрист, що він їй казав, що являється помічником народного депутата ОСОБА_4, також у неї було дві академзаборгованості, вона ходила на перездачі, однак не здала екзамени, оскільки викладачі пішли у відпустки. В ході судового розгляду свідок ствердила, що ОСОБА_2 при ній з кимось спілкувався по телефону, з його слів це був народний депутат ОСОБА_4. Вказала, що навчається з 2013 року, та коли вона домовлялась з обвинуваченим про поновлення її на навчанні, той відразу сказав як це відбуватиметься та свідок вирішила, що їй дешевше буде домовитись про поновлення, ніж вчитись ще два роки. Також підтвердила той факт, що зверталась до ОСОБА_2 у 2014 році щоб той поговорив за неї в деканаті, однак тоді вони ні про що не домовлялись. Ствердила, що казала обвинуваченому, що кошти дасть її матір для вирішення цієї проблеми. ОСОБА_2 направив смс-повідомлення про те, яку суму треба додатково йому передати, а саме 900 євро. А потім написав, що це вона ніби-то позичає йому ці кошти. Як вона зрозуміла, це було ніби-то як прикриття. Однак, як ствердила свідок, ОСОБА_2 їй нічого не допоміг. Вказала, що у неї в сім'ї є ще двоє дітей та вітчим тоді перебував в лікарні, у зв'язку з пораненням, отриманим в зоні проведення АТО. Заяву з приводу діянь обвинуваченого свідок писала в приміщенні УМВС України в Чернівецькій області по вул.Головній та працівники міліції телефонували її матері.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_2 є односельчанами. В період, коли він ще працював у фіскальній службі, в 2015 році, ОСОБА_2 попросив його кудись заїхати, на що він погодився. Неподалік від Чернівецької ОДА він побачив знайому ОСОБА_3 з матір'ю, які сіли в їх автомобіль. При цьому ствердив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 познайомились раніше саме через нього. Зауважив на тому, що йому відомо, що у ОСОБА_3 були постійні проблеми з навчанням. З розмови він зрозумів, що у ОСОБА_3 знову проблеми з навчанням. ОСОБА_12 казала їм, що у навчальному закладі до ОСОБА_3 упереджено ставляться. Потім ОСОБА_12 мати витягнула гроші та передала їх ОСОБА_2, після чого останній їх перерахував та передав йому. А саме, сказав: «Поклади куди -небудь». Після цього зазначені кошти він поклав собі в кишеню. Всього розмова в машині тривала біля години, деталі якої він вже не пам»ятає. Так, за що саме передавались кошти, він не пам'ятає. Пам»ятає, що мати ОСОБА_12 казала, що та хворіла, однак не має довідки. Як він зрозумів, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_10 та ОСОБА_2 також були знайомі між собою. Також свідок пояснив суду, що бардачок у автомобілі не відчинявся, саме тому він поклав кошти собі в кишеню. Через декілька хвилин підійшли працівники поліції та свідок добровільно на їх пропозицію видав їм ці кошти. Як потім з'ясувалось, там було 700 Євро. Як йому відомо, автомобіль у якому вони перебували, належав ОСОБА_2 Крім цього, свідок ствердив, що сам раніше неодноразово позичав ОСОБА_3 кошти, щоб та вирішувала проблеми з навчанням.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що являється деканом медичного факультету Буковинського державного медичного університету. До цих подій бачив ОСОБА_2 два рази: літом 2014 року та зимою 2014-2015 року. Тоді останній був у камуфляжній формі. Обвинувачений підходив запитувати як навчається ця студентка - ОСОБА_3, на що свідок пояснив, що у неї є заборгованості, однак небезпеки відрахування тоді ще не було. З часом у ОСОБА_3 утворилось багато нездач та 28.08.2015 року її відрахували з навчання, при цьому попереджали про це. Коли ж ОСОБА_3 повідомили про відрахування, то її це не здивувало. Також свідок пояснив, що ОСОБА_3 перед цим, будучи на другому курсі, вже один раз була відрахована за пропуски занять. Після цього вона повторно поступила на 1-й курс, але в 2015 році була знову виключена. Також свідок ствердив, що з приводу поновлення цієї студентки ОСОБА_2 до нього не звертався та грошей не пропонував. Свідок ОСОБА_5 з даного приводу до нього також не зверталась, а народного депутата ОСОБА_4 він взагалі не знає. У вересні 2016 році студентка ОСОБА_3 знову поновлена на навчанні на той же курс на платне навчання.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює ректором Буковинського державного медичного університету з 2010 року. Про вказані події йому стало відомо від слідчих. Ця студентка, ОСОБА_3, навчалась в університеті у 2011-2013 роках та провчившись півтора року була відрахована через академічну неуспішність. Другий раз вона також була відрахована з університету через неуспішність та пропуски навчальних занять, при цьому не провчилась і 1-го року. Також ствердив суду, що медуніверситет не підпорядкований Департаменту охорони здоров'я. Обвинуваченого ОСОБА_2 він не знає, раніше його не бачив. Також ніхто до нього з приводу поновлення ОСОБА_3 на навчанні не звертався. Вказав, що процедура поновлення в Буковинському державному медичному університеті включає в себе різні етапи, зокрема: деканат факультету визначає кількість вакантних місць, деканат також визначає на який семестр поновлюється студент, як правило на початок того семестру, коли виникла заборгованість. На підставі подання деканату факультету ректор університету підписує наказ про поновлення. Також вказав суду, що ОСОБА_3 на даний час поновлена на навчанні.

Свідок ОСОБА_4 суду вказав, що являється народним депутатом України. ОСОБА_2 знає приблизно з 2012 року, той працював як правозахисник. ОСОБА_2 також просився до нього бути помічником на громадських засадах, однак офіційно помічником народного депутата так і не був призначений. При цьому ствердив, що обвинувачений не займався збором коштів на його політичну діяльність. Громадянку ОСОБА_3 свідок особисто не знав. Однак одного разу обвинувачений звернувся до нього з проханням, щоб ця громадянка не була відрахована з навчального закладу та просив щоб він з даного питання звернувся до ректорату. З цього приводу обвинувачений 16.09.2015 року написав йому смс-повідомлення з текстом: «ОСОБА_3 треба відновити в медуніверситеті. Це моя родичка і наша активістка. Допоможи будь-ласка». Однак він офіційно в ректорат не звертався. Від ОСОБА_3 також офіційного звернення до нього як до депутата не було. Однак на зазначене смс-повідомлення він відповів обвинуваченому, що коли приїде в м.Чернівці, то займеться цим питанням. При цьому, ні про які кошти винагороди мова не йшла.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що являється директором Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА. Вперше їй стало відомо про дану ситуацію зі слів слідчого, до цього вона нічого не знала, обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вперше побачила в суді. Ствердила, що хоча Департамент охорони здоров'я і співпрацює з БДМУ, однак у неї відсутній будь-який вплив на процес навчання чи поновлення студентів на навчанні. Також вказала, що народного депутата ОСОБА_4 вона знає, також знає і ОСОБА_7, однак до неї ніхто з них ні з яким проханням не звертався.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді заступника декана в БДМУ. У студентки ОСОБА_3 були проблеми з навчанням у зв'язку з великою кількістю пропусків навчальних занять. ОСОБА_2 до нього з приводу навчання ОСОБА_3 не звертався, грошей за її поновлення на навчанні не пропонував.

Крім показів потерпілої, ряду свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується дослідженими та проаналізованими судом в судовому засіданні рядом письмових доказів кримінального провадження.

Так, з заяви ОСОБА_3 від 22.09.2015 року (т.1 а.п.19) вбачається, що остання повідомляє про вимагання від неї ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 1000 Євро за вирішення питання щодо поновлення в навчанні через службових осіб Буковинського державного медичного університету.

З заяви потерпілої ОСОБА_10 (т.1 а.п.23), вбачається,що остання повідомляє про вимагання від її доньки ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 1000 Євро за вирішення питання щодо поновлення її у навчанні в БДМУ.

З листа вищого державного навчального закладу «Буковинський державний медичний університет» від 19.10.2015 року вбачається, що від ректора БДМУ на запит слідчого надані необхідні документи: копії особових справ ОСОБА_3, копії наказу про відрахування ОСОБА_3, копії заліково-екзаменаційних відомостей 13 групи медичного факультету № 1 за 4-й семестр 2014-2015 навчального року, перелік студентів медичного факультету № 1 БДМУ, які були поновлені на навчання протягом 2015 року, перелік студентів медичного факультету № 1 БДМУ, які були відраховані з навчання протягом 2015 року . (Т. 1 а.с. 34-104)

Зазначені документи підтверджують вказані ОСОБА_3 події щодо її відрахування, зокрема те, що ОСОБА_3 дійсно була студенткою Буковинського державного медичного університету та в серпні 2015 року відрахована за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу.

Зокрема, з навчальної картки студента ОСОБА_3 (т.1 а.п.55) вбачається, що остання поступила на навчання в БДМУ в 2011 році на підставі наказу №500/5-ст від 23.08.2011 року та була відрахована з навчання у 2013 році на підставі наказу №105/7 від 25.01.2013 року.

Згідно подання декана медичного факультету №2 БДМУ ОСОБА_14 (т.1 а.п.53), останній доводить до відома ректора БДМУ той факт, що студентка 2 курсу 18 групи медичного факультету №2 ОСОБА_3, контрактна форма навчання, не виконала навчальну програму з гістології, цитології та ембріології, філософії та безпеки життєдіяльності, основ охорони праці, а тому підлягає відрахуванню з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу.

Наказом ректора БДМУ - ОСОБА_6 від 25.01.2013 року (т.1 а.п.52) студентку 2 курсу 18 групи медичного факультету №2 ОСОБА_3 (1 семестр 2012/2013 навчальний рік, спеціальність «Лікувальна справа», контрактна форма навчання) відраховано з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу на підставі подання декана.

Як вбачається з навчальної картки студента ОСОБА_3 (т.1 а.п.39), остання поступила на навчання в БДМУ в 2013 році на підставі наказу №521/11-ст від 21.08.2013 року.

Згідно подання декана медичного факультету №1 БДМУ ОСОБА_7 (т.1 а.п.37), останній доводить до відома ректора БДМУ той факт, що студентка 2 курсу 13 групи медичного факультету №1 ОСОБА_3, контрактна форма навчання, станом на 27.08.2015 року має академічну заборгованість з таких дисциплін: біоорганічна та біологічна хімія, медицина надзвичайних ситуацій, іноземна мова. Також не допущена до складання поточних та заключних модулів. Просить відрахувати ОСОБА_3 з університету, як таку, що не виконала вимог навчального плану та графіку навчального процесу.

Наказом ректора БДМУ - ОСОБА_6 від 28.08.2015 року (т.1 а.п.36) студентку 2 курсу 13 групи медичного факультету №1 ОСОБА_3 (4 семестр 2014/2015 навчального року, спеціальність «Лікувальна справа», контрактна форма навчання) відраховано з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу на підставі подання декана.

Згідно відповіді на запит № 01.24/3-1396 від 19.10.2015 за підписом ректора БДМУ ОСОБА_6 (т.1 а.п.106-107), підтверджено факт навчання ОСОБА_3 в БДМУ та те, що вона в серпні 2015 була відрахована з БДМУ за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу. Також, як вбачається з відповіді на вказаний запит питання щодо поновлення ОСОБА_3 на навчанні може бути розглянуте після написання нею відповідної заяви і за наявності вакантних місць ліцензійного обсягу. При цьому, до керівництва університету ні ОСОБА_2, ні будь-які інші особи не зверталися із проханням не відраховувати ОСОБА_3 або поновити її на навчанні.

Як вбачається з відповіді Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА та доданих до неї положення про Департамент охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації на 11 арк. і копії посадової інструкції директора Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації на 4 арк. (т.1 а.п.109-124), директор Департаменту не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про поновлення студентів на навчанні в БДМУ та не впливає на вирішення таких питань, в свою чергу БДМУ не підпорядкований Департаменту охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації.

З протоколу огляду місця події від 05.10.2015. вбачається, що ОСОБА_11 добровільно видав грошові кошти в сумі 700 Євро, які до цього йому передав ОСОБА_2, який в свою чергу їх отримав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_10 (Т. 2 а.с. 134-137)

Згідно протоколу освідування ОСОБА_2 від 05.10.2015. - на руках останнього виявлено спеціальну речовину, якою були помічені кошти, які йому передавалися в якості неправомірної вигоди. (Т. 2 а.с. 149-151)

З протоколу про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_2 від 15.10.2015 року, вбачається факт підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди службовим особам за вирішення питання щодо поновлення її на навчанні в БДМУ. Зокрема в ході розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.09.2015 року о 16:04 год., яка відбулась під постійним контролем працівників відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності УПСЗЕ УМВС України в Чернівецькій області у автомобілі НОМЕР_2, куди ОСОБА_3 сказав сісти обвинувачений, ОСОБА_2 вказав їй на те, що йому необхідно до наступного дня привезти гроші начальнику департаменту охорони здоров'я. Також обвинувачений вказав на те, що познайомить матір ОСОБА_3 з «ОСОБА_15». Також в ході даної розмови обвинувачений телефонував до іншої особи, яку по-батькові «ОСОБА_15» та вказав, що увечері скине смс-повідомлення та набере його по цьому питанню, по якому вони раніше говорили. При цьому, ОСОБА_3 зателефонувала до своєї матері ОСОБА_10 та передала слухавку ОСОБА_2 ОСОБА_10 підтвердила, що вони передали першу частину та обвинувачений повідомив потерпілій про те, що він тільки-що спілкувався з людиною при ОСОБА_3 та йому потрібно до завтра з кимось зустрітись. ОСОБА_10 ствердила, що постарається передати гроші до наступного дня, обвинувачений вказав, що він до цього намагався домовитись з іншими людьми, а зараз йому дають гарантію, що ніяких проблем не буде. Вказав, що вони з деканом не спілкуються, однак ОСОБА_3 все позакривають, він увечері домовлятиметься з людиною. ОСОБА_10 сказала, що готова передати 400 Євро як було домовлено, на що обвинувачений вказав, що приблизно через годину зателефонує до ОСОБА_3 та скаже що і як. 30.09.2015 року до ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та пояснив, що 400 Євро йому потрібні обов'язково на наступний день та ще 500 Євро на п'ятницю (02.10.2015 року), на що ОСОБА_3 погоджується та повідомляє обвинуваченого, що зв'яжеться зі своєю матір'ю ОСОБА_10, після чого повідомить обвинуваченого. В подальшому 30.09.2015 року о 17:24 год. ОСОБА_3 телефонує ОСОБА_2 та каже, що вона розмовляла з матір'ю, але вона не розуміє чому така сума коштів, на що обвинувачений відповідає, що вона повинна мати таку суму коштів на завтра, тобто на 01.10.2015 року. Також 30.09.2015 року о 17:27 год. до ОСОБА_3 телефонує ОСОБА_2 та ще раз каже останній, що йому потрібно на наступний день 400 Євро; запевняє, що там усе зроблять та він сам до неї зателефонує та вкаже час зустрічі. 01.10.2015 року ОСОБА_3 за попередньою телефонною домовленістю з ОСОБА_2 прибуває на встановлене місце зустрічі, де сідає в його автомобіль. ОСОБА_3 вказує обвинуваченому на те, що у її матері існують сумніви куди поділись ті 600 Євро, що вона йому передала, та вже не вірить їй, стверджує, що немає ніякої гарантії. При цьому ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_12 мати зичить цих 400 Євро, на наступний день йому потрібно їх принести, також стверджує, що раніше ніж за тиждень нічого не вирішиться, запитує що йому казати за ті 500 Євро. ОСОБА_3 телефонує до своєї матері та передає слухавку ОСОБА_2 Обвинувачений каже ОСОБА_10 щоб вона нічого не думала про те, що її донька її обманює. 400 Євро ОСОБА_10 позичає ОСОБА_2, ОСОБА_3 мала пояснити чому так, і ще йому потрібно 500 Євро позичити щоб дати людині, потерпіла має розуміти за що. На сумніви ОСОБА_10 з приводу гарантій, вказав, що це вирішує не він, люди, яких просить, за свою роботу відповідають, в середу буде начальник департаменту і вони це питання вирішуватимуть з ним. ОСОБА_3 вказала ОСОБА_2, що при собі має тільки 200 Євро, більше мати не дала, передала вказані кошти обвинуваченому, на що той сказав, що йому того ж дня потрібно 400 Євро, бо він домовився з людиною. ОСОБА_3 зателефонувала до матері, сказала, що потрібно 400 Євро, на що її мати ОСОБА_10 відповіла, що в понеділок приїде та дасть скільки потрібно коштів. ОСОБА_3 передала слухавку матері і та запевнила ОСОБА_2, що в понеділок дасть йому гроші. ОСОБА_10 вказала на той факт, що вони вже віддали 800 Євро, також вказала, що 1500 Євро це для неї 2 місяці важкої роботи. Обвинувачений ствердив, що якщо б він вирішував це питання, то він його б давно вирішив, а так він звернувся до людини і та поставила йому умови, якщо вона думає, що він щось з цього заробляє, то помиляється, він щось людині пообіцяв того ж дня принести, як він може принести лише 200 Євро, чи йому доведеться позичати ще 200. При цьому, людини, яка пише документ зараз на місці немає, це вирішує не він. ОСОБА_3 ще раз наголошує, що не розуміє куди поділись ті 600 Євро, дає 200 Євро як гарантію подальшої співпраці, говорить, що її мати приїде та передасть ще 700 Євро. ОСОБА_2 відповідає, що це вирішує не він, він буде говорити з людиною, йому в цей день потрібно 400 Євро, наступного дня уже буде потрібно 500 Євро. В подальшому 01.10.2015 року о 14:44 год. до ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та сказав щоб вона терміново знайшла ще 200 Євро, бо він має донести ці кошти людині того ж дня обов'язково, і тоді вона буде вже в четвер (08.10.2015 року) відновлена. Того ж дня о 16:13 год. ОСОБА_3 зателефонувала до обвинуваченого та сказала, що 200 Євро їй не виходить донести, на що обвинувачений вказав, що йому необхідно передати 1000 Євро, людина понесе 1000 Євро, і комусь передасть 500 Євро, той 300 Євро забере собі і 200 Євро за те, що б вирішити за ці два тижні. ОСОБА_3 сказала, що 700 Євро привезе її матір в понеділок (05.10.2015 року), на що ОСОБА_2 погодився. 05.10.2015 року о 13:09 год. ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_10, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 зустрілися на Театральній площі в м.Чернівці у автомобілі ОСОБА_2, де також перебував свідок ОСОБА_11 Обвинувачений в ході розмови вказав, що вирішує питання через народного депутата ОСОБА_4, запевняє, що ОСОБА_3 буде відновлена на навчанні не раніше ніж у четвер. Однак поки він не принесе людині гроші, ніхто нічого робити не буде, гарантує ОСОБА_10, що всі заборгованості доньки будуть закриті. Також стверджує, що з ОСОБА_7 буде проведена розмова, всі проблеми заключаються у ОСОБА_7, сам обвинувачений є кандидатом в депутати обласної ради, помічником народного депутата Верховної ради, всі питання повинні вирішуватись безпосередньо через контакт з ним. Ствердив, що з ОСОБА_7 ніхто більше не спілкуватиметься, бо той є не порядною людиною, наголосив на тому, що підключив ОСОБА_15, а також начальника управління охорони здоров'я, на запитання ОСОБА_10 відповів, що через ОСОБА_6 питання вирішувати не буде, він не для того підключив ОСОБА_4 щоб потім бігати за ОСОБА_7. А також, поки він не принесе гроші, ніхто це питання не вирішить, натомість він, ОСОБА_2, дає особисті гарантії, що це питання буде закрито. На запитання потерпілої ОСОБА_10 ствердив, що гарантує, що за справу береться народний депутат ОСОБА_4, щоб вона нікому не казала до кого зверталась, її питання буде вирішено. З приводу розміру остаточної суми вказав, що він нічого не вирішує, не він буде іти до ректора, там володіє інформацією начальник управління охорони здоров'я, і поки він не принесе кошти, вони нічого робити не будуть. 700 Євро потерпіла має дати йому, але це все повинно залишитись між ними. Потерпіла дістала з сумки неправомірну вигоду, перерахувала кошти та передала ОСОБА_2, він перерахувавши кошти передав їх ОСОБА_11 ОСОБА_2 ствердив, що у четвер хтось підійде до ректора, наказ буде скасовано. (т.1 а.п.126-157, а.с. 160-191)

Належність та допустимість вказаних доказів, а саме протоколів про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_2, проведених на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Чернівецької області № 1769т, № 1770т від 29.09.2015 року, також підтверджується наданим та відкритим стороні захисту прокурором в судовому засідання листом Апеляційного суду Чернівецької області №627дск від 10.03.2017 року. ( а.с.230)

На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190; ч. 4 ст.27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за даними статтями КК України кваліфіковані вірно, оскільки останній своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто підбурювання до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за кваліфікуючими ознаками: якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.

Із відображеної в судовому засіданні хронології і послідовності дій обвинуваченого вбачається, що задум ОСОБА_2 передбачав ввести потерпілу ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_3 в оману і в такий спосіб створити у них враження про вигідність і навіть обов'язковість передачі коштів службовим особам за сприятливе вирішення питання щодо поновлення ОСОБА_3 на навчанні. Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_2 під виглядом передачі неправомірної вигоди для народного депутата та інших службових осіб фактично виманив у потерпілої кошти з метою їх привласнення. Зазначеного не заперечував в судовому засіданні сам обвинувачений. При цьому, вводячи в оману іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину. Те, що сам винуватий достеменно знає (не може не знати), що злочин не буде закінчений, оскільки, обманюючи особу, він завчасно робить неможливим доведення злочину до кінця, значення в даному випадку не має.

Така правова позиція відповідає висновку Верховного суду України, зробленому в ухвалі від 26 березня 2015 року, яким встановлено, що якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК України. Однак, якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу хабара, тобто ще за частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15 і відповідною частиною статті 369 КК України.

Що стосується показів обвинуваченого ОСОБА_2, який свою вину у інкримінованих йому діяннях визнав частково, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.369 КК України вину не визнав, при цьому відмовившись відповідати на запитання прокурора, то суд вважає, що таким показам обвинуваченого слід дати критичну оцінку та розцінити їх як обраний останнім спосіб захисту, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки такі покази обвинуваченого повністю спростовуються послідовними показами потерпілої, ряду свідків та іншими вищенаведеними письмовими доказами по справі.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що вчинені обвинуваченим злочини належать як до категорії злочинів невеликої тяжкості, так і до тяжких злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є особою раніше не судимою (т.2 а.п.85), за місцем проживання характеризується позитивно (т.2 а.п.118), по місцю роботи характеризується позитивно (т.2 а.п.95), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (т.2 а.п.92), на обліку в лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.п.89), має на утриманні малолітню дитину (т.2 а.п.119).

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.369 КК України.

Разом з тим, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою раніше не судимою; у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України винним себе визнав та щиро розкаявся, а також враховуючи суму грошей, якими обвинувачений протиправно заволодів, суд, враховуючи визначену законодавцем альтернативність, вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого конфіскацію майна.

Разом з тим, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 вимог ст.ст. 75, 76 та 69 КК України, оскільки вчинений обвинуваченим злочин належить до категорії корупційних злочинів.

Крім цього, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації, виходячи з вимог ст.96-2 КК України, яка передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), що має місце в даному випадку. А також, відповідно до ч.5 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначених для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Що стосується заявленного по справі цивільного позову, то він підлягає до задоволення повністю, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину стосовно потерпілої ОСОБА_10 доведена повністю. Сам обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов визнав в повному об»ємі. Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_2 - необхідно задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі - 19464 грн.

Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки;

за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України у вигляді 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави.

Початок строку відбуття покарання рахувати з дня взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_2.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою в Чернівецькій УВП №33 - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - з 05 жовтня 2015 року по 12 жовтня 2015 року.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 110000,00 (сто десять тисяч) гривень, внесену ОСОБА_16, на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці в ТУ ДСАУ у Чернівецькій області, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135, код 26311401, рахунок 37315005000089- повернути заставодавцю ОСОБА_16.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі - 19464,00 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: грошові кошти в сумі 700 Євро, а саме 14 купюр номіналом по 50 Євро з наступними серіями та номерами: купюра номіналом 50 Євро серії S59057911969, купюра номіналом 50 Євро серії S50022039256, купюра номіналом 50 Євро серії S51578955277, купюра номіналом 50 Євро серії S55098600829, купюра номіналом 50 Євро серії X61163364377, купюра номіналом 50 Євро серії S42849379726, купюра номіналом 50 Євро серії X82616649176, купюра номіналом 50 Євро серії S48935480875, купюра номіналом 50 Євро серії X169199331773, купюра номіналом 50 Євро серії V33106666989, купюра номіналом 50 Євро серії S53633655061, купюра номіналом 50 Євро серії X83265870206, купюра номіналом 50 Євро серії Z73831510296, купюра номіналом 50 Євро серії V25998137068, які згідно постанови слідчого від 05.10.2015 року (т.2 а.п.152-153) визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів прокуратури Чернівецької області - повернути потерпілій ОСОБА_10.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: медичні гумові рукавиці, за допомогою який проводилось освідування ОСОБА_2 та медичні паперові круги зі змивами рук ОСОБА_2; медичні гумові рукавиці, за допомогою яких проводилось освідування ОСОБА_11 та медичні паперові круги зі змивами рук ОСОБА_11, які згідно постанови слідчого від 05.10.2015 року (т.2 а.п.152-153) визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів прокуратури Чернівецької області - знищити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон марки «Samsung GTE1200» чорного кольору НОМЕР_5, який згідно постанови слідчого від 05.10.2015 року (т.2 а.п.152-153) визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів прокуратури Чернівецької області - повернути ОСОБА_2 за належністю.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: диски до протоколів НСРД №397, №395 (т.1 а.п.158), №394, №398 (т.1 а.п.159), зразки до протоколу негласної слідчої дії (зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» та маркера для нанесення невидимого маркування (т.1 а.п.196), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: