Ухвала суду № 66280988, 26.04.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.

секретар Тодоряк Г. Д.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права на проживання, користування житлом та вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року,

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на проживання, користування житлом та вселення.

Зазначала, що з 25 січня 2007 року по 08 серпня 2016 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від шлюбу у них є двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.

Під час проживання в шлюбі у 2010 році відповідачу був подарований житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, де вони проживали спільно однією сім'єю, проводили ремонт будинку.

Посилаючись на те, що відповідач після припинення сімейних відносин вигнав її разом із дітьми з будинку, не визнає її право користування будинком, перешкоджає у проживанні в будинку, позивачка просила визнати за нею та дітьми право на проживання, користування житлом та вселити до будинку.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право на проживання та користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1, вселено позивачку з дітьми у спірний житловий будинок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

У справі встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2007 року по 08 серпня 2016 року.

Від шлюбу у них є двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено, що з 2010 року позивачка з відповідачем та їх дітьми проживали у належному відповідачеві житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, де зареєстровано місце проживання позивачки та дітей.

Відповідно до ст. 405 ЦПК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст. 156 ЖК України Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі) що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

У справі встановлено, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року був місцем постійного проживання подружжя ОСОБА_1 та їх неповнолітніх дітей, що визнається сторонами.

Отже, позивачка та її неповнолітні діти набули права користування спірним житловим будинком як члени сім'ї відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що з серпня 2016 року відповідач перешкоджає позивачці та дітям у проживанні у спірному будинку.

Про це свідчать пояснення позивачки, зміст акту обстеження житлово-побутових умов №123 від 07 грудня 2016 року.

У зв'язку з цим доводи апелянта про те, що позивачка добровільно залишила спірний будинок є надуманими.

У справі встановлено, що саме відповідач не визнає право позивачки та дітей на користування спірним будинком, перешкоджає у такому користуванні.

Тому рішення суду першої інстанції відповідає нормам ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, а доводи відповідача про непорушність його права власності на будинок не є підставою для позбавлення позивачки та неповнолітніх дітей права користування житлом.

Апелянт посилається на фактичне проживання позивачки у будинку її матері, придатність цього будинку для проживання позивачки та дітей.

Проте тимчасове проживання у вказаному будинку позивачки та дітей є вимушеним у зв'язку з чиненням відповідачем їм перешкод у користуванні спірним будинком, у будинку матері проживає семеро осіб, різні сім'ї (а.с.43-45).

Суд першої інстанції безпідставно зіслався на норми ст. 71, 72 ЖК України, які не регулюють спірних правовідносин, проте це не вплинуло на правильність по суті вирішення спору.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав доля його скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: Н. К. Височанська

І. Б. Перепелюк