Ухвала суду № 66280922, 18.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 641/7804/15-ц Головуючий суддя І інстанції Ященко С. О.

Провадження № 22-ц/790/1591/17 Суддя доповідач Карімова Л. В.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Харківської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради про стягнення 4 687 668 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на праві власності належала нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 141,6 кв.м, що розташовувалась за адресою: АДРЕСА_1. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.11.2012 року № 679 вже 08.11.2012 року його нерухома будівля була знесена.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року скасовано п. 45 додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 679 від 07.11.2012 року. Внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення він був протиправно позбавлений права власності, а тому вважав, що відповідно до приписів ЦК України йому повинна бути відшкодована завдана матеріальна шкода у розмірі вартості знесеного об'єкта нерухомості у розмірі 4 687 668 грн.

Крім того, відповідач своїми протиправними діями та рішеннями спричинив йому моральні страждання, які виразились у порушенні сну, втраті душевного спокою у зв'язку із втратою належного йому майна значної матеріальної вартості, комфортних умов існування.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з місцевого бюджету за рахунок асигнувань виконавчого комітету Харківської міської ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 3 074 354 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 3600 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 4620 грн., а всього стягнуто 3 085 574 грн.

З вказаним рішенням не погодився представник Харківської міської ради та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що прийняття рішення виконавчим комітетом Харківської міської ради само по собі не тягне за собою спричинення шкоди позивачу. У зв'язку із чим виконавчим комітетом Харківської міської ради доведено, що шкода завдана не з його вини, до того ж відповідач не вчиняв протиправних дій, які спричинили матеріальну та моральну шкоду позивачеві.

Вважає, що висновок, який міститься в матеріалах справи не є належним доказом розміру спричиненої шкоди.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода внаслідок незаконного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, що потягло за собою наслідки втрати ОСОБА_3 належного йому майна значної вартості.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та зроблений у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.03.1999 року належало нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_2

03.03.2004 року рішенням Харківської міської ради №156 «Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів» було затверджено акти державних приймальних та держаних технічних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів: прибудови до існуючого магазину на АДРЕСА_3

28.09.2004 року до державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис №974 в Книзі 1 тип об'єкта: нежитлові приміщення № 6-: -9 площею 43,3 кв.м. в літ. «А-1» право власності за ОСОБА_3, номер витягу №4872943, реєстраційний номер №7636776.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 679 від 07.11.2012 року «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» приписано Департаменту комунального господарства міста забезпечити звільнення території від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, тимчасових будівель торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення у відповідності з додатком.

Згідно п. 1.2 вказаного рішення у разі не звільнення територій у добровільному порядку, зобов'язано провести звільнення територій від самовільно збудованих об'єктів та розміщеного майна згідно додатку шляхом їх демонтажу та переміщення на територію комунального підприємства «Харківводоканал» за адресою: АДРЕСА_4

У пункті 45 Додатку до вказаного рішення «Перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан» визначено будівлю літ. "А-1", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3

08.11.2012 року проведено звільнення території від будівлі літ. "А-1", розташованої за адресою: АДРЕСА_1 про що Інспекцією з благоустрою та екології міста Харкова складено відповідний акт № 63/12-С.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та вимог ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 56 Конституції України проголошено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до приписів ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року скасовано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.11.2012 р. № 679 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» в частині пункту 45 додатку до вказаного рішення. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що

земельна ділянка використовувалась ОСОБА_3 за призначенням, визначеним в договорі оренди землі, який був діючим на час ухвалення рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.11.2012 р. № 679 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан», тому вищевказане рішення органу місцевого самоврядування є протиправним.

Вказане судове рішення є преюдиціальним й при розгляді вказаної цивільної справи відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

У зв'язку із вищенаведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність матеріальної шкоди, спричиненої протиправним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Як вбачається з висновку судової оціночної експертизи № 10324 від 26.02.2016 року та пояснень експерта ОСОБА_4 в суді першої інстанції ринкова вартість нерухомого майна - будівлі магазину з прибудовою, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,6 кв.м., станом на 03.09.2015 року складає 3 074 354 грн. без урахування ПДВ.

Вказаний висновок ніким не оскаржено та не спростовано.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на різницю у ринковій вартості знесеної будівлі, визначеної у висновку судової оціночної експертизи № 10324 від 26.02.2016 року, та зазначеної у звіті від 18.07.2011 року спростовуються поясненнями експерта, згідно яких така різниця зумовлена значним проміжком часу між проведеними дослідженнями, а тому зміною цін, коливанням курсу долара.

Представником відповідача не надано до суду першої та апеляційної інстанції іншого розрахунку вартості знесеної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та на пропозицію судової колегії не заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи відповідно до вимог ст.ст. 10,11, 143,147-150 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що шкода позивачу завдана не з вини виконавчого комітету Харківської міської ради не звільніє останнього від відшкодування такої шкоди, оскільки винність органу місцевого самоврядування не є обов'язковою умовою для відшкодування шкоди, завданої їх неправомірними діями в порядку вимог ст. 1173 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі представника виконавчого комітету Харківської міської ради на те, що прийняття оскаржуваного рішення відповідачем само по собі не тягне за собою спричинення шкоди позивачу, спростовується матеріалами справи.

Відповідачем не надано доказів наявності судового рішення про знесення самочинно збудованого об'єкта, а саме нежитлової будівлі літ. «А» розташованої за адресою: АДРЕСА_1, або доказів звернення до суду з таким позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.95р.№4 (із змінами та доповненнями) відшкодування моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в результаті неправомірного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 679 від 07.11.2012 року була завдана моральна шкода, яка полягала в душевних, психологічних стражданнях, їх глибіні та тривалості, враховуючи стан здоров'я позивача.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із положень ст.ст.23, 1167 УК України, врахував характер і обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_3, при цьому застосував засади співмірності та справедливості та дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на відшкодування ОСОБА_5 завданої моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Харківської міської ради по суті зводяться до переоцінки наданих сторонами доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції по оцінці цих доказів та особового тлумачення апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналдьних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: