Постанова № 6628008, 05.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 р. м.Полтава Справа № 2а-45789/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Л.О. Єресько,

при секретарі В.М. Бредун ,

за участю:

представників позивача: Лопатіна В.Г., Козубець А.І.,

представників відповідача: Серкова Ю.А., Теслі Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2009 року Закрите акціонерне товариство "Полтавський лікеро - горілчаний завод" (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач) про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000351504/0 від 05.06.2009 року недійсним та про зобов'язання списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що Товариством було сплачено зобов'язання зі сплати акцизного збору по векселю № 1411542 на загальну суму 365093 грн. та по векселю № 1411543 на загальну суму 236233 грн. 40 коп. Таким чином, акцизний збір по розрахунку за березень 2009 року позивачем сплачено до 27 березня 2009 року, а не 05 травня 2009 року, як зазначено відповідачем у акті перевірки. Тому, у відповідача відсутні підстави для застосування фінансових санкцій за прострочення сплати податкового боргу на 6 днів у сумі 11366 грн. 29 коп, які визначені до сплати податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2009 року № 0000351504/0. Крім того, наявність заборгованості позивач пов'язує з не списанням відповідачем у порушення вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" безнадійного податкового боргу в загальній сумі 219,7 тис. грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилались на те, що проведеною невиїзною документальною (камеральною) перевіркою Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" з питання своєчасності сплати та подання платіжного доручення на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за березень 2009 року (акт № 46/15-550(32174761) від 29 травня 2009 року) встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за березень 2009 року в розмірі 113662 грн. 90 коп. із затримкою на 6 днів, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Тому відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесено податкове повідомлення-рішення на суму 11366 грн. 29 коп. Крім того, зазначали, що підприємство не має безнадійного податкового боргу по акцизному збору, який підлягає списанню у відповідності до п.п. "в" п.п. 18.2.1 . 18. 2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки податкові зобов'язання по розрахункам акцизного збору за липень 2000 року, за вересень 2000 року та грудень 2001 року були погашені за рахунок переплати, а тому податковий борг не виникав взагалі та в обліковій картці не відображений.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 травня 2009 року проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" (код ЄДРПОУ 32174761) з питання своєчасності сплати та подання платіжного доручення на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за березень 2009 року, за результатами якої складено акт № 46/15-550 (32174761) від 29.05.2009 року.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за березень 2009 року в розмірі 113662 грн. 90 коп. із затримкою на 6 днів, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акта № 46/15-550 (32174761) від 29.05.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2009 року № 0000351504/0, яким зобов'язано сплатити штраф за затримку на 6 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 11366 грн. 29 коп.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із пунктом 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 10 та 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 22.06.2005 року № 498, встановлено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Судом встановлено, що податковий вексель № 1411542 на суму 365500 грн. від 12 грудня 2008 року (із зазначенням дати сплати 11 березня 2009 року) погашено позивачем шляхом сплати коштів в сумі 56752 грн. платіжним дорученням № 370 від 11.03.2009 року, в сумі 147000 грн. платіжним дорученням № 365 від 11.03.2009 року, в сумі 20000 грн. платіжним дорученням № 396 від 13.03.2009 року, в сумі 9000 грн. платіжним дорученням № 375 від 13.03.2009 року, в сумі 96000 грн. платіжним дорученням № 398 від 16.03.2009 року, в сумі 18000 грн. платіжним дорученням № 399 від 17.03.2009 року з урахуванням втрат на суму 18341 грн. 65 коп., що підтвердується Журналом обліку погашення податкових векселів (податкових розписок) ДПІ у м. Полтаві (справа № 15-251), копія якого наявна у матеріалах справи.

Податковий вексель № 1411543 на суму 236500 грн. від 25 грудня 2008 року (із зазначенням дати сплати 24 березня 2009 року) було погашено позивачем шляхом сплати коштів в сумі 67000 грн. платіжним дорученням № 448 від 25.03.2009 року, в сумі 105233 грн. 04 коп. платіжним дорученням № 434 від 25.03.2009 року, в сумі 43000 грн. платіжним дорученням № 454 від 26.03.2009 року, в сумі 21000 грн. платіжним дорученням № 455 від 27.03.2009 року, що підтверджується Журналом обліку погашення податкових векселів (податкових розписок) ДПІ у м. Полтаві (справа № 15-251), копія якого наявна у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 року № 111, платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок). Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (далі - Положення ). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення. Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа порушує норми цього пункту, платники зобов'язані до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якого долучається заява на ім'я керівника, складена в довільній формі, із зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти Розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому Розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень, не застосовується. Незалежно від наявності відмови в прийнятті Розрахунку платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно із пунктом 4.12 цього Положення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем 08 квітня 2009 року подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок акцизного збору за березень 2009 року, у якому він самостійно визначив податкове зобов'язання за податковими векселями № 1411542 та № 1411543, термін оплати яких настав у березні 2009 року (графа 10) в сумі 601327 грн., з них: згідно графи 15 розрахунку підлягає сплаті до бюджету сума 582985 грн. та згідно графи 11 розрахунку фактичні втрати визначено у сумі 18342 грн.

Як було встановлено вище, узгоджене податкове зобов'язання станом на 08 квітня 2009 року було сплачено позивачем у березні 2009 року.

У платіжних дорученнях, наявних у матеріалах справи, - № 370 від 11.03.2009 року, № 375 від 12.03.2009 року, № 395 від 13.03.2009 року, № 398 від 16.03.2009 року, № 399 від 17.03.2009 року, № 365 від 11.03.2009 року позивачем самостійно визначено призначення платежу: "акцизний збір в рахунок погашення векселя № АА-1411542 від 12.12.08".

У платіжних дорученнях, наявних у матеріалах справи, - № 448 від 25.03.2009 року, № 434 від 24.03.2009 року, № 454 від 26.03.2009 року, № 455 від 27.03.2009 року - позивачем самостійно визначено призначення платежу: "акцизний збір в рахунок погашення векселя № АА-1411543 від 25.12.08".

Разом з тим, до облікової картки позивача, відповідачем було зараховано кошти по платіжним дорученням № 370, № 365, № 396, № 375, № 398, № 399, № 448, № 434, № 454, № 455 як переплату по невизначеному документу, та у подальшому за рахунок цих коштів погашено податкове зобов'язання по розрахунку акцизного збору за лютий 2009 року (отримано ДПІ у м. Полтаві 11.03.2009 року) на загальну суму 710345 грн.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. при цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється лпатником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Таким чином, зарахування Державною податковою інспекцією у м. Полтаві сплачених платником податку сум по розрахунку акцизного збору за березень 2009 року з зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу "акцизний збір в рахунок погашення векселя № АА-1411542 від 12.12.08" та "акцизний збір в рахунок погашення векселя № АА-1411543 від 25.12.08" у рахунок погашення податкових зобов'язань по розрахунку акцизного збору за лютий 2009 року, є неправомірним та висновок, зроблений у акті перевірки від 29.05.2009 року № 46/15-550 (32174761) щодо несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за березень 2009 року в розмірі 113662 грн. 90 коп. із затримкою на 6 днів, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 05 червня 2009 року № 0000351504/0.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн., суд зазначає наступне.

Згідно із п.п "в" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за № 16/6304, розроблено відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно із пунктом 4.1 цього Порядку, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Судом встановлено, що в особовій картці Закритого акціонерного товариства "Полтавськийлікеро - горілчаний завод" безнадійний податковий борг в загальній сумі 219,7 тис. грн. не обліковується та представниками відповідача заперечується його наявність.

Із пояснень представників відповідача встановлено, що позивачем було самостійно визначено суми податкових зобов'язань з акцизного збору в розмірі: 161,9 тис. грн. по розрахунках акцизного збору за липень та вересень 2000 року та в сумі 57,8 тис. грн. по розрахунку акцизного збору за грудень 2001 року. Іх погашення відбулось за рахунок переплати, яка обліковувалась в КОР платника податку на дату нарахування розрахунків акцизного збору, що підтверджується листом ДПІ у м. Полтаві від 12.09.2005 року № 16425/10/15-366, яким позивача повідомлено, що станом на 01 вересня 2005 року за даними картки особового рахунку по акцизному збору Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" обліковується переплата в сумі 24444 грн. 75 коп.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачем самостійно змінено призначення платежу, визначене платником податку та зараховано кошти із зазначенням іншого призначення платежу в рахунок погашення податкових зобов'язань, самостійно узгоджених позивачем згідно із розрахунками акцизного збору за липень 2000 року, вересень 2000 року та за грудень 2001 року в загальній сумі 219,7 тис.грн.

Крім того, позивачем не було надано суду доказів відмови відповідача у списанні безнадійного податкового боргу, оскільки зміст поданих позивачем копій листів ДПІ у м. Полтаві свідчить не про відмову у списанні безнадійного боргу, а містить інформацію про відсутність у Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро- горілчаний завод" такого безнадійного податкового боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", ст.ст. 5, 15, 16, 17, 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від від 22.06.2005 року № 498, Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 року № 111, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, Порядоком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Полтавськийлікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 05 червня 2009 року № 0000351504/0, яким Закрите акціонерне товариство "Полтавський лікеро - горілчаний завод" зобов'язано сплатити штраф у сумі 11366 грн. 29 коп. (одинадцять тисяч триста шістдесят шість гривень двадцять дев'ять копійок).

В частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2009 року.

Суддя Л.О. Єресько