Ухвала суду № 66279902, 27.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 415/671/16-ц

Провадження № 22ц/782/291/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Єрмакова Ю.В., Орлова І.В.,

за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду,

в с т а н о в и л а :

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із вказаною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що постановою від 15.02.2017 року Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/415/1503/16 від 01.02.2017 року, виданому Лисичанським міським судом на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином.

Оскільки з 01.12.2016 року мінімальний прожитковий мінімум в Україні складає 1550 грн., а пенсія заявника є 1222,25 грн., в будинку заявника проживає важкохвора мати його дружини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, чиї нерухомість і майно сильно пошкоджено під час проведення АТО в м. Лисичанську в 2014 року, заявник ОСОБА_2 вимушений нести додаткові матеріальні витрати на забезпечення життєво важливих умов для проживання тещі в його будинку, дого ж, у філіалі Ощадбанку №287/06 м. Лисичанська у нього є вклад на рахунку №91551017704 в сумі, достатній для погашення боргу за виконавчим листом, тому просив суд відстрочити виконання за вказаним виконавчим листом до повернення стягувачем його заощаджень на вкладі в Ощадбанку.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року заяву ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення залишено без задоволення.

Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які брали участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у відстрочці виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, вказані заявником, та докази, представлені на обґрунтування даних обставин та вимог, не можуть бути підставою для встановлення відстрочки виконання рішення Лисичанського міського суду від 21.11.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лисичанського міського суду Луганської області у цивільній справі № 415/671/16-ц (№ 2/415/1503/16) від 21.11.2016 року з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 92 гривні 25 копійок.

На підставі вказаного рішення Лисичанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист № 2/415/1503/16 від 01.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 92,25 грн.

15.02.2017 року державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кузнецовою Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53414340 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області (а.с. 9-10).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями ст. 373 ЦПК України розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, наведена норма встановлює обов'язок для суду, що розглядає питання про відстрочку виконання судового рішення, вирішувати його з викликом сторін.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову (частина друга вказаної норми).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя вказаної норми).

Частиною 4 статті 33 Закону передбачено, що законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій на строк, визначений статтею 34 Закону.

Виходячи з аналізу наведених норм права, якими слід керуватися під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення, йдеться про виклик до судового засідання саме сторін виконавчого провадження.

Як свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження, сторонами виконавчого провадження є: боржник - ОСОБА_2, стягував - УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області.

Проте, матеріали справи не містять відомостей про вирішення питання про залучення до участі у справі стягувача УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області у судове засідання та, відповідно, про його виклик до суду.

Оскільки відстрочка виконання судового рішення зачіпає інтереси саме УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області як стягувача у виконавчому провадженні, що вирішено без залучення його до участі у справі і повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи, вказане свідчить про порушення судом порядку вирішення питання.

Крім того, судом не витребувано та не досліджено саме виконавче провадження для встановлення обґрунтованості заявлених вимог.

Іншим доводам апеляційної скарги колегія суддів не дає оцінки, оскільки це може бути зроблено лише під час розгляду справи з дотриманням вказаного порядку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року

скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: